cpg1251
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 листопада 2014 року м. Київ К/800/14390/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :
Головуючого Кошіля В.В.
Суддів Борисенко І.В.
Моторного О.А.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві
на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2014
та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.10.2013
у справі № 826/13037/13-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дайрект Сайт Аквізішн»
до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві
про скасування податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Дайрект Сайт Аквізішн» звернулось до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві № 0003222240 від 11.03.2013.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.10.2013, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2014, позов задоволено; скасовано спірне податкове повідомлення-рішення, з мотивів протиправності його прийняття.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної планової виїзної перевірки ТОВ «Дайрект Сайт Аквізішн» з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.09.2009 по 30.09.2012, складено акт № 536/22-40/33157506 від 22.02.2013, в якому встановлено порушення, зокрема, пп. 14.1.27, пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податок на прибуток в сумі 511 480,50 грн., в т.ч.: за 3 квартал 2011 року в сумі 80 775,50 грн., за 4 квартал 2011 року в сумі 22 542,10 грн., за 1 квартал 2012 року в сумі 83 263,10 грн., за 2 квартал 2012 року в сумі 152 352,50 грн., за 3 квартал 2012 року в сумі 172 547,30 грн.
11.03.2013 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003222240 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток (доходи) приватних підприємств в розмірі 613 521,20 грн., в т.ч.: 511 480,50 грн. основного платежу та 102 040,70 штрафних (фінансових) санкцій.
Збільшуючи грошове зобов'язання з податку на прибуток податковий орган виходив з того, що витрати на адаптацію телепередач та телефільмів не призвели до збільшення доходів від реалізації виконаних робіт.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, господарська діяльність позивача полягає у наданні телеканалу (замовнику) послуг, передбачених умовами договору, що спрямовано на отримання позивачем доходу від надання таких послуг.
01.04.2010 між позивачем (замовник) та ТОВ «Так Треба Продакшн» (виконавець) укладено договір № 01ДСА, умовами якого передбачено, що виконавець на власному обладнанні виконує роботи по адаптації творів (переклад та озвучування та/або дублювання та/або субтитрування матеріалів, а також записи та/або перезаписи), з будь-якої іноземної мови на українську мову («роботи»).
Згідно з додатковою угодою від 26.07.2011 № 13/11 обумовлено здійснення перекладу та озвучування матеріалів наступних творів: (рос.) «Ограбление на Бекер-стрит (К1), «Одержимость» (К1), «Певец на свадьбе» (І), «Пере-винахідники» (М), «Серая сова» (НТН), «Чисто английское убийство» (ДС), а також інших визначених у додатку творів.
10.01.2012 між позивачем (замовник) та ТОВ «Так Треба Продакшн» (виконавець) укладено договір № 02ДСА аналогічного змісту.
До нього укладено додаткову угоду № 11/12 від 21.06.2012, відповідно до якої виконавець виконує субтитрування матеріалів наступних творів: «Игра без правил» 4с (НТН), «Срочно в номер-3» (І), «Солдаты» (К1), «Литейный-4» (НТН).
Факт виконання укладених договорів судами встановлено з підтвердженням матеріалів справи, а саме: актами здачі-приймання виконаних робіт та податковими накладними.
01.02.2011 між позивачем (виконавець) та ПАТ «Телеканал «Інтер» укладено договір № 2-ПУ/2011 про надання позивачем послуг: вивчення глядацького попиту, формування пакетів програмного продукту, проведення переговорів з власниками програмних продуктів, послуги, пов'язані з адаптацією програмних продуктів (аудіовізуальних творів) як-то: дублювання, титрування, озвучування тощо, а також надання інших послуг/виконання робіт.
Також позивачем укладено аналогічні договори з ТОВ «Телерадіоорганізація «Мульті Медіа Сервіс», ТОВ «Телерадіокомпанія «КІНО ТВ», ТОВ «Інтервідео-Київ» (ТОВ «Телеканал «К2»), ТОВ «Телестудія «Служба інформації», ТОВ «Телерадіокомпанія «Музика ТВ», ТОВ «Музичне телебачення».
Факт виконання господарських операцій по договорам підтверджується: актами виконаних робіт та податковими накладними з номенклатурою поставки «абонентська плата» з посиланням на договір та місяць надання послуг.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
Відповідно до пп. 14.1.27, пп. 14.1.203 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником); продаж результатів робіт (послуг) - будь-які операції господарського, цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими об'єктами власності, що не є товарами, за умови компенсації їх вартості, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг). Продаж результатів робіт (послуг) включає, зокрема, надання права на користування товарами за договорами оперативного лізингу (оренди), продажу, передачі права відповідно до авторських або ліцензійних договорів, а також інші способи передачі об'єктів авторського права, патентів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної, у тому числі промислової власності.
Згідно з п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг (п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України).
Згідно з п. 138.2 ст. 138 зазначеного Кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України).
Таким чином, здійснення позивачем документально підтверджених витрат щодо придбання робіт по адаптації фільмів з метою їх подальшого використання в господарській діяльності, а саме продажу телеканалам супутніх послуг з метою отримання доходу, свідчить про правомірне включення вказаних витрат до складу витрат в спірному періоді.
За вказаних обставин, відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відхилити.
Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2014 та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.10.2013 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 10.11.2014 |
Оприлюднено | 21.11.2014 |
Номер документу | 41475217 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Кошіль В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні