Ухвала

від 05.11.2014 по справі 2а-557/12/2170

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2014 року м. Київ К/9991/45841/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Весельської Т.Ф.,

Бутенка В.І.,

Олексієнка М.М.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи

за позовом ОСОБА_4 до Державної митної служби України, Херсонської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

провадження в якій відкрито за касаційними скаргами Державної митної служби України та Херсонської митниці Державної митної служби України на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 22 березня 2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2012 року, -

в с т а н о в и л а:

У лютому 2012 року ОСОБА_4 пред'явив зазначений позов, в якому, з урахуванням уточнень, просив суд визнати протиправним та скасувати наказ Державної митної служби України (далі - Держмитслужба) від 10 лютого 2012 року № 279-к в частині припинення перебування його на державній службі в митних органах України з підстав порушення ним Присяги державного службовця (далі - Присяга); поновити його на посаді начальника відділу митного оформлення Херсонської митниці Державної митної служби України (далі - Херсонська митниця); стягнути з Херсонської митниці на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу; рішення в частині поновлення на посаді допустити до негайного виконання.

Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначив, що його звільнено всупереч статті 31 Дисциплінарного статуту митної служби України, затвердженого Законом України від 6 вересня 2005 року № 2805-IV (чинний на час виникнення спірних відносин; далі - Статут), з огляду на те, що Херсонська митниця службове розслідування не провела, а посилання в спірному наказі на пункт 6 частини першої статті 30 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII «Про державну службу» (далі - Закон № 3723-XII) є безпідставним, оскільки жодного порушення Присяги він не допустив.

Посилаючись на те, що для його звільнення не було ні фактичних, ні юридичних підстав, просив позов задовольнити.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 22 березня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2012 року позов задоволено частково. Скасовано наказ Держмитслужби від 10 лютого 2012 року № 279-к в частині припинення з 10 лютого 2012 року перебування на службі в митних органах ОСОБА_4 Поновлено його на посаді начальника відділу митного оформлення Херсонської митниці з 13 лютого 2012 року та стягнуто з Херсонської митниці на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 6354, 60 гривні. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В обґрунтування касаційних скарг Держмислужба та Херсонська митниця посилаються на неправильне застосування судами норм матеріального права, у зв'язку з чим ставлять питання про скасування ухвалених ними рішень та прийняття нового - про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційні скарги задоволенню не підлягають з огляду на таке.

Звільнення ОСОБА_4 мотивовано тим, що відповідно до наказу Держмитслужби від 27 січня 2012 року № 59 була проведена перевірка з метою з'ясування обставин дотримання посадовими особами Херсонської митниці вимог законодавства та інших нормативно-правових актів з питань митної справи під час здійснення митного контролю та оформлення товарів у митному режимі "експотр", за результатами якої встановлено незабезпечення належної організації роботи та контролю з боку позивача за діяльністю головного інспектора митного поста "Херсон-центральний" Іщенка О.С. під час здійснення митного контролю та оформлення експорту товарів за вантажно-митною декларацією від 17 січня 2012 року № 508000009/2012/000264, що стало причиною порушення вимог законодавства з питань митної справи та свідчить про несумлінне виконання ОСОБА_4 своїх службових обов'язків. Тож, оскільки за висновком відповідача позивачем порушено Присягу при виконанні своїх службових обов'язків, то, відповідно до вимог пункту 6 частини першої статті 30 Закону № 3723-XII, його перебування на державній службі в митних органах України припинено.

Правовий статус посадових осіб митної служби України, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, Митним кодексом України, а в частині, що ним не регулюється, ? Законом № 3723-XII. Тобто дисциплінарна відповідальність посадових осіб митної служби врегульована спеціальним законодавством, у тому числі й нормами Статуту. Положення Закону № 3723-XII можуть застосовуватися щодо посадових осіб митної служби у тій частині, що не врегульована спеціальним митним законодавством, у тому числі й нормами Статуту.

Оскільки припинення державної служби на підставі пункту 6 частини першої статті 30 Закону № 3723-XII є крайнім заходом відповідальності державного службовця за порушення службової дисципліни, який виходить за межі дисциплінарної відповідальності, то неможливість застосування до посадової особи митної служби дисциплінарних стягнень аж до звільнення з митного органу має бути мотивовано.

Розділом 4 Статуту визначено види дисциплінарних стягнень та порядок їх застосування, чітко врегульована процедура їх застосування, внаслідок чого забезпечується належний захист законних прав та інтересів працівників при вирішенні питань про притягнення їх до дисциплінарної відповідальності.

Передумовою звільнення є ретельне службове розслідування, порядок проведення якого регулюється Інструкцією про порядок організації та проведення службового розслідування і службової перевірки в митній службі України, затвердженою наказом Держмитслужби від 13 серпня 2010 року № 918. При цьому необхідно враховувати, що наслідком вчинення дисциплінарного правопорушення може бути припинення державної служби за порушення Присяги або звільнення з митного органу, які є санкціями різних рівнів відповідальності й не можуть застосовуватися як альтернативні. Звільнення за порушення Присяги може мати місце лише тоді, коли державний службовець скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків. Державний службовець, який вчинив дисциплінарний проступок, не може бути звільнений за порушення Присяги, якщо цей проступок не можна кваліфікувати як порушення Присяги.

Тож, оскільки у спірних правовідносинах відповідач безпідставно кваліфікував порушення позивачем службової дисципліни як порушення Присяги, чим позбавив права на належний захист своїх законних прав та інтересів, то суди прийшли до обґрунтованого висновку про протиправність рішення про припинення перебування позивача на державній службі та скасували його.

Зазначена правова позиція була висловлена Верховним Судом України у постанові від 1 липня 2014 року (справа № 21-267а14), яка, відповідно до приписів статті 244-2 КАС України, є обов`язковою для всіх судів України.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що касаційні скарги слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін, оскільки вони прийняті з додержанням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, а доводи касаційних скарг висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 220-1, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Державної митної служби України та Херсонської митниці Державної митної служби України відхилити, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 22 березня 2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам та оскарженню не підлягає.

Судді Т.Ф. Весельська

В.І. Бутенко

М.М. Олексієнко