Постанова

від 14.11.2014 по справі 815/4073/14

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/4073/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2014 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Білостоцького О.В.

При секретарі: Солдатовій О.С.

За участю сторін:

Представника позивача: Савіцького Г.Л.

Представника відповідача: Кулинича К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Нико-Стройпроект» до державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування наказу, податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «Нико-Стройпроект» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі ДПІ у Приморському районі м.Одеси) про визнання протиправними дій та скасування наказу від 12.05.2014 року №1017 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Нико-Стройпроект», визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001902206 від 13.06.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуваний наказ від 12.05.2014 року №1017 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Нико-Стройпроект» відповідачем було видано та зазначену перевірку проведено неправомірно, за відсутності підстав та обставин, передбачених ст. 78 Податкового кодексу України, а тому дії податкового органу щодо винесення зазначеного наказу та проведення зазначеної перевірки, вчинені з грубим порушенням діючого законодавства та мають бути визнані протиправними, а сам наказ підлягає скасуванню. Крім того за результатами зазначеної перевірки, ДПІ у Приморському районі м.Одеси було складено акт №2319/15-53-22-06/35405282 від 29.05.2014 року «Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Нико-Стройпроект» з питань взаємовідносин з ТОВ «Інтерія ЛТД» за лютий 2014 року», у висновках якого зазначено про порушення позивачем вимог податкового законодавства України. Позивач вважає висновки зазначеного акту перевірки необґрунтованими, оскільки з боку позивача при формуванні податкового кредиту за перевіряємий період по взаємовідносинам із зазначеним контрагентом відсутні порушення вимог Податкового кодексу України, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0001902206 від 13.06.2014 року, що винесене на підставі необґрунтованих висновків цього акту перевірки, протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні, посилаючись на обґрунтування, викладені у позовній заяві, підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги ТОВ «Нико-Стройпроект» не визнав та просив відмовити у їх задоволенні у повному обсязі. Наполягав, що наказ про проведення перевірки від 12.05.2014 року №1017 відповідачем видано та відповідно перевірку проведено правомірно, у відповідності до вимог чинного законодавства, а прийняте за результатами проведення зазначеної перевірки податкове повідомлення-рішення №0001902206 від 13.06.2014 року є законними та обґрунтованими.

Судом під час офіційного з'ясування обставин у справі встановлено наступне.

ТОВ «Нико-Стройпроект» зареєстровано 28.09.2007 року виконавчим комітетом Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 35405282) (а.с. 10). Підприємство знаходиться на обліку платників податків у ДПІ у Приморському районі м.Одеси.

У період з 16.05.2014 року по 22.05.2014 року на підставі наказу ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 12.05.2014 року №1017 та направлення на перевірку від 12.05.2014 року №1905 (а.с. 149, 150) головним державним інспектором-ревізором відділу спеціальних перевірок управління податкового аудиту ДПІ у Приморському районі м. Одеси Посадською Л.В. було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Нико-Стройпроект» щодо підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ «Інтерія ЛТД» за лютий 2014 року.

За результатами перевірки складено акт №2319/15-53-22-06/35405282 від 29.05.2014 року, у висновках якого зазначено про порушення позивачем вимог п. 198.3, п.198.4, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету за лютий 2014 року на суму 3000,00 грн. (а.с. 46-55).

При проведенні перевірки відповідачем враховано податкову інформацію, відображену в акті ДПІ у Приморському районі м.Одеси № 1815/15-53-22-3/38018040 від 01.04.2014 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Інтерія ЛТД» за період січень-лютий 2014 року» та у листі слідчого з особливо важливих справ 2-го відділу КР СУ ФР ГУ Міндоходів в Одеській області Холіна Д.О. №3042/7/15-23-09-03 від 04.04.2014 року про наявність кримінального провадження за фактом організації невстановленими особами діяльності підприємств з ознаками «фіктивності», у т.ч. ТОВ «Інтерія ЛТД» (а.с. 152, 153, 154-158).

На підставі висновків зазначеного акту перевірки від 29.05.2014 року державною податковою інспекцією у Приморському районі м.Одеси було винесено податкове повідомлення-рішення №0001902206 від 13.06.2014 року про збільшення ТОВ «Нико-Стройпроект» грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму: 3000,00 грн. - основний платіж та 1500,00 грн. - штрафні санкції (а.с. 61).

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Нико-Стройпроект» підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі ПК України) він регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

В силу п. 75.1 ст. 75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою згідно із пп. 75.1.2 п. 75.1 ст.75 ПК України вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Однією із підстав для здійснення податковим органом документальної позапланової виїзної перевірки, відповідно до п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Цього Кодексу є те, що за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації контролюючим органом виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, за наявності підстав для її проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку із отриманням ДПІ у Приморському районі м.Одеси акту «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Інтерія ЛТД» за період січень-лютий 2014 року» та листа слідчого органу ГУ Міндоходів в Одеській області, які містили інформацію про можливі порушення контрагентом позивача - ТОВ «Інтерія ЛТД» - податкового законодавства, відповідачем на адресу ТОВ «Нико-Стройпроект» було направлено запит №11932/10/15-53-22-06/51 від 08.04.2014 року про надання інформації та її документального підтвердження щодо взаємовідносин підприємства з ТОВ «Інтерія ЛТД» за лютий 2014 року (а.с. 59).

Листом від 15.04.2012 року № 3 ТОВ «Нико-Стройпроект» було надіслано до ДПІ у Приморському районі м. Одеси податковому органу письмові пояснення щодо господарської операції з контрагентом. При цьому як вбачається із зазначеного листа, будь-яких первинних документів на підтвердження господарської операції позивачем до ДПІ надано не було (а.с. 60). Твердження представника позивача про надіслання таких документів державній податковій інспекції раніше, до направлення відповіді на запит, будь-якими доказами не підтверджено.

Як було зазначено представником відповідача в судовому засіданні, у зв'язку з тим, що ТОВ «Нико-Стройпроект» у відповідь на запит було надано лише письмові пояснення та не надані первинні документи щодо господарських взаємовідносин із ТОВ «Інтерія ЛТД», які б спростовували можливі порушення платником податків податкового законодавства, ДПІ у Приморському районі м.Одеси згідно пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп.78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України видано наказ від 12.05.2014 року №1017 «Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Нико-Стройпроект» з питань взаємовідносин з ТОВ «Інтерія ЛТД» за лютий 2014 року» (а.с. 149).

Перед початком перевірки директору ТОВ «Нико-Стройпроект» під розпис були вручені направлення від 12.05.2014 року №1905 на проведення перевірки та копію зазначеного наказу.

З урахуванням встановлених обставин суд вважає, що відповідачем не були порушені вимоги пп. 78.1.1. п. 78.1 ст. 78, п. 79.2 ст. 79 ПК України Податкового кодексу України при виданні наказу та проведенні позапланової виїзної перевірки позивача, а тому суд вважає хибним його твердження про проведення зазначеної перевірки відповідачем за відсутності передбачених законом підстав та протиправності оскаржуваного наказу.

Враховуючи вищевикладене суд доходить висновку, що ДПІ у Приморському районі м. Одеси при виданні наказу від 12.05.2014 року №1017 та вчиненні дій щодо проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Нико-Стройпроект», діяла правомірно та обґрунтовано, у відповідності до вимог податкового законодавства України, а тому позовні вимоги ТОВ «Нико-Стройпроект» в цій частині задоволенню не підлягають.

При прийнятті рішення про необхідність відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в цій частині суд також виходив з того, що за результатами перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Нико-Стройпроект» був складений акт перевірки, що був підставою для винесення ДПІ у Приморському районі м.Одеси податкового повідомлення-рішення №0001902206 від 13.06.2014 року, яке власне і зумовлює виникнення суб'єктивних обов'язків для позивача. З цих підстав суд вважає, що належним і достатнім способом захисту та відновлення порушених прав, свобод та інтересів позивача у справі №815/4073/14 є встановлення судом правомірності та обґрунтованості зазначеного рішення суб'єкта владних повноважень.

Така думка суду узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в постанові від 11.09.204 року у справі №К/800/31040/13.

Після дослідження висновків відповідача в акті перевірки №2319/15-53-22-06/35405282 від 29.05.2014 року задля перевірки законності спірного повідомлення-рішення, суд зазначає наступне.

Підпунктом 14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі у разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Пунктами 201.1, 201.4 ст. 201 ПК України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товару (послуг).

Згідно п. 201.10 ст. 201 Кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.6 ст. 201 Кодексу встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Виходячи із вищезазначеної норми, податкова накладна є документом, що підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тому податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість повинен бути підтверджений первинними документами, що відображають реальність господарської операції, та є підставою для формування податкового обліку платника податків.

В акті перевірки № 2319/15-53-22-06/35405282 від 29.05.2014 року ДПІ у Приморському районі м. Одеси зазначено, що ТОВ «Нико-Стройпроект» згідно декларацій з податку на додану вартість за лютий 2014 року (а.с. 15-22), до складу податкового кредиту з ПДВ неправомірно віднесено суму ПДВ в розмірі 3000,00 грн. по господарській операції з контрагентом ТОВ «Інтерія ЛТД», в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету, на зазначену суму.

Судом встановлено, що 10.01.2014 року між ДП «Проектний інститут «Одесский Промстройпроект» ГПАО «Будівельна компанія «Укрбуд» (замовник) та ТОВ «Нико-Стройпроект» (виконавець) був укладений договір на виконання робіт № 10/01-2014, відповідно до якого позивач зобов'язувався на власний ризик із залученням власних людських і матеріально-технічних ресурсів виконати коригування робочої документації корпусу з виробництва фармацевтичних препаратів (т. 1 а.с. 145).

Для виконання зазначеного проекту в частині розділу водопостачання та каналізації для господарсько-побутових потреб корпусу з виробництва фармацевтичних препаратів у м.Шостка, вул.Гагаріна, 1/174 товариством з обмеженою відповідальністю «Нико-Стройпроект» був укладений договір виконання робіт №03/02 від 03.02.2014 року з ТОВ «Інтерія ЛТД» (а.с. 12).

Факт отримання ТОВ «Нико-Стройпроект» у лютому 2014 року комплексу робіт по корегуванню робочої документації корпусу з виробництва фармацевтичних препаратів за зазначеним договором від підприємства-контрагента ТОВ «Інтерія ЛТД», а також здійснення розрахунків за виконану роботу підтверджуються належними чином оформленими та підписаними сторонами: податковою накладною від 28.02.2014 року №03/02; актом виконаних робіт від 28.02.2014 року; платіжними дорученнями, даними бухгалтерського обліку підприємства (а.с. 13-14, 125-128).

Представником позивача була також надана до суду також робоча документація, яка є результатом виконання робіт ТОВ «Інтерія ЛТД (а.с. 131-144).

Крім того, представник ТОВ «Нико-Стройпроект» в судовому засіданні зазначив, що при укладанні договору із ТОВ «Інтерія ЛТД» позивач діяв з належною обачністю та обережністю щодо обрання контрагента та здійснення господарської діяльності. Ним було перевірено відомості щодо реєстрації ТОВ «Інтерія ЛТД» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, знаходження на податковому обліку в податкових органах, наявності свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість. Крім того представник позивача зазначив, що договір на виконання робіт контрагентом позивача фактично був виконаний, про що були складені надані до суду документи. Результати господарської операцій відображені у бухгалтерському та податковому обліку підприємства (а.с. 15-24). Податкова накладна, на підставі якої позивачем сформовано податковий кредит по взаємовідносинам із ТОВ «Інтерія ЛТД», була відповідно до вимог податкового законодавства складена підприємством - платником податків, що було зареєстровано платником ПДВ із зазначенням індивідуального податкового номеру, за яким його можливо ідентифікувати.

Судом при офіційному з'ясуванні зазначених обставин також було встановлено наступне.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ «Інтерія ЛТД» зареєстровано та було зареєстровано на момент здійснення господарських правовідносин з ТОВ «Нико-Стройпроект» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців як юридична особа; перебувало на обліку в податковому органі, було платником ПДВ на підставі свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість (а.с. 26, 27, 28-31, 32-43, 44, 45). У період здійснення спірних господарських правовідносин з позивачем будь-яких записів щодо відсутності товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерія ЛТД» за адресою підприємства, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, до ЄДР не вносилось (а.с. 123-124). Інформація, що міститься у податковій накладній, виданій зазначеним контрагентом (на підставі якої позивач сформував податковий кредит за перевіряємий податковий період), дає повну можливість ідентифікувати позивача та його контрагента за індивідуальними податковими номерами платників податку на додану вартість, а отже податкова накладна на виконання господарського договору була видана належною особою та відповідала вимогам податкового законодавства України. Крім того, як вбачається з акту перевірки №1815/15-53-22-3/38018040 від 01.04.2014 року товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерія ЛТД» подавалась до ДПІ у Приморському районі м.Одеси податкова звітність з податку на додану вартість за лютий 2014 року.

Представником відповідача в судовому засіданні зазначених обставин спростовано не було.

Під час судового розгляду справи представником відповідача також не було зазначено та судом не встановлено жодних фактичних обставин, що свідчили б про факт невиконання ТОВ «Інтерія ЛТД» своїх зобов'язань за вищезазначеним договором перед ТОВ «Нико-Стройпроект».

Статтею 83 Податкового кодексу України визначено, що для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

При цьому судом під час судового розгляду справи було встановлено, що податковим органом в ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача фактичність виконання робочої документації ТОВ «Інтерія ЛТД» не перевірялась. Висновок ДПІ у Приморському районі м.Одеси щодо завищення позивачем податкового кредиту по взаємовідносинам із зазначеним контрагентом контролюючим органом був зроблений фактично лише на підставі висновків акту ДПІ у Приморському районі м.Одеси: №1815/15-53-22-3/38018040 від 01.04.2014 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Інтерія ЛТД» за період січень-лютий 2014 року» (а.с. 154-158), у якому на підставі службової інформації оперативного управління ДПІ у Приморському районі м.Одеси зазначено про відсутність реального здійснення господарських операцій цим підприємством у зв'язку з його відсутністю за місцезнаходженням; листа слідчого органу про наявність кримінального провадження за фактом створення невстановленими особами підприємств з ознаками «фіктивності», у тому числі ТОВ «Інтерія ЛТД».

Разом з тим, посилання представника відповідача лише на зазначену інформацію щодо ТОВ «Інтерія ЛТД», суд в якості належного обґрунтування правомірності спірного податкового повідомлення-рішення не приймає, з огляду на надані до суду первинні документи на підтвердження реальності здійснення господарської операції з контрагентом щодо виготовлення робочої документації.

Крім того, як було встановлено судом, постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16.06.2014 року у справі № 815/2581/14, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2014 року, а тому набрала законної сили, визнані протиправними дії ДПІ у Приморському районі м. Одеси зі складання вищезазначеного акту №1815/15-53-22-3/38018040 від 01.04.2014 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Інтерія ЛТД» за період січень - лютий 2014 року» (а.с. 63-73; 116-122).

Посилання представника відповідача на інформацію слідчого управління ГУ Міндоходів в Одеській області про внесення до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань кримінальних правопорушень за ч.ч. 3, 5 ст.27, ч.2 ст.205, ч.3 212 КК України, стосовно невстановлених осіб не може бути прийнято судом в якості належного доказу вчинення товариством з обмеженою відповідальністю «Нико-Стройпроект» порушень податкового законодавства, оскільки приписами ч. 4 ст. 72 КАС України передбачено, що обов'язковими для висновків адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, є тільки вирок суду у кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Крім того, будь-яких відомостей щодо притягнення до кримінальної відповідності за вчинення фіктивних господарських операції, складення підроблених документів посадовими особами ТОВ «Ніко-Стройпроект» та ТОВ «Інтерія ЛТД», доказів наявності між ними згоди на здійснення протиправної діяльності при виконанні господарської операції, відповідачем в акті, а його представником в судовому засіданні не зазначено.

Як слідує з відповіді слідчого управління ГУ Міндоходів в Одеській області, наданої на виконання ухвали суду, у ході розслідування кримінального провадження отримані відомості, що ТОВ «Інтерія ЛТД» було лише контрагентом підприємств, створених невстановленими особами для здійснення незаконної діяльності.

З цього приводу суд зазначає, що можливі порушення податкового законодавства з боку контрагента позивача - ТОВ «Інтерія ЛТД» - по господарським взаємовідносинам із третіми особами не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку органу доходів і зборів про відсутність фактичного здійснення ТОВ «Ніко-Стройпроект» господарської операції із зазначеним підприємством, а також щодо відсутності у позивача, як покупця робіт, права на податковий кредит з ПДВ та його відображення у податковому обліку.

Така думка суду узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі від 02.06.2011 року № 742/11/13-11.

Сукупність досліджених під час розгляду справи документів, які супроводжують виконання операції такого роду, не дають підстав для висновку про нездійснення спірної операції, а відповідачем в порядку виконання обов'язку, визначеного ч.2 ст.71 КАС України, не надано суду належних та допустимих доказів, які б спростовували фактичність її виконання, а тому суд вважає, що контролюючим органом, як суб'єктом владних повноважень, не доведено відсутності у позивача підстав для формування спірної суми податкового кредиту.

Таким чином, висновки ДПІ у Приморському районі м.Одеси в акті перевірки №2319/15-53-22-06/35405282 від 29.05.2014 року про порушення позивачем вимог податкового законодавства України у вигляді завищення податкового кредиту з ПДВ за лютий 2014 року у сумі 3000,00 грн. та, як наслідок, заниження податку на додану вартість у тому ж розмірі, не ґрунтуються на законі та фактичних обставинах, що мають суттєве значення.

З цих підстав суд вважає протиправним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси №0001902206 від 13.06.2014 року, що винесене на підставі висновків вищезазначеного акту перевірки.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Згідно з ч. 1 ст. 69 та ч. 1 ст. 70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

З огляду на викладене суд вважає, що ТОВ «Нико-Стройпроект» доведено протиправність спірного податкового повідомлення-рішення №0001902206 від 13.06.2014 року, відповідачем будь-яких доказів на спростування наданих позивачем до суду доказів надано не було, у зв'язку з чим позовні вимоги приватного підприємства ТОВ «Нико-Стройпроект» підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати суд вважає розподілити відповідно до вимог ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 69-71, 86, 122, 158-163, 167, 186, 254 КАС України , суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Нико-Стройпроект» до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування наказу, податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області №0001902206 від 13.06.2014 року.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на постанову, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 14 листопада 2014 року.

Суддя Білостоцький О.В.