ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 лютого 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/4073/14
Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Білостоцький О. В.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
доповідача - судді Турецької І.О.
суддів - Косцової І.П., Стас Л.В.
за участю секретаря - Скоріної Т.С.
за участю представника позивача - Савіцького Г.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Нико-Стройпроект» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування наказу і податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В:
У липні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «Нико-Стройпроект» (далі - позивач, ТОВ «Нико-Стройпроект») звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі - відповідач, ДПІ у Приморському районі м. Одеси), в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просило (а.с.78-84):
- визнати протиправними дії, пов'язані з прийняттям наказу від 12 травня 2014 року №1017 «Про проведення виїзної позапланової перевірки ТОВ «Нико-Стройпроект» з питань підтвердження господарських взаємовідносин з ТОВ «Інтерія ЛТД» за лютий 2014 року»;
- визнати протиправним та скасувати вказаний наказ;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001902206 від 13 червня 2014 року.
В обґрунтування позову зазначено, що податковий орган видав спірний наказ про проведення перевірки безпідставно, за відсутності обставин передбачених ст.78 Податкового кодексу України. Крім цього, винесене податкове повідомлення-рішення не відповідає нормам Податкового законодавства, так як до перевірки було надано усі первинні документи, які підтверджують правомірність задекларованих у податковій звітності сум податку на додану вартість за лютий 2014 року.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2014 року адміністративний позов - задоволено частково.
Суд, визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси №0001902206 від 13 червня 2014 року.
В іншій частині позовних вимог - відмовив.
В апеляційній скарзі ДПІ у Приморському районі м. Одеси ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до порушення норм матеріального права.
Апелянт просить прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Представник апелянта в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явився, належним чином сповіщений про дату, час та місце судового розгляду справи (а.с.190).
Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції проти апеляційної скарги заперечив та просив рішення суду залишити без змін.
З'ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню на наступних підставах.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на підставі проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Нико-Стройпроект» щодо підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ «Інтерія ЛТД» за лютий 2014 року складено акт №2319/15-53-22-06/35405282 від 29 травня 2014 року.
У висновках якого зазначено про порушення позивачем вимог п. 198.3, п.198.4, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, а саме, сформований податковий кредит по операціям з контрагентом ТОВ «Інтерія ЛТД» не мають на меті реального здійснення господарської операції, в результаті чого занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету за лютий 2014 року на суму 3000,00 грн. (а.с.46-55).
Підставою для таких висновків слугувала податкова інформація, яка відображена в акті ДПІ у Приморському районі м. Одеси № 1815/15-53-22-3/38018040 від 01 квітня 2014 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Інтерія ЛТД» за січень-лютий 2014 року» та лист слідчого з особливо важливих справ 2-го відділу КР СУ ФР ГУ Міндоходів в Одеській області Холіна Д.О. №3042/7/15-23-09-03 від 04 квітня 2014 року про наявність кримінального провадження за фактом організації невстановленими особами діяльності підприємств з ознаками «фіктивності, у т.ч. ТОВ «Інтерія ЛТД» (а.с.152, 153, 154-158).
На підставі вказаного Акту та його висновків, 13 червня 2014 року ДПІ у Приморському районі м. Одеси прийняла податкове повідомлення-рішення №0001902206 про збільшення ТОВ «Нико-Стройпроект» грошового зобов'язання з податку на додану вартість по основному платежу на суму 3000,00 грн. та за штрафними санкціями - 1500,00 грн. (а.с.61).
Відмовляючи у задоволенні частини позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем при винесенні спірного наказу про проведення перевірки, не були порушені норми Податкового кодексу України, так як його прийняття відбувалося в межах та у спосіб передбачений податковим законодавством.
Задовольняючи позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення суд вказав, що висновки ДПІ у Приморському районі м. Одеси про порушення позивачем вимог податкового законодавства України, яке призвело до завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за лютий 2014 року в сумі 3000,00 грн., не ґрунтуються на законі та на фактичних обставинах справи.
Згідно із вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що правова позиція суду першої інстанції, яка викладена у судовому рішенні, відповідає вимогам ст.159 КАС України, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що між ТОВ «Нико-Стройпроект» (Виконавець) та ДП «Проектний інститут «Одесский Промстройпроект» ГПАО «Будівельна компанія «Укрбуд» (Замовник) 10 січня 2014 року був укладений договір на виконання робіт № 10/01-2014 (а.с.145).
Предметом даного договору було виконання ТОВ «Нико-Стройпроект» на власний ризик із залученням власних людських і матеріально-технічних ресурсів коригування робочої документації корпусу з виробництва фармацевтичних препаратів.
Для виконання зазначеного проекту в частині розділу водопостачання та каналізації для господарсько-побутових потреб корпусу з виробництва фармацевтичних препаратів у м. Шостка, вул. Гагаріна, 1/174 позивачем був укладений договір виконання робіт з ТОВ «Інтерія ЛТД» №03/02 від 03 лютого 2014 року (а.с.12).
Отримання позивачем комплексу робіт від контрагента ТОВ «Інтерія ЛТД» підтверджується наданими до матеріалів справи копіями первинних документів, а саме:
- податковою накладною від 28 лютого 2014 року №03/02 (а.с.14);
- актом виконаних робіт від 28 лютого 2014 року (а.с.13);
- даними бухгалтерського обліку підприємства та платіжними дорученнями за проектні роботи згідно договору №03/02 від 03 лютого 2014 року (а.с.125-128).
Крім цього, в підтвердження виконаних робіт ТОВ «Нико-Стройпроект» надало робочу документацію корпусу з виробництва активних фармацевтичних інгредієнтів (а.с.131-144).
При цьому, позивачем при укладанні договору з ТОВ «Інтерія ЛТД» було перевірено відомості щодо реєстрації останнього в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, знаходження на податковому обліку в податкових органах та наявності свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість.
Як вбачається з інформації про юридичну особу, ТОВ «Інтерія ЛТД» існує з лютого 2012 року і основним його видом діяльності є будівництво житлових і нежитлових будівель (а.с.191-192).
Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі у разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п. 198.3 ст. 198 ПК України).
За змістом наведених правових норм, для віднесення суми до складу податкового кредиту для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість, операції мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність цієї операції, яка є підставою для формування податкового кредиту.
Згідно п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України).
Відповідно до п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Податкова накладна від 28 лютого 2014 року №03/02 була належним чином зареєстрована в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних, що підтверджується квитанцією №2 (а.с.24).
Слід зазначити, що головним доводом апеляційної скарги контролюючого органу є те, що суд першої інстанції не взяв до уваги відомості про відсутність ТОВ «Інтерія ЛТД» за своїм місцезнаходженням та лист слідчого органу про наявність кримінального провадження за фактом створення невстановленими особами підприємств з ознаками «фіктивності», у тому числі ТОВ «Інтерія ЛТД».
Колегія суддів проаналізувавши дані доводи апеляційної скарги вважає, що відомості на які посилається апелянт і які викладені в акті «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Інтерія ЛТД» не можуть бути належним та допустимим доказом, так як постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16 червня 2014 року у справі № 815/2581/14, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2014 року, дії ДПІ у Приморському районі м. Одеси по складанню вказаного вище акту визнані протиправними (а.с.64-73; 116-122).
Що стосується відомостей про наявність кримінального провадження щодо контрагента позивача, то з цього приводу необхідно керуватися ч.4 ст.72 КАС України, яка зазначає, що тільки вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 14 листопада 2012 року №2379/12/13-12, обов'язковими для врахування адміністративним судом є факти, наведені у вироку в кримінальній справі чи постанові у справі про адміністративний проступок, щодо часу, місця та об'єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки, дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що оскільки усі обставини, що входять до предмета доказування у справі, встановлені судом першої інстанції на підставі повного та всебічного дослідження наявних у справі доказів, які відповідають ознакам належності та допустимості, цим обставинам надана правильна юридична оцінка, то підстав для скасування оскаржуваного судового рішення не вбачається.
Відповідно до вимог ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області - залишити без задоволення.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Нико-Стройпроект» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування наказу і податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту судового рішення.
Доповідач - суддя І.О.Турецька
суддя І.П. Косцова
суддя Л.В. Стас
Повний текст ухвали складено 03.03.2015 року.
Суд | Одеський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 26.02.2015 |
Оприлюднено | 11.03.2015 |
Номер документу | 42967562 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Одеський апеляційний адміністративний суд
Турецька І.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні