Рішення

від 12.11.2014 по справі 922/3913/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2014 р.Справа № 922/3913/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

розглянувши справу

за позовом КП "Міський інформаційний центр", м. Харків до ПП "Нана", м. Харків про стягнення 18019,41 грн., повернення за участю представників сторін:

позивача - Молочко Н.Г., довіреність № 782/0/2-14 від 03.03.2014 р.

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, КП "Міський інформаційний центр", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просить стягнути з відповідача - ПП "Нана" заборгованість за щомісячне користування місцями в сумі 364,48 грн., пеню за прострочення платежів в сумі 48,19 грн., витрати за проведення демонтажу спеціальних конструкцій у розмірі 1238,52 грн., витрати за зберігання демонтованих спеціальних конструкцій за період з 11.07.2014 р. по 11.09.2014 р. у розмірі 399,20 грн., неустойку за прострочення повернення місць за період з 06.02.2014 р. по 11.09.2014 р. у розмірі 13321,98 грн., неустойку за розміщення спеціальних конструкцій на місцях без отримання дозволу за період з 29.10.2013 р. по 29.01.2014 р. у розмірі 2647,04 грн., мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором № 1594 від 29.10.13 р. Крім того, позивач просить зобов'язати відповідача повернути КП "Міський інформаційний центр" на підставі акту прийому-передачі місця, що знаходяться у комунальній власності, за адресою: м. Харків, вул. Полтавський Шлях, 118 (щит на фасаді (1,77х1,00х1)); м. Харків, вул. Полтавський Шлях, 118 (щит на фасаді (12,00х1,20х1)) привівши ці місця в належний стан, відповідно до п. 5.3 договору № 1594 від 29.10.13 р. Судові витрати просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.09.2014 р. за вищевказаним позовом було порушено провадження у справі № 922/3913/14, розгляд якої призначено на 30.09.2014 р. об 11:15 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30.09.2014 р. розгляд справи № 922/3913/14 було відкладено на 15.10.2014 р. о 12:30 год.

09.10.2014р. до канцелярії суду представником позивача за вх. 35389 надано, в порядку ст. 22 ГПК України, заяву про уточнення позовних вимог, в якій позивач вказує про отримання з єдиного державного реєстру витягу про включення відповідача до ЄДРПОУ, отримання якого є платною послугою. За таких обставин позивач просить суд покласти на відповідача в порядку ст. 44 ГПК України судові витрати, які складаються із сплаченого судового збору за подання позовної заяви у розмірі 3045,00 грн., судових витрат, пов'язаних із розглядом справи (отримання довідки з ЄДРПОУ) у розмірі 57,80 грн. Згідно з наданої заяви розмір позовних вимог залишився незмінним.

По суті наданої позивачем заяви, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, суд дійшов висновку, що дана заява за своєю правовою природою не є заявою поданою в порядку ч. 4 ст. 22 ГПК України, тому суд, враховуючи приписи ст. 44, 49 ГПК України, визнає заяву позивача (вх. 35389) такою, що не суперечить чинному законодавству та не порушує чиї - небудь права та охоронювані законом інтереси та продовжує розгляд справи з її урахуванням.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.10.2014р. розгляд справи №922/3913/14 було відкладено на 12.11.2014р. об 11:30 год.

У судовому засіданні, яке відбулося 12.11.2014р., представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному розмірі.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, до суду повернулась ухвала про порушення провадження по справі від 15.09.2014 року, яка була направлена відповідачу на юридичну адресу, зазначену в позовній заяві: 61093, Харківська область, м. Харків, вул. Полтавський шлях, 118. Відповідно довідки пошти, доданої до листа, ухвала повернута у зв'язку із закінченням терміну зберігання.

У постанові пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначає, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Таким чином, суд вважає, що відповідач - ПП "Нана", належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

29.10.2013р. між Комунальним підприємством "Міський інформаційний центр" (позивачем) та Приватним підприємством "Нана" (відповідачем) було укладено Договір № 1594 про надання у користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій.

Відповідно до Договору та Акту прийому-передачі від 29.10.2013р. до Договору, позивач надав в користування відповідачу місце, що знаходиться у комунальній власності, для розміщення спеціальної конструкції - щит на фасаді (1,77х1,00х1) за адресою: м. Харків, вул. Полтавський Шлях, 118; щит на фасаді (12,00х1,20х1) за адресою: м. Харків, вул. Полтавський Шлях, 118, строком з 29.10.2013 р. по 31.12.2014 р. (п. 1.4 Договору).

На підставі Довідки відділу реклами управління містобудування та архітектури про встановлення пріоритету від 29.10.2013 р. відповідачу було встановлено пріоритет на розміщення вищезгаданих спеціальних конструкцій на три місяці до отримання дозволу на її розміщення.

15.10.2013 р. відповідач встановив вищезгадані спеціальні конструкції, що підтверджується Актами встановлення спеціальної конструкції від 29.10.2013 р., які підписано та скріплено печатками позивача та відповідача.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно до умов договору № 1594 від 29.10.2013 р., а саме: п.п. 3.4.6., 4.1., 4.5. та додатку № 1 до зазначеного договору, відповідач зобов'язаний кожний місяць здійснювати оплату за користування наданими йому місцями авансом до 25 числа місяця, що передує місяцю, за який здійснюється оплата.

Розмір плати за користування всіма місцями, які надані в користування за цим договором, згідно додатку №1 складає: 872,96 грн. у т.ч. ПДВ 20%.

Відповідно до п. 4.2. Договору № 1594 від 29.10.2013 р., якщо на момент укладання Договору «Користувач» не має дозволу (дозволів) на розміщення зовнішньої реклами, тоді з дня укладення цього Договору і до отримання дозволу (дозволів) на розміщення зовнішньої реклами на спеціальних конструкціях, які встановлюються на місцях, наданих за цим Договором (в період дії пріоритету на місце), «Користувач» щомісячно вносить плату за користування зазначеними місцями у розмірі 25% відсотків від розміру плати за використання відповідних місць (з ПДВ), встановленої Додатком №1 цього Договору.

У зв'язку з порушенням відповідачем своїх зобов'язань щодо своєчасної та повної оплати за надані у користування місця, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у сумі 394,25 грн.

Враховуючи викладене, а також те, що позивач прийняті на себе зобов'язання згідно договору № 1594 від 29.10.2013 р. виконав належним чином, але відповідач свої зобов'язання не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем, зазначено стало підставою позивачу для звернення до господарського суду з відповідним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 ЦК України. За приписами ч. 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 ГК України та ст. 509 ЦК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі, боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі, кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для визнання сторонами.

Згідно статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 ЦК України, частиною 2 статті 20 ГК України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на момент розгляду справи, відповідач заборгованість не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання за договором № 1594 від 29.10.2013 року про надання в користування місць, що знаходяться у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростував позовні вимоги, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за фактичне користування місцями за договором № 1594 від 29.10.2013 року у розмірі 394,25 грн., належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно ст. ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 ЦК України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Згідно приписів ст. 549 ЦК України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

Згідно до п. 6.1 договору сторонами встановлено відповідальність за несплату, несвоєчасну або неповну сплату платежів, передбачених розділом 4 цього договору у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого (або не повністю сплаченого) платежу за кожен день прострочення.

За прострочення внесення платежів по договору позивач нарахував відповідачу пеню за несвоєчасну та неповну сплату платежів за договором у розмірі48,19 грн.

У відповідності до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В частині 2 ст. 343 ГК України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ.

Частиною 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У відповідності до п. 6.6 договору сторони домовились, що нарахування штрафних санкцій через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, не припиняється.

Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав передбачені договором зобов'язання по сплаті грошових коштів у строк, встановлений договором, пеня у сумі 48,19 грн. підлягає стягненню на користь позивача.

Відповідно до п.п. 8.1.5 п. 8.1. договору № 1594 від 29.10.2013 р.: „Цей договір припиняє свою дію, якщо користувач не отримав дозвіл на розміщення зовнішньої реклами на місцях, переданих у користування за цим договором, протягом строку, на який було встановлено пріоритет".

Доказів отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами на місцях, переданих у користування за договором № 1594 від 29.10.2013 р. до матеріалів не надано, тобто станом на 30.01.2014 року договір № 1594 від 29.10.2013 р. вважається таким, що припинив свою дію.

Відповідно до п. 5.1. спірного договору, протягом семи календарних днів після припинення дії договору на будь-яких підставах, передбачених пунктами 8.1, 8.3 договору, або з дати виключення місць з Переліку місць, які надаються "користувачу" для розташування спеціальних конструкцій та розміру плати за їх користування (додаток № 1), "користувач" зобов'язаний звільнити надані в користування місця і передати їх "КП". Повернення місць, наданих в користування, здійснюється "користувачем" на підставі актів прийому-передачі, які складаються "користувачем" та підписуються уповноваженими представниками "КП" та "користувача".

Відповідно до п. 5.2 спірного договору, місця вважаються фактично повернутими "КП" з моменту підписання актів прийому-передачі. Акт прийому-передачі місця підписується "КП" після надання "користувачем" фото місця демонтованої спеціальної конструкції, а у разі неможливості визначення стану місця по наданим фотознімкам, після виїзду представника "КП" на місце розташування спеціальної конструкції. У випадку неналежного стану місця розташування спеціальної конструкції (засмічення території, пошкодження місць, наявності фундаменту конструкції тощо) акт прийому-передачі місця з боку "КП" не підписується, а складається акт огляду місця з зазначенням виявлених порушень.

Повторний виїзд представника "КП" на місце розташування спеціальної конструкції здійснюється після усунення порушень, що зазначені в акті огляду місця, за рахунок "користувача".

Відповідно до п. 5.3 договору № 8877 від 26.12.2012 р., місця, надані в користування "користувачу" за цим договором, повинні бути повернуті "КП" у належному стані (демонтована спеціальна конструкція та її частини (фундаменти, елементи кріплень, тощо), відновлена тротуарна плитка, асфальтне або трав'яне покриття, вивезене сміття та інше).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

У відповідності до п. 6.2 договору № 1594 від 29.10.2013 р. сторонами встановлено, що у разі прострочення повернення місць, наданих у користування, "користувач" сплачує "КП" неустойку, яка складає 7% від розміру плати за користування неповернутим місцем, встановленої додатком № 1 цього договору (з ПДВ), за кожний день затримки повернення вказаного місця.

Отже, відповідно до умов договору, відповідач повинен був станом на 05.02.2014 року повернути місця позивачеві на підставі акту прийому-передачі.

У зв'язку з тим, що відповідач порушив умови договору, а саме, не повернув місця на підставі акту прийому-передачі, то позивач нарахував неустойку за прострочення повернення місць за період з 06.02.2014 року по 11.09.2014 року у розмірі 13321,98 грн.

Відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Враховуючи, що відповідач не повернув позивачеві надані йому в користування місця у встановлений п. 5.1 договору строк, внаслідок чого, позивачем обґрунтовано нараховано неустойку за прострочення повернення місць за період з 06.02.2014 року по 11.09.2014 року у розмірі 13321,98 грн.

Крім того, згідно підпункту 3.4.2 п. 3.4 договору відповідач зобов'язувався не розміщувати спеціальні конструкції на місцях, переданих у користування за цим договором, до отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами у встановленому порядку.

Згідно п. 6.3 договору відповідач, у разі порушення зобов'язань, передбачених підпунктом 3.4.2 п. 3.4 розділу 3 договору, сплачує позивачу неустойку у розмірі плати за користування місцями, встановленої додатком №1 цього договору, пропорційно часу розміщення спеціальних конструкцій з порушенням зобов'язань.

Спеціальні конструкції відповідачем було встановлено на місцях, переданих в користування, ще 15 жовтня 2013 року, що підтверджується пунктом 4.4. договору та актами встановлення спеціальної конструкції для розміщення зовнішньої реклами від 29.10.2013 р., які підписано та скріплено печатками зі сторони позивача та відповідача, а дозвіл на розміщення зовнішньої реклами відповідач так і не отримав

Таким чином, відповідач порушив вимоги п.п. 3.4.2 п. 3.4 договору щодо не розміщення спеціальних конструкцій на місцях, переданих у користування, до отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами у встановленому порядку.

Враховуючи, що відповідач порушив вимоги п.п. 3.4.2. п. 3.4. договору щодо нерозміщення спеціальних конструкцій на місцях, переданих у користування, до отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами у встановленому порядку, внаслідок чого, позивачем обґрунтовано нараховано неустойку за розміщення спеціальних конструкцій на місцях без отримання дозволу за період з 29.10.2013 року по 29.01.2014 р. у розмірі 2647,04 грн.

03.04.2013 року на адресу відповідача було направлено повідомлення № 12743 (вих. № 1081/0/2-14) з вимогою погасити заборгованість, що виникла за спірним договором, повернути на підставі акту прийому-передачі місця, які було передано в користування за спірним договором, а також викладено попередження про те, що у разі невиконання вимог даного повідомлення спеціальні конструкції будуть демонтовано позивачем з подальшим покладенням на відповідача витрат, пов'язаних з демонтажем спеціальних конструкцій та їх збереженням.

Відповідач отримав дане повідомлення, але ніяк не прореагував та ніяких дій не вчинив.

Відповідно до підпункту "в" п. 4.1 "Порядку виявлення, демонтажу, обліку, зберігання спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, розміщених на території міста Харкова з порушенням законодавства про рекламу та благоустрій населених пунктів, подальшого розпорядження ними" (додаток до рішення виконавчого комітету ХМР від 22.06.2011 р. № 444 "Про затвердження Порядку виявлення, демонтажу, обліку, зберігання спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, розміщених на території міста Харкова з порушенням законодавства про рекламу та благоустрій населених пунктів, подальшого розпорядження ними"), демонтаж спеціальних конструкцій проводиться у випадках: порушення зобов'язань, визначених договором про надання у користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій.

Відповідно до пункту 4.3 "Порядку виявлення, демонтажу, обліку, зберігання спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, розміщених на території міста Харкова з порушенням законодавства про рекламу та благоустрій населених пунктів, подальшого розпорядження ними" (додаток до рішення виконавчого комітету ХМР від 22.06.2011 р. № 444 "Про затвердження Порядку виявлення, демонтажу, обліку, зберігання спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, розміщених на території міста Харкова з порушенням законодавства про рекламу та благоустрій населених пунктів, подальшого розпорядження ними"), у разі порушення зобов'язань, визначених договором про надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій власнику спеціальної конструкції направляється повідомлення з вимогою усунути виявлені порушення за зобов'язаннями, визначеними договором, та усунення їх наслідків.

Відповідно до п. 4.10 "Порядку виявлення, демонтажу, обліку, зберігання спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, розміщених на території міста Харкова з порушенням законодавства про рекламу та благоустрій населених пунктів, подальшого розпорядження ними" (додаток до рішення виконавчого комітету ХМР від 22.06.2011 р. № 444 "Про затвердження Порядку виявлення, демонтажу, обліку, зберігання спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, розміщених на території міста Харкова з порушенням законодавства про рекламу та благоустрій населених пунктів, подальшого розпорядження ними"), у разі невиконання вимог, зазначених у повідомленні, власник (балансоутримувач) місця або особа, уповноважена на надання місць в користування, наказом по підприємству проводить демонтаж спеціальної конструкції.

Відповідно до п. 4.16 "Порядку виявлення, демонтажу, обліку, зберігання спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, розміщених на території міста Харкова з порушенням законодавства про рекламу та благоустрій населених пунктів, подальшого розпорядження ними" (додаток до рішення виконавчого комітету ХМР від 22.06.2011 р. № 444 "Про затвердження Порядку виявлення, демонтажу, обліку, зберігання спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, розміщених на території міста Харкова з порушенням законодавства про рекламу та благоустрій населених пунктів, подальшого розпорядження ними"), після проведення демонтажу підприємство, що проводило демонтаж, складає калькуляцію витрат, пов'язаних з демонтажем спеціальної конструкції.

Відповідно до п. 4.17 "Порядку виявлення, демонтажу, обліку, зберігання спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, розміщених на території міста Харкова з порушенням законодавства про рекламу та благоустрій населених пунктів, подальшого розпорядження ними" (додаток до рішення виконавчого комітету ХМР від 22.06.2011 р. № 444 "Про затвердження Порядку виявлення, демонтажу, обліку, зберігання спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, розміщених на території міста Харкова з порушенням законодавства про рекламу та благоустрій населених пунктів, подальшого розпорядження ними"), власник спеціальної конструкції зобов'язаний компенсувати витрати, пов'язані з демонтажем та зберіганням спеціальної конструкції у встановленому порядку.

Таким чином, відповідно до "Порядку виявлення, демонтажу, обліку, зберігання спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, розміщених на території міста Харкова з порушенням законодавства про рекламу та благоустрій населених пунктів, подальшого розпорядження ними" (додаток до рішення виконавчого комітету ХМР від 22.06.2011 р. № 444 "Про затвердження Порядку виявлення, демонтажу, обліку, зберігання спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, розміщених на території міста Харкова з порушенням законодавства про рекламу та благоустрій населених пунктів, подальшого розпорядження ними") та на підставі наказу начальника департаменту зовнішньої реклами КП „МІЦ" від 24.06.2014 року № 30-АХ-Д, позивач 10 липня 2014 року здійснив демонтаж спеціальних конструкцій: щит на фасаді (1,77х1,00х1) за адресою: м. Харків, вул. Полтавський Шлях, 118; щит на фасаді (12,00х1,20х1) за адресою: м. Харків, вул. Полтавський Шлях, 118, у зв'язку з чим, позивач поніс збитки у розмірі 1238,52 грн.

Згідно з частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими Законами та договорами.

Витрати в сумі 1238,52 грн., які позивач поніс за демонтаж спеціальних конструкцій, підтверджуються розрахунком витрат на проведення демонтажу спеціальної конструкції, актами проведення демонтажу спеціальних конструкцій від 10.07.2014 року, рахунком-фактурою №СФД-276 від 11.07.2014 р., калькуляцією витрат надання послуг та виконання робіт, розрахунком витрат, які є в матеріалах справи, а тому вимога позивача щодо стягнення витрат за проведення демонтажу спеціальної конструкції у розмірі 1238,52 грн. є обґрунтованою, підтвердженою належними доказами та такою, що підлягає задоволенню.

До того ж, підпунктом "б" пункту 3.1.1 договору передбачено, що у разі невиконання "користувачем" вимог "КП" щодо звільнення місць, у випадках, передбачених цим договором, позивач має право здійснити роботи з демонтажу спеціальних конструкцій, що розташовані на займаних відповідачем місцях з наступною оплатою відповідачем цих оплат в розмірі фактичних витрат позивача, пов'язаних з вимушеним проведенням робіт з демонтажу і зберіганням спеціальних конструкцій.

Також, відповідно до 5.6 "Порядку виявлення, демонтажу, обліку, зберігання спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, розміщених на території міста Харкова з порушенням законодавства про рекламу та благоустрій населених пунктів, подальшого розпорядження ними" (додаток до рішення виконавчого комітету ХМР від 22.06.2011 р. № 444 "Про затвердження Порядку виявлення, демонтажу, обліку, зберігання спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, розміщених на території міста Харкова з порушенням законодавства про рекламу та благоустрій населених пунктів, подальшого розпорядження ними"), демонтовані спеціальні конструкції зберігаються у спеціально відведених для цього місцях (сховищах, складах тощо).

Відповідно до п. 5.8 "Порядку виявлення, демонтажу, обліку, зберігання спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, розміщених на території міста Харкова з порушенням законодавства про рекламу та благоустрій населених пунктів, подальшого розпорядження ними" (додаток до рішення виконавчого комітету ХМР від 22.06.2011 р. № 444 "Про затвердження Порядку виявлення, демонтажу, обліку, зберігання спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, розміщених на території міста Харкова з порушенням законодавства про рекламу та благоустрій населених пунктів, подальшого розпорядження ними"), власник спеціальної конструкції або його представник має право на повернення демонтованої спеціальної конструкції на підставі: документа про відшкодування вимушених витрат, пов'язаних з демонтажем спеціальної конструкції та її зберіганням; заяви про повернення демонтованої спеціальної конструкції; документа, що підтверджує право особи на одержання демонтованої спеціальної конструкції; документ, що підтверджує право власності (інше майнове право) на конкретну демонтовану спеціальну конструкції (на вимогу уповноваженої особи).

Після проведення демонтажу спеціальні конструкції зберігаються позивачем у відведеному місці, внаслідок чого, він поніс витрати за зберігання демонтованих спеціальних конструкцій у розмірі 399,20 грн., які підтверджуються рахунком № 380 від 11.09.2014 р., калькуляцією витрат послуг зберігання демонтованих рекламних конструкцій, а тому, вимога позивача щодо стягнення витрат за зберігання демонтованої спеціальної конструкції у розмірі 399,20 грн. є обґрунтованою, підтвердженою належними доказами та такою, що підлягає задоволенню.

Також, як вбачається із матеріалів справи, відповідачем не було надано доказів, які б свідчили про те, що він повернув позивачеві місця в установленому договором порядку, у зв'язку з чим, позовні вимоги в частині повернення місць на підставі акту прийому-передачі підлягають задоволенню.

Крім того, як вбачається з заяви позивача (вх.№ 35389 від 09.10.2014р.) позивач, у зв'язку з зверненням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців витягу про включення відповідача до ЄДРПОУ, отримання якого є платною послугою, просив суд стягнути з відповідача на користь позивача 57,80 грн. як судових витрат пов'язаних з розглядом справи.

У відповідності до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Розглянувши заяву позивача про стягнення з відповідача 57,80 грн.., пов'язаних з отриманням позивачем довідки з ЄДРПОУ на Приватне підприємство "Нана", як судових витрат пов'язаних з розглядом справи, господарський суд, проаналізувавши норми діючого ГПК України, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України, у зв'язку з чим витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, з вини якого спір доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 526, 530, 546, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст.173, 179, 193, 216, 217, 230, 343 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "НАНА" (61093, Харківська обл., м. Харків, вул. Полтавський шлях, 118; р/р № 260063001937 в ПАТ банк "Меркурій", МФО 351663, ідент. код 34388853) на користь Комунального підприємства "Міський інформаційний центр" (61166, м. Харків, пр. Леніна, 38, оф. 618; р/р 26002033891700 в АТ "УкрСиббанк", м. Харків, МФО 351005; ідент. код 32135675) заборгованість за щомісячне користування місцями за договором № 1594 від 29.10.2013 року у розмірі 364,48 грн.; пеню за прострочення платежів за договором № 1594 від 29.10.2013 року у розмірі 48,19 грн.; витрати за проведення демонтажу спеціальних конструкцій за договором № 1594 від 29.10.2013 р. р. у розмірі 1238,52 грн.; витрати за зберігання демонтованих спеціальних конструкцій за період з 11.07.2014 р. по 11.09.2014 р. у розмірі 339,20 грн.; неустойку за прострочення повернення місць за договором № 1594 від 29.10.2013 р. за період з 06.02.2014 р. по 11.09.2014 р. у розмірі 13321,98 грн.; неустойку за розміщення спеціальних конструкцій на місцях без отримання дозволу за договором № 1594 від 29.10.2013 р. за період з 29.10.2013 р. по 29.01.2014 р. у розмірі 2647,04 грн.; витрати по сплаті судового збору в розмірі 1827,0 грн.; витрати пов'язані з розглядом справи в розмір 57,80 грн.

Зобов'язати Приватне підприємство "НАНА" (61093, Харківська обл., м. Харків, вул. Полтавський шлях, 118; р/р № 260063001937 в ПАТ банк "Меркурій", МФО 351663, ідент. код 34388853) повернути Комунальному підприємству "Міський інформаційний центр", 61166, м. Харків, пр. Леніна, 38, оф. 618; ідент. код 32135675) на підставі акту прийому-передачі місця, що знаходяться у комунальній власності, за адресами: м. Харків, вул. Полтавський Шлях, (118 щит на фасаді (1,77х1,00х1)); за адресою: м. Харків, вул. Полтавський Шлях, 118 (щит на фасаді (12,00х1,20х1)), привівши ці місця в належний стан відповідно до п. 5.3 договору № 1594 від 29.10.2013 р.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 17.11.2014 р.

Суддя М.І. Шатерніков