Рішення

від 13.11.2014 по справі 910/17560/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/17560/14 13.11.14

За позовом Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа»

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренергобудресурси»

2) Публічного акціонерного товариства «Укрбудресурси»

про стягнення 113 818, 11 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: не з'явились;

від відповідача-1: Шевченко Т.О.;

від відповідача-2: Оніщенко Ю.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» (далі -позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренергобудресурси» (далі -відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 113 818, 11 грн., яка складається з: 95 084, 68 грн. - основного боргу, 5 901, 12 грн. - пені, 2 018, 47 грн. - 3 % річних, 10 813, 84 грн. - інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем своїх зобов'язань, щодо оплати поставленої теплової енергії за договором № 75489 на поставку теплової енергії у нежитлові приміщення, які знаходяться у житловому фонді від 01.10.2012 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2014 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 11.09.2014 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

10.09.2014 р. через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва представник відповідача подав заяву, в якій просить суд відмовити у прийнятті позовної заяви у зв'язку з існуванням рішення Господарського суду міста Києва № 910/17560/14 від 23.09.2013 р., між тим ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

12.09.2014 р. через загальний відділ діловодства суду представник позивача подав заяву, в якій просить суд розглянути справу без участі позивача.

Розгляд справи відкладався в порядку п.п. 1-2 ст. Господарського процесуального кодексу України.

03.10.2014 р. через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва представник Публічного акціонерного товариства «Укрбудресурси» подав клопотання про залучення до участі у справі у якості відповідача, в якому пояснив, що саме Публічне акціонерне товариство «Укрбудресурси», а не Товариство з обмеженою відповідальністю «Укренергобудресурси» є споживачем послуг Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» за опалювальний сезон з 01.10.2013 р. по 15.04.2014 р., а тому просить суд залучити Публічне акціонерне товариство «Укрбудресурси» до участі у справі 910/17560/14 за позовом Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренергобудресурси» у якості належного відповідача.

03.10.2014 р. через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва представник Публічного акціонерного товариства «Укрбудресурси» подав заяву про визнання позову, в якій зазначає, що Публічне акціонерне товариство «Укрбудресурси» визнає позовні вимоги Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» у сумі 76 922, 25 грн. за опалення приміщення площею 427, 8 кв.м., за адресою: м. Донецьк, вул. Артема, буд. 45, 2-й поверх, за опалювальний сезон з 01.10.2013 р. по 15.04.2014 р.

03.10.2014 р. через загальний відділ діловодства суду представник відповідача-1 подав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти заявлених позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.10.2014 р. суд ухвалив залучити Публічне акціонерне товариство «Укрбудресурси» іншим відповідачем (відповідач-2), розгляд справи відклав та призначив судове засідання на 13.11.2014 р., за участю представників сторін.

У даному судовому засіданні представник відповідача-1 заперечив проти задоволення позовних вимог та зазначив, що нарахування послуг позивачем здійснено після розірвання договору.

Представник відповідача-2 позовні вимоги визнав частково.

Представник позивача у дане судове засідання не з'явився.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 13.11.2014 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідачів-1,2, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.03.2009 р. між Комунальним комерційним підприємством Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» та Публічним акціонерним товариством «Укрбудресурси» укладено договір №74328 на відпуск теплової енергії на об'єкті: нежитлове приміщення за адресою м. Донецьк, вул. Артема, буд. 45, умовами якого передбачено, що позивач зобов'язується поставляти теплову енергію до елеваторного вузла зазначеного власником приміщення, відповідач-2 зобов'язується прийняти та здійснити оплату за використану теплову енергію.

Відповідно до п.1.3 договору, теплова енергія, яка поставляється по даному договору використовується відповідача-2 виключно для теплопостачання приміщення, відповідно до дислокації.

Згідно п.7.1. договору, даний договір вважається укладеним з моменту його підписання та діє в частині поставки теплової енергії з 20.03.2007 р. до 20.03.2010 р. та якщо за місяць до закінчення дії договору не надійшло заяви про розірвання даного договору. Він вважається продовженим на наступний термін, та в частині здійснення розрахунків за теплову енергію до повного їх виконання.

31.07.2012 р. між Публічним акціонерним товариством «Укрбудресурси» (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укренергобудресурси» (далі - орендар) укладено договір № 004-07-12 оренди нерухомого майна, умовами якого передбачено, що орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, розташоване за адресою: 83086, м. Донецьк, вул. Артема, буд. 45, загальною площею 427, 8 кв. м. в адміністративному будинку (літ. А-4) на 2-му поверсі.

Відповідно до п.1.2 договору, орендоване приміщення належить орендодавцю на праві власності на підставі договору купівлі продажу від 30.08.2005 р., посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3

Згідно п.3.1. договору, даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 27.07.2015 р. Сторони даного договору визначають, що датою початку використання орендованого приміщення орендарем є дата підписання сторонами акту прийому-передачі приміщення.

Передача та повернення орендованого майна оформлюється актом приймання-передачі, в якому вказується стан приміщень, територій, обладнання на момент передання. Підписання акту приймання-передачі свідчить про фактичну передачу приміщення в оренду. Акт є невід'ємною частиною даного договору (п. 4.1 договору).

Пунктом п. 5.1. договору визначено, що орендна плата за користування приміщення за даним договором складає 12, 00 грн., у т.ч. ПДВ 2, 00 грн. за один кв.м. за перший місяць оренди. Орендна плата за наступні місяці щомісячно коригується на коефіцієнт інфляції, офіційно наведений органами статистики. У разі встановлення індексу інфляції із значенням менше 100 %, коригування на коефіцієнт інфляції не відбувається. Дана орендна плата включає відшкодування податку на землю з боку орендаря та всі комунальні витрати, пов'язані з управлінням та експлуатацією приміщення. Будь-яких інших платежів орендар не здійснює.

01.08.2012 р. між Публічним акціонерним товариством «Укрбудресурси» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укренергобудресурси» укладено акт приймання-передачі.

Відповідно до п.1 акту, орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 428, 1 кв.м. в адміністративному будинку (літ. А-4) на 2-му поверсі, що знаходиться за адресою: 83086, м. Донецьк, вул. Артема, буд. 45.

01.10.2012 р. між Комунальним комерційним підприємством Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укренергобудресурси» укладено договір №75489 на постачання теплової енергії у нежитлові приміщення, які знаходяться у житловому фонді, умовами якого передбачено, що позивач зобов'язався поставити відповідачу теплову енергію до точки розподілу згідно з балансовою приналежністю для опалення приміщення і гарячого водопостачання нежитлового приміщення площею 427,8 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул. Артема, буд. 45, а відповідач зобов'язався прийняти та здійснити оплату використаної теплової енергії.

Відповідно до розділу 5 договору, розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються, як правило, за умови 100% передплати.

Даний договір вважається укладеним з моменту його підписання і діє з 01.10.2012 р. по 30.09.2017 р., якщо від сторони за місяць до закінчення строку дії договору не поступить заява про розірвання даного договору, він вважається продовженим на наступний термін, в частині оплати за теплову енергію до повного виконання (п. 10.1 договору).

Наказом Комунального Комерційного підприємства Донецької міської ради "Донецькміськтепломережа" № 562 від 03.10.2011 р. на підставі Постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 30.09.2011 р. № 124 та рішення Донецької міської ради від 25.02.2011 р. № 4/22 "Про норми споживання теплової енергії на 1 м 2 . площі теплопостачання та на підігрів 1 м 3 . холодної води для Комунального Комерційного підприємства "Донецькміськтепломережа", встановлено тариф за послуги теплопостачання з 01.10.2011 р. для споживачів (крім населення) за наявності приладів обліку теплової енергії - 916,43 грн./1Гкал; при відсутності приладів обліку - 28,46 грн./1м 2 .

Відповідно до наказу Комунального Комерційного підприємства Донецької міської ради "Донецькміськтепломережа" від 31.12.2013 р. №744 встановлено тариф за послуги теплопостачання з 01.01.2014 р. для усіх споживачів (крім населення) за наявності приладів обліку теплової енергії - 750,10 грн./1Гкал; при відсутності приладів обліку - 27,53 грн./1м 2 .

Наказом Комунального Комерційного підприємства Донецької міської ради "Донецькміськтепломережа" від 31.03.2014 р. №151 встановлено тариф за послуги теплопостачання з 01.04.2014 р. для усіх споживачів (крім населення) за наявності приладів обліку теплової енергії - 1057,45 грн./1Гкал; при відсутності приладів обліку - 32,83 грн./1м 2 .

Як зазначає позивач, за період з 01.03.2013 р. по 11.04.2014 р. відповідачу-1 була поставлена теплова енергія у розмірі 95 084, 68 грн., на підставі виставлених рахунків за спожиту теплову енергію №75489 від 20.03.2013 р., від 17.04.2013 р., від 24.10.2013 р., від 22.11.2013 р., від 20.12.2013 р., від 22.01.2014 р., від 21.02.2014 р., від 21.03.2014 р., від 18.04.2014 р.(копії в матеріалах справи).

Відповідач-1 в порушення умов договору оплату за отриману теплову енергію за вище зазначений період не здійснив, в результаті чого за останнім утворилась заборгованість у розмірі 95 084, 68 грн.

Позивачем на адресу відповідача-1 направлялась претензія №909сб від 02.07.2014 р., в якій позивач просить сплатити заборгованість у розмірі 95 084, 68 грн. та пеню у сумі 3 810, 91 грн., що підтверджується копією фіскального чеку №1078 від 03.07.2014 р. та списком відправлених повідомлень.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач-1 неналежним чином виконує свої зобов'язання щодо оплати наданих послуг, зокрема погашення заборгованості у розмірі 95 084, 68 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача-1 пеню у розмірі 5 901, 12 грн., 3 % річних у сумі 2 018, 47 грн. та інфляційні втрати у розмірі 10 813, 84 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, рішення Господарського суду міста Києва від 23.09.2014 р. у справі № 910/13878/13 за позовом Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренергобудресурси» про стягнення 33 531, 88 грн., Комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» зверталося до суду про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію за період з 15.10.2012 р. по 15.04.2013 р. у розмірі 32 000, 00 грн., пеню у сумі 1 2470,40 грн., 3 % річних у розмірі 251, 14 грн. та інфляційні збитки у сумі 33, 34 грн. за договором №75489 на поставлену теплову енергію в нежитлові приміщення від 01.10.2013 р.

Позовні вимоги Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренергобудресурси» (01042, м. Київ, вул. Патріса Лумумби, 11, ідентифікаційний код 36203764) на користь Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради "Донецькміськтепломережа" (83001, м. Донецьк, вул. Постишева, буд. 68; ідентифікаційний код 33257089) 71 (сімдесят одну) грн. 03 коп. пені, 14 (чотирнадцять) грн. 76 коп. 3% річних та 1 646 (одну тисячу шістсот сорок шість) грн. 30 коп. судового збору. Провадження в частині стягнення основного боргу в сумі 32 000, 00 грн. припинено.

Отже, відповідно до частини 3 статті 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, факти, встановлені в рішенні Господарського суду міста Києва від 23.09.2014 р. у справі № 910/13878/13 не доказуються при розгляді даної справи.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, 15.03.2013 р. між Публічним акціонерним товариством «Укрбудресурси» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укренергобудресурси» укладено угоду про розірвання договору оренди нерухомого майна №004-07-12 від 31.07.2012 р., відповідно до п. 1 угоди, сторони дійшли згоди щодо дострокового розірвання договору оренди нерухомого майна № 004-07-12 від 31.07.2014 р. з 15.08.2013 р. на підставі п. 11.3 договору.

15.08.2013 р. між Публічним акціонерним товариством «Укрбудресурси» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укренергобудресурси» складено акт приймання-передачі (повернення приміщення з оренди).

Пунктом 1 акту визначено, що згідно укладеного договору оренди нерухомого майна №004-07-12 від 31.07.2012 р. орендар передав, а орендодавець прийняв нежитлове приміщення загальною площею 428, 1 кв.м. в адміністративному будинку (літ. А-4) на 2-му поверху, що знаходиться за адресою: 83086, м. Донецьк, вул. Артема, буд. 45.

Отже, враховуючи, що договір оренди нерухомого майна вважається розірваним з 15.08.2013 р., суд приходить до висновку, що обґрунтованою до стягнення з відповідача-1 є заборгованість у розмірі 5 987, 59 грн., відповідно до рахунку №75489 від 17.04.2013 р.

Щодо відповідача-2 суд зазначає наступне.

Відповідачем-2 на адресу позивача направлявся гарантійний лист №154 від 11.09.2012 р., в якому відповідач-2, як власник приміщення гарантує повну оплату за фактично спожиту теплову енергію за власний рахунок у випадку виникнення у орендаря Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренергобудресурси» заборгованості за договором за поставлену теплову енергію.

Також відповідач-2 звертався до позивача із заявою № 66 від 16.08.2013 р., в якій просив позивача надати технічні умови для реконструкції системи теплоспоживання шляхом зміни методів опалення (відключення частини приміщень, встановлення індивідуальних приборів обліку, внесення змін до існуючої опалювальної системи тощо.)

Позивач листом №3704 від 05.09.2013 р. надав відповідь на вище зазначений лист відповідача-2, в якому зазначив, що для розробки технічних умов на відокремлену систему теплопостачання приміщень, розташованих за адресою: м. Донецьк, вул. Артема, буд. 45., відповідачу-2 необхідно надати позивачу перелік документів.

Крім того, у своїй заяві № 67 від 03.10.2014 р. відповідач-2 визнав заборгованість перед позивачем за опалення приміщення площею 427, 80 кв.м. за адресою м. Донецьк, вул. Артема, буд. 45, 2-й поверх, за опалювальний сезон з 01.10.2013 р. по 15.04.2014 р. у розмірі 76 922, 25 грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача-2 на користь позивача заборгованість у розмірі 76 922, 25 грн. та з відповідача-1 боргу у сумі 5 987, 59 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача-1 пеню у розмірі 5 901, 12 грн., 3 % річних у розмірі 2 018, 47 грн. та інфляційні втрати у розмірі 10 813, 84 грн.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Оскільки положення договору не містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого в ст. 232 Господарського кодексу України, то нарахування штрафних санкцій припиняється зі сплином 6 місяців.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено правильність наданого позивачем розрахунку пені, 3 % річних та інфляційних втрат і встановлено, що в останньому допущено помилку у визначенні моменту виникнення прострочення виконання грошового зобов'язання та нарахування суми штрафних санкцій.

За розрахунком суду, обґрунтованими визнаються позовні вимоги про стягнення з відповідача-1, 3 % річних у розмірі 226, 38 грн., інфляційних втрат у сумі 799, 73 грн., а з відповідача-2 пені у розмірі 5 633, 34 грн., 3 % річних у сумі 1 228, 01 грн. та інфляційних втрат у розмірі 8 543, 54 грн.

Крім того, в матеріалах справи наявне клопотання позивача, в якому останній зазначає, що Правління Національного банку України постановою №466 від 06.08.2014 р. призупинило здійснення усіх видів фінансових операцій у м. Донецьку, у зв'язку з чим просить суд звільнити позивача від сплати судового збору.

Так, частинами 1 та 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір» визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до п. 3.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21 лютого 2013 року № 7 єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Отже, суд вважає наведені позивачем доводи поважними, а тому звільняє Комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» від сплати судового збору.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренергобудресурси» (01015, м. Київ, вул. Старонаводницька, буд. 4-Б, офіс 14, ідентифікаційний код - 36203764), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» (83001, м. Донецьк, вул. Постишева, буд 68, ідентифікаційний код - 33257089) 5 987 (п'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят сім) грн. 59 коп. - основного боргу, 226 (двісті двадцять шість) грн. 38 коп. - 3 % річних та 799 (сімсот дев'яносто дев'ять) грн. 73 коп. - інфляційних втрат.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укрбудресурси» (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, буд. 16, ідентифікаційний код - 04648809), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» (83001, м. Донецьк, вул. Постишева, буд 68, ідентифікаційний код - 33257089) 76 922 (сімдесят шість тисяч дев'ятсот двадцять дві) грн. 25 коп. - основного боргу, 5 633 (п'ять тисяч шістсот тридцять три) грн. 34 коп. - пені, 1 228 (одну тисячу двісті двадцять вісім) грн. 01 коп. - 3 % річних та 8 543 (вісім тисяч п'ятсот сорок три) грн. 54 коп. - інфляційні втрати.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренергобудресурси» (01015, м. Київ, вул. Старонаводницька, буд. 4-Б, офіс 14, ідентифікаційний код - 36203764) до Державного бюджету України судовий збір у сумі 140 (сто сорок) грн. 27 коп.

5. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укрбудресурси» (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, буд. 16, ідентифікаційний код - 04648809) до Державного бюджету України судовий збір у сумі 1 846 (одну тисячу вісімсот сорок шість) грн. 54 коп.

6. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

7. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 18.11.2014 р.

Суддя Бондарчук В.В.