Постанова

від 11.02.2015 по справі 910/17560/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2015 р. Справа№ 910/17560/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсакової Г.В.

суддів: Власова Ю.Л.

Станіка С.Р.

при секретарі судового засідання - Натха М.С.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача-1: Шевченко Т.О. - за довіреністю

від відповідача-2: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренергобудресурси» на рішення господарського суду міста Києва від 13.11.2014 (дата підписання 18.11.2014)

по справі № 910/17560/14 (суддя Бондарчук В.В.)

за позовом Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа»

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренергобудресурси»

2) Публічного акціонерного товариства «Укрбудресурси»

про стягнення 113 818,11 грн.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренергобудресурси» про стягнення заборгованості у розмірі 113 818,11 грн., яка складається з: 95 084,68 грн. - основного боргу, 5 901,12 грн. - пені, 2 018,47 грн. - 3 % річних, 10 813,84 грн. - інфляційних втрат.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.10.2014 залучено Публічне акціонерне товариство «Укрбудресурси» іншим відповідачем (відповідач-2).

Рішенням господарського суду міста Києва від 13.11.2014 у справі № 910/17560/14 позов задоволено частково: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренергобудресурси» на користь Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» 5 987,59 грн. - основного боргу, 226,38 грн. - 3 % річних та 799,73 грн. - інфляційних втрат; стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Укрбудресурси» на користь Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» 76 922,25 грн. - основного боргу, 5 633,34 грн. - пені, 1 228,01 грн. - 3 % річних та 8 543,54 грн. - інфляційних втрат; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренергобудресурси» до Державного бюджету України судовий збір у сумі 140,27 грн. та з Публічного акціонерного товариства «Укрбудресурси» до Державного бюджету України судовий збір у сумі 1 846,54 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із винесеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Укренергобудресурси» звернулося до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 13.11.2014 у справі № 910/17560/14 в частині стягнення з відповідача-1: 5 987,59 грн. основного боргу, 226,38 грн. 3 % річних, 799,73 грн. інфляційних втрат та 140,27 грн. судового збору.

Підставами для скасування оскаржуваного рішення відповідач-1 вважає неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, які суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, що призвело до прийняття неправильного рішення, помилкового повторного стягнення з відповідача-1 вже оплаченої ним суми та санкцій за затримку сплати цієї суми.

Відповідач-1 в апеляційній скарзі зазначає, що до відзиву на позовну заяву (вих. № 113 від 02.10.2014 ) він надавав копію банківської виписки, відповідно до якої 19.09.2013 відповідачем-1 сплачено на рахунок позивача 18 162,43 грн. за використану теплову енергію за березень 2013 р. згідно рахунку № 74328 від 20.03.2013 на суму 12 174,84 грн. та за квітень 2013 р. згідно рахунку № 75489 від 17.04.2013 на суму 5 987,59 грн.; факт відсутності заборгованості встановлений рішенням господарського суду міста Києва від 23.09.2013 у справі № 910/13878/13. Щодо стягнення 226,38 грн. 3 % річних та 799,73 грн. інфляційних втрат, то відповідач-1 зазначає, що рішенням господарського суду міста Києва від 23.09.2013 у справі № 910/13878/13 вже було встановлено, що санкції не підлягають стягненню, оскільки договором, укладеним між позивачем та відповідачем-1, не встановлено чіткого строку оплати послуг, а, відтак, відповідачем-1 не порушувався строк їх оплати.

Разом із апеляційною скаргою заявник подав заяву про поновлення строку на подання апеляційної скарги.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2014 у справі № 910/17560/14 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Корсакова Г.В., судді: Власов Ю.Л., Станік С.Р. поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Укренергобудресурси» строк на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 13.11.2014 у справі № 910/17560/14, апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 20.01.2015.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2015 розгляд справи № 910/17560/14 відкладено на 11.02.2015.

26.01.2015 через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач заперечує проти апеляційної скарги, та зазначає, що на дату винесення рішення по справі № 910/13878/13 сума заборгованості відповідача-1 перед позивачем за спожиту теплову енергію становила 18 162,73 грн. (неоплачені рахунки № 75489 від 20.03.2013 на суму 12 174,84 грн. та № 75489 від 17.04.2013 на суму 5 987,59 грн.), тому під час подання позовної заяви № 2648 від 12.08.2014 до господарського суду міста Києва (справа № 910/17560/14) рахунки № 75489 від 20.03.2013 на суму 12 174,84 грн. та № 75489 від 17.04.2013 на суму 5 987,59 грн. були включені до періоду стягнення заборгованості за поставлену теплову енергію. Також у відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що оскаржуване рішення господарського суду міста Києва від 13.11.2014 у справі № 910/17560/14 в частині відмови у стягненні з відповідача-1 суми заборгованості у розмірі 12 174,84 грн. (рахунок № 75489 від 20.03.2013) є необґрунтованим, оскільки він є неоплаченим, а реалізувати своє право щодо подання апеляційної скарги, позивач не має можливості у зв'язку з важким майновим станом.

04.02.2015 через відділ документального забезпечення суду від відповідача-2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач-2 погоджується із доводами апеляційної скарги відповідача-1 та просить її задовольнити.

Представники позивача та відповідача-2 у судове засідання, призначене на 11.02.2015, не з'явились, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті за відсутності представників позивача та відповідача-2, явка яких в судове засідання обов'язковою не визнавалась.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно із ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача-1, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача-1 підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення - скасуванню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 01.03.2009 між Комунальним комерційним підприємством Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» та Публічним акціонерним товариством «Укрбудресурси» укладено договір № 74328 на відпуск теплової енергії на об'єкті: нежитлове приміщення за адресою м. Донецьк, вул. Артема, буд. 45, умовами якого передбачено, що позивач зобов'язується поставляти теплову енергію до елеваторного вузла зазначеного власником приміщення, а відповідач-2 зобов'язується прийняти та здійснити оплату за використану теплову енергію.

Згідно п. 7.1 договору, даний договір вважається укладеним з моменту його підписання та діє в частині поставки теплової енергії з 20.03.2007 до 20.03.2010 і якщо за місяць до закінчення дії договору не надійшло заяви про розірвання даного договору, він вважається продовженим на наступний термін, та в частині здійснення розрахунків за теплову енергію до повного їх виконання.

31.07.2012 між Публічним акціонерним товариством «Укрбудресурси» як орендодавцем (відповідач-2) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укренергобудресурси» як орендарем (відповідач-1 ) укладено договір № 004-07-12 оренди нерухомого майна, умовами якого передбачено, що орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, розташоване за адресою: 83086, м. Донецьк, вул. Артема, буд. 45, загальною площею 427,8 кв.м. в адміністративному будинку (літ. А-4) на 2-му поверсі.

Відповідно до п. 1.2 договору орендоване приміщення належить орендодавцю на праві власності на підставі договору купівлі продажу від 30.08.2005, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Ченцовою Н.А.

Пунктом 3.1 договору оренди встановлено, що даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 27.07.2015. Сторони даного договору визначають, що датою початку використання орендованого приміщення орендарем є дата підписання сторонами акту прийому-передачі приміщення.

Згідно з п. 4.1 договору передача та повернення орендованого майна оформлюється актом приймання-передачі, в якому вказується стан приміщень, територій, обладнання на момент передання. Підписання акту приймання-передачі свідчить про фактичну передачу приміщення в оренду. Акт є невід'ємною частиною даного договору.

01.08.2012 між Публічним акціонерним товариством «Укрбудресурси» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укренергобудресурси» укладено акт приймання-передачі, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 428,1 кв.м. в адміністративному будинку (літ. А-4) на 2-му поверсі, що знаходиться за адресою: 83086, м. Донецьк, вул. Артема, буд. 45.

11.09.2012 відповідач-2 на адресу позивача направив гарантійний лист №154, в якому відповідач-2, як власник приміщення гарантував повну оплату за фактично спожиту теплову енергію за власний рахунок у випадку виникнення у орендаря Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренергобудресурси» заборгованості за договором за поставлену теплову енергію.

01.10.2012 між Комунальним комерційним підприємством Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» (позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укренергобудресурси» (відповідачем-1) укладено договір № 75489 на постачання теплової енергії у нежитлові приміщення, які знаходяться у житловому фонді.

Відповідно до п. 1.1 та п. 1.2 вказаного договору позивач зобов'язався поставити відповідачу-1 теплову енергію до точки розподілу згідно з балансовою приналежністю для опалення приміщення і гарячого водопостачання нежитлового приміщення площею 427,8 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул. Артема, буд. 45, а відповідач зобов'язався прийняти та здійснити оплату використаної теплової енергії.

Згідно п.5.1. договору відповідач-1 здійснює оплату за теплопостачання приміщень, які належать йому на праві власності, знаходяться у нього в оперативному управлінні, або орендуються.

Пунктом 5.2 договору сума оплати за теплопостачання в місяць на момент підписання договору становить 12 175,19 грн.

Згідно з п. 5.4 договору розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються, як правило, на умовах 100% передплати виключно в грошовій формі.

Відповідно до п. 5.7 договору в залежності від цін на енергоносії, що встановлюються на підставі рішень органів місцевого самоврядування, тариф може змінюватись в більшу або меншу сторону без узгодження з абонентом.

Пунктом 10.1 договору визначено, що даний договір вважається укладеним з моменту його підписання і діє з 01.10.2012 по 30.09.2017, і якщо від сторін за місяць до закінчення строку дії договору не надійшло заяв про розірвання даного договору, він вважається продовженим на наступний строк, а в частині проведення розрахунків за теплову енергію до їх повного виконання.

Наказом Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» № 562 від 03.10.2011 на підставі постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 30.09.2011 № 124 та рішення Донецької міської ради від 25.02.2011 № 4/22 «Про норми споживання теплової енергії на 1 кв.м. площі теплопостачання та на підігрів 1 куб.м. холодної води для Комунального комерційного підприємства «Донецькміськтепломережа», встановлено тариф за послуги теплопостачання з 01.10.2011 для споживачів (крім населення) за наявності приладів обліку теплової енергії - 916,43 грн./1Гкал; при відсутності приладів обліку - 28,46 грн./1кв.м.

Відповідно до наказу Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» від 31.12.2013 № 744 встановлено тариф за послуги теплопостачання з 01.01.2014 для усіх споживачів (крім населення) за наявності приладів обліку теплової енергії - 750,10 грн./1Гкал; при відсутності приладів обліку - 27,53 грн./1кв.м.

Наказом Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» від 31.03.2014 № 151 встановлено тариф за послуги теплопостачання з 01.04.2014 для усіх споживачів (крім населення) за наявності приладів обліку теплової енергії - 1057,45 грн./1Гкал; при відсутності приладів обліку - 32,83 грн./1кв.м.

Позивач вказує на неналежне виконання відповідачем-1 зобов'язань за договором по оплаті за спожиту теплову енергію та зазначає, що в період з 01.03.2013 по 11.04.2014 Товариству з обмеженою відповідальністю «Укренергобудресурси» (відповідачу-1) була поставлена теплова енергія у розмірі 95 084,68 грн., та виставлені рахунки за спожиту теплову енергію № 75489: від 20.03.2013 на суму 12 174,84 грн., від 17.04.2013 на суму 5 987,59 грн., від 24.10.2013 на суму 12 174,84 грн., від 22.11.2013 на суму 12 174,84 грн., від 20.12.2013 на 12 174,84 грн., від 22.01.2014 на суму 11 777,51 грн., від 21.02.2014 на суму 11 777,51 грн., від 21.03.2014 на суму 11 777,51 грн., від 18.04.2014 на суму 5 065,20 грн. (копії в матеріалах справи).

Проте, відповідач-1 в порушення умов договору оплату за отриману теплову енергію за вказаний період не здійснив, в результаті чого за останнім утворилась заборгованість у розмірі 95 084,68 грн.

Позивач направив відповідачу-1 претензію № 909сб від 02.07.2014, в якій просив сплатити заборгованість у розмірі 95 084,68 грн. та пеню у сумі 3 810,91 грн., що підтверджується копією фіскального чеку №1078 від 03.07.2014 та списком відправлених повідомлень.

У зв'язку з неоплатою послуг з теплопостачання, позивач звернувся з даним позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренергобудресурси» (відповідача-1) 95 084,68 грн. основного боргу, а також 5 901,12 грн. - пені, 2 018,47 грн. - 3 % річних, 10 813,84 грн. - інфляційних втрат.

Відповідач-1 проти позову заперечував, посилаючись на те, що рішенням господарського суду міста Києва від 23.09.2013 у справі № 910/13878/13 та банківськими виписками підтверджується, що відповідач-1 повністю розрахувався із позивачем за опалювальний сезон з 15.10.2012 по 15.04.2013 і не має перед позивачем за цей період заборгованості. З 15.08.2013 Товариство з обмеженою відповідальністю «Укренергобудресурси» не є орендарем приміщень за договором оренди № 004-07-12, у зв'язку з його розірванням сторонами, а отже і не є споживачем послуг з теплопостачання.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції представником відповідача-2 було подано клопотання про залучення Публічного акціонерного товариства «Укрбудресурси» до участі у справі у якості відповідача, у зв'язку з тим, що саме Публічне акціонерне товариство «Укрбудресурси», а не Товариство з обмеженою відповідальністю «Укренергобудресурси», є споживачем послуг за опалювальний період з 01.10.2013 по 15.04.2014, який і повинен оплатити надані послуги на підставі договору № 74328 від 01.03.2009 із позивачем та гарантійного листа № 154 від 11.09.2012.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.10.2014 залучено Публічне акціонерне товариство «Укрбудресурси» іншим відповідачем (відповідач-2).

Також під час розгляду справи в суді першої інстанції представником Публічного акціонерного товариства «Укрбудресурси» було подано заяву в порядку ст. 78 ГПК України про визнання позову, в якій відповідач-2 визнав позовні вимоги Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» у сумі 76 922,25 грн. за опалення приміщення площею 427,8 кв.м., за адресою: м. Донецьк, вул. Артема, буд. 45, 2-й поверх, за опалювальний сезон з 01.10.2013 по 15.04.2014.

Суд першої інстанції задовольнив позов частково та стягнув з відповідача-1 борг у розмірі 5 987,59 грн. за рахунком від 17.04.2013, а також 226,38 грн. 3 % річних та 799,73 грн. інфляційних втрат, а з відповідача-2 - визнану ним суму боргу у розмірі 76 922,25 грн., 5 633,34 грн. пені, 1 228,01 грн. 3 % річних та 8 543,54 грн. інфляційних втрат.

Однак, колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції не погоджується та виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з положеннями статті 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема рішення господарського суду міста Києва від 23.09.2013 у справі № 910/13878/13 за позовом Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренергобудресурси» про стягнення 33 531,88 грн. заборгованості, Комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» зверталось до суду про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію за період з 15.10.2012 по 15.04.2013 у розмірі 32 000,00 грн., пені - 1247,40 грн., 3 % річних - 251,14 грн., інфляційні збитки - 33,34 грн. за договором № 75489 на поставлену теплову енергію в нежитлові приміщення від 01.10.2012.

Вказаним рішенням позовні вимоги Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренергобудресурси» на користь Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» 71,03 грн. пені, 14,76 грн. 3 % річних та 1 646,30 грн. судового збору. Провадження в частині стягнення основного боргу в сумі 32 000,00 грн. припинено на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України. В решті позову - відмовлено.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 15.08.2013 між Публічним акціонерним товариством «Укрбудресурси» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укренергобудресурси» укладено угоду про розірвання договору оренди нерухомого майна №004-07-12 від 31.07.2012, відповідно до п. 1 угоди, сторони дійшли згоди щодо дострокового розірвання договору оренди нерухомого майна № 004-07-12 від 31.07.2014 з 15.08.2013 на підставі п. 11.3 договору.

15.08.2013 між Публічним акціонерним товариством «Укрбудресурси» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укренергобудресурси» складено акт приймання-передачі (повернення приміщення з оренди), пунктом 1 якого визначено, що згідно укладеного договору оренди нерухомого майна № 004-07-12 від 31.07.2012 орендар передав, а орендодавець прийняв нежитлове приміщення загальною площею 428, 1 кв.м. в адміністративному будинку (літ. А-4) на 2-му поверху, що знаходиться за адресою: 83086, м. Донецьк, вул. Артема, буд. 45.

Отже, договір оренди нерухомого майна вважається розірваним з 15.08.2013.

16.08.2013 Товариство з обмеженою відповідальністю «Укренергобудресурси» звернулось до позивача з заявою від 15.08.2013 № 149 в якій повідомило про розірвання договору оренди № 004-07-12 від 31.07.2012 та просило з 15.08.2013 припинити постачання йому теплової енергії у нежитлові приміщення площею 427,8 кв. м, розташовані за адресою м. Донецьк, вул. Артема, буд. 45 та розірвати договір № 75489 від 01.10.2012 на постачання у орендовані приміщення теплової енергії. Надіслання вказаної заяви позивачу підтверджується наявними в матеріалах справи копією опису вкладення у цінний лист та фіскальним чеком від 16.08.2013.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача-1 заборгованості у розмірі 95 084,68 грн. за спожиту теплову енергію за період з 01.03.2013 по 11.04.2014. Згідно розрахунку позовних вимог неоплаченими відповідачем є рахунки № 75489: від 20.03.2013 на суму 12 174,84 грн., від 17.04.2013 на суму 5 987,59 грн., від 24.10.2013 на суму 12 174,84 грн., від 22.11.2013 на суму 12 174,84 грн., від 20.12.2013 на 12 174,84 грн., від 22.01.2014 на суму 11 777,51 грн., від 21.02.2014 на суму 11 777,51 грн., від 21.03.2014 на суму 11 777,51 грн., від 18.04.2014 на суму 5 065,20 грн.

Судовою колегією встановлено, що вартість послуг з теплопостачання за рахунками від 20.03.2013 на суму 12 174,84 грн., від 17.04.2013 на суму 5 987,59 грн., всього на суму 18 162,43 грн. була повністю сплачена відповідачем-1 до порушення провадження у даній справі, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією банківської виписки (а.с. 111, зворотня сторона) від 19.09.2013 згідно якої ТОВ «Укренергобудресурси» сплатило ККП «Донецькміськтепломережа» 18 162,43 грн. за використану теплову енергію за березень 2013 р. по рахунку від 20.03.2013 та за квітень 2013 р. по рахунку від 17.04.2013.

Рішенням господарського суду міста Києва від 23.09.2013 у справі № 910/13878/13 за позовом Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренергобудресурси» припинено провадження в частині стягнення основного боргу в розмірі 32 000 грн. за спожиту теплову енергію за період з 15.10.2012 по 15.04.2013, на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з його сплатою.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Виходячи з наведеного, посилання позивача про несплату відповідачем-1 рахунків від 20.03.2013 на суму 12 174,84 грн., від 17.04.2013 на суму 5 987,59 грн. є безпідставними, а висновок місцевого господарського суду про стягнення з відповідача-1 5 987,59 грн. боргу відповідно до рахунку № 75489 від 17.04.2013 є помилковим, оскільки відповідач-1 не має перед позивачем заборгованості за вказаним рахунком, у зв'язку з його сплатою.

В задоволенні решти позовних вимог в частині стягнення основного боргу з відповідача-1 судом першої інстанції правомірно відмовлено, оскільки з 15.08.2013 відповідач-1 не є орендарем нежитлового приміщення площею 427,8 кв. м, розташованого за адресою м. Донецьк, вул. Артема, буд. 45, у зв'язку з розірванням договору оренди нерухомого майна № 004-07-12 від 31.07.2012 та поверненням об'єкту оренди відповідачу-2, і, відповідно, не є споживачем послуг з теплопостачання.

Позивачем заявлено також вимоги про стягнення з відповідача-1 5 901,12 грн. - пені на підставі п. 6.4 договору № 75489 від 01.10.2012 на постачання теплової енергії, 2 018,47 грн. - 3 % річних та 10 813,84 грн. - інфляційних втрат на підставі ст. 625 ЦК України.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з положеннями ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною першою статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Неустойкою (штрафом, пенею), у відповідності до ст. 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6.4 договору від 01.10.2012 № 75489 на постачання теплової енергії , пеня в розмірі 0,75 % за кожний день прострочення від суми боргу, але не більше подвійної облікової ставки, встановленої НБУ, нараховується постачальником протягом одного року.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку пені, остання за несвоєчасну сплату рахунків від 20.03.2013 та від 17.04.2013 позивачем не нараховувалась. Згідно розрахунку 3 % річних та інфляційних втрат по рахунку від 20.03.2013 позивач нарахував 3 % річних за період з 28.03.2013 по 13.08.2014 у розмірі 504,34 грн. та інфляційні втрати у розмірі 1521,86 грн. за період квітень 2013 р. - серпень 2014р.; по рахунку від 17.04.2013 позивач нарахував 3 % річних за період з 02.05.2013 по 13.08.2014 у розмірі 230,81 грн. та інфляційні втрати у розмірі 748,45 грн. за період травень 2013 р. - серпень 2014р.

Згідно з п. 5.4 договору розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються, як правило, на умовах 100% передплати виключно в грошовій формі.

Отже, умовами договору не передбачена оплата послуг виключно на умовах передплати, а строк проведення розрахунку за спожиту теплову енергію у разі нездійснення передплати, договором не встановлений.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки відповідач-1 оплатив вартість спожитої теплової енергії 19.09.2013 згідно рахунків від 20.03.2013 та від 17.04.2013, а позивач з претензією-вимогою № 909сб від 02.07.2014 про сплату заборгованості звернувся до відповідача-1 03.07.2014, підстави для нарахування та стягнення з відповідача-1 3 % річних та інфляційних втрат за заявлений позивачем період відсутні.

З огляду на зазначене, є помилковим висновок місцевого господарського суду про стягнення з відповідача-1 226,38 грн. - 3 % річних та 799,73 грн. - інфляційних втрат.

Що стосується решти вимог про стягнення з відповідача-1 пені, 3 % річних та інфляційних втрат, нарахованих позивачем у зв'язку з несплатою відповідачем-1 рахунків від 24.10.2013, від 22.11.2013, від 20.12.2013, від 22.01.2014, від 21.02.2014, від 21.03.2014, від 18.04.2014, то підстави для їх задоволення відсутні, оскільки ці вимоги є похідними від основної вимоги про стягнення з відповідача-1 заборгованості за вказаними рахунками в задоволенні якої судом правомірно відмовлено, оскільки відповідач-1 не був споживачем послуг у вказаний період.

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню в частині стягнення з відповідача-1 5 987,59 грн. - основного боргу, 226,38 грн. - 3 % річних та 799,73 грн. - інфляційних втрат з прийняттям в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Судом першої інстанції стягнуто вартість послуг з теплопостачання за період з 01.10.2013 по 15.04.2014 на загальну суму 76922,25 грн., а також 5 633,34 грн. - пені, 1 228,01 грн. - 3 % річних та 8 543,54 грн. - інфляційних втрат з відповідача-2. Проте, колегія суддів вважає такий висновок помилковим, з огляду на таке.

Відповідно до абз. четвертого п.п. 3.12 п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Як слідує із позовної заяви, предметом позову у даній справі є стягнення з відповідача-1 95 084,68 грн. - основного боргу, 5 901,12 грн. - пені, 2 018,47 грн. - 3 % річних, 10 813,84 грн. - інфляційних втрат, підставою позову - неналежне виконання відповідачем-1 зобов'язань за договором № 75489 від 01.10.2012 на постачання теплової енергії у нежитлові приміщення, які знаходяться у житловому фонді, який укладений між Комунальним комерційним підприємством Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» (позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укренергобудресурси» (відповідачем-1).

Відповідач-2 не є стороною договору № 75489 від 01.10.2012, яким позивач обґрунтовує свої вимоги щодо стягнення заборгованості.

Натомість, як вбачається з матеріалів справи, відповідач-2 є споживачем теплової енергії на об'єкті: нежитлове приміщення за адресою м. Донецьк, вул. Артема, буд. 45 на підставі договору № 74328 від 01.03.2009 на відпуск теплової енергії, укладеного між Комунальним комерційним підприємством Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» та Публічним акціонерним товариством «Укрбудресурси».

Відповідно до ч. 5 ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Згідно абз. дев'ятого п.п. 3.12 п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» згідно з частиною четвертою статті 78 ГПК господарський суд виносить ухвалу про прийняття відмови позивача від позову, а відповідно до частини п'ятої цієї ж статті приймає рішення про задоволення позову у разі визнання його відповідачем. Проте суд, який вирішує спір, не зв'язаний заявами позивача про відмову від позову, зменшення розміру позовних вимог та відповідача - про визнання позову. На підставі частини шостої статті 22 ГПК у разі, якщо відповідні дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси (у тому числі юридичної чи фізичної особи, яка не є учасником даного судового процесу), спір підлягає вирішенню по суті згідно з вимогами чинного законодавства.

Оскільки під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач підстави позову не змінював та не доповнював, визнання в заяві № 67 від 03.10.2014 відповідачем-2 позову у сумі 76 922,25 грн. за опалення приміщення площею 427,80 кв.м. за адресою м. Донецьк, вул. Артема, буд. 45, 2-й поверх, за опалювальний сезон з 01.10.2013 по 15.04.2014 не може мати своїм наслідком прийняття рішення про задоволення позову за рахунок відповідача-2, у зв'язку з тим, що останній не є зобов'язаною стороною за договором на постачання теплової енергії у нежитлові приміщення, які знаходяться у житловому фонді від 01.10.2012 № 75489, на підставі якого заявлений позов.

Колегія суддів також вважає помилковим посилання суду першої інстанції на гарантійний лист відповідача-2 № 154 від 11.09.2012, оскільки відповідач-2 лише гарантував повну оплату за фактично спожиту теплову енергію за власний рахунок у випадку виникнення у орендаря - відповідача-1 заборгованості за поставлену теплову енергію.

За наведених обставин, у суду першої інстанції були відсутні підстави для стягнення з відповідача-2 76 922,25 грн. - основного боргу, 5 633,34 грн. - пені, 1 228,01 грн. - 3 % річних та 8 543,54 грн. - інфляційних втрат.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 13.11.2014 прийняте з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, з порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню. Суд апеляційної інстанції приймає по справі нове рішення про відмову в задоволенні позову повністю.

Щодо розміру витрат відповідача-1 за подачу апеляційної скарги слід зазначити таке.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» встановлені ставки судового збору в таких розмірах:

- за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат;

- за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Відповідач-1 оскаржує рішення місцевого господарського суду в частині стягнення з нього на користь позивача 5 987,59 грн. основного боргу, 226,38 грн. 3 % річних, 799,73 грн. інфляційних втрат, тобто оспорюваною є сума 7013,70 грн., відповідно судовий збір за подання апеляційної скарги мав бути сплачений у розмірі 913,50 грн.

Відповідачем-1 при зверненні до суду з апеляційною скаргою сплачено судовий збір у розмірі 1138,18 грн. ( платіжне доручення №117 від 01.12.2014), що на 224,68 грн. більше за встановлений законодавством розмір.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

За таких обставин, судовий збір в сумі 224,68 грн. підлягає поверненню відповідачу-1 з Державного бюджету України.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 99, 101 - 105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренергобудресурси» на рішення господарського суду міста Києва від 13.11.2014 у справі № 910/17560/14 задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 13.11.2014 у справі № 910/17560/14 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким в позові Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» відмовити повністю.

4. Стягнути з Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» (83001, м. Донецьк, вул. Постишева, 68, код ЄДРПОУ 33257089) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренергобудресурси» (01015, м. Київ, вул. Старонаводницька, буд. 4-Б, офіс 14, код ЄДРПОУ 36203764) 913, 50 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

5. Доручити господарському суду міста Києва видати наказ.

6. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Укренергобудресурси» (01015, м. Київ, вул. Старонаводницька, буд. 4 - Б, офіс 14, код ЄДРПОУ 36203764) судовий збір з Державного бюджету України в сумі 224,68 грн., перерахований платіжним дорученням №117 від 01.12.2014, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.

7. Матеріали справи № 910/17560/14 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Г.В. Корсакова

Судді Ю.Л. Власов

С.Р. Станік