Ухвала

від 28.09.2015 по справі 910/17560/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

28 вересня 2015 року Справа № 910/17560/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддівКорсака В.А., Данилової М.В., Данилової Т.Б. перевіривши матеріали касаційної скарги Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради "Донецькміськтепломережа" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 11.02.2015 у справі№ 910/17560/14 Господарського суду міста Києва за позовомКомунального комерційного підприємства Донецької міської ради "Донецькміськтепломережа" до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергобудресурси", 2. Публічного акціонерного товариства "Укрбудресурси" простягнення заборгованості за теплову енергію

В С Т А Н О В И В:

Касаційна скарга Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради "Донецькміськтепломережа" від 28.05.2015 № 638, яка подана повторно, не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.

Статтею 110 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Як вбачається з матеріалів справи, Комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради "Донецькміськтепломережа" вже зверталось з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.02.2015, яка ухвалою Вищого господарського суду України від 15.06.2015 була повернута особі, що її подала, на підставі пункту 2 частини першої статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з тим, що скаргу надіслано інакше, ніж через місцевий або апеляційний господарський суд, що прийняв рішення або постанову.

Копії вказаної ухвали суду були надіслані учасникам судового процесу 16.06.2015, про що свідчить штамп на зворотній стороні останнього аркушу ухвали, тобто з дотриманням статті 87 Господарського процесуального кодексу України. До того ж, повний текст цієї судової ухвали було направлено касатору на вказану ним у заявці про отримання процесуальних документів в електронному вигляді електронну адресу, що підтверджується відповідною відміткою суду на зворотній стороні останнього аркушу ухвали (т.2., а.с.6).

Після усунення недоліків касатор повторно подав касаційну скаргу, а саме 05.08.2014, тобто із значним пропуском процесуального строку подання касаційної скарги, що підтверджується відбитком поштового штемпеля на конверті, в якому надійшла касаційна скарга. При цьому, процедура оформлення та подання касаційної скарги тривала з 16.06.2015 по 05.08.2015 (дата повторного звернення до суду із касаційною скаргою), тобто більш ніж півтора місяці, тоді як статтею 110 ГПК України встановлено 20-денний строк подання касаційної скарги.

Відповідно до частини першої статті 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Згідно цієї норми суд касаційної інстанції у кожному конкретному випадку, повинен, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Клопотання про поновлення процесуального строку повинно містити роз'яснення причин пропуску такого строку і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. При цьому своєчасне (у межах встановленого строку) подання первісної касаційної скарги і невідкладне (одразу після одержання відповідної ухвали) усунення касатором недоліків, які стали причиною повернення останньої, враховуються судом у вирішенні питання про поновлення строку подання касаційної скарги разом з іншими обставинами, на які посилається касатор у відповідному клопотанні.

Слід зазначити, що лише факт подання стороною клопотання про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов'язком суду поновити цей строк.

У своєму клопотанні про поновлення строку подання касаційної скарги касатор послався на ту обставину, що строк був пропущений у зв'язку із тим, що він неналежним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи судом апеляційної інстанції, копію апеляційної скарги він не отримував.

В підпункті 4 пункті 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/1290/14 від 12.09.2014 зазначено, що учасник судового процесу, який знаходиться на території проведення АТО, вважатиметься належним чином повідомленим про час і місце засідання господарського суду за таких умов: якщо неможливо здійснити повідомлення учасника судового процесу в спосіб, зазначений в підпунктах 1, 2, 3 пункту 6 цього листа, інформація про час і місце судового засідання розміщується на сторінці відповідного суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/). У такому разі на роздрукованій сторінці з мережі Інтернет, на якій розміщено інформацію про час та місце засідання господарського суду, зазначаються дата розміщення інформації, прізвище та ініціали судді, у провадженні якого знаходиться відповідна справа, а також вчиняється його підпис. Якщо господарським судом вжито відповідних заходів щодо повідомлення учасника судового процесу, який знаходиться на території проведення АТО, у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування прийнятого судового рішення з посиланням на пункт 2 частини третьої статті 104 або пункт 2 частини другої статті 111 10 ГПК.

Оскільки у Київського апеляційного господарського суду була відсутня можливість відправлення поштою ухвал суду від 11.12.2014 (про призначення до розгляду апеляційної скарги) та від 20.01.2015 (про відкладення розгляду апеляційної скарги) позивачу по даній справі, відповідні повідомлення про час та місце проведення судового засідання по даній справі були розміщені на сторінці Київського апеляційного господарського суду офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (т.1., а.с.183, 216).

Посилання ж касатора на те, що він не отримував копії апеляційної скарги спростовується тим, що до матеріалів справи залучено його ж відзив на апеляційну скаргу (т.1., а.с. 190-214).

Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції не вважає причини пропуску строку подання касаційної скарги, поважними, оскільки статтею 110 Господарського процесуального кодексу України встановлено 20-денний строк для оскарження постанови апеляційного господарського суду з дня набрання нею законної сили, а у клопотанні про поновлення цього строку не наведено об'єктивно непереборних обставин, при яких усунення недоліків, які мали місце при попередній подачі касаційної скарги, не могло бути здійснено оперативно у розумний строк.

Клопотання про поновлення строку подання касаційної скарги не містить посилань на будь-які поважні причини несвоєчасного вчинення процесуальних дій, пов'язаних з процедурою подання касаційної скарги.

На підставі викладеного, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення поданого клопотання.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Оскільки у суду касаційної інстанції відсутні правові підстави у порядку, визначеному частиною першою статті 53 Господарського процесуального кодексу України, визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і поновити пропущений строк, клопотання про поновлення цього строку належить відхилити, відповідно до пункту 5 частини першої статті 111 3 цього кодексу.

Крім того, частиною четвертою статті 111 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, передбачено, що до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

З матеріалів касаційної скарги вбачається, що касатором не додано доказів сплати судового збору, однак заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, у зв'язку із тим, що на час звернення з касаційною скаргою у Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради "Донецькміськтепломережа" не було можливості сплатити судовий збір, оскільки заявник перебуває у скрутному фінансовому становищі, адже знаходиться в зоні проведення антитерористичної операції на сході України.

З приводу заявленого касатором клопотання про звільнення сплати судового збору, колегія суддів зазначає наступне.

Як зазначено в пункті 9 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 № 01-06/1290/14 "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції", судовий збір за подання позовних заяв та інших звернень, сплачений при їх поданні до господарських судів, які розташовані в районі проведення АТО, повторно не сплачується і не стягується. Якщо ж такий збір сплачено не було, то його сплата (стягнення) здійснюється на загальних підставах відповідно до Закону України "Про судовий збір" та з урахуванням платіжних реквізитів, визначених для того господарського суду, до якого подається відповідна заява чи інше звернення.

Належний до сплати розмір судового збору за подання касаційної скарги, в даному випадку на час звернення до суду з касаційною скаргою, складає 1 138, 18 грн. за вимогу майнового характеру.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

В пункті 3.1. постанови № 7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (із змінами і доповненнями) пленум Вищого господарського суду України роз'яснив, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Заявлене Комунальним комерційним підприємством Донецької міської ради "Донецькміськтепломережа" клопотання про звільнення сплати судового збору у розмірі 1 138, 18 грн. наведеним вимогам не відповідає, у зв'язку з чим, підлягає відхиленню.

Керуючись статтею 8 Закону України "Про судовий збір", статтями 53, 86, 110, пунктом 5 частини першої статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Клопотання про поновлення строку подання касаційної скарги відхилити.

Клопотання про звільнення від сплати судового збору відхилити.

Касаційну скаргу Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради "Донецькміськтепломережа" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.02.2015 у справі № 910/17560/14 повернути скаржнику.

Головуючий суддя В.А. Корсак

С у д д і М.В. Данилова

Т.Б. Данилова