ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/19838/14 13.11.14
За позовом Приватного підприємства "Сант-2000"
до Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування"
про стягнення грошових коштів
Суддя Котков О.В.
У засіданні брали участь:
від позивача: Толкачов Я.С.(представник за довіреністю);
від відповідача: Зубар О.В. (представник за довіреністю).
В судовому засіданні 13 листопада 2014 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
СУТЬ СПОРУ:
18 вересня 2014 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Приватного підприємства "Сант-2000" (позивач) на розгляд суду надійшла позовна заява № 18/09-1 від 18.09.2014 року в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" (відповідач) заборгованості за договором про надання послуг з проведення незалежної оцінки № УГВ 8314/13-13 від 26.11.2013 року в сумі 562 166,39 грн. з них: основного боргу - 498 100,00 грн. (чотириста дев'яносто вісім тисяч сто гривень), пені - 1 208,45 грн. (одна тисяча двісті вісім гривень 45 копійок), 3% річних - 9 932,43 грн. (дев'ять тисяч дев'ятсот тридцять дві гривні 43 копійки) та індексу інфляції - 62 925,51 грн. (шістдесят дві тисячі дев'ятсот двадцять п'ять гривень 51 копійка).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як Замовник, не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором про надання послуг з проведення незалежної оцінки № УГВ 8314/13-13 від 26.11.2013 року, зокрема, у визначені договором строки не здійснив оплату вартості наданих йому позивачем, як Виконавцем, послуг, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за вказаним правочином.
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву в якому вказав, що ПАТ «Укргазвидобування» немає можливості оплатити заборгованість за договором, а тому вина в діях відповідача відсутня. Також відповідач заперечує щодо періоду нарахування пені.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2014 року (суддя Котков О.В.) прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/19838/14, розгляд справи призначено на 21.10.2014 року.
В судовому засіданні 21 жовтня 2014 року, відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено перерву до 13 листопада 2014 року, про що сторін було повідомлено під розписку.
Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
ВСТАНОВИВ:
26 листопада 2013 року між позивачем (надалі - Виконавець або Повірений) та відповідачем (далі по тексту - Замовник або Довіритель) (разом - сторони) було укладено договір про надання послуг з проведення незалежної оцінки № УГВ 8314/13-13 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір або Договір послуг) згідно умов п. 1.1. якого Виконавець зобов'язується у 2013 році надати послуги з незалежної оцінки вартості майна, а Замовник - прийняти і оплатити такі послуги.
Позивач зазначає, що на виконання умов Договору Виконавець надав Замовнику узгоджені сторонами в Договорі послуги на загальну суму - 498 100,00 грн., однак Замовник послуги не оплатив, внаслідок чого у відповідача, за розрахунками позивача, утворилась заборгованість за Договором послуг в розмірі 498 100,00 грн.
Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача санкції за невиконання умов Договору щодо оплати послуг.
З викладеними позивачем в позовній заяві твердженнями відповідач не погоджується та у своєму відзиві вказав, що Замовник немає можливості оплатити заборгованість за договором, а тому вина в діях відповідача відсутня. Як зауважує відповідач, Замовник не може нести відповідальність у вигляді сплати пені.
Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Як вже було встановлено судом, 26 листопада 2013 року між сторонами укладено договір про надання послуг з проведення незалежної оцінки № УГВ 8314/13-13 за п. 1.1. якого Виконавець зобов'язується у 2013 році надати послуги з незалежної оцінки вартості майна, а Замовник - прийняти і оплатити такі послуги.
За п. 2.1. Договору Виконавець повинен надати Замовнику послуги, якість яких відповідає нормативно-правовим актам з оцінки майна, у тому числі вимогам положень (національних стандартів) оцінки майна.
З матеріалів справи вбачається, що в підтвердження надання Виконавцем послуг за Договором та отримання їх Замовником між сторонами в грудні 2013 року було складено акт приймання-передачі послуг б/н від 31.12.2013р. до Договору на суму 498 100,00 грн. (належним чином засвідчена копія акту міститься в матеріалах справи). Відповідний акт виконаних робіт підписаний обома сторонами та скріплений печатками позивача і відповідача.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про підтвердження та доведеність позивачем факту надання Виконавцем Замовнику послуг за Договором на суму 498 100,00 грн.
Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Пунктом 4.1. Договору встановлено, що розрахунки проводяться шляхом оплати Замовником протягом 15 календарних днів з дати підписання Сторонами Акту приймання-передачі наданих послуг шляхом перерахування коштів на рахунок Виконавця.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З матеріалів справи випливає, що в травні 2014 року Замовник сплатив на користь Виконавця 10 000,00 грн. в оплату послуг за Договором, що підтверджується банківською випискою від 20.05.2014р. (копія виписки в справі).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України). Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З урахуванням викладеного, зважаючи на те, що доказів оплати послуг по Договору у більшому розмірі станом на листопад 2014 року до суду не представлено, стягненню з Замовника на користь Виконавця підлягає 488 100,00 грн. заборгованості за Договором, з розрахунку: 498 100,00 грн. /сума наданих послуг/ - 10 000,00 грн. /частково оплачені послуги/.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
За п. 7.5. Договору за порушення строків оплати Замовник сплачує на користь Виконавця пеню в розмірі 0,001% від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
З урахуванням викладеного, за порушення Замовником строків оплати наданих Виконавцем послуг за Договором, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 749,54 грн. пені, що становить:
Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір пені за кожний день простроченняСума пені за період прострочення 498100.00 15.01.2014 - 19.05.2014 125 0.001 % 622.63 Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір пені за кожний день простроченняСума пені за період прострочення 488100.00 21.05.2014 - 15.06.2014 26 0.001 % 126.91 Пунктом 7.1. Договору встановлено, що у разі невиконання чи неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та Договором.
За ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Дослідивши матеріали справи, за неналежне виконання Замовником умов Договору перед Виконавцем щодо оплати послуг, стягненню з відповідача, на підставі п. 7.1. Договору та ст. 625 Цивільного кодексу України, на користь позивача підлягає 9 891,49 грн. 3% річних, що складає:
Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 498100.00 15.01.2014 - 19.05.2014 125 3 % 5117.47 Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 488100.00 21.05.2014 - 16.09.2014 119 3 % 4774.02 та 62 925,51 грн. втрат від інфляції.
Щодо викладених відповідачем у відзиві обставин про відсутність в діях відповідача вини у простроченні оплати послуг внаслідок заборгованості перед останнім у його контрагентах, то суд зазначає, що у відповідності до ч. 1 ст.ст. 527, 612 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів (ст. 617 Цивільного кодексу України).
За таких обставин, з огляду на невиконання Замовником взятих на себе зобов'язань перед Виконавцем за Договором, у зв'язку із чим у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем на суму 488 100,00 грн., і даний факт, в силу ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, є доведеним з боку позивача належними та достатніми доказами та відповідачем у встановленому законом порядку не спростований, зважаючи на те, що відповідачем не доведено належними доказами обставин, за яких він, як особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, яке сталося внаслідок випадку або непереборної сили, враховуючи, що не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів, необґрунтованими є посилання відповідача щодо, по суті, врахування фінансового стану Замовника, як на підставу для відмови позивачу в задоволенні позовних вимог в частині застосування відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 561 666,54 грн. з них: основного боргу - 488 100,00 грн. (чотириста вісімдесят вісім тисяч сто гривень), пені - 749,54 грн. (сімсот сорок дев'ять гривень 54 копійки), 3% річних - 9 891,49 грн. (дев'ять тисяч вісімсот дев'яносто одна гривня 49 копійок) та індексу інфляції - 62 925,51 грн. (шістдесят дві тисячі дев'ятсот двадцять п'ять гривень 51 копійка).
Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 11 233,21 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" (ідентифікаційний код 30019775, адреса: 04053, м. Київ, вул. Кудрявська, буд. 26/28), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Приватного підприємства "Сант-2000" (ідентифікаційний код 31024094, адреса: 02099, м. Київ, вул. Санаторна, буд. 18, кв. 245), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 488 100,00 грн. (чотириста вісімдесят вісім тисяч сто гривень), пені - 749,54 грн. (сімсот сорок дев'ять гривень 54 копійки), 3% річних - 9 891,49 грн. (дев'ять тисяч вісімсот дев'яносто одна гривня 49 копійок), індексу інфляції - 62 925,51 грн. (шістдесят дві тисячі дев'ятсот двадцять п'ять гривень 51 копійка) та судові витрати - 11 233,21 грн. (одинадцять тисяч двісті тридцять три гривні 21 копійка). Видати наказ.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 17.11.2014р.
Суддя О.В. Котков
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 13.11.2014 |
Оприлюднено | 26.11.2014 |
Номер документу | 41477963 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Котков О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні