Постанова

від 14.01.2015 по справі 910/19838/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" січня 2015 р. Справа№ 910/19838/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорної Л.В.

суддів: Кропивної Л.В.

Смірнової Л.Г.

при секретарі судового засідання Громак В.О.

за участю представників сторін: від позивача - Гапонюк М.О.

від відповідача - Зубар О.В.

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариство «Укргазвидобування»

на рішення господарського суду міста Києва від 13.11.2014 р.

по справі № 910/19838/14 (суддя - Котков О.В.)

за позовом приватного підприємства «Сант-2000»

до публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування»

про стягнення грошових коштів 562 166,39 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 13.11.2014р. позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» на користь приватного підприємства «Сант-2000» грошові кошти: основного боргу - 488 100,00 грн., пені - 749,54 грн., 3% річних - 9 891,49 грн., індексу інфляції - 62 925,51 грн. та судові витрати - 11 233,21 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування» звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 13.11.2014р. по справі №910/19838/14 та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу апелянт посилається на зобов'язання продавати весь обсяг видобутого товарного природного газу виключно національній акціонерній компанії НАК «Нафтогаз України». Проте, НАК «Нафтогаз України» систематично порушує строки оплати, які визначені договором про закупівлю природного газу за державні кошти, внаслідок чого заборгованість НАК «Нафтогаз України» перед відповідачем за поставлений природний газ у 2014 р. стала 2,7 млрд. грн.

Апелянт вважає, що в умовах податкового навантаження, дефіциту обігових коштів, як результат несвоєчасного проведення розрахунків НАК «Нафтогаз України» за поставлений природний газ у ПАТ «Укргазвидобування» немає можливості оплатити заборгованість за договором, а тому вина в діях відповідача відсутня.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.12.2014р. апеляційну скаргу публічного акціонерного товариство «Укргазвидобування» прийнято до провадження.

Приватне підприємство «Сант-2000» заперечує проти апеляційної скарги та просить залишити рішення господарського суду міста Києва від 13.11.2014р. №910/19838/14. Своїм правом, наданим статтею 96 Господарського процесуального кодексу України, позивач не скористався, відзив на апеляційну скаргу не подав.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, заслухавши пояснення представників сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.

26 листопада 2013 року між позивачем (надалі - Виконавець або Повірений) та відповідачем (далі по тексту - Замовник або Довіритель) (разом - сторони) було укладено договір про надання послуг з проведення незалежної оцінки № УГВ 8314/13-13, за умовами якого Виконавець зобов'язується у 2013 році надати послуги з незалежної оцінки вартості майна, а Замовник - прийняти і оплатити такі послуги. /а.с. 15/.

Згідно п. 2.1. Договору Виконавець повинен надати Замовнику послуги, якість яких відповідає нормативно-правовим актам з оцінки майна, у тому числі вимогам положень (національних стандартів) оцінки майна.

Пунктом 3.1. Договору встановлено, що ціна договору становить 498 100,00грн.

Згідно п. 5.1. Договору строк надання послуг до 31 грудня 2013р. (за умови надання всієї інформації).

Згідно п. 5.4. Договору звіт про оцінку майна та інші результати послуг, передбачені даним Договором, Виконавець зобов'язаний передати Замовнику за актом приймання-передачі наданих послуг не пізніше кінцевого терміну, передбаченого п. 5.1. даного Договору.

30 грудня 2013 р. по акту приймання-передачі послуг позивач передав, а відповідач прийняв послуги з незалежної оцінки вартості об'єкту: «індивідуально визначене майно ПАТ «Украгазвидобування», з метою визначення справедливої (ринкової) вартості об'єктів основних засобів згідно переліку», вартість яких складає 498 100,00 грн. /а.с. 19/. Акт підписаний уповноваженими представниками та скріплений відтисками печаток сторін.

Пунктом 4.1. Договору встановлено, що розрахунки проводяться шляхом оплати Замовником протягом 15 календарних днів з дати підписання Сторонами Акту приймання-передачі наданих послуг шляхом перерахування коштів на рахунок Виконавця.

Згідно виписки по рахунку ПП «Сант-2000» відповідач за отримані послуги сплатив 10 000,00 грн. /а.с.37/.

Таким чином, заборгованість відповідача за договором про надання послуг з проведення незалежної оцінки становить 488 100,00 грн.

Згідно п. 6.1.1. Договору Замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі оплатити надані послуги.

Доказів оплати, як і реагування на претензію, матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до п. 1. ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідач прострочив виконання взятого на себе зобов'язання у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість перед позивачем на спірну суму.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.5. Договору сторони передбачили, що за порушення строків оплати Замовник сплачує на користь Виконавця пеню в розмірі 0,001% від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши правильність перерахунку судом першої інстанції розміру та періоду нарахування пені, апеляційний господарський суд погоджується із стягненням пені у розмірі 749,54 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши перерахунок судом першої інстанції суми інфляційних витрат та 3% річних, суд дійшов висновку про обґрунтованість стягнення 9 891,49 грн. 3% річних та 62 925,51грн. втрат від інфляції.

Дослідивши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що господарським судом міста Києва правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.

Посилання апелянта на заборгованість з боку НАК «Нафтогаз України» до уваги судом не приймається, оскільки договірні відносини між ПАТ «Укргазвидобування» та НАК «Нафтогаз України» про закупівлю природного газу не впливають на договірні відносини між ПАТ «Украгзвидобування» та ПП «Сант-2000» про надання послуг з проведення незалежної оцінки.

Відповідно до п. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Зазначеного відповідач, в порушення ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, не навів та не довів.

Крім того, відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до п. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

З наведених у даній постанові обставин, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду міста Києва від 13.11.2014р. у справі №910/19838/14.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду міста Києва від 13.11.2014 р. у справі №910/19838/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Матеріали справи № 910/19838/14 повернути до господарського суду міста Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Л.В. Чорна

Судді Л.В. Кропивна

Л.Г. Смірнова