Постанова

від 14.11.2014 по справі 820/17918/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

14 листопада 2014 р. № 820/17918/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Лук'яненко М.О.,

за участю секретаря судового засідання Звягіна Я.І.,

представників сторін:

позивача - Машира В.О.,

відповідача - Лук'янцева С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "САТ АГРО" до державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд: скасувати податкове повідомлення - рішення №0003252201 від 18.09.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення № 0003252201 від 18.09.2014 року, яким позивачу нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 23678,08 грн. Позивач зазначає, що жодних порушень з боку товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "САТ АГРО" положень Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" не було, а тому оскаржуване податкове повідомлення - рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, надав до суду письмові заперечення, позиція яких повністю збігається з викладеною в судовому засіданні, де вказав, що податковий орган діяв у межах та у спосіб встановлений чинним законодавством, а отже оспорюване податкове повідомлення - рішення є цілком законним та скасуванню не підлягає.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "САТ АГРО" (код ЄДРПОУ 36624509) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по зовнішньоекономічному контракту від 04.12.2013 року №Z-0412-1, укладеному з підприємством - нерезидентом SARL FREMA (Франція) за період з 04.12.2013 року по 22.08.2014 року, результати якої оформлені актом №2791/20-34-22-01-05/36624509 від 05.09.2014 року, яким зафіксовано порушення: ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 року №185/94-ВР (із змінами та доповненнями) в частині несвоєчасного надходження товарів, робіт, послуг за імпортними операціями у розмірі 59585 EURO по контракту від 04.12.2013 року №Z-0412-1, укладеним з компанією SARL FREMA (Франція) із затримкою на 9 календарних днів нарахована пеня за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД в сумі 23678,08 грн. (а.с. 6-13).

На підставі вказаного акту перевірки №2791/20-34-22-01-05/36624509 від 05.09.2014 року відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0003252201 від 18.09.2014 року, яким позивачу нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 23678,08 грн. (а.с. 5).

Судовим розглядом встановлено, що між позивачем (покупець) та SARL FREMA (продавець) укладено контракт №Z-0412-1 від 04.12.2013 року, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, який у свою чергу зобов'язується сплатити і прийняти на умовах даного договору кастраційну машину марки: AIGLON 80, рік випуску 2013 (а.с. 57-59).

Відповідно до п. 2 контракту строк поставки товару 90 днів з дня предоплати.

Сплата за вище вказаним контрактом здійснена 26.12.2013 року на суму 500 євро, 28.01.2014 року на суму 25000,00 грн., 06.02.2014 року на суму 29585,00 грн., про що свідчать платіжні доручення: №2 від 26.12.2013 року, №2 від 28.01.2014 року, №2 від 06.02.2014 року (а.с. 20-22).

Поставка товару здійснювалась на підставі договору про надання послуг від 21.12.2012 року, про що складено відповідний акт №850 від 28.02.2014 року (а.с. 52).

Товар по контракту №Z-0412-1 від 04.12.2013 року доставлений у пункт призначення 06.03.2014 року, про що свідчить складена митна декларація ВМД №2050700000/2014/007449 від 06.03.2014 року та відтиск штампу митного органу "під митним контролем 06.03.2014"(а.с. 23-24).

Остаточне розмитнення поставленого товару за контрактом №Z-0412-1 від 04.12.2013 року здійснено позивачем 04.04.2014 року, про що свідчить ВМД №205070000/2014/10609 (а.с. 42-43).

На думку податкового органу позивач, розмитнивши товар тільки 04.04.2014 року, не дотримався строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом від 04.12.2013 №Z-0412-1, чим порушив ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Втім за даних обставин не можна погодитися із наведеними вище висновками податкового органу, на підставі яких нараховано позивачеві оспорювану суму пені.

Так, згідно з частиною першою статті 4 названого Закону порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Відповідно до ст.ст. 1, 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Так, Постановою Національного банку України від 14.11.2013, № 453 "Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті" встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Як з'ясовано судом, предоплата за контрактом №Z-0412-1 від 04.12.2013 року здійснена позивачем 26.12.2013 року на суму 500 євро, про що свідчить платіжне доручення №1 від 26.12.2013 року (а.с. 20), товар за цим контрактом надійшов на митну територію України 06.03.2014 року про що свідчить відтиск штампу "під митним контролем"

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" імпорт (імпорт товарів) - купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

При цьому, відповідно до вказаної статті "Моментом здійснення імпорту" є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Так, зокрема, п. 4 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України встановлено, що ввезення товарів, транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів, транспортних засобів за межі митної території України - сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів, транспортних засобів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку.

Пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України, з урахуванням заявленої мети такого переміщення, після проведення митних процедур.

Відповідно до частин першої та другої статті 321 Митного кодексу України товари, транспортні засоби комерційного призначення перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно із заявленим митним режимом.

У разі ввезення на митну територію України товарів, транспортних засобів комерційного призначення митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Згідно з частиною шостою статті 321 Митного кодексу України перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення під митним контролем закінчується: у разі ввезення на митну територію України - після закінчення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.

Таким чином, ввезення в Україну товару, що підлягає митному оформленню службовими особами митниці, неможливе без фактичного перетину ним митного кордону України, підставою для якого в режимі імпорту є наявність товаросупровідного документу, на якому проставляється відбиток штампу "під митним контролем" з відповідною датою та який підтверджує факт та дату перетину товаром митного кордону.

При цьому, перетин товаром митного кордону України, який засвідчується відбитком штампу "під митним контролем" з відповідною датою, не можна ототожнювати з пропуском товарів через митний кордон України, який здійснюється виключно після завершення митного оформлення в тому обсязі, який відповідає меті його переміщення через митний кордон України, і який підтверджується оформленою ВМД.

З огляду на викладене, моментом вчинення імпортної операції, зокрема моментом поставки товару за такою операцією, для застосування статей 2 та 4 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" є момент фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України, а не момент оформлення ВМД.

Таким чином, оформлення митної декларації на імпортовані товари, як завершення їх митного оформлення та закінчення митного контролю щодо них, не є необхідною умовою для визначення моменту перетину такими товарами митного кордону України. У зв'язку з цим, датою імпорту слід вважати не дату оформлення митної декларації, а дату фактичного перетину митного кордону.

У даному випадку днем фактичної перетину митного кордону є 06.03.2014 року, про що свідчить відбиток штампу "під митним контролем 06.03.2014" у ВМД №2050700000/2014/007449.

Згідно розрахунку пені (а.с. 19) граничним строком надходження товару (термін виконання розрахунків) за зовнішньоекономічним контрактом №Z-0412-1 від 04.12.2013 року є 26.03.2014 року. Отже, першим днем прострочення слід вважати 27.03.2014 року.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про відсутність порушень з боку позивача термінів розрахунків у сфері ЗЕД.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач ні документально, ні нормативно не довів правомірність прийнятого ним спірного податкового-повідомлення рішення, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові збір підлягає стягненню з державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 94, 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "САТ АГРО" до державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення №0003252201 від 18.09.2014 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "САТ АГРО" (61058, м. Харків, вул. Данилевського, 27, кв. 11, код ЄДРПОУ 36624509) судовий збір у розмірі 182.70 (сто вісімдесят дві гривні сімдесят копійок) грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 19 листопада 2014 року.

Суддя Лук'яненко М.О.