Ухвала

від 20.11.2014 по справі 826/11089/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/11089/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко А.І. Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого суддів при секретарі Хрімлі О.Г., Ганечко О.М., Літвіної Н.М., Архіповій Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мак-Агро» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мак-Агро» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дій, що виразились у проведенні зустрічної звірки ТОВ «Мак-Агро», результати якої оформлені актом № 2049/26-55-22-13/33987095 від 24 липня 2014 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Мак-Агро» (код за ЄДРПОУ 33987095) щодо підтвердження господарських відносин платника податків за період з 01 травня 2014 року по 30 червня 2014 року»; зобов'язання вилучити з АС «Податковий блок» інформацію про результати зустрічної звірки ТОВ «Мак-Агро», результати якої оформлені актом № 2049/26-55-22-13/33987095 від 24 липня 2014 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Мак-Агро» (код за ЄДРПОУ 33987095) щодо підтвердження господарських відносин платника податків за період з 01 травня 2014 року по 30 червня 2014 року»; зобов'язання відновити в АС «Податковий блок» дані податкової звітності ТОВ «Мак-Агро», шляхом внесення до них даних, визначених у податкових деклараціях з податку на додану вартість ТОВ «Мак-Агро» за травень - червень 2014 року.

Разом з адміністративним позовом до суду першої інстанції надійшло клопотання про забезпечення адміністративного позову, в якому позивач просив: заборонити ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві вносити відповідні зміни до АС «Податковий блок» в частині відображення недостовірної інформації, викладеної в акті № 2049/26-55-22-13/33987095 від 24 липня 2014 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Мак-Агро» (код за ЄДРПОУ 33987095) щодо підтвердження господарських відносин платника податків за період з 01 травня 2014 року по 30 червня 2014 року», а також використовувати інформацію, викладену в акті № 2049/26-55-22-13/33987095 від 24 липня 2014 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Мак-Агро» (код за ЄДРПОУ 33987095) щодо підтвердження господарських відносин платника податків за період з 01 травня 2014 року по 30 червня 2014 року», зокрема, передавати та враховувати результати зустрічної звірки ТОВ «Мак-Агро» при проведенні перевірок контрагентів за ланцюгами придбання та продажу товарів, до набрання законної сили рішенням суду по даній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 серпня 2014 року клопотання про забезпечення адміністративного позову задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та просить скасувати зазначену ухвалу та постановити нову, якою у задоволенні клопотання про забезпечення адміністративного позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна обґрунтована та підлягає задоволенню.

З матеріалів справи вбачається. що суд першої інстанції задовольнив клопотання про забезпечення адміністративного позову у зв'язку з наявністю підстав для вжиття заходів забезпечення позову, передбачених ч. 1 ст. 117 КАС України.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення клопотання про забезпечення адміністративного позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Виходячи з аналізу наведеної норми процесуального права, підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини: 1) існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; 2) неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів; 3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому; 4) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 117 КАС України, подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання.

Адміністративний позов, крім способу, встановленого частиною третьою цієї статті, може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії.

Згідно з ч. 5 ст. 117 КАС України, не допускається забезпечення позову шляхом: 1) зупинення актів Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції та встановлення для них заборони вчиняти певні дії; 2) зупинення рішень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та стосовно здійснення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, заборони проводити певні дії уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при здійсненні тимчасової адміністрації або ліквідації банку; 3) зупинення рішень уповноваженого центрального органу з питань цивільної авіації щодо призупинення дії або анулювання сертифікатів, схвалень, допусків.

Як вбачається з акту № 2049/26-55-22-13/33987095 від 24 липня 2014 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Мак-Агро» (код за ЄДРПОУ 33987095) щодо підтвердження господарських відносин платника податків за період з 01 травня 2014 року по 30 червня 2014 року», відповідач дійшов до висновку про відсутність фактичного руху активів за операціями позивача з контрагентами та про відсутність об'єктів оподаткування податком на додану вартість.

Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 1232 від 27 грудня 2010 року, Методичними рекомендаціями щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженими Наказом Державної податкової адміністрації України № 236 від 22 квітня 2011 року та Податковим кодексом України передбачена можливість використання податкової інформації, викладеної у вказаному акті під час проведення перевірок (звірок) інших суб'єктів господарювання, які є контрагентами позивача.

Так, органи державної податкової служби використовують у своїй діяльності автоматизовану інформаційну систему (АС) «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України».

Вказана система створена як програмний продукт для реалізації Методичних рекомендацій щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з ПДВ з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, які затверджені Наказом ДПА України № 266 від 18 квітня 2008 року «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів».

З матеріалів справи вбачається, що в обґрунтування клопотання про забезпечення адміністративного позову позивач послався на те, що використання інформації, викладеної в акті № 2049/26-55-22-13/33987095 від 24 липня 2014 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Мак-Агро» (код за ЄДРПОУ 33987095) щодо підтвердження господарських відносин платника податків за період з 01 травня 2014 року по 30 червня 2014 року» може призвести до визнання нікчемними угод, укладених за ланцюгами постачання, до визнання відсутньою бази та об'єкта оподаткування податком на додану вартість та у свою чергу - до повернення із бюджету сум податку на додану вартість, сплачених за такими правочинами, що буде порушенням законних прав та інтересів позивача і негативно відобразиться на взаємовідносинах з його контрагентами та державою, а тому для відновлення прав, інтересів та ділової репутації позивача необхідно буде докласти значних зусиль.

З урахуванням вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов до висновку про обґрунтованість клопотання позивача, оскільки існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, та для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, оскільки, в даному випадку, існує можливість зміни даних податкової звітності позивача, а також результати проведеної зустрічної звірки суб'єкта господарювання підлягають врахуванню в результатах перевірки платника податків органом ДПС - ініціатором та долучаються до матеріалів такої перевірки.

Правова позиція по даному питанню висловлена в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» в тій частині, яка стосується загальних положень застосування забезпечення позову, а також у Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ», за змістом яких при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Також суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Як вбачається з адміністративного позову, його вимогами, зокрема, є визнання протиправними дій, що виразились у проведенні зустрічної звірки ТОВ «Мак-Агро», результати якої оформлені актом № 2049/26-55-22-13/33987095 від 24 липня 2014 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Мак-Агро» (код за ЄДРПОУ 33987095) щодо підтвердження господарських відносин платника податків за період з 01 травня 2014 року по 30 червня 2014 року»; зобов'язання вилучити з АС «Податковий блок» інформацію про результати зустрічної звірки ТОВ «Мак-Агро», результати якої оформлені актом № 2049/26-55-22-13/33987095 від 24 липня 2014 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Мак-Агро» (код за ЄДРПОУ 33987095) щодо підтвердження господарських відносин платника податків за період з 01 травня 2014 року по 30 червня 2014 року».

Разом з тим, ухвалою від 01 серпня 2014 року про забезпечення позову суд першої інстанції задовольнив клопотання позивача шляхом заборони ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві вносити відповідні зміни до АС «Податковий блок» в частині відображення недостовірної інформації, викладеної в акті № 2049/26-55-22-13/33987095 від 24 липня 2014 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Мак-Агро» (код за ЄДРПОУ 33987095) щодо підтвердження господарських відносин платника податків за період з 01 травня 2014 року по 30 червня 2014 року», а також використовувати інформацію, викладену в акті № 2049/26-55-22-13/33987095 від 24 липня 2014 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Мак-Агро» (код за ЄДРПОУ 33987095) щодо підтвердження господарських відносин платника податків за період з 01 травня 2014 року по 30 червня 2014 року», зокрема, передавати та враховувати результати зустрічної звірки ТОВ «Мак-Агро» при проведенні перевірок контрагентів за ланцюгами придбання та продажу товарів, до набрання законної сили рішенням суду по даній справі.

Таким чином, суд першої інстанції фактично ухвалив рішення про задоволення позовних вимог адміністративного позову без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

З урахуванням вищевикладеного, після детального з'ясування обставин відокремлених матеріалів справи та аналізу законодавчих норм, колегія суддів приходить до висновку, що, забезпечуючи адміністративний позов в такий спосіб, суд першої інстанції вийшов за межі підстав забезпечення позову, передбачених ч. 1 ст. 117 КАС України, що є неприпустимим.

Колегія суддів зазначає, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Судом першої інстанції не вказані очевидні ознаки протиправності рішень та дій відповідача та не наведені ознаки небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача.

Крім того, колегією суддів встановлено, що у клопотанні про забезпечення позову, з урахуванням предмету спору, позивачем не наведено реальних обставин та обґрунтування щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Проаналізувавши викладені законодавчі норми, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що позивачем під час подання клопотання про забезпечення адміністративного позову, належним чином необґрунтовано існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, та те, що для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а тому подане клопотання є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Згідно з ч.ч. 1, 6 ст. 118 КАС України, клопотання про забезпечення адміністративного позову розглядається не пізніше наступного дня після його одержання й у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі. Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Згідно з п. 18 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», за змістом статті 118 КАС України ухвала з питань забезпечення позову (про забезпечення адміністративного позову, про заміну одного способу забезпечення адміністративного позову іншим або про скасування заходів забезпечення адміністративного позову та про відмову в забезпеченні позову) може бути оскаржена.

Відповідно до частини другої статті 211 КАС України, ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Оскільки ухвала про забезпечення позову або про його скасування не перешкоджає подальшому провадженню у справі, то ця ухвала в касаційному порядку оскаржена бути не може.

Згідно зі ст.ст. 199 ч. 1 п. 6, 202 ч. 1 п.п. 1, 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: скасувати ухвалу суду і постановити нову ухвалу, якщо визнає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції невірно застосував норми процесуального права, неповно з'ясував обставини справи, у зв'язку з чим ухвала підлягає скасуванню з ухваленням нової про відмову у задоволенні клопотання про забезпечення адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 117, 118, 160, 196, 199, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 серпня 2014 року - скасувати та постановити нову.

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Мак-Агро» про забезпечення адміністративного позову - відмовити.

Повний текст ухвали виготовлений 20 листопада 2014 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, та не підлягає оскарженню як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий суддя О.Г. Хрімлі

Судді О.М. Ганечко

Н.М. Літвіна

.

Головуючий суддя Хрімлі О.Г.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.