Вирок

від 06.11.2007 по справі 1-539/2007

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-539/2007

Справа №

1-539/2007

ВИРОК

Іменем      України

06

листопада 2007 року                                                                                   м.  Луцьк

Луцький

міськрайоргани суд Волинської області під головуванням

судді                                                          Барчука

В.М.

за

участі секретаря                                   Петрук

К.В.

прокурора                                                 Покидюка

В.М.

захисників                                                ОСОБА_1.,  ОСОБА_2. , 

ОСОБА_3

розглянувши

у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.  Луцьку справу про обвинувачення ОСОБА_4,  ІНФОРМАЦІЯ_1, 

уродженця та жителя АДРЕСА_1, 

українця,  громадянина

України,  не одруженого,  з вищою освітою,  працюючого ТзОВ «Агропродторг»,  менеджером, 

не судимого,

- у вчинені

злочинів,  передбаченого  ст. 

187 ч.3 КК України;

ОСОБА_5.

ІНФОРМАЦІЯ_2,  уродженця м.  Лебедин. Сумської області,  українця, 

громадянина України,  не

одруженого,  з незакінченою вищою

освітою,  приватного підприємця,  проживаючого АДРЕСА_2,  не судимого, 

- у вчинені злочинів, 

передбаченого  ст. 187 ч.3 КК

України;

встановив:

Підсудні

ОСОБА_4 та

ОСОБА_5.,  близько 10

години 26.05.2006 року,  діючи за єдиним

планом та розподілом ролей,  за

попередньою змовою з ОСОБА_6.,  яка вироком Луцького міськрайонного суду від 28.08.2006

року,  засуджена за даний злочин,  та невстановленою досудовим слідством

особою,  переслідуючи корисливу

зацікавленість та мету заволодіння чужим майном,  шляхом підбору ключа,  проникли в квартиру АДРЕСА_3,  з метою вчинення крадіжки,  в той час ОСОБА_6. перебувала біля під'їзду АДРЕСА_4,  коли помітила господарку квартири,  піднялась в квартиру та попередила ОСОБА_4., 

ОСОБА_5. та невстановлену досудовим слідством особу,  остання вийшла з квартири,  а ОСОБА_4,  ОСОБА_5. та ОСОБА_6. залишились в

квартирі.

Згідно

єдиного плану та розподілу ролей,  який

виник раптово,  ОСОБА_4 та ОСОБА_5. з

метою заволодіння чужим майном із застосуванням насильства,  що не є небезпечним для життя та

здоров'я,  вчинили напад на

ОСОБА_7.,  яка перебувала в коридорі

квартири АДРЕСА_3. В ході якого ОСОБА_5. перебуваючи ззаду потерпілої,  однією рукою затулив їй рот,  а другою рукою приставив лезо  бритви до шиї. ОСОБА_4 пред'явив потерпілій в

рішучій формі вимогу передачі майна з погрозою застосування насильства. В

наслідок чого ОСОБА_5. наніс ОСОБА_7. порізи лезом по шиї,  а ОСОБА_4 по пальцях правої руки,  які згідно висновку судово-медичної

експертизи № 1148 від 05.07.2006 року, 

за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_4 та ОСОБА_5. дали вказівку ОСОБА_6. щоб

остання подала липку лєнту,  якою вони

зв'язали потерпілій руки та ноги. Тоді ОСОБА_5. вдарив потерпілу по потилиці

від чого остання втратила свідомість.

Реалізовуючи

свій злочинний план,  ОСОБА_4, 

ОСОБА_5. та ОСОБА_6. відкрито викрали гроші в сумі 1100 гривень,  200 доларів США,  золоті

вироби на суму 1350 гривень,  мобільний

телефон «Самсунг Х-460» вартістю 600 гривень, 

чим завдали ОСОБА_7. збитків на загальну суму 4060 гривень.

Крім

того. ОСОБА_4. та

ОСОБА_5.,  повторно, 

12.07.2006 року,  близько 8 год.  30 хв. діючи за попередньою змовою,  перебуваючи перед дверима квартири

АДРЕСА_3,  коли потерпіла відкрила двері

вчинили на неї напад в інтересах ОСОБА_6.,  яка перебувала під вартою,  з метою залякування останньої та заволодінням

чужого майна ,  поєднаного із

застосуванням насильства,  що не є небезпечним

для життя та здоров'я,  яке виразилось у

заламані ОСОБА_4. та ОСОБА_5. рук потерпілої за спину,  проникли в квартиру АДРЕСА_3,  де ОСОБА_5. наніс потерпілій лезом бритви

різані рани на шиї,  які згідно висновку

судово-медичної експертизи №2381 від 12.12.2006 року,  за ступенем тяжкості відносяться до легких

тілесних ушкоджень,  та удар по

голові,  внаслідок чого остання втратила

свідомість. Заволоділи грошима в сумі 200 гривень та 100 доларів США, 

чим завдали ОСОБА_7. збитків на загальну суму 705

гривень.

Допитані

в судовому засіданні підсудні ОСОБА_4 та ОСОБА_5. свою вину в інкримінованих їм злочинах не

визнали. Заявили,  що ніяких злочинів не

вчиняли,  з ОСОБА_6. не знайомі,  потерпіла обмовляє їх.

Підсудний

ОСОБА_4 повідомив суд,  що 26.05.2006

року зранку разом із своєю мамою ОСОБА_8. , 

завіз сестру до школи,  заїхали на

млин в с.

Копачівка,  Рожищенського району,  де обміняли зерно на муку,  та поїхали в с.  Бужани,  Горохівського району до бабці. В Луцьк повернулись біля

17 год. Свій

мобільний телефон у той день залишив вдома, 

ним користувалась рідна тітка ОСОБА_9. 

12.07.2006 року був дома.

ОСОБА_5.

повідомив суд,  що 26.05.2006 року зранку

і до обіду був дома,  після обіду на

роботі. Де був 12.07.2006 року не пам'ятає, 

міг,  як завжди до обіду бути

вдома,  чи по справах,  а після обіду на роботі.

Вчинення

26.05.2006 року,  ОСОБА_4.,  ОСОБА_5. та засудженою вироком Луцького

міськрайонного суду від 28.08.2006 року ОСОБА_6.,  розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_7. підтверджуються

доказами зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні:

·  показаннями

потерпілої ОСОБА_7.,  яка ствердила,  що 26.05.2006 року біля 10 год. повернулась

додому. Двері в квартиру були відкриті, 

коли зайшла в квартиру,  то

побачила двох хлопців та дівчину,  як

потім взнала,  це були ОСОБА_4,  ОСОБА_5. та ОСОБА_6. В квартирі були

розкидані речі. ОСОБА_5. руками обхопив її з заду,  закрив рота та приставив лезо бритви до шиї.

ОСОБА_4 запитав де гроші. З кімнати вийшла ОСОБА_6.,  принесла

скотч,  їй зв'язали руки та ноги. Від удару з заду втратила

свідомість. її залишили в коридорі. Коли прийшла до свідомості,  почала ворушити руками та розслабила скотч. Намагалась по

телефону викликати допомогу. Нападники почули її голос та нанесли їй ще

декілька ударів ногами,  від чого вона

втрачала на певний час свідомість. Коли прийшла до свідомості і біля неї не

було нападників,  по мобільному телефону

передзвонила знайомому ОСОБА_10. та попросила про допомогу. Коли ОСОБА_10.

приїхав та привів до свідомості, 

розповіла йому,  що квартиру

пограбували. Від сусідів викликали міліцію. В цей день було складено фотороботи

нападників,  придатними для впізнання

нападників,  це були підсудні

ОСОБА_4,  ОСОБА_5. та засуджена ОСОБА_6.

Під час нападу викрали гроші,  золоті

вироби (ланцюжок,  кулон) на суму 1350

грн.,  мобільний телефон «Самсунг

Х460»,  вартістю 600 грн.,  всього на суму 4060 грн. Гроші та золоті

вироби знаходились а серванті.

показаннями

свідка ОСОБА_10.,  який підтвердив,  що 26.05.2006 року йому на мобільний телефон

передзвонила ОСОБА_7.,  попросила

приїхати до неї,  бо на неї напали та

порізали. Коли приїхав додому до ОСОБА_7. то двері в квартиру були

відкриті,  вона лежала зв'язана на підлозі в коридорі.

Розв'язав її,  ОСОБА_7. розповіла,  що на неї напали троє невідомих,  два хлопця та дівчина,  порізали її та пограбували квартиру. Від

сусідів викликали міліцію. На ОСОБА_7. була кров на шиї та руці.

-    показаннями

свідка ОСОБА_11.,  яка підтвердила,  що 26.05.2006 року з 10 год.

ранку знаходилась вдома. Після 12 год. до неї зайшла

потерпіла ОСОБА_7. із своїм

хлопцем, 

розповіла,  що на неї напали

невідомі та пограбували квартиру,  по

телефону

викликали міліцію. На ОСОБА_7. була пов'язка,  сама ОСОБА_7. була сильно

налякана.

-    протоколом

огляду місця події від 26.05.2006 року, 

згідно якого було оглянуто квартиру

АДРЕСА_3. В кімнатах були розкидані речі,  викинуті

на підлогу із шкафів, 

розкидані книги,  порушено

розстановку посуди в серванті. Вилучені

сліди пальців та липка лєнта. (т.1 а.с. 4-11)

· висновком

судово-медичної експертизи № 1148 від 05.07.2006 року,  згідно якого ОСОБА_7. були нанесені тілесні

ушкодження у вигляді рубців передньої поверхні шиї та рубців правої кисті

(результат загоєння різаних ран),  за

ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень,  що спричинили короткочасний розлад

здоров'я,  (т.1 а.с. 43-44)

· показаннями

ОСОБА_6. засудженої вироком Луцького міськрайонного суду від 28.08.2006 року за

даний злочин,  даними на досудовому

слідстві,  та підтриманими в попередньому

судовому засіданні,  що разом із

знайомими хлопцями,  ОСОБА_5. та ОСОБА_4.

пограбували квартиру потерпілої ОСОБА_7. З квартири забрали гроші,  золоті вироби (ланцюжок,  кулон), 

мобільний телефон.

Вчинення

12.07.2006 року ОСОБА_4. та ОСОБА_5. розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_7.

підтверджуються доказами зібраними у справі та перевіреними в судовому

засіданні:

· показаннями

потерпілої ОСОБА_7.,  яка ствердила,  що 12.07.2006 року близько 8 год. 30 хв. відкрила

двері квартири,  щоб йти на роботу,  в порозі квартири побачила двох хлопців,  які 26.05.2006 року вчинили відносно неї розбійний

напад,  це були ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

Останній заламав їй руку,  обхопив з заду

та закрив рукою рота,  приставив до шиї

лезо бритви,  сказав «це тобі за

ОСОБА_12»,  «ми ще не все забрали»,  вдарив по потилиці від чого втратила

свідомість та впала на підлогу. Коли прийшла до свідомості ноги і руки були

зв'язані. Вивільнивши трохи руки змогла по мобільному передзвонити ОСОБА_10..

Він приїхав,  розв'язав,  викликали міліцію. Нападники були в резинових

рукавичках. Викрали гроші,  гривні та

долари на суму 705 грн.

· показаннями

свідка ОСОБА_10.,  який підтвердив,  що 12.07.2006 року на його мобільний телефон

передзвонила ОСОБА_7.,  повідомила,  що на неї вчинили напад,  її порізали та зв'язали. Приїхавши на квартир

до ОСОБА_7.,  розв'язав її та викликали

міліцію. В квартирі були розкидані речі.

· протоколом

огляду місця події від 12.07.2006 року, 

згідно якого було оглянуто квартиру АДРЕСА_3. В кімнатах були розкидані

речі,  викинуті на підлогу із шкафів,  розкидані книги,  порушено розстановку в кімнатах. Вилучені сліди

пальців та липка лєнта. (т. 1 а.с. 77-88)

·  висновком

судово-медичної експертизи № 2381 від 12.12.2006 року,  згідно якого ОСОБА_7.,  заподіяно тілесні ушкодження у вигляді

подряпин лінійної форми на передній поверхні шиї,  що за ступенем тяжкості відносяться до легких

тілесних ушкоджень,  (т.1 а.с. 229-231).

показаннями

експерта ОСОБА_13.,  про те,  що дані тілесні ушкодження могли бути

нанесені тупим кінцем леза бритви.

-    протоколом пред'явлення особи для впізнання від

22.11.2006 року,  згідно якого

ОСОБА_7. впізнала ОСОБА_5.,  як особу

яка вчинила на неї напад 26.05.2006

року та 12.07.2006 року, 

(т.1 а.с. 119-120)

-    протоколом

пред'явлення особи для впізнання від 22.11.2006 року,  згідно якого

ОСОБА_7. впізнала ОСОБА_4.,  як особу яка вчинила на неї напад 26.05.2006

року

та 12.07.2006 року, 

(т.1 а.с. 138-141)

Вказані

слідчі дії проводились з дотриманням вимог закону.

· роздруківкою

телефонних розмов ОСОБА_7.,  згідно якої

ОСОБА_7. 26.05.2006 року телефонувала до ОСОБА_10. (т.З а.с. 544)

· як

вбачається з протоколу затримання від 06.06.2006 року,  засуджена ОСОБА_6.,  була

затримана по підозрі у вчиненні розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_7.,  який мав місце 26.05.2006 року. На час

вчинення розбійного нападу ОСОБА_4. та ОСОБА_5. 12.07.2007 року ОСОБА_6перебувала під

слідством.

Заперечуючи

свою причетність до розбійних нападів на ОСОБА_7. підсудний ОСОБА_5.

стверджує,  що з ОСОБА_6. не

знайомий,  а тому разом з нею 26.05.2006

року злочину не вчиняв.

Твердження

підсудного ОСОБА_5. спростовується показаннями свідка ОСОБА_14., 

що вона бачила ОСОБА_6.

з хлопцем,  вони сиділи на лавці біля

дому ОСОБА_6. При пред'явлені

особи для впізнання,  яке проводилось з

дотриманням вимог закону,  свідок

ОСОБА_14. впізнала ОСОБА_5.,  як особу,  що була разом з ОСОБА_6. (ті а.с.

202-203)

Підсудний

ОСОБА_4 заперечив свою причетність до розбійного нападу на ОСОБА_7.,  який мав місце 26.05.2006 року,  висунувши алібі,  заявив, 

що 26.05.2006 року відвіз сестру в школу,  потім поїхав з матір'ю ОСОБА_8.  на млин в с. Копачівка, 

Рожищенського району,  потім до

бабці в с.  Бужани. Горохівського

району.

В судовому

засіданні алібі не знайшло свого підтвердження.

Так

свідок ОСОБА_15.  ствердив,  що на початку червня 2006 року до нього

підійшов ОСОБА_16. та попросив виписати документи на ім'я ОСОБА_4.,  що він здав зерно і отримав муку 26.05.2006

року. В цей день ОСОБА_4. і його матері на млині не було.

Так

свідок ОСОБА_17.  ствердив,  що виконуючи судове доручення,  при перевірці млина в с Копачівка,  Рожищенського району,  який належить ТзОВ «Агропродторг»,  було встановлено,  що по вказівці співзасновника ТзОВ

«Агропродторг» ОСОБА_16.,  було виписано

договір на переробку зернових культур та помольну квитанцію на ім'я ОСОБА_4.

від 26.05.2006 року. Під час огляду місця події 21.08.2007 року,  були вилучені договори на переробку зернових

культур на давальницьких умовах та помольні квитанції,  з яких слідує,  що документи на прізвище ОСОБА_4 складені

тільки 26.05.2006 року. По даному факту порушено кримінальну справу.

В

судовому засіданні свідок ОСОБА_18.  не

підтвердив заяви ОСОБА_4., що 26.05.2006 року він був на млині в с.

Копачівка,  Рожищенського району,  а відповідно до оголошених в судовому

засіданні показів ОСОБА_19.,  він не

підтвердив,  що ОСОБА_4 26.05.2006 року

знаходився в с Бужани,  Горохівського

району. (т.З а.с. 521)

Твердження

захисту,  що фотороботи ОСОБА_4. та

ОСОБА_5. не відповідають їх підзахисним не знайшли свого підтвердження,  так як свідок ОСОБА_20.,  показав, 

що фоторобот це суб'єктивний портрет і складається зі слів

потерпілої,  яка описує основні риси

обличчя. З показів потерпілої вбачається, 

що фотороботи складалися зразу після нападу 26.05.2006 року. При

пред'явлені фотороботів для впізнання вона впізнала ОСОБА_4. та ОСОБА_5.,  як осіб, 

що вчинили розбійні напади 26.052006 року та 12.07.2006 року. Риси

обличчя осіб зафіксовані на фотороботах, 

співпадають з рисами обличчя підсудних ОСОБА_4. та ОСОБА_5.

Свідок

ОСОБА_21.,  запрошений захисником

підсудного ОСОБА_4.,  заявив в судовому засіданні,  що приблизно з 12 год. 26.05.2006 року

по 29.05.2006 року чи 30.05.2006 року перебували разом із ОСОБА_6. та своїм

братом в с. Нивки

Губенські,  Горохівського району.

ОСОБА_21. та ОСОБА_6. перебували в

близьких стосунках.

В

судовому засіданні ОСОБА_6.

підтвердила ці покази,  хоча під час

розслідування кримінальної справи щодо неї, 

так під час розслідування даної кримінальної справи,  даних обставин не ствердила.

Посилаючись

на покази ОСОБА_21.,  захисник ОСОБА_4., 

вважає,  що ОСОБА_6. не могла збути

27.05.2006 року на Завокзальному ринку мобільний телефон «Самсунг Х460»,  викрадений у ОСОБА_7.,  а тому покази ОСОБА_6. про вчинення нею разом із ОСОБА_4. та ОСОБА_5. 26.05.2006

року розбійного нападу не відповідають дійсності,  свідчать про те. що ОСОБА_6. обмовляє

підсудних.

Як

вбачається із показань свідка ОСОБА_22.

,  саме засуджена ОСОБА_6. 27.06.2006 року

збула йому мобільний телефон «Самсунг Х460», 

який з пояснень ОСОБА_7. належав їй і був викрадений 26.05.2006 року

підсудними і засудженою.

З

протоколів огляду місця події від 26.05.2006 року та 12.07.2006 року

вбачається,  що слідів,  які б належали ОСОБА_4. і ОСОБА_5. не

виявлено. Як вбачається з показів потерпілої ОСОБА_7.,  під час нападу 12.07.2006 року підсудні були

в резинових рукавичках. Засуджена ОСОБА_6., 

під час досудового слідства стверджувала,  що під час вчинення розбійного нападу

26.05.2006 року на потерпілу ОСОБА_7., 

вона та підсудні ОСОБА_4 та ОСОБА_5. були в рукавичках. (КС № 1-780/06

а.с.  109-111)

Крім

того,  як вбачається з протоколів огляду

місця події та дактилоскопічних експертиз (т.1 а.с.  26-29, 107-108),  що було виявлено лише сліди потерпілої та її

мами.

Наведене

на думку суду об'єктивно підтверджує,  що

покази потерпілої і визнавальні покази засудженої ОСОБА_6.,  відповідають обставинам вчинення злочину.

Свідчення

ОСОБА_6.,  що на неї чинився тиск з боку працівників міліції,  спростовуються матеріалами перевірки

прокуратури м.  Луцька,  згідно яких не встановлено фактів тиску на

ОСОБА_6. Часта зміна показів ОСОБА_6. свідчить про її лінію захисту,  та уникнення відповідальності,  як її так і інших співучасників злочину.

Наведені

докази спростовують покази свідків ОСОБА_8. 

- матері підсудного ОСОБА_4., 

ОСОБА_16. - вітчима підсудного ОСОБА_4., 

ОСОБА_9.  - рідної тітки

підсудного ОСОБА_4.,  про те, 

що він 26.05.2006р. перебував на млині в селі Копачівка,  Рожищенського району та в с. Бужани,  Горохівського району. Свідки показання дали з

метою пом'якшити участь ОСОБА_4.

Також

суд не може взяти до уваги покази свідка ОСОБА_23.  про те, 

що зранку 12.07.2006р. ОСОБА_4 перебував в себе вдома,  тому що це спростовується сукупністю зібраних

у справі і викладеними вище доказами, 

крім того,  суд вважає,  що ОСОБА_23.  є зацікавленою особою, 

оскільки,  як вбачається з її показів,  вона постійно отримує допомогу від сім'ї

ОСОБА_16 - батьків підсудного ОСОБА_4.

Покази

потерпілої як під час досудового слідства, 

так і в судовому засіданні, 

послідовні та підтверджуються доказами по справі. Будь - яких даних,  які б ставили під сумнів достовірність

показань потерпілої і свідчили про те, 

вона обмовляє підсудних,  не

встановлено. А тому суд кладе їх в основу вироку.

Аналізуючи

зібрані по справі докази,  в їх

сукупності,  суд приходить до

висновку,  що ОСОБА_4 та ОСОБА_5. разом із

засудженою вироком Луцького міськрайонного суду від 28.08.2006 року ОСОБА_6.,  своїми умисними діями, 

спрямованими на напад з метою заволодіння чужим майном,  поєднаний із насильством,  небезпечним для здоров'я особи,  яка зазнала нападу,  вчинений за попередньою змовою групою

осіб,  з проникненням у житло,  вчинили злочин,  передбачений ч.3  ст. 187 КК України.

Обираючи

підсудним вид та міру покарання,  судом

враховується суспільна небезпечність і тяжкість вчиненого злочину,  який відноситься до особливо тяжких

злочинів,  дані про особи підсудних,  які вперше притягуються до кримінальної

відповідальності,  характеризуються

позитивно,  ОСОБА_5. займається

підприємницькою діяльністю,  ОСОБА_4

працює,  мають постійне місце

проживання,  а тому суд вважає,  що підсудним слід обрати мінімальне

покарання,  передбачене санкцією

статті,  за якою притягуються до

відповідальності у виді позбавлення волі, 

з конфіскацією майна,  що є їх

власністю,  з підсудних стягнути судові

витрати по справі. Вилучені телефони звернути в дохід держави як конфіскацію

майна,  належного підсудним.

Керуючись  ст. 

ст. 323,  324 КПК України,  суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_5

визнати винним у вчиненні злочину, 

передбаченого ч.3  ст. 187 КК

України,  призначивши покарання у виді

позбавлення волі на строк 7 (сім) років з конфіскацією майна,  що є його власністю.

ОСОБА_4

визнати винним у вчиненні злочину, 

передбаченого ч.3  ст. 187 КК

України,  призначивши покарання у виді

позбавлення волі на строк 7 (сім) років з конфіскацією майна,  що є його власністю.

Строк

відбування покарання засудженим рахувати з 11.06.2007 року,  зарахувавши в строк відбування покарання

тримання під вартою 3 22.11.2006 року по 24.11.2006 року.

Запобіжний

захід засудженим ОСОБА_5. та ОСОБА_4. залишити попереднім - тримання під

вартою.

Речові

докази по справі - мобільні телефони,  що

на належать ОСОБА_5. та ОСОБА_4. конфіскувати в дохід держави,  на виконання вироку в частині конфіскації

майна,  яке є власністю підсудних.

Стягнути

з ОСОБА_4. та ОСОБА_5. в дохід держави судові витрати по справі в сумі 988 (

дев'ятсот вісімдесят вісім) гривень 59 копійок за проведення експертиз по

справі в рівних долях.

На вирок

може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області через Луцький

міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту проголошення вироку,  а засудженим, 

які перебувають під вартою - протягом 15 діб з моменту отримання копії

вироку.