Постанова

від 18.10.2013 по справі 810/4489/13-а

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 жовтня 2013 року Справа № 810/4489/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого – судді Харченко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Галсинтез Буд»

до

про Бориспільської об`єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

          Товариство з обмеженою відповідальністю «Галсинтез Буд» звернулось до суду з позовом до Бориспільської об`єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій відповідача, що виявились у: складанні акту від 26.03.2013 № 141/22-2/38075067 про неможливість проведення зустрічної звірки позивача щодо підтвердження господарських відносин з його контрагентами; висвітленні у вказаному акті висновків про нікчемність правочинів позивача, укладених з його контрагентами, та про відсутність фактичного здійснення позивачем господарських операцій за період серпень, жовтень і листопад 2012 року; коригуванні в інформаційній базі Державної податкової служби України показників податкової звітності позивача з податку на додану вартість за жовтень 2012 року (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 13.09.2013).

          Позивач також просить суд зобов`язати відповідача вилучити з інформаційної бази Державної податкової служби України інформацію, внесену на підставі акта від 26.03.2013 № 141/22-2/38075067, та поновити в ній показники податкової звітності підприємства за жовтень 2012 року.

          В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ініціювання податковим органом проведення зустрічної звірки платника податків щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами, на його думку, здійснено з порушенням вимог Податкового кодексу України та Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1232.

          Позивач також звертає увагу на те, що відповідачем за результатами складання акта від 26.03.2013 № 141/22-2/38075067 про неможливість проведення зустрічної звірки безпідставно та за відсутності визначених законом повноважень встановлено нікчемність правочинів, укладених позивачем з його контрагентами, та зроблено висновок про відсутність фактичного здійснення позивачем господарських операцій, а також внесено до інформаційної бази Державної податкової служби України відомості про відсутність об'єктів оподаткування податком на додану вартість за господарськими операціями позивача з його контрагентами та про невідповідність задекларованих ним сум податкового зобов'язання та податкового кредиту з цього податку за серпень, жовтень і листопад 2012 року.

          Представник відповідача позов не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що податковий орган та його посадові особи, уповноважені на проведення контролюючого заходу, діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, у зв`язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

          У судове засідання, призначене на 18.10.2013, представники сторін не з'явились, були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи.

          Матеріали справи містять клопотання представників сторін про розгляд справи за їх відсутності, що відповідно до приписів статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для здійснення розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

          Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

          Товариство з обмеженою відповідальністю «Галсинтез Буд» є юридичною особою та перебуває на податковому обліку в Бориспільській об'єднаній державній податковій інспекції Київської області Державної податкової служби.

          Судом встановлено, що у березні 2013 року посадовою особою Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби здійснено заходи з метою проведення зустрічної звірки позивача щодо документального підтвердження господарських відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Голден Україна» за жовтень - листопад 2012 року та з Товариством з обмеженою відповідальністю «Столична Торгова Агенція» за серпень 2012 року.

          За результатами проведення зазначених дій відповідачем складено акт від 26.03.2013 № 141/22-2/38075067 про неможливість проведення зустрічної звірки.

          Зі змісту вказаного акту вбачається, що у ході ініціювання податковим органом проведення зустрічної звірки позивача, Бориспільською об`єднанню державною податковою інспекцією Київської області Державної податкової служби здійснено аналіз матеріалів податкової звітності, реєстраційних, звітних і інших документів позивача, а також відомостей, що наведені в інформаційних базах Державної податкової служби України, та встановлено відсутність об`єктів оподаткування податком на додану вартість при придбанні та продажу позивачем товарів (робіт, послуг) за серпень, жовтень та листопад 2012 року.

          Як встановлено судом, податкове повідомлення – рішення про зменшення/збільшення суми податкового зобов`язання, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість за наведений вище період податковим органом за результатами складання акту від 26.03.2013 № 141/22-2/38075067 не виносилось.

          Водночас, відомості про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Галсинтез Буд" (акт від 26.03.2013 № 141/22-2/38075067), а також про відповідні суми відхилення між задекларованими показниками податкових зобов'язань і податкового кредиту з податку на додану вартість за жовтень 2012 року були внесені податковим органом до інформаційної бази даних Державної податкової служби України (витяг з інформаційної бази даних Державної податкової служби України (т. 1 а.с. 102).

Позивач наголошує на недотриманні відповідачем у ході ініціювання зустрічної звірки та під час фіксації її наслідків шляхом складання акту від 26.03.2013 № 141/22-2/38075067 основних засад податкового контролю та вчиненні ним дій, що виходять за межі його компетенції.

Так, позивач вважає, що відповідачем безпідставно та за відсутності визначених законом повноважень встановлено нікчемність правочинів, укладених позивачем з його контрагентами, що призвело до внесення до програмного забезпечення податкового органу вказаних висновків та подальшого відображення в інформаційній базі даних Державної податкової служби України неправдивої інформації про господарську діяльність позивача та його податкові зобов`язання, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

          Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Обов'язки та компетенція контролюючих органів, повноваження їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначені Податковим кодексом України.

В силу приписів пункту 61.1 статті 61 цього Кодексу, податковий контроль – це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється, зокрема, шляхом: інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин (підпункти 62.1.2 та 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України).

Так, пунктом 73.5 статті 73 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

На виконання вимог вказаної вище норми постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1232 затверджено Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (далі – Порядок).

Відповідно до пункту 2 зазначеного Порядку, зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

Пунктом 3 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1232, передбачено, що з метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних.

При цьому, зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

Згідно з приписами пункту 4 цього Порядку, орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

Позивач, в обгрунтування власних доводів про відсутність у відповідача правових підстав для ініціювання зутрічної звірки, наголошує на тому, що жодних запитів про надання пояснень та їх документального підтвердження Товариством з обмеженою відповідальністю «Галсинтез Буд» не отримано.

Згідно зі статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (частина друга статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

На момент прийняття судом рішення у даній справі жодних доказів направлення запиту на адресу позивача або його вручення уповноваженому представнику підприємства під розписку представник відповідача суду не надав. Крім того, сам запит про надання пояснень та їх документального підтвердження представником відповідача також подано суду не було.

Суд звертає увагу на те, що складання податковим органом довідки про проведення зустрічної звірки (у разі отримання від платника податків інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження) або акта про неможливість проведення зустрічної звірки (у разі неподання платником податків інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження) здійснюється виключно у разі дотримання податковим органом законодавчо визначеної процедури інформування такого платника податків про необхідність подання інформації та її документального підтвердження шляхом надіслання/вручення відповідного запиту.

При цьому, в силу приписів пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Враховуючи, що жодних належних та допустимих доказів надіслання або вручення позивачу запиту про подання інформації та її документального підтвердження у спосіб, передбачений Податковим кодексом України та Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1232, представником відповідача не надано, суд дійшов висновку про порушення податковим органом прав та охоронюваних законом інтересів платника податків щодо документального підтвердження господарських відносин з його контрагентами.

          Суд також вважає за необхідне звернути увагу на те, що зустрічна звірка суб`єкта господарювання може бути ініційована виключно у разі наявності необхідності співставлення даних його первинних бухгалтерських та інших документів із даними іншого платника податків, щодо діяльності якого проводиться перевірка, або якщо існують розбіжності задекларованих ним у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

          При цьому, якщо такий платник податків та суб`єкт господарювання, щодо якого повинна бути проведена звірка, перебувають на обліку у різних органах державної податкової служби, орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних.

          Податковий орган може виконувати одночасно функції ініціатора проведення звірки та виконавця у разі, якщо суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

Як встановлено судом, обставин, що свідчать про можливість проведення відповідачем звірки у спосіб поєднання функцій ініціатора та виконавця, не вбачається. Водночас, жодних фактичних даних стосовно ініціювання зутрічної звірки іншим податковим органом відповідачем суду не наведено.

Згідно з приписами підпунктів 21.1.1, 21.1.2, 21.1.4 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Враховуючи приписи наведених вище правових норм, суд дійшов висновку, що дії податкового органу стосовно вжиття заходів з метою проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Галсинтез Буд», результати якої оформлені актом від 26.03.2013 №141/22-2/38075067 про неможливість проведення зустрічної звірки, є такими, що вчинені без дотримання встановленої чинним законодавством процедури.

В силу частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Частиною другою статті 162 цього Кодексу передбачено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Цією ж статтею також передбачено, що суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Враховуючи приписи вказаних вище норм, суд, з метою захисту прав, свобод та інтересів позивача, вважає за необхідне визнати протиправними дії Бориспільської об`єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби щодо вжиття заходів з метою проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Галсинтез Буд» щодо документального підтвердження господарських відносин з платниками податків, результати яких оформлені актом від 26.03.2013 № 141/22-2/38075067 про неможливість проведення зустрічної звірки.

Що стосується позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Галсинтез Буд» про визнання протиправними дій податкового органу, що виявились у складанні за результатами проведення перевірки акті від 26.03.2013 №141/22-2/38075067 та висвітленні у ньому висновків про нікчемність правочинів позивача, укладених з його контрагентами, та про відсутність фактичного здійснення позивачем господарських операцій, суд виходить з наступного.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, у тому числі під час вчинення ним дій або допущення бездіяльності, що створюють відповідні юридичні наслідки у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

Правовідносини, з яких виникають публічно-правові спори, завжди побудовані на принципі «влади – підпорядкування». Ознакою публічно-правового спору є участь у ньому з однієї сторони суб`єкта, наділеного владними повноваженнями, який здійснює владну управлінську функцію, тобто, формує волевиявлення держави у відповідних правовідносинах.

Воля суб`єкта владних повноважень оформлюється в адміністративних актах (рішеннях) та діях, які є обовязковими до виконання суб`єктами, яким вони адресовані.

У свою чергу, висновок, що викладений в акті перевірки, є умовиводом посадової особи контролюючого органу стосовно дотримання платником податків вимог податкового та іншого законодавства, який в подальшому може стати підставою для нарахування податковим органом податкового зобов`язання шляхом винесення податкового повідомлення – рішення та/або звернення податкового органу до суду з позовом про стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемним правочином.

Висновок податкового органу про вчинення суб`єктом господарювання правочину, що суперечить інтересам держави і суспільства, може бути відображено в акті перевірки у разі, якщо посадова особа податкового органу за своїм внутрішнім переконанням вважає, що має місце умисел суб`єкта господарювання вчиняти правочини без мети настання реальних правових наслідків, намір сторін угоди на ухилення від оподаткування прибутків тощо.

Жодних обставин, які не дозволяють податковому органу оцінювати діяльність суб`єкта господарювання на предмет її відповідності вимогам Податкового кодексу України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та іншим нормативно – правовим актам, чинним законодавством України не передбачено.

Разом з тим, наведений вище висновок посадової особи податкового органу не робить правочин автоматично недійсним (нікчемним) та не покладає на суб`єкта господарювання жодних безумовних обов`язків, у тому числі, зі сплати податкових зобов`язань до бюджету.

Обґрунтованість такого висновку та оцінка його на предмет відповідності вимогам законодавства здійснюється адміністративним судом під час розгляду справ про оскарження податкових повідомлень – рішень або стягнення нарахованого податкового зобов`язання (коштів, отриманих за нікчемним правочином), якщо в основу спору покладено такий висновок.

Частиною третьою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вимоги про визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень можуть бути задоволені судом у разі, якщо активна поведінка такого суб'єкта впливає на реалізацію прав свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб.

Під час судового розгляду справи судом встановлено, що дії відповідача щодо виконання функціонального обов`язку, пов`язаного зі складанням акта та висвітленням у ньому висновків про нікчемність правочинів позивача, укладених з його контрагентами, та про відсутність фактичного здійснення позивачем господарських операцій, не породжують, не змінюють та не припиняють права та обов'язки підприємства у сфері публічно-правових відносин, у зв`язку з чим вимоги про визнання таких дій протиправними задоволенню не підлягають.

Разом з тим, суд звертає увагу відповідача на те, що інформація, що збирається, використовується та формується Державною податковою службою України у зв'язку з обліком платників податків, вноситься до відповідних інформаційних баз даних.

Метою розробки автоматизованих інформаційних систем є створення єдиного програмно-технічного комплексу для автоматизації процесу реєстрації, обліку платників податків на всіх рівнях структури контролюючого органу, прийому та обробки електронних звітних податкових документів, формування зведеної інформації про надходження податкових платежів, нарахування податкових зобов`язань та їх сплату у розрізі окремих податків і зборів тощо.

Джерелами формування автоматизованих систем є, зокрема, відомості стосовно реєстраційних та облікових даних платника податків, його банківських рахунків, інформація, що надходить від інших органів виконавчої влади, у тому числі Пенсійного фонду України, Державної казначейської служби України, Державного комітету статистки України, митних органів та органів внутрішніх справ, податкових органів центрального та обласного рівнів.

Крім того, в окремих інформаційних системах обліковуються дані, що створені або отримані податковим органом у процесі поточної діяльності, у тому числі інформація про наявність/відсутність підприємства за його місцезнаходженням, видачу або анулювання свідоцтв про реєстрацію платником податку на додану вартість, направлення на адресу платника відповідних запитів, надходження відповідей на них, облік результатів контрольно – перевірочної роботи за окремими податками і зборами тощо.

Відповідно до приписів статті 74 Податкового кодексу України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Наказом Державної податкової служби України від 24.12.2012 № 1197 “Про введення в експлуатацію інформаційної системи “Податковий блок” з 1 січня 2013 року було введено в експлуатацію ІС “Податковий блок” в органах державної податкової служби всіх рівнів.

Так, облік контрольно-перевірочної роботи за додержанням платниками податків податкового законодавства здійснюється шляхом формування відповідних даних в інтегрованій автоматизованій інформаційній системі “Податковий блок”, яка складається з чотирьох підсистем, у тому числі підсистеми “Податковий аудит”, яка створена з метою вдосконалення податкового контролю за правильністю формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці, та виявлення платників, які мінімізують свої податкові зобов'язання.

Система призначена для проведення співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на центральному рівні та забезпечує доступ до результатів співставлення підрозділам контролюючого органу на регіональному та районному рівні для відпрацювання отриманих результатів та використання їх для подальшої контрольно – перевірочної роботи.

Процес зіставлення даних податкової звітності з податку на додану вартість у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці, та суб`єктів господарювання показники діяльності яких з такими платниками податків підлягають звірці.

Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником податків вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкової звітності, оскільки питання правильності відображення платником податків у податковому обліку проведених господарських операцій досліджується податковим органом при проведенні планових та позапланових перевірок.

У свою чергу, здійснення податковим органом на стадії проведення звірки податкової кваліфікації операцій платника податків та його контрагентів не може слугувати підставою для внесення змін до інформаційної бази Державної податкової служби України. Висновок щодо відсутності об`єктів оподаткування податком на додану вартість при придбанні та продажу платником податків товарів (послуг) покладається в основу відповідного податкового повідомлення – рішення, яким донараховується податкове зобов`язання з податку на додану вартість, зменшується сума бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість, і саме ці показники податкових зобов`язань (податкового кредиту, від`ємного значення, бюджетного відшкодування) у разі їх узгодження у встановленому законом порядку є підставою для внесення змін до вказаної бази даних.

Зазначене вище кореспондується з положеннями статті 74 Податкового кодексу України, відповідно до приписів якої інформаційна система “Податковий блок” повинна відображати фактичні задекларовані позивачем показники своєї господарської діяльності, її корегування можливе лише за наслідками узгодження податкових зобов'язань та податкового кредиту, а податкові органи використовують вказану систему у своїй роботі, в тому числі, й для співставлення показників, які задекларовані позивачем та його контрагентами, розбіжності в яких призводять до створення штучних підстав для проведення перевірок суб'єктів господарської діяльності.

Висновок щодо недостовірності задекларованих платником даних податкового обліку як підстава для внесення змін до бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платнику податків податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Слід також зазначити, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників або їх коригування) до моменту донарахування платнику податків податкового зобов'язання та його узгодження.

Таким чином, будь-які зміни до інформаційних баз мають визнаватися протиправними, якщо відповідні дані не співпадають з узгодженими сумами (або іншими показниками) податкового обліку.

Аналогічна правова позиція висвітлена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13.02.2013 в адміністративній справі № 2а-2567/12/1070 (К/9991/74156/12).

Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що за наслідками проведення контролюючого заходу Товариству з обмеженою відповідальністю "Галсинтез Буд" жодних донарахувань грошових зобов'язань (та, відповідно, їх узгодження) здійснено не було, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про визнання протиправними дій відповідача, що виявились у коригуванні в інформаційній базі даних Державної податкової служби України показників податкової звітності позивача з податку на додану вартість за жовтень 2012 року, та зобов`язання податкового органу поновити в інформаційній базі даних показники податкової звітності підприємства з податку на додану вартість за наведений вище період підлягають задоволенню.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню частково.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 122, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Бориспільської об`єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби стосовно вжиття заходів з метою проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Галсинтез Буд» щодо документального підтвердження господарських відносин з платниками податків, результати яких оформлені актом від 26.03.2013 № 141/22-2/38075067 про неможливість проведення зустрічної звірки.

3. Визнати протиправними дії Бориспільської об`єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби щодо коригування в інформаційній базі даних Державної податкової служби України показників податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю "Галсинтез Буд" з податку на додану вартість за жовтень 2012 року на підставі акта від 26.03.2013 № 141/22-2/38075067.

4. Зобов`язати Бориспільську об`єднану державну податкову інспекцію Київської області Державної податкової служби поновити в інформаційній базі даних Державної податкової служби України показники податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю "Галсинтез Буд" шляхом вилучення з них відомостей, внесених на підставі акта від 26.03.2013 № 141/22-2/38075067.

5. У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                                 Харченко С.В.