Ухвала

від 05.11.2014 по справі 2а-6290/10/1770

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2014 року м. Київ К/9991/59813/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 05.05.2011 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23.08.2011 по справі №2а-6290/10/1770 за позовом Заготівельно-виробничого підприємства «Таврида» Сарненської райспоживспілки до Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 05.05.2011, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23.08.2011, позовні вимоги Заготівельно-виробничого підприємства «Таврида» Сарненської райспоживспілки до Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області від 24.06.2010 №0000552340/0, від 30.07.2010 №0000552340/1, від 06.10.2010 №0000552340/2, від 15.12.2010 №0000552340/3.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовано тим, що висновок податкового органу щодо нікчемності укладеного правочину є неправомірним, оскільки первинними документами підтверджено настання реальних правових наслідків, зміну майнового стану сторін, а також безпосередній зв'язок проведених операцій із господарською діяльністю позивача. Суди спростували доводи суб'єкта владних повноважень стосовно формування валових витрат із порушенням норм податкового законодавства.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Сарненська міжрайонна державна податкова інспекція Рівненської області 12.09.2011 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 21.09.2011 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 05.05.2011 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23.08.2011, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», статей 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, 14.06.2010 Сарненською міжрайонною державною податковою інспекцією Рівненської області було проведено документальну невиїзну позапланову перевірку Заготівельно-виробничого підприємства «Таврида» Сарненської райспоживспілки щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків Товариством з обмеженою відповідальністю «Пром Буд Маш ЛТД» за період з 01.04.2008 по 30.06.2008, за результатом якої податковим органом складно акт №279/23/30460836 від 17.06.2010.

На підставі висновків викладених у вказаному акті перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.06.2010 №0000552340/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем «податок на прибуток організацій споживчої кооперації» у розмірі 9898,50грн., у тому числі 6599,00грн. - за основним платежем та 3299,50грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Після завершення процедури адміністративного узгодження скарги Заготівельно-виробничого підприємства «Таврида» Сарненської райспоживспілки залишено без задоволення, а сума податкового зобов'язання - без змін, та прийнято податкові повідомлення-рішення від 30.07.2010 №0000552340/1, від 06.10.2010 №0000552340/2, від 15.12.2010 №0000552340/3.

Фактичною підставою для визначення податкового зобов'язання став висновок податкового органу про порушення позивачем вимог пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яке полягало у завищенні від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ квартал 2008 року на суму 102364,00грн. та зниженні податку на прибуток в періоді, що перевірявся на суму 6599,00грн.

Висновок податкового органу про порушення Заготівельно-виробничим підприємством «Таврида» Сарненської райспоживспілки вимог податкового законодавства ґрунтується на неправомірності формування позивачем валових витрат за господарськими операціями з Товариством з обмеженою відповідальністю «Пром Буд Маш ЛТД» з огляду на нікчемність укладених правочинів.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до валових витрат зараховуються суми будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснених як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються платником податку для їх подальшого використання у господарській діяльності, під якою розуміється будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку

Отже, виходячи з положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються будь-які витрати, які пов'язані з господарською діяльністю платника податку та підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами.

Необґрунтована ж податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника для штучного створення умов для бюджетного відшкодування.

Необхідними умовами для визнання угоди нікчемною в силу вимог статті 228 Цивільного кодексу України є її укладання з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних протиправних наслідків.

При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Проте, існування відповідних обставин у даній справі податковим органом не доведено.

Разом з тим, реальність спірних господарських операцій підтверджується матеріалами справи, надані письмові докази підтверджують понесені підприємством з 01.04.2008 по 30.06.2008 валові витрати; факт оплати підтверджується відповідними доказами, зокрема, рахунками-фактури, платіжними дорученнями та банківськими виписками; товар (м'ясопродукти та м'ясі напівфабрикати) придбавалися позивачем у контрагента з метою використання у власній господарській діяльності (виготовлення ковбасних виробів, які реалізовано в магазинах споживчої кооперації), про що свідчать досліджені в судовому засіданні документи обліку. Видатковими накладними, долученими до справи, підтверджена реалізація виготовленої продукції.

Судом також встановлено, що на момент вчинення спірних операцій Товариство з обмеженою відповідальністю «Пром Буд Маш ЛТД» було зареєстровано в установленому законом порядку.

Таким чином, слід погодитися з висновками судів попередніх інстанцій, що позивач підтвердив факт реальності господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю «Пром Буд Маш ЛТД», з огляду на те, що первинними документами в повній мірі підтверджено поставку м'ясопродукції та повний цикл використання поставленої сировини в процесі виробництва та реалізації ковбасних виробів, що відповідає зареєстрованому виду господарської діяльності Заготівельно-виробничим підприємством «Таврида» Сарненської райспоживспілки.

Крім того, слід зазначити, що чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від фактичного знаходження його контрагентів за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів, матеріальних чи трудових ресурсів у останніх.

Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов'язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань.

А відтак за умови невстановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо неправомірності податкових повідомлень-рішень від 24.06.2010 №0000552340/0, від 30.07.2010 №0000552340/1, від 06.10.2010 №0000552340/2, від 15.12.2010 №0000552340/3.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судом першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 210, 220 1 , 223, 224, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області залишити без задоволення.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 05.05.2011 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23.08.2011 по справі №2а-6290/10/1770 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

---

Т.М. Шипуліна

Судді:

---

Л.І. Бившева

---

А.М. Лосєв