Ухвала

від 06.11.2014 по справі 2а-15115/11/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2014 року м. Київ К/9991/63630/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Пилипчук Н.Г.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.05.2012

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.08.2012

у справі № 2а-15115/11/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційної фірми «Моноліт»

до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Моноліт» (далі по тексту - позивач, ТОВ «ВКФ «Моноліт») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 25.05.2011 №0001882311/0.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.05.2012, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.08.2012, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка з питань правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ «ВКФ «Моноліт» при взаємовідносинах з ТОВ «Компанією «Савдо» за період з 01.01.2011 по 31.01.2011, за результатами якої складено акт від 12.05.2011 №4713/23-11/25284783.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем вимог п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 , п. 201.6, п. 201.7 , п. 201.8 і п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення 25.05.2012 №0001182311/0, яким ТОВ «ВКФ «Моноліт» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 560465,00 грн., в тому числі 448372,00 грн. - за основним платежем, 112093,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з наступного з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу ) чи не підтверджені митними деклараціями , іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України (п. 198.6 ст. 201 цього Кодексу ).

Пунктом 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 цього Кодексу .

Судами попередніх інстанцій вірно зазначено, що податковий кредит формується за наслідками реальної господарської операції, що підтверджується належними первинними документами, в рамках господарської діяльності платника податків.

А отже, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування ПДВ має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи, оплата за придбані товари, виконані роботи та надані послуги здійснювались ТОВ «ВКФ «Моноліт» відповідно до виставлених контрагентом рахунків-фактур за січень 2011 року, шляхом перерахування безготівкових коштів на загальну суму 2690232,00 грн. на рахунок ТОВ «Компанія «Савдо».

З огляду на викладене, виходячи із системного аналізу чинного законодавства України, наявних документів в матеріалах справи, а також враховуючи те, що по справі було встановлено реальне здійснення господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, наявність належним чином оформлених первинних документів, податкових накладних, виданих зареєстрованим платником податку на додану вартість, суди дійшли вірного висновку про протиправність дій відповідача та винесення спірного податкового повідомлення-рішення.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.05.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.08.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий (підпис)О.І. Степашко Судді (підпис)Н.Г. Пилипчук (підпис)М.О. Федоров