Рішення

від 18.11.2014 по справі 923/1314/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2014 р. Справа № 923/1314/14

Господарський суд Херсонської області у складі судді Литвинової В.В. при секретарі , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом - Заступника прокурора Комсомольського району м.Херсона в інтересах держави в особі

позивача - Державної екологічної інспекції у Херсонській області, м.Херсон

до - Дочірнього підприємства "Дніпро-Напівпровідники" командитного товариства "Приватне підприємство "ВАТ "Компанія "Дніпро" і Компанія", м.Херсон

про стягнення 363 756 грн. 41 коп.

за участю представників сторін:

від прокуратури - Куцевол О.О., посвідчення № 006211 від 26.09.2012 р.;

від позивача - Оржинська Е.Г., представник за дорученням від 01.04.2014 р.;

від відповідача - Іващенко А.І., представник за дорученням від 22.09.2014 р.

Заступник прокурора Комсомольського району м. Херсона в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Херсонській області (позивач) звернувся до господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Дочірнього підприємства "Дніпро-Напівпровідники" командитного товариства "Приватне підприємство "ВАТ "Компанія "Дніпро" і Компанія" (відповідач) про стягнення 363 756 грн. 41 коп.

У судовому засіданні, яке відбулося 07.10.2014р., оголошувалась перерва до 16.10.2014р., після чого розгляд справи було продовжено.

Прокурор та позивач наполягають на задоволенні позовних вимог.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

Державною екологічною інспекцією у Херсонській області проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства, в акті перевірки №04-11/196 (а.с.12) встановлено, що за договором оренди №9 від 01.04.2009 року терміном дії до 30.03.2012 р. (додатковою угодою №62 від 01.10.2010 р. договір оренди від 01.04.2009 р. пролонговано до 30.03.2025 р.) ВАТ «Компанія «Дніпро» (орендодавець) надає ДП «Дніпро-напівпровідники» ВАТ «Компанія «Дніпро» (орендарю) в тимчасове платне користування артезіанську свердловину №20-519, оснащену глибинним насосом ЄЦБ-8-25/110, що розташована за адресою: м.Херсон, вул..Робоча, 66.

Під час розгляду справи судом встановлено, що водопостачання ДП «Дніпро-напівпровідники» здійснюється з артезіанської свердловини №20-519 на підставі дозволу на спеціальне водокористування Укр 7170-ХРС від 18.11.2011 терміном до 01.10.2014 р., виданого Державним управлінням з охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області.

Матеріалами справи підтверджується, що метою водокористування згідно дозволу на спеціальне водокористування є господарчо-питні та виробничо-технічні потреби підприємства. Облік забору підземних вод здійснюється за допомогою водолічильника СТВ-80, повіреного 03.10.2013 р. Крім того, наявним у відповідача дозволом на спеціальне водокористування Укр 7170-ХРС передбачено у якості умови водокористування обов'язок відповідача отримати спеціальний дозвіл на користування надрами.

Відповідач у відзиві посилається на необхідність застосування до спірних правовідносин ст. 23 Кодексу України про надра, згідно якої землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу, та використовувати надра для господарських і побутових потреб.

Однак, суд вважає такі посилання безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності українського народу.

Статтею 1 Водного кодексу України передбачено, що використання води - це процес вилучення води для використання у виробництві з метою отримання продукції та для господарсько-питних потреб населення, а також без її вилучення для потреб гідроенергетики, рибництва, водного , повітряного транспорту та інших потреб.

Разом з тим, частиною 2, 3 ст.2 Водного кодексу України передбачено, що водні відносини в Україні регулюються цим кодексом та Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» та іншими актами законодавства. Земельні, гірничі, лісові відносини, а також відносини щодо використання та охорони рослинного і тваринного світу та об'єктів природно-заповідного фонду, атмосферного повітря, виключної (морської) економічної зони та континентального шельфу України, що виникають під час користування водними об'єктами, регулюються відповідним законодавством України.

Відповідно до ст.ст.46, 48 Водного кодексу України водокористування може бути двоїх видів - загальне та спеціальне. Спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Згідно приписів ст.6 Кодексу України «Про надра» корисні копалини за своїм значенням поділяються на корисні копалини загальнодержавного та місцевого значення. Віднесення корисних копалин до корисних копалин загальнодержавного і місцевого значення здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального вивчення та забезпечення раціонального використання надр.

Статтею 19 Кодексу України «Про надра» передбачено, що надра надаються в користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

Відповідно до ст.21 Кодексу України «Про надра» - надра у користування для видобування прісних підземних вод і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, що видаються після попереднього погодження з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольскою міськими державними адміністраціями, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідеміологічного благополуччя населення.

Регулювання спірних правовідносин, що склались між сторонами у даній справі, не обмежується виключно водним законодавством. Тобто будь-які інші відносини, що виникають під час користування водними об'єктами, регулюються відповідним законодавством України. В даному випадку сфера дії вимог законодавства про надра в цілому і Кодексу України про надра зокрема, поширюється і на спірні правовідносини щодо користування надрами, які виникли внаслідок користування відповідачем водним об'єктом.

Чинним законодавством передбачено обов'язок отримання підприємствами як дозволу на спеціальне водокористування, так і дозволу на користування ділянкою надр у вигляді акту про надання гірничого відводу чи спеціальних дозволів, що видаються після попереднього погодження з органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Державного комітету України по нагляду за охороною праці та Міністерства охорони здоров'я України на місцях. При цьому, спеціальний дозвіл на користування надрами дає право на видобування підземних вод, а дозвіл на спеціальне водокористування - право на їх використання. Наведеним спростовуються посилання відповідача на те, що наявність лише дозволу на спеціальне водокористування є достатньою підставою для користування прісними підземними водами.

Надання дозволів на спеціальне користування надр визначено «Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами», затвердженим Постановою КМУ від 30.05.2011 р. №615. Пунктом 5 вказаної постанови передбачено, що дозволи надаються на такий вид користування надрами як видобування корисних копалин. Відповідно до «Переліку корисних копалин загальнодержавного значення», затвердженого постановою КМУ від 12.12.1994 р. №827, усі підземні води незалежно від глибини залягання, віднесені до корисних копалин загальнодержавного значення.

Реалізація землекористувачами або землевласниками права видобувати підземні води без спеціального дозволу, передбаченого статтею 23 Кодексу України про надра, можлива за наявності певних умов: по-перше, при наявність права на земельну ділянку, по-друге, при видобуванні води з метою її використання для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, по-третє, за умови неперевищення ліміту видобування підземних вод (не більше 300 м. куб. на добу).

Частиною 1 статті 796 ЦК України передбачено, що одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму.

У відзиві відповідач з посиланням на ч.1 ст.796 ЦК України стверджує, що право на земельну ділянку надійшло до нього одночасно з правом найму артезіанської свердловини, вважає, що йому надано право користування земельною ділянкою, на якій знаходиться артезіанська свердловина, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до неї для досягнення мети найму. Відповідач не надав до матеріалів справи доказів, які б підтверджували, що він є землевласником або орендарем земельної ділянки, на якій розташована артезіанська свердловина. Крім того, відповідач підкреслює, що протягом заявленого до стягнення періоду з 08.08.2011 по 13.12.2013р. об'єм видобутої ним води не перевищував максимально допустимий об'єм, встановлений ст. 23 Кодексу України про надра - 300 кубічних метрів на добу.

Разом з тим, згідно з ч. 1 ст. 149, ст. 151 ГК України суб'єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів. Суб'єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів земля та інші природні ресурси (в тому числі за плату або на інших умовах). Порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.

З огляду на наведені норми права, суд дійшов висновку, що видобувати підземні води без спеціальних дозволів в розмірі, що не перевищує 300 кубічних метрів на добу, суб'єкти господарювання мають право лише для власних господарсько-побутових потреб. В свою чергу, видобуток підземних вод для здійснення господарської діяльності вимагає отримання спеціального дозволу уповноваженого державою органу.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно звітів про використання води за формою № 2-ТП (водхоз) відповідач протягом спірного періоду використовував підземні води з артезіанської свердловини і на виробничі потреби , що не дозволяє відповідачу користуватися підземними водами без отримання спеціального дозволу на користування надрами та спростовує твердження відповідача про зворотне.

З огляду на викладене, норма ст.23 Кодексу України про надра не підлягає застосуванню до даних спірних правовідносин.

Відповідно до ч. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Вина заподіювача шкоди є умовою відповідальності за правопорушення. При цьому необхідно виходити з презумпції вини правопорушника, тобто позивач не повинен доводити наявність вини відповідача, навпаки, відповідач повинен довести, що шкоду завдано не з його вини.

Однак в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б свідчили про відсутність вини відповідача у вчиненні вказаного правопорушення.

Судом встановлено, що станом на день розгляду справи дозвіл на спеціальне користування надрами (видобування підземних вод) підприємством не оформлено, що є порушенням ст.ст.16, 19 Кодексу України «Про надра».

Внесеними до журналу водоспоживання (водовідведення) показниками водо лічильника за формою ПОД-11 підтверджується, що відповідачем за період з 08.08.2011 р. по 13.12.2013 р. з артезіанської свердловини №20-519 забрано 6803 м.куб. підземної води без спеціального дозволу на користування надрами.

Відповідно до звітів про використання води за 2011-2013 роки за формою №2-ТП (водхоз) відповідач протягом спірного періоду використовував підземні води з артезіанської свердловини №20-519 на господарсько-питні та виробничі потреби без отримання спеціального дозволу на користування надрами.

Визначення розміру заподіяної шкоди внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища наведено в Методиці розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженій наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 №389 і зареєстрованій в Мінюсті України 14.08.2009 р. №767/16783. Згідно п.1.2. Методики остання встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, у разі, зокрема самовільного використання водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води).

Положеннями статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлена відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в тому числі зобов'язання підприємств відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушень. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 65 Кодексу України про надра порушення законодавства про надра тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення законодавства про надра несуть особи, винні, зокрема у самовільному користуванні надрами.

На думку суду, відповідач, здійснюючи користування ділянкою надр при використанні артезіанської свердловини без спеціального дозволу на користування надрами, в порушення вимог ст.ст.19, 21 Кодексу України про надра діяв неправомірно, а відтак, на виконання вимог чинного законодавства, повинен бути притягнутий до господарського-правової відповідальності за вчинене ним правопорушення, тобто має відшкодувати завдані його протиправними діями збитки, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Нормами Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та Кодексом України «Про надра» передбачено, що суб'єкти господарювання, винні у самовільному використанні природних ресурсів несуть матеріальну відповідальність, а також зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища в повному обсязі в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.

Суд перевірив здійснений Державною екологічною інспекцією у Херсонській області розрахунок розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та використання водних ресурсів Дочірнім підприємством «Дніпро-напівпровідники» КТ «Приватне підприємство «ВАТ Компанія «Дніпро» і Компанія», та дійшов висновку, що державі внаслідок самовільного використання 6803 м.куб. підземної води заподіяно збитків на загальну суму 363756,41 грн.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до положень ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

В силу ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного рішення.

Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України покладаються на відповідача.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1.Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2.Стягнути з Дочірнього підприємства «Дніпро-Напівпровідники» командитного товариства «Приватне підприємства «ВАТ Компанія «Дніпро» і Компанія» (73000, м.Херсон, вул.Робоча, 66, код ЄДРПОУ 22756247) 363756,41 грн. збитків, заподіяних державі внаслідок забору підземної води без спеціального дозволу на користування надрами, перерахувавши грошові кошти до державного фонду охорони навколишнього природного середовища Херсонської міської ради.

3.Стягнути з Дочірнього підприємства «Дніпро-Напівпровідники» командитного товариства «Приватне підприємства «ВАТ Компанія «Дніпро» і Компанія» (73000, м.Херсон, вул.Робоча, 66, код ЄДРПОУ 22756247) на користь державного бюджету України (рахунок 31215206783002, МФО 852010, код ЄДРПОУ 37959779, одержувач УДКСУ у місті Херсоні, банк ГУДКСУ у Херсонській області, код 03500045) 7275,13 грн. судового збору.

4.Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено "24" листопада 2014 р.

Суддя В.В.Литвинова