Постанова

від 12.11.2014 по справі 816/2220/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2014 р. Справа № 816/2220/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів - Бартош Н.С., Донець Л.О.

за участю секретаря судового засідання - Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові справу за апеляційною скаргою приватного підприємства «Оріол-Ойл» на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2014 року по справі за позовом приватного підприємства «Оріол-Ойл» до Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В с т а н о в и л а:

У червні 2014 року позивач - приватне підприємство «Оріол-Ойл» (далі по тексту - ПП «Оріол-Ойл»), звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування податкових повідомлень-рішень відповідача - Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі по тексту - Полтавська ОДПІ) від 29 травня 2014 року, прийнятих на підставі акта перевірки від 15 травня 2014 року № 179/22/38223185:

- № 0001062201, яким підприємству, за встановлені порушення гл. 5, ст. 198 п. 198.6 Податкового кодексу України, збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) у розмірі 161.525,00 грн. (у т.ч. за основним платежем - 129.220,00 грн. та за штрафними санкціями - 32.305,00грн.) (т.1, а.с.48);

- № 0001052201, яким, за встановлені порушення гл. 3, ст. 138 п. 138.1 Податкового кодексу України, підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 28.991,25 грн. (у т.ч. за основним платежем - 23.193,00 грн. та за штрафними санкціями - 5.798,25 грн.) (т.1, а.с.49).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про необґрунтованість висновків податкового органу про порушення підприємством податкового законодавства, викладених в акті перевірки від 15 травня 2014 року № 179/22/38223185 «Про результати позапланової виїзної перевірки ПП «Оріол-Ойл» код ЄДРПОУ 38223185 з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Асса Плюс» код ЄДРПОУ 36208981 за період за листопад - грудень 2012 року, березень 2014 року» (далі - Акт перевірки), а отже незаконним прийняті на підставі Акту перевірки оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2014 року у задоволені позову відмовлено у повному обсязі.

Судове рішення вмотивоване тим, що платником податків в ході судового розгляду справи не доведено правомірність формування податкового кредиту та витрат за господарськими операціями з ТОВ «Асса Плюс» протягом періоду, охопленого перевіркою.

Не погоджуючись з судовим рішенням, ПП «Оріол-Ойл» в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2014 року та прийняти нове рішення про задоволення заявлених позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, представників позивача та представників відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова, відповідно до положень п. 1, 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає скасуванню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що Полтавською ОДПІ з 25 квітня 2014 року по 07 травня 2014 року проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП «Оріол-Ойл» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Асса Плюс» код ЄДРПОУ 36208981 за період за листопад - грудень 2012 року, березень 2014 року, за наслідками якої складено Акт перевірки від 15 травня 2014 року № 179/22/38223185 (т.1 а.с. 8- 47).

За висновками Акту перевірки при здійсненні господарської діяльності позивачем - ПП «Оріол-Ойл» по взаємовідносинам з ТОВ «Асса Плюс» встановлено порушення:

- п.138.1 ст. 138 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток у 2012 році на суму 23.193 грн.;

- п.185.1 ст.185, п.188.1, ст.188, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 129.220 грн., у тому числі за листопад 2012 року на 87.169 грн., за грудень 2012 року на 40.748грн., за березень 2014 року на 1.303,00 грн., а також встановлено завищення від'ємного значення в сумі 43.582,00 грн. в тому числі за березень 2014 року в сумі 43.582,00 грн.

Вказаних висновків відповідач дійшов, у тому числі, з урахуванням інформації, отриманої від ДПІ у Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська, зокрема, акту від 02.04.2013 року №148/222/36205981 в якому зафіксовано неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Асса Плюс» (код ЄДРПОУ 36205981) щодо документального підтвердження господарських відносин з платниками податків ТОВ «Лігран» (код ЄДРПОУ 34656476) за період з 01.05.2012 року по 31.05.2012 року, з 01.08.2012 року по 31.08.2012 року та ТОВ «Шоковіта» (код ЄДРПОУ 33421689) за період з 01.09.2012 року по 31.10.2012 року, з 01.12.2012 року по 31.12.2012 року, згідно висновків якого встановлено неможливість проведення перевірки в зв'язку з викраденням оригіналів документів, у тому числі первинних документів фінансово-господарської діяльності за період 2011- 2012 роки, по факту якої зареєстровано кримінальне провадження.

Таким чином, з урахуванням відомостей актів перевірок інших юридичних осіб, з аналізу яких випливає відсутність факту реального здійснення господарської діяльності контрагентом позивача ТОВ «Асса Плюс» за операціями з постачальниками ТОВ «Лігран» та ТОВ «Шоковіта», та відсутність факту реального вчинення господарських операцій контрагентами-покупцями вказаного підприємства за травень, серпень-жовтень, грудень 2012 року, податковим органом в ході перевірки господарських операцій між позивачем та ТОВ «Асса Плюс» зроблений висновок щодо їх безтоварності з огляду на необхідність реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень тощо.

Крім того, в ході дослідження первинної документації, поданої позивачем до перевірки, зокрема, товарно-транспортних накладних (далі - ТТН), фахівцями Полтавської ОДПІ встановлено суттєві розбіжності (неточності):

- згідно АІС «Автомобіль» ДАІ МВС України (т. 1, а.с. 143-149) встановлено, що за автопідприємствами, які зазначені в досліджених в ході провадження перевірки ТТН, а саме: ТОВ «Шоковіта» та ПП «Алкіона» жодні транспортні засоби не зареєстровані;

На запит контролюючого органа УДАІ в Полтавській області надано інформацію, якою підтверджуються висновки акта перевірки Полтавської ОДПІ (т. 1, а.с. 156-157):

- у ТТН від 14 листопада 2012 року № Р123 (т. 1, а.с. 55) зазначено причеп, державний номер ВІ 7602 ВМ, згідно АІС «Автомобіль» ДАІ МВС України встановлено, що за даним державним номером ВІ 7602 ВМ зареєстровано VOLVO S60 (легковий автомобіль), регіон реєстрації м. Лубни, власник ТОВ «ПМК-2000», дата реєстрації 05 липня 2012 року;

- у ТТН від 21 листопада 2012 року № Р127 (т. 1, а.с. 68), від 22 березня 2013 року №Р23 (т. 1, а.с. 96) зазначено причеп, державний номер ВІ 9181 ХР, згідно АІС «Автомобіль» ДАІ МВС України встановлено, що за даним державним номером ВІ 9181 ХР транспортних засобів взагалі не зареєстровано;

- у ТТН від 22 березня 2013 року № Р21 (т. 1, а.с. 97), зазначено автомобіль КАМАЗ, державний номер ВІ 1868 ВН, згідно АІС «Автомобіль» ДАІ МВС України встановлено, що за даним державним номером ВІ 1868 ВН транспортних засобів взагалі не зареєстровано; причеп, державний номер ВІ 7802 XX, згідно АІС «Автомобіль» ДАІ МВС України встановлено, що за даним державним номером ВІ 7802 XX зареєстровано trailer QDZ9490 ТDР, власник ДК «Укргазвидобування», дата реєстрації 21 грудня 2006 року.

Відповідно до положень Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, що затверджені наказом Міністерством транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, основними документами на перевезення вантажів є ТТН та дорожні листи вантажного автомобіля.

Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.

ТТН - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

З урахуванням вищевикладеного, в Акті перевірки податковим органом зроблений висновок, за яким ПП «Оріол-Ойл» в період листопад - грудень 2012 року, березень 2014 року мало взаємовідносини з підприємством, у якого відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності та їх діяльність була спрямована на проведення транзитних фінансових потоків з надання податкової вигоди, без факту реального здійснення операцій.

На підставі Акта перевірки податковим органом прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 29 травня 2014 року № 0001052201 та № 0001062201 (т.1, а.с.48-49).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, вивчивши надані позивачем копії ТТН та інформацію, надану УДАІ в Полтавській області (т.1 а.с.155-157), встановив недостовірність досліджуваних первинних документів, що зумовило висновок про непідтвердженість факту доставки товару ТОВ «Асса Плюс». Крім того, суд дійшов висновку про безтоварний характер спірних господарських операцій з придбання товарів (послуг) у ТОВ «Асса Плюс», на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит та витрати за період, охоплений перевіркою.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Як визначено пунктом 138.1. ст.138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Як визначено п.44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Порядок ведення бухгалтерського обліку та звітності для суб'єктів господарювання регламентований Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Згідно з ч. 2 ст. 3 зазначеного Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлені вимоги до первинних документів, відповідно до яких підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 (далі за текстом - Положення №88), відповідно до якого первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

При цьому, колегія суддів зазначає, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

З матеріалів справи вбачається, що основним видом діяльності позивача є виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах, для здійснення якої ПП «Оріол-Ойл» орендує нерухоме майно, в тому числі вагову, складські приміщення, цех з обладнанням по переробці сої та виробництву комбікормів тощо.

14.11.2012 року між позивачем - ПП «Оріол-Ойл» (Покупець) та ТОВ «Асса Плюс» (Постачальник) укладений Договір поставки №1411-01 від 12 лютого 2010 року, за умовами якого передбачено здійснення поставки товару - сої, кількість партій, одиниця виміру, вартість, строки, порядок та терміни поставки кожної партії визначаються у специфікаціях, що є невід'ємною частиною даного Договору (т.1, а.с.50 - 51).

Факт здійснення господарських операцій між сторонами Договору поставки № 1411-01 підтверджується наявними в матеріалах справи копіями первинних документів:

- Специфікацією № 1 від 14.11.2012 року, відповідно до якої позивачу поставлено 25,27 тон сої на загальну вартість 107.650,20 грн., в т.ч. ПДВ - 17.941,70 грн. (т. 1, а.с. 52), та виписані:

видаткова накладна від 14.11.2012 року № 123 (т. 1, а.с. 56),

рахунок на оплату від 14.11.2012 року № 126 (т. 1, а.с. 56),

товарно-транспортна накладна (т. 1, а.с. 55),

Реальність здійснення господарської операції підтверджується отриманою податковою накладною від 14.11.2012 року № 6 (т.1, а.с. 53),

платіжним дорученням від 14.11.2012 року № 92 на загальну суму 107.650,20 грн., в т.ч. ПДВ - 17.941,7грн. (т.1, а.с. 54).

- Специфікацією № 2 від 19.11.2012 року, відповідно до якої позивачу поставлено 30,30 тон сої на загальну вартість 129.078,00 грн., в т.ч. ПДВ - 21.513,00 грн. (т. 1, а.с. 57), та виписані:

видаткова накладна від 19.11.2012 року № 124 (т. 1, а.с. 61),

рахунок на оплату від 16.11.2012 року № 127 (т. 1, а.с. 61),

товарно-транспортна накладна (т. 1, а.с. 60),

Реальність здійснення господарської операції підтверджується отриманою податковою накладною від 19.11.2012 року № 7 (т.1, а.с. 58),

платіжним дорученням від 19.11.2012 року № 102 на загальну суму 129.078,00 грн., в т.ч. ПДВ - 21.513,00 грн. (т.1, а.с. 54).

- Специфікацією № 3 від 21.11.2012 року, відповідно до якої позивачу поставлено 57,56 тон сої на загальну вартість 242.327,60 грн., в т.ч. ПДВ - 57.054,60 грн. (т. 1, а.с. 62), та виписані:

видаткові накладні від 21.11.2012 року № 126 та № 127 (т. 1, а.с. 67, 69),

рахунок на оплату від 20.11.2012 року № 129 (т. 1, а.с. 67),

товарно-транспортними накладними (т. 1, а.с. 66, 68),

Реальність здійснення господарської операції підтверджується отриманими податковими накладними від 21.11.2012 року № 9 на суму 128.573,40 грн., в т.ч. ПДВ - 21.428,90 грн. (т.1, а.с. 63), від 21.11.2012 року № 10 на суму 113.754,20 грн., в т.ч. ПДВ - 18.959,03 грн. (т.1, а.с. 64),

платіжним дорученням від 22.11.2012 року № 106 на загальну суму 242.327,60 грн., в т.ч. ПДВ - 40.387,93 грн. (т.1, а.с. 65).

- Специфікацією № 4 від 23.11.2012 року, відповідно до якої позивачу поставлено 34,18 тон сої на загальну вартість 143.897,80 грн., в т.ч. ПДВ - 23.982,97 грн. (т. 1, а.с. 70), та виписані:

видаткова накладна від 23.11.2012 року № 128 (т. 1, а.с. 74),

рахунок на оплату від 22.11.2012 року № 130 (т. 1, а.с. 74),

товарно-транспортна накладна (т. 1, а.с. 73),

Реальність здійснення господарської операції підтверджується отриманою податковою накладною від 23.11.2012 року № 11 (т.1, а.с. 71),

платіжним дорученням від 26.11.2012 року № 109 на загальну суму 143.897,80 грн., в т.ч. ПДВ - 23.982,97 грн. (т.1, а.с. 72).

- Специфікацією № 5 від 12.12.2012 року, відповідно до якої позивачу поставлено 32,2 тони сої на загальну вартість 135.562,00 грн., в т.ч. ПДВ - 22.593,67 грн. (т. 1, а.с. 75), та виписані:

видаткова накладна від 12.12.2012 року № 135 (т. 1, а.с. 80),

рахунок на оплату від 12.12.2012 року № 137 (т. 1, а.с. 79),

товарно-транспортна накладна (т. 1, а.с. 78),

Реальність здійснення господарської операції підтверджується отриманою податковою накладною від 12.12.2012 року № 5 (т.1, а.с. 76),

платіжним дорученням від 13.12.2012 року № 146 на загальну суму 135.562,00 грн., в т.ч. ПДВ - 22.593,67 грн. (т.1, а.с. 77).

- Специфікацією № 6 від 24.12.2012 року, відповідно до якої позивачу поставлено 25,57 тон сої на загальну вартість 108.928,20 грн., в т.ч. ПДВ - 18.154,70 грн. (т. 1, а.с. 81), та виписані:

видаткова накладна від 24.12.2012 року № 139 (т. 1, а.с. 85),

рахунок на оплату від 24.12.2012 року № 141 (т. 1, а.с. 85),

товарно-транспортна накладна (т. 1, а.с. 84),

Реальність здійснення господарської операції підтверджується отриманою податковою накладною від 24.12.2012 року № 11 (т.1, а.с. 83),

платіжним дорученням від 25.12.2012 року № 156 на загальну суму 108.928,20 грн., в т.ч. ПДВ - 18.154,70 грн. (т.1, а.с. 82).

- Специфікаціями № 1-2013 від 22.03.2013 року, відповідно до яких позивачу поставлено 34,100 тон сої на загальну вартість 146.630,00 грн., в т.ч. ПДВ - 24.438,33 грн. (т. 1, а.с. 92) та 28,53 тони сої на загальну вартість 122.679,00 грн., в т.ч. ПДВ - 20.446,50 грн. (т. 1, а.с. 93), та виписані:

видаткові накладні від 22.03.2013 року № 23 та № 21 (т. 1, а.с. 102-103),

рахунок на оплату від 22.03.2013 року № 21 (т. 1, а.с. 103),

товарно-транспортні накладні (т. 1, а.с. 96-97),

Реальність здійснення господарської операції підтверджується отриманими податковими накладними від 22.03.2013 року № 4 та № 6 (т.1, а.с. 94-95),

платіжним дорученням від 26.03.2013 року № 2729 на загальну суму 269.309,00 грн., в т.ч. ПДВ - 44.884,83 грн. (т.1, а.с. 104).

Про факт переміщення (транспортування) та отримання товару свідчить наданий позивачем витяг з журналу реєстрації зважування на автомобільних вагах за період з серпня 2012 року по березень 2014 року (т. 3, а.с. 112-117), документи складського обліку: звіти про рух зерна на складі за листопад-грудень 2012 року та за березень 2013 року, картки аналізу зерна, розпорядження на очищення, сушіння зерна за вказані періоди (т. 3, а.с. 68-83).

На підтвердження факту використання отриманої сировини (сої) у власній господарській діяльності та реалізації продуктів переробки сої третім особам позивачем надано копії договорів поставки, рахунків на оплату, видаткових накладних, ТТН, довіреностей на отримання продукції контрагентами за період з 04.11.2012 року по 07.10.2013 року, експлуатаційні дозволи Державної ветеринарної та фіто санітарної служби України (т. 2, а.с. 69-242).

Про зміну в фінансовому стані підприємства: надходження коштів від реалізації продукції ПП «Оріол Ойл» та здійснення платежів, що свідчить про реальне ведення господарської діяльності - придбання сировини, матеріалів, виплата заробітної палати, платежі за оренду майна, крім того, на підтвердження реалізації продуктів переробки сої свідчить долучена до матеріалів справи виписка АТ «Банк «Фінанси та Кредит» по особовому рахунку, належному ПП «Оріол Ойл» за період з 19.11.2012 року по 30.04.2014 року (т. 1, а.с. 172-250; т. 2, а.с. 1-68).

Таким чином, враховуючи наведене, колегія судді не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо безтоварного характеру спірних господарських операцій з придбання товарів (послуг) у ТОВ «Асса Плюс», на підставі яких позивачем сформовано свій податковий кредит та витрати у перевіряє мий період.

Також колегія суддів не підтримує висновок суду першої інстанції про непідтвердженість факту доставки товару ТОВ «Асса Плюс» у зв'язку з недостовірністю ТТН, складених контрагентом позивача - ТОВ «Асса Плюс», при виконанні договірних відносин у перевіряємий період.

Судова колегія зазначає, що відсутність чи дефект форми ТТН не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій.

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України N 363 від 14.10.97 року, товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно з пп. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 зазначених Правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно- матеріальних цінностей.

Крім того, чинним законодавством України не встановлено обов'язку/права суб'єкта господарювання здійснювати перевірку правильності заповнювання, наданих контрагентами документів при укладенні договорів.

Факт наявність неточностей, описок у ТТН, виданих ПП «Оріол-Ойл» його контрагентом, податковим органом не спростований.

Господарські операції ПП «Оріол-Ойл» підтверджуються не тільки зазначеними ТТН, але й іншими документами, якими зокрема є, укладений з ТОВ «Асса Плюс», договір поставки № 1411-01 від 14.11.2012 року (т. 1, а.с. 50-51) з доданими до нього специфікаціями (т. 1, а.с. 52, 57, 62, 70, 75, 81, 92, 93), податкові накладні (т. 1, а.с. 53, 58, 63, 64, 71, 76, 83, 94, 95), видаткові накладні (т. 1, а.с. 56, 61, 67, 69, 74, 80, 85, 101, 102), рахунки на оплату (т. 1, а.с. 56, 61, 67, 79, 85, 103), платіжні доручення (т. 1, а.с. 54, 59, 65, 72, 77, 82, 104).

Зазначені документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст. 44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Колегія суддів зазначає, що одним із юридичних елементів дійсності правочину є його спрямування на реальне настання правових наслідків, обумовлених ним. При цьому, в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Крім того, податковим органом не встановлено порушень в діях позивача щодо відображення в податкових деклараціях з ПДВ сум податкового кредиту без наявності податкових накладних.

Колегія суддів зазначає, що чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

На думку колегії суддів, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Таких доказів на виконання приписів ч. 2 ст. 71 КАС України податковим органом не надано так само, як і не доведено фізичну відсутність товару у спірних правовідносинах, використання позивачем придбаного товару не за призначенням, несумісності товару з напрямом господарської діяльності, не використання в послідуючому у своїй господарській діяльності.

Натомість, на думку колегії суддів, позивачем під час розгляду доведено належними та допустимими доказами не лише факт придбання товару, а і його використання у господарській діяльності з урахуванням специфіки виробництва.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги ПП «Оріол-Ойл» та скасування оскаржуваної постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2014 року, з прийняттям нового судового рішення про задоволення заявлених позовних вимог підприємства.

Доводи представників відповідача висновків колегії суддів не спростовують.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 160, 167, 185, 195, 196, 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 1,4, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Оріол-Ойл» - задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2014 року - скасувати з прийняттям нового судового рішення про скасування податкових повідомлень-рішень Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 29 травня 2014 року № 0001052201 та № 0001062201.

Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Л.В. Мельнікова

Судді (підпис) Н.С. Бартош

(підпис) Л.О. Донець

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 17 листопада 2014 року