Справа №2-1262/07
Справа №2-1262/07
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2007 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:
головуючого-судді Кихтюка P.M.
при секретарі Мелих Л.В.
з участю
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника
відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду
міста Луцька цивільну справу
за позовами ОСОБА_1до
ОСОБА_4про визнання
права власності на ½ частину спадкового майна і виділ частки в натурі та ОСОБА_4до ОСОБА_1про визнання
недійсними свідоцтв про
право на
спадщину за законом, -
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернулася
в суд з позовом до відповідача про визнання за нею права власності на ХА
частину житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами вАДРЕСА_1.
Свої вимоги мотивує тим, що вказаний житловий будинок належав на праві
власності ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 і була матір'ю батька позивача -
ОСОБА_6, що помер ІНФОРМАЦІЯ_2. Спадкоємцям першої черги після смерті ОСОБА_5.
являлись ОСОБА_6., його
брат ОСОБА_4. та ОСОБА_7.
Батько позивача та відповідач отримали свідоцтво про
право на спадщину за законом на 2/3 частки в рівних частинах, а 1/3 частки
прийняла ОСОБА_7., яка
проживала в спадковому будинку та померла ІНФОРМАЦІЯ_3. Спадкоємці першої черги
після її смерті відсутні, а тому спадкоємцями другої черги являлись її рідні
брати -ОСОБА_4. та ОСОБА_6. і оскільки останній помер, то позивач просить
визнати за нею частку майна, належну її батькові, якби він був живий.
Враховуючи, що у неї відсутні правовстановлюючі документи, які відповідач
відмовляється їй надати, то вона змушена в судовому порядку оформити спадщину.
Ухвалю суду від 19.03.2007 року в одне провадження із вказаними вимогами
об'єднанні позовні вимоги ОСОБА_4до ОСОБА_1про
визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом відповідно від
29.03.1995 року та від 24.06.2004 року.
В судовому засіданні позивач збільшила позовні вимоги та просила суд
виділити їй також в натурі ½ частину житлового будинку з надвірними
будівлями і спорудами, а саме: приміщення коридору(І-І), площею 7,3 кв.м.,
кухню(І-б), площею 11,7 кв.м., кімнату (1-5), площею 13,1 кв.м., ½ частини сараю (Б-1); колодязь (В) залишити в
спільному користуванні. В решті позов підтримала з підстав викладених в заяві
та просила його задовольнити. Позовні вимоги ОСОБА_4. не визнала та просила у
їх задоволенні відмовити за безпідставністю.
Представник відповідача в судовому засіданні позов ОСОБА_1 не визнав,
пояснив, що позивач не вправі претендувати на спадкове майно після смерті свого
батька, так як батька вона не доглядала та з ним не проживала. Крім цього
зазначив, що вона пропустила строк позовної давності. Просив в позові
відмовити. Поряд з цим, підтримав позовні вимоги ОСОБА_4. в частині визнання
недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом від 29.03.1995 року та від
24.06.2004 року, які видавались
у відсутності
ОСОБА_4. та в порушення вимог Закону України «Про нотаріат» і не відповідали
волі учасників, які в них зазначені. Просив вказані вимоги задовольнити.
Заслухавши думку осіб, які беруть участь у справі, дослідивши представлені
по справі докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 слід
задовольнити, а у задоволені вимог ОСОБА_4. - відмовити з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 29.03.1995 року державним нотаріусом
Луцької районної державної нотаріальної контори видано свідоцтво про право на
спадщину за законом, у якому вказано, що спадкоємцями майна ОСОБА_5., яка
померла ІНФОРМАЦІЯ_1, є на 2/3 долі в рівних частинах її сини ОСОБА_6. та
ОСОБА_4. Спадкове майно складається з житлового будинку з надвірними будівлями
і спорудами в АДРЕСА_1, яке належало спадкодавцю на підставі свідоцтва про
право власності, виданого Піддубцівською сільською радою(а.с.7).
Із свідоцтва про право на спадщину за законом від 24.06.2004 року
вбачається, що спадкоємцем майна ОСОБА_6., померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 є його дочка
ОСОБА_1 Спадкове майно складається з 1/3 частини житлового будинку з надвірними
будівлями і спорудами в АДРЕСА_1(а.с.8).
Як вбачається із матеріалів спадкової справи заведеної після смерті
ОСОБА_7., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3, спадкоємцем ½
частини її майна є її брат -ОСОБА_4., у зв'язку з чим останньому
14.11.2005 року видано свідоцтво про право на спадщину за законом(а.с. ).
Крім цього, ОСОБА_1 24.06.2004
року видано свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/3 частину житлового
будинку з надвірними будівлями і спорудами в АДРЕСА_1(а.с. ).
Відповідно до ст.1258 ЦК
України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
В судовому засіданні встановлено, що оскільки спадкоємці першої черги після
смерті ОСОБА_7., яка
померла ІНФОРМАЦІЯ_3, відсутні, то право на спадщину виникло у спадкоємців
другої черги, тобто рідних братів померлої - ОСОБА_6. і ОСОБА_4.(а.с. ).
Згідно ст.1266 ЦК України племінники спадкодавця спадкують ту частку
спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові(сестрі, братові
спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.
Оскільки, ОСОБА_1
являється племінницею ОСОБА_7., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 і спадкоємцем її майна
являвся б ОСОБА_6. - рідний брат, однак останній помер ІНФОРМАЦІЯ_2(а.с. ).
З матеріалів спадкових справ, заведених як після смерті
ОСОБА_7. так
і ОСОБА_6. вбачається, що позивач ОСОБА_1 у визначений
ст.549 ЦК
України(в ред. 1963 року), ст.1270 ЦК України (в ред.2003
року) строк подала заяви про
прийняття спадщини(а.с. ).
Таким чином, ОСОБА_1
у відповідності до вимог закону прийняла спадщину, а тому за нею слід визнати
право власності на ½ частину спадкового майна після смерті ОСОБА_7., якій належала
1/3 житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами в АДРЕСА_1, тобто на
1/6 частку(1/3:2). І так як позивач успадкувала належну її батькові 1/3 частку
вказаного домоволодіння, то з врахуванням викладеного їй належатиме ½ частина(1/3 +1/6
=3/6 або 1/2).
Відповідно до ст.364 ЦК
України співвласник має право на виділ в натурі частки із майна, що є у
спільній частковій власності.
Як вбачається із висновку судової будівельно-технічної експертизи №0243 від
27.07.2007 року, ідеально рівнозначний розподіл житлового будинку АДРЕСА_1не
можливий, найбільш наближеним до рівнозначного є розподіл, згідно
якого ОСОБА_1
можливо виділити
приміщення коридору(1- 1), площею 7,3 кв.м., кухні(І-б), площею 11,7 кв.м.,
кімнати (1-5), площею 13,1 кв.м., Уг частину сараю (Б-1); колодязь (В)
-залишити в спільному користуванні сторін. При цьому іншому співвласнику
підлягає грошова компенсація в розмірі 896 грн.
А тому враховуючи викладене, суд приходить до висновку за можливе виділити
позивачу в натурі вказану частину домоволодіння, а відповідачу стягнути грошову
компенсацію із врахуванням вартості ідеальних часток.
Суд не приймає до уваги пояснення представника відповідачаОСОБА_3 стосовно
пропуску ОСОБА_1 строку
позовної давності, оскільки відносини щодо спадкування 1/3 частки спадкового
майна належного ОСОБА_7.,
виникли після її смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 і позивач вказаний строк не
пропустила, так як звернулась до суду 27.11.2006 року.
Поряд з цим, у задоволенні позову ОСОБА_4. до ОСОБА_1 про визнання
недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом відповідно від 29.03.1995
року та від 24.06.2004 року слід відмовити за безпідставністю, оскільки ОСОБА_4
та його представник, всупереч ст.60 ЦПК України не представив суду доказів та
не довів неправомірність видачі нотаріусами свідоцтв про право на спадщину за
законом відповідно від 29.03.1995 року та від 24.06.2004 року.
Як вбачається із матеріалів спадкової справи, заведеної після смерті
ОСОБА_5, яка померла 20.08.1992 рок,
на підставі заяви спадкоємців ОСОБА_7. та ОСОБА_4. від 29.03.1995 року (а.с.
), державним нотаріусом Зінчук Г.Т. у відповідності до вимог ЦК України(в ред. 1963 року)
підставно видано свідоцтво про належність вказаним спадкоємцям 2/3 частини в
рівних долях спадкового майна(а.с. ).
Не вбачає суд порушень закону і при видачі свідоцтва про право на спадщину
за законом, виданого 24.06.2004 року(а.с. ), оскільки державним нотаріусом
Гордійчук М.В. на підставі заяви спадкоємця першої черги ОСОБА_1 від 24.06.2004
року правомірно видано зазначене свідоцтво про належність їй 1/3 частини
спадкового майна після смерті її батька ОСОБА_6, який помер
ІНФОРМАЦІЯ_2(а.с. ).
Таким чином, оцінивши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в
їх сукупності, суд прийшов до висновку, що заявлені вимоги ОСОБА_1слід
задовольнити, а у задоволенні вимог ОСОБА_4. - відмовити.
У відповідності до ст.88 ЦПК України на користь позивача слід стягнути з
відповідача понесенні ним судові витрати: ПО грн. судового збору(а.с.1, ), 30
грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення(а.с.2), 728,4 грн. витрат за
проведення експертизи(а.с. ) та 1000 грн. документально підтверджених витрат на
правову допомогу адвоката(а.с. ), а
всього - 1868,4 грн.
Крім цього, враховуючи проведену оцінку спадкового майна, що становить
60980 грн. з відповідача слід стягнути на користь держави 187,09 грн.
недоплаченого судового збору у відповідності до задоволених вимог позивача про
виділ їй в натурі частини домоволодіння на суму 29709 грн.(297,09 грн., які
підлягали сплаті - 110 грн. сплачені позивачем).
Керуючись ст.ст.3.10, 60, 66, 209 ч.3, 216, 218 ЦПК України, на підставі
ст.ст.524-527, 529-530, 548-549 ЦК
України (в ред.1963 року), ст.ст.356, 364, 1258, 1266, 1268-1270 ЦК України(в
ред.2003 року), суд, -
вирішив:
Позов ОСОБА_1задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1право
власності на спадкове майно - на 1/2 частину житлового будинку з надвірними
будівлями і спорудами в АДРЕСА_1.
Виділити ОСОБА_1в натурі
½ частину житлового будинку з надвірними
будівлями і спорудами в АДРЕСА_1, що складається з приміщення коридору(І-І),
площею 7,3 кв.м., кухні(І-б), площею 11,7
кв.м.,
кімнати (1-5), площею 13,1 кв.м., 1/2 частини сараю (Б-1); колодязь (В)
-залишити в спільному користуванні сторін.
Стягнути з ОСОБА_1на
користь ОСОБА_4грошову компенсацію від вартості ідеальної частки в сумі
896(вісімсот дев'яносто шість) грн.
Стягнути з ОСОБА_4на користь ОСОБА_1
1868(тисячу вісімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. понесених судових
витрат.
Стягнути з ОСОБА_4на користь держави 187(сто вісімдесят сім) грн. 09 коп.
судового збору.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4до ОСОБА_1про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за
законом від 29.03.1995 року та від 24.06.2004 року - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви
про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була
подана у строк, встановлений ст.294 ЦПК України, рішення суду набирає законної
сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення,
якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним
судом.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду
Волинської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з
дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього
протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної
інстанції або в порядку, передбаченому ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суд | Луцький міськрайонний суд Волинської області |
Дата ухвалення рішення | 01.11.2007 |
Оприлюднено | 30.07.2009 |
Номер документу | 4152849 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Луцький міськрайонний суд Волинської області
Кихтюк P.M.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні