Рішення

від 20.11.2014 по справі 917/1891/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.2014 р. Справа №917/1891/14

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці, вул.50-річчя СРСР, 9, м. Кременчук, Полтавська область,39600

до Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", вул. Старий Поділ, 5, м. Полтава, Полтавська область,36022

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Іваницька Антоніна Іванівна, вул. Пролетарська, 51, кв. 21, м. Кременчук

про стягнення 9 787,12 грн.

суддя Тимощенко О.М.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Червона О.В., дов. №01-11/4179 від 03.04.2014 року

від третьої особи: відсутні

У судовому засіданні 20.11.2014 року суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення та повідомив дату складання повного тексту рішення згідно ст.85 ГПК України.

СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення з відповідача на користь позивача 9 787,12 грн. переплати пенсії за період з 01.01.2004 року по 30.11.2012 року.

Позивач в судове засідання 20.11.2014 року не з'явився. 18.11.2014 року від позивача до суду надійшли письмові пояснення на відзив відповідача, в яких позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд розглядати справу без участі його представника.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що позивачем не доведено наявності у сукупності всіх елементів складу правопорушення, які тягнуть за собою відповідальність у вигляді відшкодування шкоди, в сумі 9787,12 грн. заподіяної відповідачем державі внаслідок видачі недостовірних документів (довідки від 28.10.2004 року за вих. № 91-13/4715 ). Відповідач посилається на те, що позивач згідно пункту 38 Постанови правління Пенсійного фонду України від 25.11. 2005 року N 22-1 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» повинен був перевірити обґрунтованість виданої відповідачем довідки для нарахування пенсій, а також зазначає те, що позивачем перераховано пенсію з 01.01.2004 року по 30.11.2012 року ( за 8 років), не зважаючи на строк позовної давності в три роки. Також відповідач зазначає про те, що Акт перевірки №598 від 26.07.2012р., де встановлено факт завищення заробітної плати Іваницькій А.І., складений з порушенням вимог діючого законодавства оскільки не містить викладення суті самого порушення та посилань на нормативно - правові акти з обґрунтуванням такого порушення.

Крім вище викладеного представник відповідача озвучив суду письмове клопотання про зменшення розміру переплати пенсії (шкоди) до 1000, 00 грн. на підставі ст. 1193 ЦК України та п.3. ст. 83 ГПК України, посилаючись на своє скрутне матеріальне становище.

Третя особа в судове засідання не з'явилася, належним чином повідомлена про час та місце проведення судового засідання (повідомлення про вручення поштового відправлення знаходиться в матеріалах справи).

03.11.2014 року від третьої особи до суду надійшли письмові пояснення. У своїх поясненнях Іваницька А.І. зазначає, що позивачем було прийнято рішення від 12.11.2012 року №1021 про утримання з неї переплати пенсії в розмірі 20% пенсії щомісячно до повного погашення переплати пенсії в сумі 9950,88 грн. Не погодившись з даним рішенням Іваницька А.І. звернулася до Крюківського районного суду м. Кременчуці з позовом до УПФУ в м. Кременчуці. Постановою Крюківського районного суду м. Кременчука від 05.03.2013 року у справі №537/44/13-а визнано протиправним та скасовано рішення УПФУ в м. Кременчуці №1021 від 12.11.2012 року. Також третя особа у своїх поясненнях просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог та розглянути дану справу за її відсутності.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані сторонами докази, суд встановив:

Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 року № 384/2011, органи Пенсійного фонду України є органами виконавчої влади, що призначають пенсії та; акумулюють кошти на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування для забезпечення фінансування витрат на виплату пенсій. Одним з основних завдань органів Пенсійного фонду України є ефективне та цільове використання коштів, удосконалення методів фінансового планування, звітності та системи контролю за витрачанням коштів.

Іваницька Антоніна Іванівна (третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ) з 22.09.1992 року отримує пенсію за віком.

30.12.2004 року Іваницька А.І. звернулась до Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці (позивач) із заявою про перерахунок пенсії (арк. с. 8). На підставі даних вказаних у довідці про заробіток для обчислення пенсії за період з 01.04.1995 року по 31.07.1996 року, яка була видана Відкритим акціонерним товариством "Полтаваобленерго" Кременчуцька ТЕЦ (відповідачем ) 28.10.2004 року за вих. № 91-13/4715 (арк. с. 9). Позивачем було перераховано пенсію Іваницької А.І. відповідно до вказаної довідки.

26.07.2012 року Управлінням Пенсійного фонду України в м. Кременчуці було проведено перевірку з питань обґрунтованості видачі довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 28.10.2004 року за вих. № 91-13/4715 Іваницькій А.І. за період роботи з 01.04.1995 року по 31.07.1996 року.

За результатом цієї перевірки позивачем було складено відповідний Акт перевірки характеру виконуваної роботи та умов праці для підтвердження права працівника на пільгове забезпечення та довідок про заробітну плату за №598 від 26.07.2012р. Зазначений акт було підписано уповноваженими представниками відповідача (далі - акт перевірки; арк.с.11-13).

Згідно акту перевірки позивачем встановлено, що в довідці від 28.10.2004 року № 91-13/4715 про заробітну плату для обчислення пенсії Іваницької А.І. за період роботи з 01.04.1995 року по 31.07.1996 року. відповідачем було завищено розмір заробітної плати в сумі 644 грн. 70,000 коп.

В ході перевірки відповідачем було видано нову довідку № 05-29-13/3930 від 26.07.2012р. про заробітну плату для обчислення пенсії Іваницькій А.І з відкоригованими даними (арк.с.14). Дані, викладені в довідці № 05-29-13/3930 від 26.07.2012 року, відповідають даним первинних документів відповідача.

За розпорядженням № 143791 від 30.10.2012р. позивачем було проведено перерахунок пенсії Іваницької А.І. (арк.с.15).

Отже, внаслідок надання відповідачем недостовірних даних, протягом періоду з 01.01.2004 року по 30.11.2012 року. Іваницькій А.І. виплачувалася пенсія в завищеному розмірі, що призвело до виникнення переплати пенсії на загальну суму 9787,12 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач рішенням від 12.11.2012 року №1021 намагався стягнути з Іваницької А.І. переплату пенсії в розмірі 20% пенсії щомісячно до повного погашення переплати пенсії в сумі 9950,88 грн. Не погодившись з даним рішенням Іваницька А.І. звернулася до Крюківського районного суду м. Кременчуці з позовом до УПФУ в м. Кременчуці про визнання протиправним рішення УПФУ в м. Кременчуці №1021 від 12.11.2012 року його скасування та вчинення дій. Постановою Крюківського районного суду м. Кременчука від 05.03.2013 року у справі №537/44/13-а визнано протиправним, скасовано рішення УПФУ в м. Кременчуці №1021 від 12.11.2012 року та зобов'язано УПФУ в м. Кременчуці повернути Іваницькій А.І. суми утримані з пенсії за рішенням УПФУ в м. Кременчуці №1021 від 12.11.2012 року за період з грудня 2012 року по 28.02.2013 року включно. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2013 року постанова Крюківського районного суду м. Кременчука від 05.03.2013 року у справі №537/44/13-а залишена без змін. Ухвалою Вищого адміністративного суду від 08.01.2014 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою УПФУ в м. Кременчуці на постанову Крюківського районного суду м. Кременчука від 05.03.2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2013 року у справі за позовом Іваницької А.І. до УПФУ в м. Кременчуці про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. Дана ухвала оскарженню не підлягає (арк. с. 31-34). Отже постанова Крюківського районного суду м. Кременчука від 05.03.2013 року у справі №537/44/13-а набрала законної сили.

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України, у постанові від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо (п. 2.6. Постанови).

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов'язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Визначена у вказаній нормі Цивільного кодексу відповідальність є деліктною і застосування такого виду відповідальності можливе лише при наявності певних, передбачених законом умов, а саме: наявність складу правопорушення, тобто - наявність шкоди; протиправна поведінка заподіювача шкоди - відповідача; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина відповідача - заподіювача шкоди.

Згідно із ч. 1 ст. 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Згідно ч. 2 ст. 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" довідки про заробітну плату видаються підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.

Відповідно до статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

З матеріалів справи вбачається, що надмірна виплата сум пенсій відбулася внаслідок подання відповідачем недостовірної довідки, в якій відповідачем було вказано завищені розміри заробітної плати Іваницької А.І., яка враховується при обчисленні пенсій.

Встановлені обставини свідчать про те, що завдана шкода у вигляді переплати пенсії в розмірі 9 787,12 грн. відбулася внаслідок неправомірних дій відповідача за його вини. Відшкодування вказаної шкоди покладається на відповідача за нормами статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Розмір шкоди підтверджуються довідкою із вірним визначенням розміру заробітної плати та розрахунком, який позивач долучив до позовної заяви.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Таким чином, на підставі матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються наявними доказами (в мат. справи) і підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача, щодо того, що позивачем не доведено наявності у сукупності всіх елементів складу правопорушення, які тягнуть за собою відповідальність у вигляді відшкодування шкоди, в сумі 9787,12 грн. заподіяної відповідачем державі внаслідок видачі недостовірних документів (довідки від 28.10.2004 року за вих. № 91-13/4715 ) суд відхиляє виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.101 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її. Таким чином, обов'язок відшкодування відповідачем заподіяних збитків прямо встановлений законом.

Доводи відповідача щодо обов'язку позивача перевіряти обґрунтованість видачі довідки судом не можуть бути взяті до уваги, оскільки згідно із п. 32 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Пенсійного фонду України № 224/30 від 30.04.2002 року, це є правом органу, який призначає пенсію. Крім того, довідка, відповідно до якої було здійснено перерахунок пенсії, містить печатку відповідача та підписи уповноважених осіб - керівника і головного бухгалтера, тобто на момент подання довідки для перерахунку пенсії у позивача могло не виникнути сумнівів у її достовірності. Посилання відповідача на те, що позивачем перераховано пенсію з 01.01.2004 року по 30.11.2012 року ( за 8 років), не зважаючи на строк позовної давності в три роки є безпідставними, оскільки позивач звернувся з даним позовом до суду після того, як йому стало відомо про дане порушення після проведення перевірки 26.07.2012 року, як наслідок позивач правомірно заявив про стягнення з відповідача переплату пенсії за весь час порушення. При цьому позивачем заява про застосування строку позовної давності не подавалась.

Заперечення відповідача, що Акт перевірки №598 від 26.07.2012р.( де встановлено факт завищення заробітної плати Іваницькій А.І. за період з 01.04.1995 року по 31.07.1996 року) складений з порушенням вимог діючого законодавства оскільки не містить викладення суті самого порушення та посилань на нормативно - правові акти з обґрунтуванням такого порушення суд не приймаються до уваги, оскільки даний акт перевірки було підписано уповноваженими представниками відповідача без зауважень до проведеної перевірки та скріплено печаткою відповідача Крім того, в ході проведення перевірки на виправлення помилки відповідачем було видано нову довідку № 05-29-13/3930 від 26.07.2012р. про заробітну плату для обчислення пенсії Іваницькій А.І з відкоригованими даними, отже відповідач не заперечував та визнавав факт видачі невірної довідки.

Крім вище викладеного представник відповідача озвучив суду письмове клопотання про зменшення розміру переплати пенсії (шкоди) до 1000, 00 грн., на підставі ст. 1193 ЦК України та п.3. ст. 83 ГПК України, посилаючись на своє скрутне матеріальне становище.

При вирішення питання стосовно зменшення заявленої до стягнення переплати пенсії (шкоди) суд виходив з наступного.

Відповідно до ч.4 статті 1193 ЦК України суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням злочину.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

В обґрунтування свого клопотання про зменшення розміру переплати пенсії (шкоди) відповідач посилається на те, що він є виробником теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води мешканцям міста Кременчука та юридичним особам. Рівень тарифів на опалення та постачання гарячої води населенню та релігійним організаціям не покриває затрати товариства на виробництво теплової енергії. Внаслідок цього діяльність товариства щодо виробництва теплової енергії є збитковою.

У даній справі сума переплати пенсії (шкоди) не є значною, можливість стягнення шкоди за дане правопорушення визначено Законом України "Про пенсійне забезпечення", застосування п.3 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України є правом, а не обов'язком суду, при цьому, розмір такого зменшення повинен ґрунтуватися на обставинах справи, встановлених судом при дослідженні поданих сторонами доказів. В даному випадку суд не вбачає підстав для зменшення суми переплати пенсії (шкоди).

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи вище наведене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (вул. Старий Поділ, 5, м. Полтава, Полтавська область,36022, ідентифікаційний код 00131831) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці (вул.50-річчя СРСР, 9, м. Кременчук, Полтавська область,39600, ідентифікаційний код 37895789, р/р 25606300120462 в ФПОУ АТ "Ощадбанк", МФО 831467) 9787,12 грн. відшкодування надмірно виплаченої пенсії.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (вул. Старий Поділ, 5, м. Полтава, Полтавська область,36022, ідентифікаційний код 00131831) в доход Державного бюджету України 1827,00 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 24.11.2014р.

Суддя Тимощенко О.М.