Постанова

від 19.11.2014 по справі 10/478

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2014 року Справа № 10/478 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Гольцової Л.А., Козир Т.П., розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІФГ Капітал" на ухвалу та постановуГосподарського суду міста Києва від 01.04.2014 Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2014 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ІФГ Капітал" прозалучення до участі у справі правонаступника та заміну сторони у виконавчому провадженні у справі№ 10/478 Господарського суду міста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІС - Компані" простягнення грошових коштів за участю представників сторін:

позивача: не з'явилися

відповідача: Хлєбов О.Б., дов. від 31.03.2014 № 45

скаржника: Погорєлов А.П., дов. від 30.09.2014 №7

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.02.2011 у справі № 10/478 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІС - Компані" задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІС - Компані" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" заборгованість по кредиту та відсоткам в сумі 575769,94 дол. США, що за офіційним курсом Національного банку України складає 4570289,05 грн., 46128,86 дол. США пені, що за офіційним курсом Національного банку України складає 366157,05 грн. та судові витрати в сумі 25736,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" звернулося до Господарського суду міста Києва з клопотанням про залучення до участі у справі правонаступника позивача та заміну сторони у виконавчому провадженні, згідно із яким просило суд залучити у справі № 10/478 правонаступника позивача - ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал", а також замінити сторону у виконавчому провадженні ВПВР УДВС ГУЮ з ТОВ "Укрпромбанк" на ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2014 у справі № 10/478 (суддя Котков О.В.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2014 (колегія суддів у складі: головуючого судді Шевченка Е.О., суддів Зеленіна В.О., Синиці О.Ф.), у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" про залучення його до участі у справі як правонаступника позивача та заміну сторони у виконавчому провадженні відмовлено.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.04.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2014 у справі № 10/478, задовольнити клопотання ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал".

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення і неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Сторони згідно з приписами статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак позивач не скористався передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, вважає касаційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, рішенням Господарського суду міста Києва від 03.02.2011 у справі № 10/478 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІС - Компані" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" заборгованість по кредиту та відсоткам в сумі 575769,94 дол. США, що за офіційним курсом Національного банку України складає 4570289,05 грн., 46128,86 дол. США пені, що за офіційним курсом Національного банку України складає 366157,05 грн., та судові витрати в сумі 25736,00 грн.

03.03.2011 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 03.02.2011 видано наказ.

Судами першої та апеляційної інстанції зазначено, що 05.09.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (далі - установник управління), Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" (далі - управитель) та Національним банком України було укладено договір № 31-Л про передавання в управління непроданих активів (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору установник управління передає в управління управителеві активи, наявні на балансі установника управління на дату укладання цього договору, а управитель приймає в управління активи і зобов'язується вживати всіх необхідних заходів для задоволення вимог кредиторів установника управління за рахунок активів. Перелік активів наведено в додатку 1 до договору. Вигодонабувачами за договором є кредитори установника управління, які на дату підписання договору внесені до переліку (реєстру) вимог кредиторів установника управління та кредитори, вимоги яких виникли під час здійснення ліквідаційної процедури установника управління та розрахунки з якими не проведені.

Як передбачено п. 1.2 договору, управитель є довірчим власником отриманих в управління активів. До управителя не переходить право власності на активи. Обмеження права довірчої власності управителя встановлюється цим договором та законодавством.

Судом апеляційної інстанцій також з'ясовано, що згідно з Актом приймання-передавання в управління непроданих активів ТОВ "Укрпромбанк" від 01.10.2013 ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" прийняло в управління активи від ТОВ "Укрпромбанк", в тому числі права вимоги до ТОВ "ВІС-Компані" згідно Кредитного договору №33/Г-1/КВ-08, який є підставою для стягнення заборгованості у даній справі.

Посилаючись на те, що на підставі договору № 31-Л від 05.09.2013 Товариству з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" передані в управління активи, що перебували на балансі ТОВ "Укрпромбанк", зокрема, право вимоги за кредитним договором № 33/Г-1/КВ-08, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІС - Компані", і він є довірчим власником отриманих в управління активів, заявник просить залучити його до участі у справі № 10/478 як правонаступника позивача та замінити сторону стягувача у виконавчому провадженні з Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал".

Відмовляючи у задоволенні клопотання ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал", суд першої інстанції виходив з того, що заявником не надано доказів відкриття органами Державної виконавчої служби виконавчого провадження з примусового виконання рішення Господарського суду міста Києва від 03.02.2011, а зі змісту акту приймання-передавання в управління непроданих активів ТОВ "Укрпромбанк" неможливо дійти висновку про передачу ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" права вимоги за кредитним договором №33/Г-1/КВ-08 від 28.08.2008. З урахуванням неможливості здійснення на підставі ст. 25 Господарського процесуального кодексу України процесуального правонаступництва за обставин відсутності реорганізації підприємства чи організації - сторони у справі та враховуючи відсутність доказів стадії виконавчого провадження, місцевий господарський суд дійшов висновку про недоведеність позивачем викладених у клопотанні обставин та відсутність правових підстав для його задоволення.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи справу у повному обсязі згідно із положеннями ст. 101 Господарського процесуального кодексу України та залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції, виходив з того, що за договором управління майном не має місця переходу всієї сукупності прав та обов'язків від установника до управителя, за цим договором управитель діє виключно в інтересах установника управління, що свідчить про відсутність універсального правонаступництва, яке є підставою для заміни сторони як у даних спірних правовідносинах, так і у виконавчому провадженні.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглядаючи у касаційному порядку оскаржувані ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 316 Цивільного кодексу України передбачений особливий вид права власності - право довірчої власності, яке виникає внаслідок закону або договору управління майном.

Відповідно до ст. 1029 Цивільного кодексу України за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).

Договір управління майном може засвідчувати виникнення в управителя права довірчої власності на отримане в управління майно.

Законом чи договором управління майном можуть бути передбачені обмеження права довірчої власності управителя.

При цьому, як передбачено ч. 5 ст. 1033, ч. 1 ст. 1037 Цивільного кодексу України управитель, якщо це визначено договором про управління майном, є довірчим власником цього майна, яким він володіє, користується і розпоряджається відповідно до закону та договору управління майном з обмеженням права відчужувати майно, передане в управління, та укладати щодо нього договір застави згодою установника управління.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Правління Національного банку України від 21.01.2010 № 19 відкликана банківська ліцензія у Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" та ініційована процедура ліквідації банку.

Відповідно до ч. 12 ст. 96 Закону України "Про банки і банківську діяльність", яка застосовується до спірних правовідносин в силу п. 3 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", у разі, якщо на момент закінчення строку ліквідації залишилися непроданими активи банку і негайний продаж матиме наслідком істотну втрату їх вартості, ліквідатор передає такі активи в управління визначеній Національним банком України юридичній особі, яка зобов'язана вжити заходів щодо продовження погашення заборгованості кредиторів банку за рахунок отриманих активів.

Порядок передачі непроданих активів ліквідатором банку визначений главою 13 Розділу VI Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28 серпня 2001 № 369 (далі - Положення).

Так, згідно із п. 13.1 Положення ліквідатор у разі потреби передавання активів банку, які залишаються непроданими на час закінчення процедури ліквідації банку, негайний продаж яких матиме наслідком істотну втрату їх вартості, в управління іншій юридичній особі звертається до Національного банку з відповідною пропозицією згідно зі статтею 96 Закону про банки.

Як передбачено п. 13.5 Положення, комісія Національного банку приймає рішення про проведення конкурсу з визначення управителя та його затвердження за наявності обґрунтованого клопотання ліквідатора та позитивного висновку уповноваженого структурного підрозділу про надання згоди на передавання непроданих активів банку в управління юридичній особі.

Пунктом 13.9 Положення визначено, що за результатами конкурсу між банком, Національним банком і управителем укладається тристоронній договір (додаток 6 до цього Положення). Договір про передавання в управління непроданих активів від імені Національного банку підписує уповноважена посадова особа Національного банку.

Договір набирає чинності з дати його підписання.

Відповідно до п. 13.10 Положення ліквідатор передає управителю активи, а також документи щодо подальшого задоволення вимог кредиторів за рахунок цих активів на умовах, визначених у договорі (у тому числі перелік вимог кредиторів, які були включені до реєстру вимог кредиторів та залишилися незадоволеними на час закінчення ліквідаційної процедури банку, копію реєстру акціонерів банку, що ліквідовується, засвідчену реєстратором).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 05.09.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк", Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" та Національним банком України було укладено договір № 31-Л про передавання в управління непроданих активів, відповідно до умов якого установник управління передає в управління управителеві активи, наявні на балансі установника управління на дату укладання цього договору, а управитель приймає в управління активи і зобов'язується вживати всіх необхідних заходів для задоволення за рахунок активів вимог кредиторів установника управління (вигодонабувачів).

Відповідно до акту приймання - передавання в управління непроданих активів ТОВ "Укрпромбанк" від 01.10.2013 банком передано, а Товариством з обмеженою відповідальністю "ІК "ІФГ Капітал" прийнято, зокрема, право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІС - Компані" згідно кредитного договору № 33/Г-1/КВ-08, код ЄДРПОУ 31241468, балансова вартість активу 4745225,09 грн.

Як визначено п. 13.11 Положення, управитель набуває прав сторони (учасника) у судових справах, у якій стороною (учасником) був банк, який ліквідовано, а також прав сторони (учасника) виконавчих проваджень за участю банку.

Аналогічне право управителя передбачено і п. 2.4. договору.

Відповідно до ст. 25 Господарського процесуального кодексу України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір , господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Пунктом 1.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що зазначеною статтею ГПК передбачено процесуальне правонаступництво у зв'язку не лише зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб'єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі заміни кредитора або боржника у зобов'язанні (статті відповідно 512 і 520 Цивільного кодексу України).

Разом з тим, відмовляючи у задоволенні клопотання ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" суди попередніх інстанцій не врахували особливості правової природи права довірчої власності управителя та вищенаведені особливості процедурі ліквідації банку і правові наслідки передачі непроданих активів банку в управління під час її здійснення, у зв'язку із чим дійшли помилкового висновку про те, що за договором № 31-л від 03.09.2012 не відбулось заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір.

При цьому, місцевий господарський суд, вказуючи на неможливість здійснення на підставі ст. 25 Господарського процесуального кодексу України процесуального правонаступництва за обставин відсутності реорганізації підприємства - сторони у справі, не врахував передбачені вказаною нормою випадки залучення до участі у справі правонаступника відповідної сторони, які не обмежуються лише фактом реорганізації сторони у справі.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції, посилаючись на положення ст. 1029 Цивільного кодексу України та зазначаючи про те, що управитель діє в інтересах установника управління, залишив поза увагою та не надав правової оцінки, зокрема, пунктам 1.1, 9.4 - 9.6, 9.8. договору, за змістом яких управитель здійснює управління активами не в інтересах Установника управління, а в інтересах вигодонабувачів - кредиторів Установника управління; активи, що є предметом управління, не повертаються Установнику управління, а договір управління продовжує свою дію і за сторонами зберігаються їх права та обов'язки також і після завершення процедури ліквідації Установника управління та виключення його з Державного реєстру банків і Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до ст. 111-9 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення.

Враховуючи, що фактичні обставини, які входять до предмета доказування у цій справі, з'ясовані судами першої та апеляційної інстанції з достатньою повнотою, однак суди попередніх інстанцій вказаним обставинам дали неправильну юридичну оцінку, колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення в частині відмови у задоволенні клопотання ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" про залучення його до участі у справі як правонаступника позивача підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення клопотання ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" в цій частині.

В частині відмови у задоволенні клопотання про заміну сторони у виконавчому провадженні, оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін з наступних підстав.

Як визначено статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження" стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ.

У разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до ст.ст. 19, 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зокрема, за заявою стягувача або його представника, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Враховуючи відсутність доказів відкриття органами Державної виконавчої служби виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 03.03.2011, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про відсутність підстав для заміни стягувача у виконавчому провадженні, у зв'язку із чим клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ІФГ Капітал" в цій частині задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" задовольнити частково.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.04.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2014 у справі № 10/478 скасувати в частині відмови у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" про залучення його до участі у справі як правонаступника позивача.

В цій частині прийняти нове рішення.

Залучити до участі у справі № 10/478 правонаступника Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал".

В іншій частині ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.04.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2014 у справі № 10/478 залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІС - Компані" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 304,50 грн.

Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

Головуючий суддя: Л. Іванова

судді: Л. Гольцова

Т. Козир