Постанова

від 10.06.2015 по справі 10/478

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2015 р. Справа№ 10/478

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Лобаня О.І.

суддів: Майданевича А.Г.

Федорчука Р.В.

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 10.06.2015 року,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал» на ухвалу господарського суду міста Києва від 14.04.2015 року

у справі № 10/478 (суддя - Морозов С.М.)

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал»

про видачу дубліката наказу господарського суду міста Києва від 03.03.2011 року

та поновлення строку для його пред'явлення

у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Український

промисловий банк»

до товариства з обмеженою відповідальністю «ВІС-Компані»

про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.02.2011 року позовні вимоги ТОВ «Український промисловий банк» до ТОВ «ВІС-Компані» про стягнення грошових коштів - задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ «ВІС-Компані» на користь ТОВ «Український промисловий банк» заборгованість по кредиту та відсоткам в сумі 575769,94 дол. США, що за офіційним курсом Національного банку України складає 4570 289,05 грн., 46128,86 дол. США пені, що за офіційним курсом Національного банку України складає 366157,05 грн. та судові витрати в сумі 25736,00 грн. На виконання рішення господарського суду міста Києва від 03.02.2011 року видано наказ.

10.02.2014 року до суду першої інстанції від ТОВ «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал» надійшла заява про залучення до участі у справі правонаступника позивача та заміну сторони у виконавчому провадженні.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 01.04.2014 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2014 року, в задоволенні заяви ТОВ «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал» про залучення до участі у справі правонаступника позивача та заміну сторони у виконавчому провадженні по справі № 10/478 відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.11.2014 року ухвалу господарського суду міста Києва від 01.04.2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2014 року скасовано в частині відмови у задоволенні клопотання ТОВ «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал» про залучення до участі у справі як правонаступника позивача. Так, залучено до участі у справі № 10/478 правонаступника ТОВ «Український промисловий банк» - ТОВ «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал». В іншій частині ухвалу господарського суду міста Києва від 01.04.2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2014 року у справі № 10/478 залишено без змін.

24.03.2015 року до суду першої інстанції надійшла заява ТОВ «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал» про видачу дубліката наказу господарського суду міста Києва від 03.03.2011 року у справі № 10/478 та поновлення строку для його пред'явлення до виконання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.04.2015 року відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал» про видачу дубліката наказу господарського суду міста Києва від 03.03.2011 року у справі № 10/478 та у поновленні строку для його пред'явлення до виконання.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції від 14.04.2015 року, ТОВ «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал» звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить ухвалу господарського суду міста Києва від 14.04.2015 року по справі № 10/478 скасувати та задовольнити заяву ТОВ «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал» про видачу дубліката наказу господарського суду міста Києва від 03.03.2011 року у справі № 10/478 та про поновлення строку для його пред'явлення до виконання. Також, скаржник просив поновити строк на подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду міста Києва від 14.04.2015 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2015 року відновлено скаржнику строк для подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал» на ухвалу господарського суду міста Києва від 14.04.2015 року прийнято до провадження та призначено до розгляду.

У судовому засіданні 10.06.2015 року представник ТОВ «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал» надав суду свої пояснення по справі в яких, апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі з доводами викладеними в ній та просив скаргу задовольнити, ухвалу місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення суду яким заяву ТОВ «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал» задовольнити. Видати ТОВ «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал» дублікат наказу господарського суду міста Києва від 03.03.2011 року у справі № 10/478 та про поновлення строку для його пред'явлення до виконання.

Представник ТОВ «ВІС-Компані» у судовому засіданні 10.06.2015 року також надав суду свої пояснення по справі, в яких проти вимог апеляційної скарги заперечив та просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а ухвалу господарського суду міста Києва від 14.04.2015 року залишити без змін.

Відповідно до статті 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду. Окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду, зокрема, про відмову у видачі дубліката наказу.

Згідно статті 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про необхідність залишити без задоволення апеляційну скаргу ТОВ «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал» з наступних підстав.

У пункті 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17 жовтня 2012 року «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» зазначено, що відповідно до статті 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснює у справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу місцевим господарським судом після набрання судовим рішенням законної сили згідно з вимогами статті 85 ГПК і повернення матеріалів справи із суду апеляційної інстанції (якщо рішення оскаржувалося в апеляційному порядку і не було скасоване чи змінене), а строк пред'явлення наказу до виконання повинен відповідати статті 22 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 21 закону України «Про виконавче провадження» (в редакції станом на дату видачу наказу) строк пред'явлення виконавчого листа до виконання становив 3 роки.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Як вбачається з матеріалів справи, наказ господарського суду міста Києва від 03.03.2011 року у справі № 10/478 був дійсний для пред'явлення до виконання до 03.03.2014 року.

Згідно із ч. 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутись із заявою про поновлення пропущеного строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

Відповідно до ст. 119 Господарського процесуального кодексу України у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно зазначив місцевий господарський суд, судами першої та апеляційної інстанції при розгляді заяви ТОВ «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал» про залучення до участі у справі правонаступника позивача та заміну сторони у виконавчому провадженні встановлено, що 05.09.2013 року між ТОВ «Український промисловий банк», ТОВ «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал» та Національним банком України було укладено договір №31-Л про передавання в управління непроданих активів, відповідно до умов якого установник управління передає в управління управителеві активи, наявні на балансі установника управління на дату укладання цього договору, а управитель приймає в управління активи і зобов'язується вживати всіх необхідних заходів для задоволення за рахунок активів вимог кредиторів установника управління (вигодонабувачів).

Відповідно до акту приймання-передавання в управління непроданих активів ТОВ «Укрпромбанк» від 01.10.2013 року банком передано, а ТОВ «ІК «ІФГ Капітал» прийнято, зокрема, право вимоги до ТОВ «ВІС-Компані» згідно кредитного договору №33/Г-1/КВ-08, балансова вартість активу 4745225,09 грн.

При цьому, скасовуючи ухвалу господарського суду міста Києва від 01.04.2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2014 року у справі № 10/478, Вищий господарський суд України у своїй постанові від 19.11.2014 року зазначив, що суди попередніх інстанцій не врахували особливості правової природи права довірчої власності управителя та вищенаведені особливості процедурі ліквідації банку і правові наслідки передачі непроданих активів банку в управління під час її здійснення, у зв'язку із чим дійшли помилкового висновку про те, що за договором №31-Л від 05.09.2013 року не відбулось заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір та зважаючи на положення ст. 25 Господарського процесуального кодексу України та п. 1.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» залучив до участі у справі №10/478 правонаступника ТОВ «Український промисловий банк» - ТОВ «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал».

В частині відмови у задоволенні клопотання заявника про заміну сторони у виконавчому провадженні, оскаржувані судові рішення Вищий господарський суд України залишив без змін на підставі відсутності доказів відкриття органами Державної виконавчої служби виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду міста Києва від 03.03.2011 року.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

Стягувачам, які з поважних причин пропустили строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання, суд може поновити його тільки щодо виконавчих листів, виданих на підставі рішення, ухвали, постанови в цивільній справі, та вироку, ухвали, постанови в кримінальній справі. Пропущений строк для пред'явлення до виконання наказу господарського суду може бути відновлений судом, який постановив судове рішення, за наявності умов, передбачених ст. 119 ГПК України. (п. 11 постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 26 грудня 2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження»).

Таким чином, зважаючи на те, що постановою Вищого господарського суду України від 19.11.2014 року залишено в силі ухвалу господарського суду міста Києва від 01.04.2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2014 року у справі № 10/478 в частині відмови в задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що заявник не набув статусу учасника виконавчого провадження (стягувача), а тому в силу приписів ст.ст. 116, 119 Господарського процесуального кодексу України місцевий господарський суд правомірно відмовив заявнику у задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу суду від 03.03.2011 року до виконання.

Щодо видачі заявнику дублікату наказу господарського суду міста Києва від 03.03.2011 року, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до ст. 120 Господарського процесуального кодексу України у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання. Про видачу дубліката наказу виноситься ухвала. До заяви про видачу дубліката наказу мають бути додані: довідка установи банку, державного виконавця чи органу зв'язку про втрату наказу; при втраті наказу стягувачем - довідка стягувача, підписана керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації, що наказ втрачено і до виконання не пред'явлено. За видачу стягувачу дубліката судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом.

У відповідності до постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» дублікат наказу (стаття 120 ГПК) має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити й дату видачі останнього (а не дату видачі дубліката).

Господарський процесуальний кодекс не зобов'язує стягувача або державного виконавця наводити причини втрати наказу. Підставою для видачі дублікату наказу є подана заява з документами, які підтверджують факт втрати наказу. Господарський процесуальний кодекс не надає суду права відмовити у задоволенні заяви про видачу дублікату наказу з мотивів її необґрунтованості. Водночас, у видачі дубліката наказу може бути відмовлено, якщо до заяви про видачу дубліката не додано документів, передбачених ч. 3 статті 120 ГПК України.

Якщо наказ втрачено стягувачем до пред'явлення наказу до виконання, він повинен додати до заяви про видачу дублікату наказу довідку стягувача, підписану керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації. У цій довідці має бути зазначено, що наказ втрачено і до виконання не пред'явлено.

Якщо наказ втрачено державним виконавцем, до заяви додається довідка державного виконавця про втрату наказу. Якщо наказ втрачено установою банку, в якого наказ пред'явлено до виконання, до заяви додається довідка цієї установи банку про втрату наказу. Якщо наказ втрачено під час пересилання його поштою, до заяви додається довідка органу зв'язку (поштового відділення) про втрату поштового відправлення, в якому пересилався наказ.

Аналізуючи норми ст. 120 господарського процесуального кодексу України можна зробити висновок, що вказана стаття передбачає звернення з заявою про видачу дублікату наказу стягувачем або державним виконавцем, тоді як зазначено вище, заявник статусу учасника виконавчого провадження не набув.

До того ж, як було зазначено вище та вірно встановлено судом першої інстанції, наказ від 03.03.2011 року був дійсний для пред'явлення його до виконання до 03.03.2014 року, тоді як заявник з заявою про видачу дублікату наказу звернувся 24.03.2015 року, тобто після закінчення строку, встановленого для його пред'явлення до виконання.

Надана скаржником довідка про втрату судового наказу не можу бути прийнята судом як належний доказ по справі, оскільки, не містить дати та реєстраційного номеру документа, а з тексту довідки вбачається що судовий наказ втрачено стоном на 06.04.2015 року, тобто, знову ж таки після закінчення строку, встановленого для його пред'явлення до виконання.

Колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що скаржником, ані під час розгляду справи у суді першої інстанції, ані під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не було надано суду доказів на підтвердження відкриття виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду міста Києва від 03.03.2011 року, в тому числі доказів на підтвердження переривання строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання. При цьому, таких доказів не було надано й як станом на дату розгляду касаційної скарги ТОВ «ІК «ІФГ Капітал» на ухвалу господарського суду міста Києва від 01.04.2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2014 року у справі № 10/478.

З огляду на зазначене, оскільки скаржником не надано жодного належного з перелічених у ч. 3 ст. 120 ГПК України документів що підтверджують втрату судового наказу, судова колегія вважає, що у суду відсутні підстави для задоволення вимоги скаржника про видачу дублікату судового наказу, оскільки доводи скаржника в цій частині ґрунтуються на припущеннях та є необґрунтованими.

Відповідно до ст. 33 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал» не надано докази та належним чином не доведено правомірність вимог апеляційної скарги про скасування ухвали місцевого господарського суду від 14.04.2015 року.

Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі, апелянтом не було надано суду апеляційної інстанції.

За вказаних обставин, апеляційний господарський суд вважає, що оскаржувана ухвала господарського суду міста Києва від 14.04.2015 року у справі № 10/478 є законною та обґрунтованою, прийнята з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим в задоволенні апеляційної скарги ТОВ «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал» слід відмовити, а оскаржувану ухвалу господарського суду міста Києва від 14.04.2015 року залишити без змін.

Враховуючи наведене вище та керуючись ст. ст. 99, 101-106, 119, 120 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал» на ухвалу господарського суду міста Києва від 14.04.2015 року у справі № 10/478 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 14.04.2015 року у справі № 10/478 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 10/478 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя О.І. Лобань

Судді А.Г. Майданевич

Р.В. Федорчук

Дата підписання 15.06.2015 року