Рішення

від 14.11.2014 по справі 922/4640/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2014 р.Справа № 922/4640/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Кріциній В.Е.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мобильсервіс", м. Харків до Харківської міської ради, м. Харків Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ,Інспекція державного архітектурно - будівельного контролю у Харківській області м.Харків,вул.Космічна,21-а, корпус -1 про визнання права власності за участю представників:

позивача - Прокоп'єв Р.Є.дов.№ 18 від 05.03.2014р.

відповідача - не з*явився

3-я особи - не з*явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мобильсервіс", звернулось до господарського суду Харківської області із позовною заявою до Харківської міської ради в якій просить суд визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "МОБИЛЬСЕРВІС" (код 22614607) право власності на нерухоме майно, яке перебуває на його балансі та розташоване за адресою: м. Харків, проспект Перемоги, 51, а саме:

- нежитлова будівля літ. «А-1», загальною площею 440,5 м2, 1997 року побудови;

- нежитлова будівля літ. «Б-1», загальною площею 560,4 м2, 1997 року побудови;

- нежитлова будівля (Прохідна) літ. «Г-1», загальною площею 10,4 м2, 1997 року побудови;

- нежитлова будівля (Мийка) літ. «Д-1», загальною площею 149,8 м2 , 1997 року побудови, витрати по сплаті судового збору залишити за позивачем.

Ухвалою господарського суду від 22.10.2014року порушено провадження у справі №922/4640/14, розгляд справи призначено на 11.11.2014року.

В матеріалах справи міститься заява прокуратури Харківської області (вх.№39502 від 10.11.2014року) про ознайомлення з матеріалами справи, з метою встановлення наявності або відсутності підстав для вступу у розгляд справи, вказана заява про ознайомлення з матеріалаи справи була задоволена судом 14.11.2014року , про що свідчить підпис прокурора в нотатках на обкладинці справи №922/4640/14.

Представник позивача в судовому засіданні 14.11.2014року підтримує заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 14.11.2014року не з'явився, через канцелярію господарського суду ( вх.№ 13745/9-14 від 14.11.2014року) просив суд прийняти законне та обґрунтоване рішення на підставі наявних у справі матеріалів, яке не порушує права третіх осіб, також просив суд розглядати справу без участі представника відповідача.

Представник третьої особи в судове засідання 14.11.2014року не з'явився, через канцелярію господарського суду ( вх.№40485/14 від 14.11.2014року) надав пояснення в яких не заперечує проти заявлених позовних вимог.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України ( Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР ), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

Протягом 1993-1997 року Товариством з обмеженою відповідальністю "МОБИЛЬСЕРВІС", яке є правонаступником Харківського обласного центру"АвтоВазтехобслуживание", АТ "Харьковвлада" та ЗАТ "МОБИЛЬСЕРВІС" за власні кошти господарським способом були побудовані наступні об'єкти нерухомого майна капітального типу:

- нежитлова будівля літ. «А-1», загальною площею 440,5 м2;

- нежитлова будівля літ. «Б-1», загальною площею 560,4 м2 ;

- нежитлова будівля (Прохідна) літ. «Г-1», загальною площею 10,4 м 2;

- нежитлова будівля (Мийка) літ. «Д-1», загальною площею 149,8 м2.

Вказане нерухоме майно, відповідно до довідки про балансову належність від 12.05.2014 року №31, перебуває на балансі Позивача та було побудовано ним за передбаченим на той час законодавством дозволом - відповідно до рішення виконавчого комітету Харківської міської ради народних депутатів від 12.07.1989 року №173-29 .

01.12.1997 року згідно Акту державної приймальної комісії з приймання в експлуатацію завершеного будівництвом об'єкту вказане нерухоме майно в складі цілісного майнового комплексу було прийнято (введено) в експлуатацію.

14.01.1998 року Рішенням №14 Виконавчого комітету Харківської міської ради Позивачу було надано у тимчасове користування для експлуатації станції технічного обслуговування автомобілів (в цілому) земельну ділянку площею 4564 м2 за адресою: м. Харків, проспект Перемоги, 51 .

28.01.1998 року між Позивачем та Харківською міською радою (далі- Відповідач) було укладено договір на право тимчасового користування землею №1457, який був зареєстрований в книзі записів договорів на право тимчасового користування землею 11.02.1998 року за №1457 виконкомом Харківської міської ради м. Харкова.

Вказаним Договором Позивачу була надана у тимчасове платне користування земельна ділянка за адресою: м. Харків, проспект Перемоги, 51 загальною площею 0,4564 га, для експлуатації станції технічного обслуговування автомобілів.

10.03.1998 року Державним комунальним підприємством Харківського міського бюро технічної інвентаризації № 1 Фонду міського майна Харківської міської ради народних депутатів на вказане нерухоме майно було проведено державну реєстрацію за Позивачем відповідно до чинного на той час законодавства України, яке регулювала вказані правовідносини, з видачею реєстраційного посвідчення від 10.03.1998 року, про що здійснено запис в реєстрову книгу за реєстровим номером 2561.

27.03.2014 року Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНВЕНТАРБЮРО" на замовлення Позивача було оновлено дані технічної інвентаризації шляхом оформлення технічних паспортів на нерухоме майно, яке перебуває на балансі Позивача та розташоване за адресою: м. Харків, проспект Перемоги, 51, відповідно до яких встановлено наступні технічні характеристики вказаного нерухомого майна:

- нежитлова будівля літ. «А-1», загальною площею 440,5 м2 , 1997 року побудови;

- нежитлова будівля літ. «Б-1», загальною площею 560,4 м2, 1997 року побудови;

- нежитлова будівля (Прохідна) літ. «Г-1»; загальною площею 10,4 м2 , 1997 року побудови;

- нежитлова будівля (Мийка) літ. «Д-1», загальною площею 149,8 м2 , 1997 року побудови .

При цьому встановлено, що нежитлові будівлі літ. «Г-1» (Прохідна) та літ. «Д-1» (Мийка) були добудовані в складі майнового комплексу станції технічного обслуговування автомобілів в 1997 році (відповідно до даних вказаної технічної інвентаризації), але своєчасно не були оформлені правовстановлюючими документами відповідно до порядку, передбаченому чинним законодавством, який діяв на той час.

Крім того, нежитлова будівля літ. "В-1", право власності на яке було оформлено реєстраційним посвідченням від 10.03.1998 року та зареєстровано в реєстрову книгу за реєстровим номером 2561, відповідно до даних інвентаризаційної справи була знесена .

02.04.2014 року на виконання вимог ст.4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" Позивач звернувся до реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень для проведення державної реєстрації права власності щодо вказаного нерухомого майна.

22.04.2014 року державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області було відмовлено в державній реєстрації вказаного нерухомого майна за Позивачем у зв'язку із відсутністю рішення органу місцевого самоврядування про затвердження акту державної приймальної комісії про прийняття до експлуатації закінченого будівництвом об'єкта від 01.12.1997 року, неможливістю встановити фактичну адресу для будівництва станції техобслуговування та невідповідністю площ будівель літ. «А-1» та літ. «Б-1» .

Таким чином вбачається, що на даний час право власності на вказане нерухоме майно належним чином не оформлено та не зареєстровано в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, як того вимагає чинне законодавство.

З метою визначення можливості подальшої експлуатації зазначеного нерухомого майна Позивач звернувся до ФОП Савйовського В.В. (ліцензія Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 31.12.2010 №557470).

Відповідно до наданого ФОП Савйовським В.В. технічного висновку будівельні конструкції вказаного нерухомого майна знаходяться у задовільному стані (п.4 висновку), виконані без порушень державних будівельних норм (ДБН), санітарних та протипожежних норм і правил, не суперечать суспільним інтересам та не порушують права інших осіб.

Оскільки одним із основних критеріїв визначення законності володіння майном і відображення його на балансі є також джерела фінансування (централізовані або власні кошти підприємства) судом встановлено, що обслуговування та утримання зазначеного нерухомого майна з моменту його побудови (оплата послуг, поточний і капітальний ремонт, інше) здійснюється за рахунок власних коштів Позивача, останній звернувся до суду з відповідним позовом про визнання права власності.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

Відповідно до ст.41 Конституції України, а також частин 1, 2 ст.319 Цивільного кодексу України кожен володіє, користується та розпоряджається своєю власністю на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Суд зазначає про те, що згідно ст. 41 Конституції України, відповідно до якої кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, у тому числі це стосується і нерухомого майна; право власності набувається у порядку, визначеному законом; ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР, кожна фізична особа або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Зміст права власності, відповідно до ст. 317 ЦК України, становлять три складові - право володіння, користування та розпорядження своїм майном. Володіння майном - це юридично закріплена можливість фактично мати майно, впливати на нього в будь-який момент, здійснювати щодо такого майна свою волю.

Право користування полягає в юридично закріпленій можливості власника використовувати корисні якості майна для себе, мати з цього певну користь та вигоду. Право розпорядження - це можливість власника установлювати, змінювати та припиняти юридичне існування майна.

Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Всупереч викладеним вище нормам Позивач не може в повній мірі здійснити своє право власності щодо зазначених нежитлових будівель.

У цьому випадку Позивач обмежений у своєму праві розпоряджатися своїм майном.

Згідно зі ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Власник або інша заінтересована особа мають право звернутися до суду за забезпеченням права власності, пов'язаних з усуненням перешкод, які заважають власнику або іншому титульному володільцеві здійснювати в повній мірі та беззаперечно свої права володіння та розпорядження майном.

Слід зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільного права є його визнання.

Згідно ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, а відповідно до ч.2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права є його визнання.

Нормами частини 1 статті 182 ЦК України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі за текстом - Закон) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Статтею 3 Закону встановлено, що державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Крім того, відповідно до пункту 36 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №868 від 17.10.2013року, передбачено, що для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені цим Порядком.

Відповідно до підпункту 10 пункту 37 Порядку документом, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є, зокрема, є рішень судів, що набрали законної сили;

Оскільки з матеріалів справи не вбачається, що такі нежитлові будівлі порушують права третіх осіб, то за таких обставин, суд вважає позовні вимоги позивача нормативно та документально обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.19 вказаного Закону України підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, є рішення суду про право власності на нерухоме майно, що набрало законної сили.

Враховуючи вищенаведене судом встановлено, що Позивач є власником вказаного нерухомого майна, оскільки вказане нерухоме майно оформлено Позивачем у 1998 році відповідно до законодавства яке діяло на той час .

Позивач здійснив будівництво зазначеного нерухомого майна за передбаченими на той час дозволом на земельній ділянці, яка у встановленому порядку була відведена Позивачу для вказаної мети .

Вказане нерухоме майно після завершення будівництва було прийнято до експлуатації та проведено його державну реєстрацію .

Судом також встановлено, що вказане нерухоме майно не є новоствореним, реконструйованим чи самочинним будівництвом, що підтверджується поясненнями третьої особи по справі - Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області .

Таким чином,суд дійшов висновку,що позовні вимоги стосовно визнання за позивачем право власності на нерухоме майно, яке перебуває на його балансі та розташоване за адресою: м. Харків, проспект Перемоги, 51, а саме:

- нежитлову будівлю літ. «А-1», загальною площею 440,5 м2, 1997 року побудови;

- нежитлову будівлю літ. «Б-1», загальною площею 560,4 м2, 1997 року побудови;

- нежитлову будівлю (Прохідна) літ. «Г-1», загальною площею 10,4 м2, 1997 року побудови;

- нежитлову будівлю (Мийка) літ. «Д-1», загальною площею 149,8 м , 1997 року побудови, правомірні та обґрунтовані, такі, що підтверджені належними доказами, тому підлягають задоволенню.

Враховуючи те, що Позивач не наполягає на стягненні судового збору з відповідача, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору відносяться на Позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 41, 55, 124 Конституції України, ст. ст. 11, 15, 16, 182, 316-321, 328 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України, положеннями Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст. ст. 1, 12, 21, 22, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "МОБИЛЬСЕРВІС" (61174, м.Харків, проспект Перемоги,51,код 22614607) право власності на нерухоме майно, яке перебуває на його балансі та розташоване за адресою: м. Харків, проспект Перемоги, 51, а саме:

- нежитлова будівля літ. «А-1», загальною площею 440,5 м2, 1997 року побудови;

- нежитлова будівля літ. «Б-1», загальною площею 560,4 м2, 1997 року побудови;

- нежитлова будівля (Прохідна) літ. «Г-1», загальною площею 10,4 м2, 1997 року побудови;

- нежитлова будівля (Мийка) літ. «Д-1», загальною площею 149,8 м2 , 1997 року побудови.

Повне рішення складено 17.11.2014 р.

Суддя О.О. Присяжнюк