Рішення

від 06.11.2014 по справі 917/2084/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

06.11.2014р. Справа № 917/2084/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Олвін-сервіс", пр.Ілліча, 109-а, м.Донецьк, 83059

до Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод", вул. Івана Приходька, 141, м.Кременчук, Полтавська область, 39607

про стягнення 341 715,86 грн.

Суддя Іваницький Олексій Тихонович

секретар судового засідання Жадан Т.С.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився /надав заяву про розгляд справи за його відсутності/

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення заборгованості з ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" по Договору поставки товару №0534-СН від 15.11.2013р. в розмірі 341 715,86 грн.

06.11.2014р. від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника. Суд подане клопотання прийняв, розглянув та залучив до матеріалів справи.

Від відповідача 06.11.2014р. за вх. канцелярії суду №14788 надійшов відзив на позовну заяву, у відзиві - відповідач не погоджується з позовними вимогами посилаючись на те, що позивачем невірно трактовано зміст договору, порядок поставки товару та підстав для перерахування коштів. Суд поданий відзив прийняв та залучив до матеріалів справи.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, суд не оцінює вказані обставини як підставу для подальшого відкладення розгляду справи. Спір розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши і оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, а також за результатами оцінки поданих сторонами господарського процесу доказів, у нарадчій кімнаті суд задовольняє позовні вимоги виходячи з наступного:

15 листопада 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Олвін-сервіс" та Публічним акціонерним товариством "Кременчуцький сталеливарний завод" укладено Договір поставки товару №0534-СН (далі -Договір).

За умовами Договору, Постачальник (ТОВ "Олвін-сервіс" ) зобов"язується поставити і передати у власність Покупцю (ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод") визначений Договором товар.

Пунктом 1.2 Договору визначено, що найменування, одиниця виміру, загальна кількість товару, що підлягає поставці, ціна за одиницю товару, його часткове співвідношення, визначаються специфікацією. Загальна ціна товару за цим Договором становить 172 800,00 грн., в т.ч. ПДВ (п.1.4 Договору). Пунктом 1.2 Договору, визначена Специфікація, відповідно до якої передбачена поставка товару - Стрічка транспортерна, кількістю 60 шт, загальної ціною з ПДВ 172 800,00 грн.

Відповідно до п.2.1 Договору, поставка товару за цим Договором здійснюється протягом 30 календарних днів з дати отримання Постачальником заявки Покупця на замовлення товару. Датою поставки вважається дата підписання видаткової накладної або дата на товарно-транспортній накладній перевізника або дата календарного штемпеля залізничної накладної чи квитанції про приймання вантажу (п.2.4 Договору).

Розрахунки за товар здійснюються протягом 20 календарних днів з дати поставки. Оплата здійснюється шляхом переказу Покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, що визначений у цьому Договорі (п.6.1, п.6.2 Договору).

22 січня 2014 року між сторонами Договору було укладено Додаткову угоду №1 до договору №0534-СН від 15.11.2013р. якою внесено зміни до п.1.4. договору та викладено в наступній редакції: п.1.4 Загальна сума Договору складає 704 520,00 грн. в тому числі ПДВ. Доповнено Договір специфікацією №2 відповідно до якої Стрічка транспортерна 2,2-1200-5ТК-200-2-5-2 Б.РБ в кількості 240 шт. на суму 120 000,00; Стрічка транспортерна 2,2-1000-5ТК-200-2-5-2 Б.РБ в кількості 300 шт. на суму 150 000,00 грн.; Стрічка транспортерна 2,2-800-5ТК-200-2-5-5 Б.РБ в кількості 300 шт. на суму 150 000,00 грн.; Стрічка транспортерна 2,Л-500-3ТК-200-2-5-5 Б.РБ в кількості 55 шт. на суму 23 100,00 грн. Загальна сума 531 720,00 грн.

Умови оплати до даній специфікації здійснюються протягом 30 банківських днів від дати поставки.

На підтвердження поставки товару Позивачем надані суду Видаткова накладна №РН-0000036 від 13.02.2014р. на суму 312 840,00 грн., Довіреність видана ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" економісту Білокопитов А.І. на отримання цінностей за Договором №0534-СН від 15.11.2013р., Товарно-транспортна накладна №5 від 12.02.2014р. підписана представниками вантажовідправника, експедитора та вантажоодержувача.

ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" у визначені Додатком до договору №1 строки (30 банківських днів) оплачено за поставлений товар не було.

17.06.2014 року ТОВ "Олвін-сервіс" на адресу ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" було направлено претензію з вимогою сплатити заборгованість за поставлений товар в розмірі 312 840,00 грн. Вказана претензія залишена відповідачем поза увагою.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з договору поставки.

Відповідно ст. 712 Цивільного Кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. За приписами ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона-постачальник, зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій сторони - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Якщо продавець зобов'язаний передати покупцеві крім неоплаченого також інший товар, він має право зупинити передання цього товару до повної оплати всього раніше переданого товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства (п. 1 та п. 5 ст. 692 Цивільного Кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконував зобов'язання за вищезазначеним Договором щодо здійснення ним поставки товару. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним Договором та приписів ст. 692 Цивільного кодексу України не оплатив отриманий товар у встановлений п.3 Додаткової угоди №1 до Договорі строк, заборгованість останнього на момент подання позову та розгляду даної справи складає 312 840,00 грн. Дана обставина відповідачем не спростована.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 312 840,00 грн. основного боргу підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Пунктом 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 10.6 Договору визначено, що у випадку порушення Покупцем строку розрахунку за поставлений товар останній сплачує на користь Постачальника неустойку у розмірі подвійної облікової ставки, що діяла під час порушення грошового зобов"язання від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Після проведення перевірки наданого позивачем розрахунку позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені за період з 05.03.2014р. по 29.08.2014р. в розмірі 28 875,86 грн., суд визнає його вірним та приходить до висновку, що вимоги позивача в цій частині є правомірними, а тому підлягають задоволенню (розрахунок здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 8.1.5").

Допустимих доказів в спростування вищевикладеного чи інших обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Відповідно до статті 32 ГПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Згідно зі статтею 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Відповідно до, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом / статті 43 ГПК України.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач відповідно до статей 32-34,36,38 ГПК України надав належні докази, довів обставини на які він посилався як підставу своїх вимог та обґрунтував які дають підставу суду позов задовольнити повністю.

Після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення яким позовні вимоги задоволено повністю.

Враховуючи викладене, матеріали справи, обставин справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши подані додаткові докази, керуючись статтями 4 - 4 7 , 22, 28, 32 - 34, 36, 43, 44 - 45, 47 1 , 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, у нарадчій кімнаті, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" (вул. Івана Приходька, 141, м.Кременчук, Полтавська область, 39607, код ЄДРПОУ 05756783) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Олвін-сервіс" (пр.Ілліча, 109-а, м.Донецьк, 83059, код ЄДРПОУ 30871617) заборгованість за Договором №0534-СН

від 15.11.2013р. в розмірі 341 715,86 грн., з яких 312 840,00 грн. - основна заборгованість, 28 875,86 грн. - пеня.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ Іваницький О.Т.

Повне рішення складено 13.11.2014р.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.