Ухвала

від 28.05.2015 по справі 917/2084/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

28.05.2015р. Справа № 917/2084/14

Суддя Іваницький О.Т. розглянувши матеріали скарги Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод", м. Кременчук (№40-21/697 від 24.12.2014) вх. канцелярії суду №1283 від 29.12.2014р. на дії органів Державної виконавчої служби України по справі №91/2084/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Олвін-сервіс", пр.Ілліча, 109-а, м. Донецьк, 83059

до Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод", вул. Івана Приходька, 141, м. Кременчук, Полтавська область, 39607

про стягнення 341 715,86 грн.

Представники:

від скаржника: представник не з"явився

від стягувача: представник не з"явився

від ВДВС: Приймак О.В. дов. №388 від 05.05.2015р.

Бігдай А.В. дов. №06-04/149 від 25.05.2015р.

Розглядається скарга Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод", м. Кременчук (вх. канцелярії суду №1283 від 29.12.2014р.) про визнання неправомірним рішення старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Полтавській області Приймак О.В., викладене в постанові про відкриття виконавчого провадження №45784864 щодо стягнення з ПАТ"Кременчуцький сталеливарний завод" та користь ТОВ "Олвін-сервіс" заборгованості за Договором №0534-СН від 15.11.2013р. в розмірі 341 715,86 грн.; визнання виконавчого провадження №45784864 таким, що відкрито за відсутності законних підстав для відкриття за підвідомчістю Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Полтавській області.

Скаржник повноважного представника у судове засідання не направив, хоч і був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання (повідомлення про вручення поштового відправлення в матеріалах справи).

Оскільки судом були виконані вказані норми, скаржник вважається повідомленим про час та місце розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду скарги, суд встановив:

в обґрунтування скарги щодо неправомірності рішень державного виконавця ВПВР ДВС ГУЮ в Полтавській області Приймак О.В. скаржник зазначає, що Відділом примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Полтавській області було відкрито виконавче провадження №45784864 з виконання наказу №917/2084/14. В постанові зазначено строк для добровільного виконання наказу до 17.12.2014р. Постанова про відкриття виконавчого провадження надійшла до боржника 17.12.2014р, що позбавило товариство можливості для добровільної сплати боргу. ПАТ "КСЗ" направило на електронну адресу виконавчої служби заяву про продовження строку для сплати. Судове рішення по сплаті боргу виконане товариством 18.12.2014р. в повному обсязі.

Крім того, скаржник посилається на порушення підвідомчості виконавчого провадження, оскільки юридична та фактична адреса ПАТ "КСЗ" м.Кременчук, вул. І.Приходька, 141.

При вирішенні поставлених в скарзі питань суд виходив з наступного.

Державним виконавцем ВПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області 11.12.2014 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, після чого на вимогу Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) та Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012, державним виконавцем повідомлено боржника про відкриття виконавчого провадження по стягненню заборгованості.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Постановою державного виконавця ВПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області від 11.12.2014 встановлено строк для самостійного виконання наказу господарського суду Полтавської області № 917/2084/14, виданого 24.11.2014, до 17.12.2014 .

Заява стягувача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Олвін-сервіс» на примусове виконання вищевказаного виконавчого документа отримана відділом ПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області 10.12.2014, за результатами розгляду якої було прийнято державним виконавцем відповідне рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу. Державний виконавець відкриває виконавче провадження на передбачених чинним законодавством підставах, зокрема, на підставі виконавчого документа, зазначеного в ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» та інших підставах, визначених статтею 19 Закону.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження» на відділ примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головного управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі покладається виконання рішень, за якими сума зобов'язання становить від трьох до десяти мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.

Згідно з ч. 3 ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження» інші виконавчі провадження, що перебувають на виконанні в органах державної виконавчої служби, можуть передаватися до відділів примусового виконання рішень в установленому Міністерством юстиції України порядку. Так, Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, (далі - Інструкція) більш детально регламентує порядок передачі та прийняття виконавчого провадження від територіального органу державної виконавчої служби (далі - орган ДВС) до регіонального органу ДВС.

До того ж, відповідно до п. 3.8.4 Інструкції державний виконавець перевіряє за даними Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень при відкритті виконавчого провадження наявність або відсутність іншого виконавчого провадження чи зведеного виконавчого провадження щодо одного й того самого боржника.

Частиною 7 ст. 20 Закону передбачено, що виконавче провадження може бути передано від одного органу державної виконавчої служби до іншого, від одного державного виконавця до іншого в порядку, встановленому Міністерством юстиції України.

Відповідно до п. 6.1. Інструкції виконавче провадження може бути передано від одного органу ДВС до іншого, від одного державного виконавця до іншого у випадках, визначених Законом та Інструкцією.

Згідно з п. 6.2. Інструкції передача виконавчого провадження в межах одного органу ДВС або виконавчої групи здійснюється за письмовим дорученням начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівника виконавчої групи.

Також відповідно до підпункту В пункту 6.3 Інструкції передача виконавчих проваджень на виконання до відділу примусового виконання рішень регіонального органу ДВС, територіальних органів ДВС та виконавчих груп, утворених при цих органах, може здійснюватися за рішенням начальника регіонального органу ДВС щодо виконавчих проваджень, що перебувають на виконанні у територіальних органах ДВС. Так, зведене виконавче провадження по стягненню з ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» заборгованості перебуває на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області (передано на виконання з Крюківського ВДВС Кременчуцького МУЮ на підставі постанови начальника управління ДВС Головного управління юстиції у Полтавській області про передачу виконавчого провадження від 13.05.2014).

Дана постанова є вмотивованою, оскільки частиною 3 ст. 21 Закону передбачено інші випадки передачі виконавчого провадження, окрім вказаних апелянтом у скарзі, зокрема, частинами 1, 2 статті 21 Закону. До того ж, обставини та підстави для вирішення питання про передачу виконавчого провадження та, як наслідок, позитивного його вирішення є досить вагомими.

У зв'язку з наявністю станом на грудень 2014 у відділі ПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області зведеного виконавчого провадження ЗВП 44045717 про стягнення з боржника ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод», відділом ПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області прийнято до виконання вищевказаний виконавчий документ.

Згідно ст. 20 Закону спори про місце здійснення виконавчих дій між органами державної виконавчої служби не допускаються.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону копії постанов державного виконавця та інших документів виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до ст. 47 Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Пунктом 3.20 Інструкції передбачено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, які державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами за адресами, зазначеними у виконавчому документі, або іншими адресами, про які стало відомо державному виконавцю, або зазначеними у письмовій заяві сторони виконавчого провадження, у тому числі шляхом факсимільного зв'язку або електронною поштою.

Постанову про відкриття виконавчого провадження від 11.12.2014 згідно поштового повідомлення про вручення отримано представником боржника за довіреністю 16.12.2014.

На депозитний рахунок відділу ПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області 18.12.2014 від боржника ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» надійшли кошти в сумі 341 715, 86 грн. для перерахування стягувачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Олвін-сервіс».

Платіжним дорученням № 2469 від 22.12.2014 кошти в сумі 341715,86 грн. перераховано на рахунок стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю «Олвін-сервіс».

Постановою державного виконавця ВПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області від 10.02.2015 виконавче провадження закінчено на підставі п. 8 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», тобто, на підставі фактичного виконання рішення суду в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 № 475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Суд бере до уваги те, що п. 1 статті 6 §1 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2004 року по справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду".

За сутністю права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути оправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі оправданої затримки виконання рішення суду залежить зокрема від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.

Оскаржувані боржником дії органів ДВС по виконанню судового рішення у справі №917/2084/14 на думку суду є правомірними, законними та такими, що направлені на своєчасне виконання рішення суду відповідно до національного та міжнародного законодавства з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Беручи до уваги вищевикладене, а також ту обставину, що виконавче провадження за рішенням суду закінчено в межах встановленого законом строку у зв'язку із фактичним виконанням боржником судового рішення, суд вважає за необхідне зазначити, що скасування оскаржуваних постанов призведе до суттєвого порушення права, наданого частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод.

Відповідно до статті 121-2 ГПК України господарський суд розглядає скарги на дії та бездіяльність органів ДВС при виконанні ними ухвал, рішень або постанов господарських судів, а тому господарський суд позбавлений права розглядати по суті скаргу на дії чи бездіяльність органів ДВС при виконанні ними судових рішень загальних місцевих судів.

Судом враховано рекомендації, викладені в постанові Пленуму ВГСУ від 17.10.12 №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", де зазначено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

За результатами розгляду скарги суд дійшов висновку, що зазначені скаржником обставини та надані докази не доводять фактів неправомірності оскаржуваних дій державних виконавців у виконавчому провадженні №45784864, у зв'язку із чим скарга підлягає відхиленню у повному обсязі.

Керуючись статтями 86, 121-2 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ :

1. Скаргу Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" №40-21/697 від 24.12.2014 на дії органів ДВС відхилити в повному обсязі.

2. Копію ухвали направити сторонам по справі та Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Полтавській області (36014, м.Полтава, вул. Тевелєва,13)

Cуддя Іваницький О.Т.