Постанова

від 11.03.2015 по справі 917/2084/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2015 р. Справа № 917/2084/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І. , суддя Терещенко О.І. , суддя Медуниця О.Є.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №117 Х/1-7) на рішення господарського суду Полтавської області від 06.11.14 у справі

за позовом ТОВ "Олвін-сервіс", м. Донецьк,

до ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод", м. Кременчук,

про стягнення 341 715,86 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Місцевим господарським судом розглянуто позовну заяву ТОВ "Олвін-сервіс" про стягнення заборгованості з ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" в розмірі 341 715,86 грн. за договором поставки товару №0534-СН від 15.11.2013р.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 06.11.2014 року (суддя Іваницький О.Т.) позовні вимоги задоволено.

Відповідач звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить це рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином.

Від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю в нього можливості направити свого представника в судове засідання.

Розглянувши зазначене клопотання колегія суддів зазначає, що позивачем неодноразово заявлялись клопотання про відкладення розгляду справи, які задовольнялись колегією суддів, проте, враховуючи встановлений статтею 102 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про відсутність правової можливості задовольнити клопотання позивача про відкладення розгляду справи, оскільки задоволення цього клопотання матиме за наслідок порушення процесуального строку розгляду апеляційної скарги.

На думку суду обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів достатніх для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення. Крім того, суд приймає до уваги, що судом сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів (надано достатньо часу для підготовки до судового засідання, ознайомитись із матеріалами справи, зняти з них копії, надати нові докази тощо).

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

15 листопада 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Олвін-сервіс" та Публічним акціонерним товариством "Кременчуцький сталеливарний завод" укладено Договір поставки товару №0534-СН (далі -Договір).

За умовами Договору, Постачальник (ТОВ "Олвін-сервіс") зобов'язується поставити і передати у власність Покупцю (ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод") визначений Договором товар.

Пунктом 1.2 Договору визначено, що найменування, одиниця виміру, загальна кількість товару, що підлягає поставці, ціна за одиницю товару, його часткове співвідношення, визначаються специфікацією. Загальна ціна товару за цим Договором становить 172 800,00 грн., в т.ч. ПДВ (п.1.4 Договору). Пунктом 1.2 Договору, визначена Специфікація, відповідно до якої передбачена поставка товару - Стрічка транспортерна, кількістю 60 шт., загальної ціною з ПДВ 172 800,00 грн.

Відповідно до п.2.1 Договору, поставка товару за цим Договором здійснюється протягом 30 календарних днів з дати отримання Постачальником заявки Покупця на замовлення товару. Датою поставки вважається дата підписання видаткової накладної або дата на товарно-транспортній накладній перевізника або дата календарного штемпеля залізничної накладної чи квитанції про приймання вантажу (п.2.4 Договору).

Розрахунки за товар здійснюються протягом 20 календарних днів з дати поставки. Оплата здійснюється шляхом переказу Покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, що визначений у цьому Договорі (п.6.1, п.6.2 Договору).

22 січня 2014 року між сторонами Договору було укладено Додаткову угоду №1 до договору №0534-СН від 15.11.2013р. якою внесено зміни до п.1.4. договору та викладено в наступній редакції: п.1.4 Загальна сума Договору складає 704 520,00 грн. в тому числі ПДВ. Доповнено Договір специфікацією №2 відповідно до якої Стрічка транспортерна 2,2-1200-5ТК-200-2-5-2 Б.РБ в кількості 240 шт. на суму 120 000,00; Стрічка транспортерна 2,2-1000-5ТК-200-2-5-2 Б.РБ в кількості 300 шт. на суму 150 000,00 грн.; Стрічка транспортерна 2,2-800-5ТК-200-2-5-5 Б.РБ в кількості 300 шт. на суму 150 000,00 грн.; Стрічка транспортерна 2,Л-500-3ТК-200-2-5-5 Б.РБ в кількості 55 шт. на суму 23 100,00 грн. Загальна сума 531 720,00 грн.

Умови оплати до даній специфікації здійснюються протягом 30 банківських днів від дати поставки.

На підтвердження поставки товару Позивачем надані суду Видаткова накладна №РН-0000036 від 13.02.2014р. на суму 312 840,00 грн., довіреність видана ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" економісту Білокопитов А.І. на отримання цінностей за Договором №0534-СН від 15.11.2013р., Товарно-транспортна накладна №5 від 12.02.2014р. підписана представниками вантажовідправника, експедитора та вантажоодержувача.

ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" у визначені Додатком до договору №1 строки (30 банківських днів) оплачено за поставлений товар не було.

17.06.2014 року ТОВ "Олвін-сервіс" на адресу ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" було направлено претензію з вимогою сплатити заборгованість за поставлений товар в розмірі 312 840,00 грн. Вказана претензія залишена відповідачем поза увагою.

Вирішуючи питання про наявність або відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог та вимог апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно ст. 712 Цивільного Кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. За приписами ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона-постачальник, зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій сторони - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Якщо продавець зобов'язаний передати покупцеві крім неоплаченого також інший товар, він має право зупинити передання цього товару до повної оплати всього раніше переданого товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства (п. 1 та п. 5 ст. 692 Цивільного Кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконував зобов'язання за вищезазначеним Договором щодо здійснення ним поставки товару. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним Договором та приписів ст. 692 Цивільного кодексу України не оплатив отриманий товар у встановлений п.3 Додаткової угоди №1 до Договорі строк, заборгованість останнього на момент подання позову та розгляду даної справи складає 312 840,00 грн. Дана обставина відповідачем не спростована.

Отже, як вірно зазначає місцевий господарський суд, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 312 840,00 грн. основного боргу підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Пунктом 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 10.6 Договору визначено, що у випадку порушення Покупцем строку розрахунку за поставлений товар останній сплачує на користь Постачальника неустойку у розмірі подвійної облікової ставки, що діяла під час порушення грошового зобов'язання від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Після проведення перевірки наданого позивачем розрахунку позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені за період з 05.03.2014р. по 29.08.2014р. в розмірі 28 875,86 грн., колегія суддів визнає його вірним та приходить до висновку, що вимоги позивача в цій частині є правомірними, а тому підлягають задоволенню.

Допустимих доказів в спростування вищевикладеного чи інших обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Доводи апеляційної скарги не спростовують вищевикладених висновків суду, оскільки відповідач в апеляційній скарзі сам зазначає про те, що він прийняв поставку позивача. Слід зазначити, про те, що доводи апеляційної скарги про те, що відповідач неодноразово вимагав у позивача документацію на поставлений товар - не підтверджуються матеріалами справи.

Беручи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що під час розгляду справи господарським судом першої інстанції фактичні обставини справи встановлені на основі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають обставинам справи та їм надана правильна юридична оцінка, прийняте рішення відповідає нормам чинного законодавства та підстав для його скасування не вбачається, у зв'язку з чим - апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 06.11.2014 року залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 16.03.15

Головуючий суддя Сіверін В. І.

Суддя Терещенко О.І.

Суддя Медуниця О.Є.