Постанова

від 25.11.2014 по справі 826/18084/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 листопада 2014 року 09:31 № 826/18084/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., за участю секретаря судового засідання Голод А.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за поданнямДержавної податкової інспекції у Солом'янському районі ДФС у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Системи Розвитку Бізнесу» про підтвердження обґрунтованості арешту майна платника податків, за участю:

представника позивача: Рибак А.Ю.

представники відповідача: Головня К.А., Красуля І.О.

ВСТАНОВИВ:

20.11.2014 о 14 год. 20 хв. Державна податкова інспекція у Солом'янському районі ДФС у місті Києві (правонаступник ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у місті Києві) (далі - заявник) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з поданням до товариства з обмеженою відповідальністю «Системи Розвитку Бізнесу» (далі - відповідач), в якому просить суд підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна ТОВ «Системи Розвитку Бізнесу» (код ЄДРПОУ 38138341), застосованого рішенням від 19.11.2014 №25685/10/26-58-22-01.

В обґрунтування заявленого подання представник ДПІ у Солом'янському районі ДФС у місті Києві зазначив, що ТОВ «Системи Розвитку Бізнесу» відмовило у допуску посадових осіб для проведення перевірки, що у відповідності до положень статті 94 Податкового кодексу України є підставою для застосування до платника податків арешту майна.

Представник ТОВ «Системи Розвитку Бізнесу» проти задоволення подання заперечив. Зазначив, що заявником не було у відповідності до вимог законодавства повідомлено відповідача про проведення документальної планової перевірки. Посилався на те, що ТОВ «Системи Розвитку Бізнесу» оскаржило у судовому порядку наказ від 29.10.2014 №2283 про призначення документальної планової перевірки. Відповідач посилався на відсутність у податкового органу законних підстав для накладення арешту на майно платника.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується подання, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

У відповідності до положень пункту 77.1 статті 77 Податкового кодексу України, документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

Згідно плану-графіку проведення документальних перевірок суб'єктів підприємницької діяльності ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у місті Києві на IV квартал 2014 року заплановано провести документальну перевірку ТОВ «Системи Розвитку Бізнесу», що підтверджується витягом із даного плату-графіку.

Відповідно до пункту 77.4 статті 77 Податкового кодексу України, про проведення документальної планової перевірки керівником контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Суд встановив, що 29.10.2014 керівником ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у місті Києві видано наказ №2283 про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Системи Розвитку Бізнесу» з питань дотримання вимог чинного законодавства.

Того ж дня податковим органом складено повідомлення №320/2588-2204 про проведення з 14.11.2014 документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Системи Розвитку Бізнесу».

Заявник зазначив, що вказане повідомлення та наказ були направлені на адресу відповідача рекомендованим листом, що підтверджується копією фіскального чека від 30.10.2014 №7824.

18.11.2014 посадовим особами заявника, на виконання наказу від 29.10.2014 №2283 видано направлення на перевірку від 18.11.2014 №1310/26-58-22-01-17, №1311/26-58-22-01-17, №1312/26-58-22-01-17, №1313/26-58-17-03-17, на підставі яких було здійснено вихід за податковою адресою ТОВ «Системи Розвитку Бізнесу» для проведення планової виїзної перевірки.

Посадові особи ТОВ «Системи Розвитку Бізнесу» відмовились розписатись у направленнях на проведення документальної планової виїзної перевірки від 18.11.2014 №1310/26-58-22-01-17, №1311/26-58-22-01-17, №1312/26-58-22-01-17, №1313/26-58-17-03-17, про що посадовими особами заявника складено акт від 18.11.2014 №3101/26-58-22-01/38138341.

Крім того, відповідач відмовив заявнику у допуску до проведення документальної планової виїзної перевірки, про що складено акт від 18.11.2014. У даному акті директор ТОВ «Системи Розвитку Бізнесу» вказав на те, що посадовими особами заявника не було у встановлений законодавством спосіб ознайомлено відповідача з наказом про проведення планової виїзної перевірки.

Представник відповідача пояснив, що на адресу ТОВ «Системи Розвитку Бізнесу» не надходили повідомлення про проведення планової перевірки та наказ від 29.10.2014 №2283, що стало підставою для не допуску посадових осіб заявника до проведення перевірки на підставі даного наказу.

Підпунктом 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України передбачено, що арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Керівник контролюючого органу (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків (пункт 94.6 статті 94 Податкового кодексу України).

Матеріали справи свідчать про те, що 19.11.2014 керівником ДПІ у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києві прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків №25685/10/26-58-22-01, згідно якого до ТОВ «Системи розвитку бізнесу» застосовано умовний адміністративний арешт майна, що перебуває (розміщене, зберігається) за адресою: м. Київ, вул. Єреванська, буд. 30, оф. 11.

Відповідно до пункту 94.10 статті 94 Податкового кодексу України, арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

З метою підтвердження обґрунтованості рішення ДПІ у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 19.11.2014 про застосування адміністративного арешту майна платника податків, заявник звернувся до суду з поданням.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що подання не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи та пояснень представників сторін видно, що ТОВ «Системи Розвитку Бізнесу» не допустило посадових осіб ДПІ у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві до перевірки у зв'язку з тим, що за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки відповідачу не було вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копії наказу про проведення документальної планової перевірки та письмового повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Згідно копії фіскального чека від 30.10.2014 №7824, на адресу ТОВ «Системи Розвитку Бізнесу» направлено рекомендований лист.

На вимогу суду заявник не надав суду доказів направлення ТОВ «Системи Розвитку Бізнесу» копії наказу від 29.10.2014 №2283 та повідомлення про проведення планової перевірки рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримання останнім вказаних наказу і повідомлення за 10 календарних днів до дня проведення планової виїзної перевірки.

В судовому засіданні представник податкового органу вказав на те, що копію наказу №2283 від 29.10.2014 про проведення планової документальної перевірки ТОВ «Системи Розвитку Бізнесу» отримало 19.11.2014, тобто вже після виходу працівників ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у місті Києві на перевірку.

Крім того, суд поставив представнику заявника питання, чи мали право працівники ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у місті Києві виходити на планову документальну перевірку відповідача, враховуючи те, що станом на 18.11.2014 (дата виходу на перевірку) доказів отримання ТОВ «Системи Розвитку Бізнесу» наказу від 29.10.2014 №2283 та повідомлення про проведення планової перевірки за 10 днів до дня проведення планової виїзної перевірки у податкового органу не було. У відповідь на дане питання представник заявника зазначила, що у відповідності до положень пункту 77.4 статті 77 Податкового кодексу України податковий орган не мав права проводити перевірку 18.11.2014.

Представник TOB «Системи Розвитку Бізнесу» наполягав на тому, що у податкового органу були відсутні правові підстави для проведення планової виїзної перевірки та посилався на те, що наказ від 30.10.2014 №7824 був оскаржений ним у судовому порядку, на підтвердження чого надав копію адміністративного позову з відміткою про отримання 21.11.2014 Окружним адміністративним судом міста Києва.

Пунктом 77.6 статті 77 Податкового кодексу України, передбачено, що допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна планова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Згідно з положеннями пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

Таким чином, враховуючи ненадання заявником доказів вручення під розписку або направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення копії наказу про проведення документальної планової перевірки та письмового повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки, що передбачено положеннями пункту 77.4 статті 77 Податкового кодексу України, суд дійшов висновку, що відповідач правомірно не допустив посадових осіб ДПІ у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві до проведення перевірки на підставі наказу від 29.10.2014 №2283.

Відповідно до пункту 94.1 статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Підпунктом 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України встановлено, що арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується, що платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;

З огляду на недотримання заявником вимог пункту 77.4 статті 77 Податкового кодексу України, у нього були відсутні правові підстави для проведення документальної планової перевірки 18.11.2014 на підставі наказу від 29.10.2014 №2283 та прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків №25685/10/26-58-22-01.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Право контролюючого органу на застосування адміністративного арешту виникає за умови дотримання процедури передбаченої законодавством, однак, в даному випадку судом встановлено порушення заявником вищезазначених вимог.

Отже, для застосування адміністративного арешту майна відповідача податковий орган повинен був довести та документально підтвердити наявність обставин, перелік яких визначено Податковим кодексом України, які б свідчили про законність підстав для проведення документальної планової виїзної перевірки, до проведення якої не було допущено працівників податкової інспекції, чого заявником зроблено не було.

Крім того, згідно правової позиції, викладеної у листі Вищого адміністративного суду України від 02.02.2011 №149/11/13-11, спір про право в контексті статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у вказаній статті.

Зокрема, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання. Наприклад, платником податків оскаржено до суду рішення про застосування адміністративного арешту (пункт 94.11 статті 94 Податкового кодексу України); оскаржено податкове повідомлення-рішення, яке покладено в основу податкового боргу, що стягується шляхом внесення подання, тощо. При цьому незгода платника податків із рішеннями податкових органів щодо застосування спеціальних заходів, згаданих у статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, може підтверджуватися не лише зверненням із відповідним адміністративним позовом. Суд може встановити наявність спору також із змісту заперечень платника податків , стосовно якого внесено подання. Зокрема, платник податків може заперечувати розмір податкового боргу, що стягується, або факт узгодження податкових зобов'язань, з яких виник податковий борг; склад майна, щодо якого застосовується адміністративний арешт; заперечувати наявність податкового боргу, у зв'язку з яким накладено адміністративний арешт, або законність проведення перевірки , недопущення до якої призвело до застосування адміністративного арешту, тощо.

Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено можливість одночасного розгляду справи як у порядку позовного, так і в порядку особливого провадження, встановленого статтею 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України. Також Кодекс адміністративного судочинства України не передбачає можливості роз'єднання вимог, які підлягають розгляду в порядку різних видів провадження

Враховуючи відсутність у ДПІ у Солом'янському районі ДФС у місті Києві підстав для прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків №25685/10/26-58-22-01, з огляду на те, що відповідач правомірно не допустив посадових осіб податкового органу до проведення перевірки на підставі наказу від 29.10.2014 №2283, а також наявність спору про право, який полягає у тому, що ТОВ «Системи Розвитку Бізнесу» не погоджується із прийнятим рішенням від 19.11.2014 №25685/10/26-58-22-01 та оскаржило наказ від 29.10.2014 №2283 про проведення планової виїзної перевірки у судовому порядку, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення подання ДПІ у Солом'янському районі ДФС у місті Києві.

Керуючись положеннями статей 69-71, 158, 160-163, 183-3, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні подання Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ДФС у місті Києві про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Системи Розвитку Бізнесу», застосованого рішенням від 19.11.2014 №25685/10/26-58-22-01 відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 183-6, 185, 187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.М. Кобилянський