Ухвала

від 26.11.2015 по справі 826/18084/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2015 року м. Київ К/800/12873/15

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Олендера І.Я. (доповідача), Сіроша М.В., Шипуліної Т.М.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Державної фіскальної служби у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Системи Розвитку Бізнесу» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податку, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2015 року,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2014 року Державна податкова інспекція у Солом'янському районі Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - позивач, ДПІ) звернулася до суду першої інстанції із поданням якому просила підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна ТОВ «Системи Розвитку Бізнесу» (далі - відповідач) (код ЄДРПОУ 38138341), застосованого рішенням від 19.11.2014 року № 25685/10/26-58-22-01.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2015 року, в задоволенні подання відмолено.

Суди попередніх інстанцій мотивували свої рішення тим, що платник податків правомірно відмовив у допуску посадових осіб відповідача до проведення документальної перевірки, оскільки відповідачем не дотримано процедуру повідомлення про проведення такої, а тому подання є не обґрунтованим.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить про їх скасування, як таких, що постановлені із порушенням норм матеріального та процесуального права, ухвалити нову постанову про задоволення подання. У доводах касаційної скарги відповідач зазначає, що наказ про проведення перевірки та повідомлення про проведення такої були надіслані на адресу позивача рекомендованим листом в порядку та строки визначенні Податковим кодексом України (далі - ПК України), однак ТОВ «Системи Розвитку Бізнесу» відмовило у допуску посадових осіб для проведення перевірки, що відповідно до положень ст. 94 ПК України є підставою для застосування до платника податків арешту майна.

Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини.

29.10.2014 року керівником ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у місті Києві видано наказ № 2283 про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Системи Розвитку Бізнесу» з питань дотримання вимог чинного податкового законодавства.

Того ж дня податковим органом складено повідомлення № 320/2588-2204 про проведення з 14.11.2014 року документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Системи Розвитку Бізнесу».

Вказане повідомлення та наказ були направлені на адресу відповідача рекомендованим листом, що підтверджується копією фіскального чека від 30.10.2014 року № 7824.

18.11.2014 року посадовим особами позивача, на виконання наказу від 29.10.2014 року № 2283 видано направлення на перевірку від 18.11.2014 року № 1310/26-58-22-01-17, № 1311/26-58-22-01-17, № 1312/26-58-22-01-17, № 1313/26-58-17-03-17, на підставі яких було здійснено вихід за податковою адресою ТОВ «Системи Розвитку Бізнесу» для проведення планової виїзної перевірки.

Посадові особи ТОВ «Системи Розвитку Бізнесу» відмовилися розписатися у направленнях на проведення документальної планової виїзної перевірки від 18.11.2014 року № 1310/26-58-22-01-17, № 1311/26-58-22-01-17, № 1312/26-58-22-01-17, № 1313/26-58-17-03-17, про що посадовими особами позивача складено акт від 18.11.2014 року №3101/26-58-22-01/38138341.

Крім того, відповідач відмовив позивачу у допуску до проведення документальної планової виїзної перевірки, про що складено акт від 18.11.2014 року. У даному акті директор ТОВ «Системи Розвитку Бізнесу» вказав на те, що посадовими особами ДПІ не було у встановлений законодавством спосіб ознайомлено відповідача з наказом про проведення планової виїзної перевірки.

Представник відповідача пояснив, що на адресу ТОВ «Системи Розвитку Бізнесу» не надходили повідомлення про проведення планової перевірки та наказ № 2283 від 29.10.2014 року, що стало підставою для не допуску посадових осіб заявника до проведення перевірки на підставі даного наказу.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Відповідно до п. 94.1 ст. 94 ПК України, адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Згідно з пп. 94.2.3. п. 94.2 ст. 94 ПК України, арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Згідно п. 94.6 статті 94 Кодексу, керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у п. 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

Відповідно до п. 94.10 статті 94 Податкового кодексу України, арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу державної податкової служби (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Порядок проведення планової виїзної документальної перевірки передбачено ст. 77 ПК України.

Про проведення документальної планової перевірки керівником контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки (п. 77.4. ст. 77 ПК України).

За змістом п. 77.6 ст. 77 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна планова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Пунктом 81.1 статті 81 ПК України визначено, що посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав для її проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної перевірки.

У п. 81.2 ст. 81 ПК України закріплено, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що станом на 18.11.2014 року на адресу ТОВ «Системи Розвитку Бізнесу» не надходили повідомлення про проведення планової перевірки та наказ № 2283 від 29.10.2014 року, що стало підставою для не допуску посадових осіб заявника до проведення перевірки на підставі даного наказу.

Вказані обставини, спростовують доводи позивача про те, що відповідача належним чином повідомлено про проведення перевірки відповідно до п. 77.4 ст. 77 ПК України.

Крім того, наказ позивача № 2283 від 29.10.2014 року був оскаржений відповідачем у судовому порядку, на підтвердження чого було надано суду копію адміністративного позову з відміткою про отримання його 21.11.2014 року Окружним адміністративним судом міста Києва.

З огляду на зазначене суд касаційної інстанції вважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій, що у позивача були відсутні правові підстави для застосування арешту майна платника податків, оскільки відповідач правомірно відмовив посадовим особам позивача у допуску до проведення документальної планової виїзної перевірки.

Доводи касаційної скарги спростовуються викладеними вище нормами права та встановленими обставинами справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування оскаржуваних судових рішень.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в

адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 220-1, 230, 231 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Державної фіскальної служби у місті Києві відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2015 року у справі № 826/18084/14 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає, може бути переглянута в порядку передбаченому ст.ст. 235-244-2 КАС України.

Судді: І.Я. Олендер

М.В. Сірош

Т.М. Шипуліна