Ухвала

від 20.11.2014 по справі 805/12525/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2014 року м. Київ К/800/2409/14

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого суддіРозваляєвої Т. С. (суддя-доповідач), суддівЦуркана М. І., Чалого С. Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аякс 2010" на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аякс 2010" до Інспекції з питань захисту прав споживачів в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аякс 2010" звернулося з позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення № 000028 від 22 липня 2013 року про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2013 року позов задоволено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2013 року скасовано постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2013 року та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся з касаційною скаргою на нього, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просив його скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Заслухавши доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що в квітні 2013 року відповідачем при здійснені контролю за дотриманням законодавства про рекламу встановлено порушення позивачем законодавства про рекламу, про що складено протокол № 000031 від 23 квітня 2013 року.

На підставі встановлених правопорушень відповідач тричі направляв позивачу вимоги про надання документів, зокрема дозвіл на розміщення зовнішньої реклами та документ, що підтверджує вартість рекламної конструкції та розповсюдженої реклами, а також запрошував його на засідання розгляду цієї справи.

Витребуваних відповідачем документів позивач не надав, на засідання по розгляду справи не з'явився .

Рішенням відповідача № 000028 від 22 липня 2013 року на позивача накладено штраф у розмірі 6 783 грн 00 коп. відповідно до ст. 27 Закону України "Про рекламу".

Не погоджуючись з цим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Аякс 2010" звернулося з даним позовом.

Суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позову.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, дійшов висновку, що підстави для задоволення позову відсутні.

Таким чином, зміст судових рішень ґрунтується на відмінному розумінні судами першої та апеляційної інстанції положень ч. 7 ст. 27 Закону України "Про рекламу", зокрема, з приводу повноважень накладення штрафу в названій сумі.

Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про рекламу" контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами.

Згідно із ч. 2 ст. 26 вищевказаного Закону на вимогу органів державної влади, на які покладено контроль за дотриманням законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні чи письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про рекламу" особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Згідно з ч. 6 ст. 27 Закону України "Про рекламу" за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частина 7 ст. 27 цього Закону передбачає, що у разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Водночас, ч. 8 ст. 27 Закону України "Про рекламу" визначає, що рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 300 і більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян приймається виключно центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.

Системний аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що до повноважень виключно центрального органу виконавчої влади віднесено накладення штрафу за порушення положень вимог цього Закону у розмірі більше ніж 300 і більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Між тим, як вбачається зі змісті оскаржуваного рішення відповідачем накладено штраф за два різних правопорушення, зокрема:

1. за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700 грн. та;

2. за неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону у розмірі 299 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 5 083 грн., разом 6 783 грн.

Таким чином, відповідачем накладено штраф за порушення законодавства про рекламу, хоча і оформлене одним рішення, однак його необхідно розуміти в контексті Закону так, що воно містить в собі дві санкції за два правопорушення, які окремо один від одного мають розмір менше ніж 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Наведене дозволяє стверджувати, що при винесені оскаржуваного рішення відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України "Про рекламу".

Доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків судів.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аякс 2010" залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді: