Ухвала

від 18.11.2014 по справі 809/1936/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2014 року Справа № 7748/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Сеника Р.П.,

суддів Попка Я.С., Хобор Р.Б.,

розглянувши у порядку письмового провадження м. Львові апеляційну Управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.10.2014 року у справі № 809/1936/14 за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області до Ковельського колективного підприємства «Меткабель» про стягнення заборгованості в сумі 5854,26 грн., -

В С Т А Н О В И В :

Управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі звернулося в суд з адміністративним позовом до Ковалівського колективного підприємства «Меткабель» про стягнення заборгованості в сумі 5854,26 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що перевіркою дотримання чинного законодавства про пенсійне забезпечення встановлено систематичне невідшкодування Ковалівським колективним підприємством "Меткабель" пенсій призначених на пільгових умовах та невиконання вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», заборгованість якого по виплаті пільгових пенсій по Списку №2 становить 5854,26 грн.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.10.2014 року у задоволенні позовної заяви відмовлено.

Постанову суду першої інстанції оскаржив позивач, подавши на неї апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що не погоджується з рішенням суду першої інстанції, оскільки дане рішення винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та таке, що неповно відображає обставини, які мають істотне значення для даної справи.

Просить скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.10.2014 року та задовільнити позовну заяву.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що ковалівське колективне підприємство "Меткабель" зареєстрований виконавчим комітетом Коломийської міської ради, як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, включений в ЄДРПОУ, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 09.01.2014 року (а.с.9-14). Крім того, відповідач взятий на облік в управлінні Пенсійного фонду України в м. Коломия та Коломийському районі, як платник внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Об'єктом оподаткування для платника зазначеного збору Ковалівського колективного підприємства "Меткабель" є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення"до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.12 вказаного Закону.

Так, колишнім працівникам відповідача, а саме: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 було призначено пенсію на пільгових умовах відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за Списком №2.

Відмовляючи у позовних вимогах у справі, суд першої інстанції виходив з того, що суми, які підлягають відшкодуванню відповідачем за період з січня по березень 2014 року по пенсіонерах ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4, відповідачем сплачено в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями: №19 від 24.01.2014 року на суму 1456,12 грн., №39 від 17.02.2014 року на суму 1441,87 грн., №59 від 18.03.2014 року на суму 1441,87 грн. (а.с.26-28).

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Як зазначено позивачем у позовній заяві та розрахунку заявлених позовних вимог, відповідачем підлягали до відшкодування витрати на виплату а доставку пенсій призначених на пільгових умовах в таких розмірах: по пенсіонеру ОСОБА_3 - за січень 2014 року 1524,85 грн., за лютий 2014 року 1507,26 грн., за березень 2014 року 1507,26 грн.; по пенсіонеру ОСОБА_1 - за січень 2014 року 643,36 грн., за лютий 2014 року 484,95 грн., за березень 2014 року 484,95 грн.; по пенсіонеру ОСОБА_4 - за січень 2014 року 321,26 грн., за лютий 2014 року 321,26 грн., за березень 2014 року 321,26 грн.

Позивачем, 09.01.2013 року було призначено громадянину ОСОБА_5 пенсію за віком в розмірі 894 грн. із заробітку, який він одержував на підприємстві, що підтверджується розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій на 2013 рік від 13.03.2013 року №3900/04. Таким чином, частка плати підприємства на виплату та доставку пенсій ОСОБА_3 складає 50,29% і становила 449,59 грн., вказану суму щомісячно перераховували позивачу (а.с.25).

Однак, ОСОБА_3 було представлено управлінню Пенсійного фонду України в м.Коломиї та Коломийському районі довідку про заробітну плату, яку він одержував працюючи в Російській Федерації і позивач здійснив перерахунок призначеної йому пенсії. В результаті перерахунку загальний розмір пенсії складав 2977,33 грн. на місяць, а з 01.10.2013 року - 3032,11 грн. на місяць.

За таких обставин, колегія суддів погоджується із позицією суду першої інстанції, що відшкодування витрат на виплату і доставку пільгової пенсії ОСОБА_3 повинна проводитися підприємством в частині призначеної пенсії із заробітку на підприємстві, так як підприємство не може нести відшкодування витрат в тій частині підвищеного розміру пенсії, яка нарахована на підставі довідки про заробітню плату ОСОБА_3 одержаною за роботу в Російській Федерації.

Розрахунок за період роботи ОСОБА_3 пенсія в Російській Федерації здійснювалася відповідно до Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року, учасницями якої є і Україна, і Російська Федерація.

Статтею 3 вказаної Угоди передбачено, що усі витрати які пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення по даній Угоді, несе держава, яка надає пенсійне забезпечення. Отже, відшкодування додаткових витрат, які виникли у зв'язку із збільшенням розміру пенсії ОСОБА_3 на підставі довідок про його заробіток в Російській Федерації, повинен нести Пенсійний фонд України, а не підприємство на якому працював ОСОБА_3

Згідно з п.2 Перехідних положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування"відшкодуванню підлягають пенсії, призначені за пунктами "б"-"з" статті 13 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Так, статтею 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону (а це суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених вище, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади) крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відшкодування підприємствами витрат Пенсійного Фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року.

Згідно із пунктом 6.8. Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Однак, в даному спірному випадку визначений розмір відшкодування за виплату і доставку пенсії ОСОБА_3 за рахунок відповідача Ковалівського КП "Меткабель" в частині покриття 50,29 % цих витрат із розміру пенсії призначеної виходячи із стажу роботи на цьому підприємстві в сумі 449,59 грн. компенсованих витрат, не може бути збільшено на підставі перерахунку пенсії за стаж одержаний пенсіонером в Російській Федерації. Покриття таких витрат згідно міжнародної угоди зазначеної вище здійснюється за рахунок органів Пенсійного фонду України. А отже, відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгової пенсії призначеної на пільгових умовах пенсіонеру ОСОБА_3 підлягають кошти в розмірі 449,59 грн., кожного місяця, а не визначені позивачем за вказаний період суми в розмірі 1524,85 грн., 1507,26 грн., та 1507,26 грн.

Із урахуванням вищенаведених обставин, за період з січня по березень 2014 року по пенсіонерах ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4, у відповідача був обов'язок відшкодовувати витрати на виплату і доставку пенсій призначених на пільгових умовах в розмірах зазначених в розрахунках, за виключенням надміру визначених сум по пенсіонеру ОСОБА_3, що перевищують 449,59 грн.

Згідно з платіжних доручень: №19 від 24.01.2014 року на суму 1456,12 грн., №39 від 17.02.2014 року на суму 1441,87 грн., №59 від 18.03.2014 року на суму 1441,87 грн., які є в наявності у матеріалах справи (а.с.26-28) суми, які підлягають відшкодуванню відповідачем за період з січня по березень 2014 року по пенсіонерах ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4, відповідачем сплачено в повному обсязі

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області без задоволення.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.10.2014 року у справі № 809/1936/14 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий: Р.П. Сеник

Судді : Я.С. Попко

Р.Б. Хобор