Постанова

від 20.11.2014 по справі 826/8386/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/8386/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А.

Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 листопада 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменка В.О.

суддів Карпушової О.В., Кучми А.Ю.,

при секретарі Таран А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Систем» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Систем» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Систем» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, в якому просили суд:

визнати протиправними дії відповідача щодо корегування даних податкової звітності ТОВ «Систем» за період січень 2014 року у системі АІС «Податковий блок» підсистемі автоматизованого співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів, внесені на підставі акта перевірки від 16 травня 2014 року №3988/22-03/38193549;

зобов'язати відповідача поновити у системі АІС «Податковий блок» підсистемі автоматизованого співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів дані податкової звітності за січень 2014 року;

підтвердити реальність господарських операцій з контрагентами, зазначеними в акті перевірки від 16 травня 2014 року №3988/22-03/38193549;

заборонити територіальним органам Міністерства доходів і зборів України використовувати акт перевірки від 16 травня 2014 року №3988/22-03/38193549, як доказ при проведенні перевірок підприємств, установ та організацій на території України.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 липня 2014 року у задоволенні адміністративного позову - відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятою Постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати в повному обсязі Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 липня 2014 року та ухвалити нову, якою адміністративний позов задовольнити. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: рішення суду не відповідає дійсним обставинам справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що ДПІ у Дарницькому районі проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Систем» з питань підтвердження або спростування проведених взаємовідносин з постачання товарів (робіт, послуг) від ТОВ «ІБК «Систем-Груп» (код 37516319) та ТОВ «Промбуд Маркет» (код 38654416) та подальшої їх реалізації ТОВ «БМК «Перспектива» (код 3562384) за період з 01січня 2014 року по 31 січня 2014 року.

За результатами перевірки складено акт від 16 травня 2014 року №3988/22-03/38193549 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Систем» (код ЄДРПОУ 38193549) з питань підтвердження або спростування проведених взаємовідносин з постачання товарів (робіт, послуг) від ТОВ «ІБК «Систем-Груп» (код 37516319) та ТОВ «Промбуд Маркет» (код 38654416) та подальшої їх реалізації ТОВ «БМК «Перспектива» (код 3562384) за період з 01.01.2014 р. по 31.01.2014 р.»

На підставі акта перевірки, посадовими особами Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві здійснено коригування даних податкової звітності до автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок», зокрема, до підсистеми автоматизованого співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не доведено та не надано доказів на підтвердження факту внесення ДПІ у Дарницькому районі коригувань до автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок», зокрема, до підсистеми автоматизованого співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів, або до будь-яких інших інформаційних баз даних на підставі Акта перевірки, тобто позивачем не наведено, які саме відомості у податковій звітності ТОВ «Систем» були відкориговані відповідачем, в якій частині та яким чином здійснено коригування податкової звітності позивача, які відомості та в яких інформаційних базах даних податкової служби підлягають відновленню.

З вказаними висновками суду першої інстанції не може погодитися колегія суддів з наступних підстав.

Згідно статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

З 01 січня 2013 року на підставі наказу ДПС України «Про введення в експлуатацію інформаційної системи «Податковий Блок» від 24 грудня 2012 року №1197 введено в дію АІС «Податковий блок».

Відповідно до 1.6.3 Наказу Державної податкової служби України № 948 від 31.10.2012, яким затверджено «Методичні рекомендації щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків», передбачено, що у разі встановлення за результатами перевірки порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за розглядом матеріалів перевірки керівником (заступником керівника) органу ДПС, на обліку в якому перебуває платник податків, приймаються та надсилаються платнику податків податкові повідомлення-рішення за формами, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Якщо порушення було встановлено в ході документальної перевірки, яку здійснювали (очолювали) працівники органу ДПС іншого, ніж орган ДПС, де на обліку перебуває платник податків (є платником відповідних податків або зборів), орган ДПС, працівники якого здійснювали (очолювали) таку перевірку, забезпечує складання та надання (направлення) не пізніше наступного робочого дня такому органу ДПС матеріалів перевірки, а також висновку у довільній формі щодо сум податків, які підлягають донарахуванню за результатами перевірки (зменшення (збільшення) сум заявленого бюджетного відшкодування або від'ємної різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток). Зазначений висновок є обов'язковим для врахування при прийнятті відповідних податкових повідомлень-рішень, а у разі наявності заперечень до акта перевірки з урахуванням висновку органу ДПС, що проводив перевірку, передбаченого пунктом 1.6.2 цього розділу Методичних рекомендацій.

Діючим наказом Державної податкової адміністрації України від 27 травня 2008 року N 355 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків» також п.1.10 передбачено, що працівниками підрозділів, які здійснюють (очолюють) перевірки, вноситься необхідна інформація до інформаційної бази щодо результатів контрольно-перевірочної роботи АС «Аудит» на кожному етапі організації, проведення та реалізації матеріалів перевірок (при направленні повідомлення платнику податків про початок планової виїзної перевірки, оформленні направлення на проведення перевірки, реєстрації акта перевірки, прийнятті та направленні податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій), складанні протоколів про адміністративне правопорушення тощо - у день вчинення відповідних дій, апеляційному (адміністративному або судовому) узгодженні податкового зобов'язання згідно з прийнятим податковим повідомленням-рішенням - у день отримання відповідних документів або інформації в установленому порядку. У випадку якщо перевірку здійснювали (очолювали) працівники іншого органу ДПС, ними забезпечується складання та надання не пізніше наступного робочого дня органу ДПС, де на обліку перебуває платник податків, необхідної інформації для внесення до Інформаційної бази результатів контрольно-перевірочної роботи АС «Аудит», Єдиного банку даних юридичних осіб та інших баз даних органів ДПС.

Відповідні підрозділи органу ДПС, на обліку в якому перебуває платник податків, забезпечують внесення до інформаційних баз даних відповідної інформації та даних не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання, а також вжиття заходів щодо своєчасного погашення платником податків донарахованих перевіркою сум податкових зобов'язань із відповідним повідомленням органу ДПС, що здійснював (очолював) перевірку, про результати їх апеляційного узгодження, а також повноту і своєчасність їх сплати.

Таким чином, відображенню в електронній базі даних підлягають самостійно задекларовані платником податків суми податкових зобов'язань та податкового кредиту (за основною декларацією чи уточнюючим розрахунком), результати автоматизованого співставлення уточнюються по мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок.

Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

За наслідками здійснення відповідних заходів щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Креалтрейд» податкові повідомлення-рішення не приймались, а відповідно податкові зобов'язання не узгоджувались, і тому відповідачем безпідставно були відкориговані показники відповідної податкової звітності позивача за січень 2014 року.

Колегія суддів зауважує, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

Проаналізувавши вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач зобов'язаний поновити у системі АІС «Податковий блок» підсистемі автоматизованого співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів дані податкової звітності за січень 2014 року.

Крім того, представник відповідача, під час розгляду апеляційної скарги жодним чином не заперечував проти факту корегування показників податкової звітності, а тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків з цього приводу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Стосовно позовних вимог, щодо заборони територіальним органам Міністерства доходів і зборів України використовувати акт перевірки від 16 травня 2014 року №3988/22-03/38193549, як доказ при проведенні перевірок підприємств, установ та організацій на території України, колегія суддів вважає, що дані позовні вимоги задоволенню не підлягають з огляду на таке.

Згідно з пп. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пунктом 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до п. 86.1 ст.86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати. Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження). У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Згідно з п. 3 р. I Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за № 34/18772, результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка. Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Враховуючи положення законодавства, під актом державного чи іншого органу слід розуміти юридичну форму рішень цих органів - офіційний письмовий документ, який породжує певні наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Рішення суб'єкта владних повноважень у контексті положень КАС України необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії.

Нормативно-правові акти - рішення, дію яких поширено на невизначене або визначене загальними ознаками коло осіб і які призначені для неодноразового застосування щодо цього кола осіб.

Правові акти індивідуальної дії - рішення, які є актом одноразового застосування норм права і дію яких поширено на конкретних осіб або які стосуються конкретної ситуації, за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.

Усі рішення суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

В свою чергу, акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій. Права та обов'язки для суб'єкта, перевірку якого проведено, породжує саме рішення, прийняте на підставі складеного за результатами перевірки акту.

Отже, акт перевірки, не породжує певних правових наслідків, висновки акту не мають обов'язкового характеру для позивача, а діяльність по проведенню перевірок та складання актів документальних перевірок є службовою діяльністю працівників контролюючого органу на виконання своїх посадових обов'язків із збирання доказової інформації щодо дотримання платником податків податкової дисципліни.

В частині позовних вимог, у яких позивач просить підтвердити реальність господарських операцій з контрагентами, зазначеними в акті перевірки від 16 травня 2014 року №3988/22-03/38193549, колегія суддів зважає на таке.

Вказані позовні вимоги фактично спрямовані на скасування висновків акта перевірки, у яких зазначається, що правочини, укладені між позивачем та його контрагентами здійснені без мети настання реальних наслідків.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

За визначенням пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пункт 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Таким чином, до адміністративного суду можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте, ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Разом з тим, акти перевірок, а також висновки, зазначені в таких актах не можна вважати рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки позивача у сфері публічно-правових відносин, є лише викладенням суб'єктивної думки посадової особи, що здійснила перевірку чи заходи по її проведенню.

Будь-які висновки, викладені в Акті перевірки, самі по собі не можуть порушувати права, свободи чи інтереси позивача, а тому, позовні вимоги у цій частині не підлягають задоволенню.

Разом з цим, дослідження питання щодо реальності господарських операцій може бути предметом розгляду у справі про оскарження рішень, дій чи бездіяльності, вчинених/прийнятих за наслідками висновків акта перевірки, які спричинили негативні наслідки для позивача, наприклад, оскарження податкового повідомлення-рішення.

Підсумовуючи наведені положення діючого законодавства, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження, оскаржувана Постанова постановлено судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання по суті.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 160, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Систем» на Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 липня 2014 року - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 липня 2014 року - скасувати.

Ухвалити по справі нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Систем» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії відповідача щодо корегування даних податкової звітності ТОВ «Систем» за період січень 2014 року у системі АІС «Податковий блок» підсистемі автоматизованого співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів, внесені на підставі акта перевірки від 16 травня 2014 року №3988/22-03/38193549.

Зобов'язати відповідача поновити у системі АІС «Податковий блок» підсистемі автоматизованого співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів дані податкової звітності за січень 2014 року.

В іншій частині позову - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді О.В. Карпушова

А.Ю. Кучма

(Повний текст Постанови виготовлений 25 листопада 2014 року)

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Карпушова О.В.

Кучма А.Ю.