cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"25" листопада 2014 р. Справа № 926/40/13
За позовом Чернівецької обласної державної телерадіокомпанії, м. Чернівці
до Концерну радіомовлення, зв'язку і телебачення в особі Чернівецької філії Концерну радіомовлення, зв'язку і телебачення, м. Чернівці
про стягнення коштів у сумі 31178,39 грн.
Суддя Т.І. Ковальчук
Представники:
Позивача - Савенко О.С., дов. від 23.09.2014 р.
Відповідача - Сидора І.Ю., дов. № 5261/9 від 03.11.2014 р.
СУТЬ СПОРУ:
Позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення коштів у сумі 31178,39 грн., набутих останнім безпідставно як вартість послуг з технічного обслуговування та експлуатації технічних засобів мереж теле- і радіомовлення.
Рішенням господарського суду Чернівецької області від 24.02.2014 р., залишеним в силі постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.05.2014 р., позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 31178,39 грн. безпідставно отриманих коштів.
Постановою Вищого господарського суду України від 03.09.2014 р. частково задоволено касаційну скаргу Концерну радіомовлення, зв'язку і телебачення, скасовано постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29.05.2014 р. та рішення господарського суду Чернівецької області від 24.02.2014 р., справу передано на новий розгляд до господарського суду Чернівецької області. Підставою для скасування судових рішень у даній справі Вищий господарський суд України зазначив те, що висновки судів про безпідставність отримання відповідачем спірних коштів є передчасними, а також, що судами попередніх інстанцій не з'ясовано, чи може бути Чернівецька філія Концерну радіомовлення, зв'язку і телебачення відповідачем у справі.
В порядку автоматичного розподілу справу передано до провадження судді Ковальчук Т.І. (т.с. 1, а.с. 247).
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач безпідставно за відсутності правової підстави набув кошти в сумі 31178,39 грн. за не передбачені умовами договорів № 69 від 10.06.2011 р. та № 59 від 11.04.2012 р. послуги з технічного обслуговування та експлуатації технічних засобів позивача (прогрів передавачів), указані послуги не були замовлені позивачем і згідно з Тарифами на телекомунікаційні послуги Концерну РРТ повинні визначатися окремо.
Відповідач надав відзив та додаткові пояснення (т.с. 1, а.с. 69-72, 74), у яких позов відхилив, посилаючись на те, що, взявши на себе зобов'язання за укладеними з позивачем договорами № 69 від 10.06.2011 р. та № 59 від 11.04.2012 р. щодо надання послуг з трансляції телерадіопрограм та телекомунікаційних послуг для передачі цифрового телевізійного сигналу та розповсюдження відеоматеріалів, відповідач надавав, а позивач приймав і оплачував такі послуги в повному об'ємі, з примітки до актів виконаних робіт за 2011-2012 роки видно, що оплата позивачем часу для "прогріву передавачів" була предметом спільної домовленості, останній усвідомлював предмет та правову природу спірних платежів, отже, набуття відповідачем цих коштів ґрунтувалося на домовленості сторін, а тому не може бути безпідставним.
Ухвалою від 29.09.2014 р. справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 21.10.2014 р. за участю представників сторін.
В судовому засіданні 21.10.2014 р. оголошувалася перерва до 06.11.2014 р.
Ухвалою від 06.11.2014 р. розгляд справи в судовому засіданні відкладено на 25.11.2014 р. за клопотанням відповідача в зв'язку з неможливістю його представника з'явитися на виклик суду.
У судовому засіданні 25.11.2014 р. представник позивача просив задовольнити позов, посилаючись на викладене в позовній заяві, пояснив, що відповідач безпідставно отримав спірні кошти за послуги, які не замовлялися позивачем і не були предметом укладених з відповідачем договорів.
Представник відповідача проти позову заперечував, стверджуючи, що послуги з прогріву передавачів є складовою послуг з трансляції телерадіопрограм, позивач протягом двох років свідомо приймав ці послуги і оплачував їх, тому підстав для стягнення спірних коштів як безпідставно отриманих немає.
Скасовуючи попередні судові рішення по даній справі, колегія суддів Вищого господарського суду України у постанові від 03.09.2014 року, зокрема, зазначила, що суди попередніх інстанцій не дослідили Положення про Чернівецьку філію Концерну радіомовлення, зв'язку і телебачення та не встановили, чи може вона бути відповідачем у справі.
На виконання вказівок касаційної інстанції судом досліджено Положення про Чернівецьку філію Концерну радіомовлення, зв'язку і телебачення (нова редакція) (т.с. 1, а.с. 49-57), затверджене в.о. Генерального директора Концерну, та встановлено наступне.
Відповідно до п.п. 1.2, 1.9, 1.10, 3.1 Філія є відокремленим структурним підрозділом юридичної особи Концерну радіомовлення, зв'язку і телебачення (вул. Дорогожицька, 10, м. Київ, код ЄДРПОУ 01190043), не є юридичною особою і здійснює від імені Концерну частину його господарської та іншої діяльності, а також функції представництва в межах повноважень, закріплених цим Положенням.
Для здійснення цілей, визначених цим Положенням, Філія має право, зокрема, вступати у господарські та цивільно-правові відношення з підприємствами, установами, організаціями, незалежно від форм власності, відповідно до цілей Положення та інтересів Концерну (абз. 3 п. 4.1 Положення), за дорученням та відповідно до Довіреності укладати від імені Концерну будь-які не заборонені цим Положенням та чинним законодавством угоди, договори з будь-якими юридичними особами (абз. 8 п. 4.1 Положення), від імені Концерну підписувати та подавати претензії та позови, представляти інтереси Концерну в усіх судах загальної юрисдикції та спеціалізованих судах, передбачених Законом України "Про судоустрій України", з усіма правами, наданими сторонам відповідними процесуальними законами, в тому числі: підписувати позови та відповіді на позовні заяви, повної або часткової відмови від позовних вимог, визнання позову, зміни предмету позову, укладання мирової угоди, передачі повноважень іншій особі (передоручення), оскаржувати в апеляційному та касаційному порядку ухвали, рішення, постанови суду, підписувати апеляційні та касаційні скарги (абз.14 п. 4.1 Положення).
У пункті 1.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, що відповідно до чинного законодавства, зокрема, Цивільного та Господарського кодексів України, Законів України "Про господарські товариства", "Про акціонерні товариства", "Про банки і банківську діяльність" юридичні особи для здійснення своїх функцій мають право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами.
Коло повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відокремлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу.
Необхідно також враховувати, що саме лише зазначення в установчих документах чи положенні про наявність у відокремленого підрозділу права представляти юридичну особу в суді (господарському суді) не свідчить про надання такому підрозділові відповідних повноважень та визначення їх кола.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу. Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.
Як видно з наведеного вище абзацу 14 п. 4.1 Положення про Чернівецьку філію Концерну радіомовлення, зв'язку і телебачення, Концерн наділив Чернівецьку філію правом представляти його інтереси в усіх судах та визначив обсяг повноважень філії в межах такого представництва, з чого випливає, що в даній справі позов правомірно заявлено до відповідача Концерну радіомовлення, зв'язку і телебачення в особі Чернівецької філії Концерну радіомовлення, зв'язку і телебачення.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.
10.06.2011 року між Чернівецькою обласною державною телерадіокомпанією (позивач) та Концерном радіомовлення, зв'язку та телебачення в особі Чернівецької філії Концерну радіомовлення, зв'язку та телебачення було укладено договір № 69 про надання послуг зв'язку (трансляції телерадіопрограм) (т.с. 1, а.с. 7-11, 162-163, 168). Цей договір від імені Концерну відповідно до Положення про філію та Довіреності від 28.12.2011 р. № 6208/9-09 підписав директор Чернівецької філії Концерну Александров О.В., тобто договір укладено уповноваженим представником юридичної особи.
Відповідно до умов договору № 69 від 10.06.2011 р. відповідач (за текстом договору - Виконавець) зобов'язався у 2011 році надати позивачеві (за текстом договору - Замовник) послуги зв'язку:
- трансляція телерадіопрограм, вироблених для державних потреб - 9199 год./рік;
- трансляція телерадіопрограм поза державним замовленням - 2185,5 год./рік, а позивач зобов'язався прийняти та оплатити вказані послуги.
Відповідно до п. 3.1 договору № 69 загальна вартість договору становить 946000,00 грн. з ПДВ, з них 826000,00 грн. на фінансування державного замовлення, 120000,00 грн. - на фінансування поза державним замовленням.
Згідно з п. 4.1 договору № 69 від 10.06.2011 р. розрахунок проводиться шляхом оплати замовником після підписання сторонами акту прийому-передачі виконаних робіт (послуг) та відповідно до затвердженого кошторису і плану асигнувань.
Пунктом 5.3 договору № 69 від 10.06.2011 р. передбачено, що порядок експлуатаційно-технічного обслуговування технічних засобів і оперативні взаємовідносини сторін регулюються "Положенням про взаємодію між технічними службами сторін", правилами з технічної експлуатації технічних засобів.
Надані послуги Замовник приймає згідно з Актом прийому-передачі виконаних робіт (послуг) (п. 6.1.2).
Відповідно до п. 6.3.4 договору № 69 від 10.06.2011 р. до обов'язків відповідача відноситься забезпечення безперебійної роботи та якісних показників роботи технічних засобів згідно норм ПТЕ та ТУ.
Згідно з п. 10.1 договору № 69 від 10.06.2011 р. він набирає чинності з дня підписання і діє протягом 2011 року до 31.12.2011 року, дія договору поширюється на відносини, що виникли з 1 січня 2011 р.
Аналогічний договір № 59 про надання послуг зв'язку (трансляції телерадіопрограм), було укладено між сторонами 11.04.2012 р. строком дії з моменту підписання до 31.12.2012 р. включно та поширенням на відносини, що виникли з 01 січня 2012 року (т.с. 1, а.с. 12-18).
За умовами цього договору відповідач зобов'язався у 2012 році надати позивачеві послуги зв'язку: трансляції телерадіопрограм, вироблених для державних потреб - 9224 год./рік; трансляції телерадіопрограм поза державним замовленням - 5467,6 год./рік, телекомунікаційні послуги для передачі цифрового телевізійного сигналу - 8766 год./рік; розповсюдження відеоматеріалів (перегони), всього у 2012 році - 14691,6 годин, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити надані послуги.
Відповідно до п. 3.1 договору № 59 в редакції додаткової угоди № 1 від 11.04.2012 р. загальна вартість договору становить 732251,38 грн. з ПДВ, з них 668151,38 грн. коштів на виконання державного замовлення та поза державним замовленням - 64100,00 грн. (т.с. 1, а.с. 18).
26.10.2012 р. при виділенні додаткового фінансування між сторонами було укладено договір № 151 про надання послуг зв'язку (трансляції телерадіопрограм), в якому сума коштів на фінансування державного замовлення передбачена в розмірі 293127 грн. (т.с. 1, а.с. 158-161,164,167).
Всі інші умови договору № 59 від 11.04.2012 року є ідентичними договору № 69 від 10.06.2011 року.
Обидва вказані договори укладені згідно з відповідними державними замовленнями (т.с. 1, а.с. 154-157).
Тарифи на телекомунікаційні послуги Концерну РРТ на 2011 рік затверджено наказом Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення № 347 від 25.11.2010 року, а Тарифи на телекомунікаційні послуги на 2012 року затверджено наказом Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення № 363 від 25.11.2011 року (т.с. 1, а.с. 35-45). У пункті 4 Прикінцевих положень Тарифів визначено, що вартість телекомунікаційних послуг з технічного обслуговування та експлуатації технічних засобів замовників визначається окремо, під знаком "*" міститься застереження, що телекомунікаційні послуги Концерну РРТ включають в себе технічне обслуговування і експлуатацію мереж ефірного телемовлення та радіомовлення.
Наявними в матеріалах справи актами виконаних робіт з надання послуг по розповсюдженню телерадіопрограм ОДТРК засвідчується, що відповідач надав, а позивач прийняв без зауважень та заперечень телекомунікаційні послуги:
- за договором № 69 від 10.06.2011 р.: за січень-грудень 2011 року включно на суму 832738,27 грн. (т.с. 1, а.с. 31, 75-78, 117,119,121),
- за договором № 59 від 11.04.2012 р.: за січень-грудень 2012 року включно на суму 961278,38 грн. (т.с. 1, а.с. 32, 79-85,87,89,91,93,95,98,102,104,106).
При цьому, в актах виконаних робіт зазначено, що згідно ПТЕ (Правил технічної експлуатації) перед кожним включенням для прогріву передавачів, які транслюють "Радіо Буковини", надається по 15 хв.
Матеріалами справи підтверджується і визнається представниками сторін, що позивач здійснив повну оплату за надані відповідачем згідно з договорами № 59 від 11.04.2012 р. та № 69 від 10.06.2011 р. послуги на підставі актів виконаних робіт, спору щодо заборгованості по розрахунках між сторонами немає (т.с. 1, а.с. 86,88,90,92,94,96,97,99-101,103,105,107-116, 118,120).
В період з 04.06.2013 р. по 12.07.2013 р. державною фінансовою інспекцією в Чернівецькій області було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Чернівецької обласної державної телерадіокомпанії, в тому числі щодо використання бюджетних коштів на виробництво та трансляцію телерадіопрограм для державних потреб за червень-грудень 2011 року, 2012 рік та січень-червень 2013 року, результати якої (ревізії) оформлено Актом від 19.07.2013 р. за № 24-40/7 (т.с. 1, а.с. 176-203).
В цьому Акті в розділі "Аналіз умов договорів, укладених з організаціями-розповсюджувачами на трансляцію вироблених ними за рахунок коштів державного бюджету телерадіопрограм, та стан їх виконання, в тому числі відповідність обсягів (годин вироблених програм та переданих для трансляції)", зокрема, зазначено, що до вартості послуг на виконання державного замовлення включено додатково по 15 хв. в день на проведення виконавцем (філією Концерну РРТ) перевірки режимів обладнання та вимірів якісних характеристик передавача, що не передбачено договорами № 69 і 59 на надання послуг і що призвело до виплати Телерадіокомпанією Філії Концерну 31178,39 грн., у тому числі 15451,60 грн. у 2011 р. та 15726,79 грн. у 2012 р. (т.с. 1, а.с. 187-189).
Держфінінспекцією в Чернівецькій області в Акті ревізії зроблено висновки, що, оскільки в договорах на надання послуг зазначені тільки обсяги трансляції, а обсяги часу на виміри якісних показників не передбачені і що згідно тарифів на телекомунікаційні послуги Концерну РРТ, затверджених наказами Концерну РРТ від 25.11.2010 р. № 347 та від 25.11.2011 р. № 363, передбачено, що телекомунікаційні послуги Концерну РРТ включають в себе технічне обслуговування і експлуатацію мереж ефірного теле- та радіомовлення, кошти на загальну суму 31178,39 грн. сплачені позивачем відповідачу за непередбачені договорами послуги.
Спір між сторонами виник з приводу стягнення коштів у сумі 31178,39 грн. як отриманих відповідачем безпідставно в зв'язку з тим, що включені ним до актів виконаних робіт і оплачені позивачем послуги з перевірки режимів обладнання та вимірів якісних характеристик передавача ("прогрів передавача перед початком трансляції" протягом 15 хв.) не передбачені договорами № 69 від 10.06.20911 р. та № 59 від 11.04.2014 р.
Безпідставність набуття відповідачем спірних коштів позивач обґрунтовує тим, що правових підстав для їх отримання не було згідно вищевказаних договорів, оскільки предметом цих договорів були виключно телекомунікаційні послуги, які тарифікуються відповідно до згаданих вище тарифів, але не послуги з технічного обслуговування, за які були сплачені спірні кошти. Обов'язок з повернення такого майна виникає з моменту, коли особа дізналася про безпідставність одержання цього майна, в даному випадку - з моменту виявлення порушень в результаті ревізії ДФІ у Чернівецькій області.
Згідно зі статтею 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння, повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Зобов'язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності трьох таких умов: по-перше, є набуття або збереження майна. Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння.
По-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою.
По-третє, обов'язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочину або інших підстав, передбачених ст. 11 ЦК, як-от: мали місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частини першої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 202 ЦК України правочин визначено як дію особи, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, дво- чи багатосторонні правочини є договорами (ч. 3 ст. 202 ЦК).
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг виконавець зобов'язується за завданням замовника надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу.
У ході судового розгляду справи встановлено, що між сторонами в 2011 та 2012 роках існували договірні правовідносини, засновані на договорах № 69 від 10.06.2011 р. та № 59 від 11.04.2012 р. про надання послуг зв'язку (трансляції телерадіопрограм), і спір у даній справі виник саме в зв'язку з виконанням сторонами умов цих договорів, тому на спірні правовідносини поширюються норми ЦК саме щодо регулювання договорів про надання послуг.
Предметом же регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Згідно із частинами першою та другою ст. 206 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі.
Приписами частини першої ст. 207 ЦК передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Системний аналіз положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 177, частини першої статті 202, частин першої та другої статті 205, частини першої статті 207, частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України дає можливість дійти висновку про те, що укладений договір (незалежно від його форми - усної чи письмової) чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).
Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками вiдповiдних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов'язків. Зокрема, унаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою ст. 11 ЦК.
Загальна умова частини першої ст. 1212 ЦК звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, або отримане однією із сторін у зобов'язанні підлягає поверненню iншiй стороні на пiдставi ст. 1212 Цивільного кодексу тільки за наявності ознаки безпiдставностi такого виконання.
Якщо ж зобов'язання не припиняється з підстав, передбачених статтями 11, 600, 601, 604-607, 609 Цивільного кодексу України, до моменту його виконання, таке виконання має правові підстави (підстави, за яких виникло це зобов'язання). Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не є безпідставним.
Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Зазначене правило унеможливлює застосування до спірного випадку як ч. 1 так і, зокрема, п. 3 ч. 3 ст. 1212 ЦК України (повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні), оскільки спірні кошти в сумі 31178,39 грн. сплачені позивачем відповідачеві в процесі виконання договорів № 69 від 10.06.2011 р. та № 59 від 11.04.2012 р., які не є нікчемними, не визнані недійсними в цілому або в частині тощо.
Таким чином, одержання відповідачем від позивача зазначених коштів за надані послуги не можна вважати безпідставним збагаченням у розумінні ст. 1212 ЦК.
Встановлення наведених вище обставин, які свідчать про відсутність безпідставного збагачення відповідача за рахунок позивача в розумінні правової конструкції ст. 1212 ЦК України, є самодостатньою підставою для висновку про відмову в задоволенні позову.
Разом з тим, на виконання вказівок постанови Вищого господарського суду України від 03.09.2014 р. щодо необхідності з'ясування, чому саме відповідач включав до обсягу годин наданих послуг додаткові 15 хв. щодня та чи є є це порушенням умов договорів, суд зазначає наступне.
В засіданні установлено і не заперечується позивачем, що у відповідності до пунктів 2.2.7, 2.2.20, 2.2.11 Правил технической эксплуатации средств вещательного телевидения (ПТЭ-88), затверджених Міністерством зв'язку СРСР у 1988 р. і чинних на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що часом початку передавання телепрограми вважається момент передавання ідентифікуючого зображення (логотипу), закінченням програми є момент зняття цього зображення. За 15 хв. до початку передавання персонал передавальної станції має отримати від телерадіокомпанії телевізійний сигнал і сигнал звукового супроводження частотою 1000 Гц (той самий логотип).
Суд погоджується з доводами відповідача, що підготовка передавачів перед початком телерадіотрансляцій в ефір (протягом 15 хв.) по суті вже є послугами з трансляції телерадіопрограм, оскільки без такої підготовки неможливо надати послуги безпосередньо з трансляції програм передавача належної якості і якщо не здійснювати таку підготовку, то відповідач не зможе гарантувати надання якісних послуг відповідно до встановлених норм (ПТЭ) і умов укладених з позивачем договорів про надання послуг зв'язку (трансляції телерадіопрограм).
Інша річ, що в договорах № 69 від 10.06.2011 р. та № 59 від 11.04.2012 р. про надання послуг зв'язку (трансляції телерадіопрограм) безпосередньо не обумовлено обов'язок позивача здійснювати оплату телекомунікаційних послуг протягом 15 хв. перед кожним включенням для прогріву передавачів, однак це випливає зі змісту п. 6.3.4 цих договорів, а також Тарифів на телекомунікаційні послуги Концерну РРТ на 2011 рік та на 2012 рік.
Як зазначалося вище, у п. 4 Прикінцевих положень Тарифів застережено, що вартість телекомунікаційних послуг з технічного обслуговування та експлуатації технічних засобів замовників визначається окремо, а телекомунікаційні послуги Концерну РРТ включають в себе технічне обслуговування і експлуатацію мереж ефірного телемовлення та радіомовлення. Тобто, за змістом Тарифів, телекомунікаційні послуги Концерну включають в себе як послуги з безпосередньо трансляції телерадіопрограм, так і послуги з технічного обслуговування і експлуатації мереж ефірного телемовлення та радіомовлення, при цьому ці послуги не є ідентичними. Отже, цілком закономірно, що споживач послуг Концерну повинен оплачувати як послуги з техобслуговування мереж і обладнання, так, власне, й послуги з трансляції телерадіопрограм.
Фактичне виконання відповідачем послуг з технічного обслуговування обладнання позивача (15 хв. на прогрів передавача), їх об'єктивна технічна необхідність, включення сторонами до актів виконаних робіт вартості цих послуг та їх прийняття і оплата позивачем навіть за відсутності окремого застереження в договорах про надання послуг зв'язку, на думку суду, свідчить про існування відповідних договірних зобов'язань стосовно цих послуг між сторонами, оформлених у відповідності до ст. 207 ЦК України, якою унормовано, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (в даному випадку - двосторонні акти виконаних робіт).
За такого суд дійшов висновку, що доводи позивача про безпідставне отримання відповідачем спірних коштів є помилковими і не доведеними матеріалами справи, тому у позові належить відмовити, сплачений позивачем судовий збір слід залишити за позивачем, сплачений відповідачем судовий збір за апеляційний і касаційний перегляд справи в сумі 1827,00 грн. належить відшкодувати останньому за рахунок позивача (платіжні доручення № 156 від 04.03.2014 р., № 565 від 13.06.2014 р., т.с. 1, а.с. 139,234).
У судовому засіданні 25.11.2014 р. відповідач подав заяву, в якій просить у випадку відмови у задоволенні позову видати наказ про поворот виконання судового рішення господарського суду Чернівецької області від 24.02.2014 р. про стягнення з відповідача 33005,39 грн., оскільки це рішення фактично виконано Концерном.
Розглянувши зазначену заяву, суд встановив, що платіжним дорученням № 7245 від 13.08.2014 р. Концерн радіомовлення, радіозв'язку і телебачення на виконання виданого 08.07.2014 р. господарським судом Чернівецької області наказу у справі № 926/40/13 сплатив на рахунок ВДВС Шевченківського РУЮ м. Києва заборгованість у сумі 33005,39 грн. (у тому числі 31178,39 грн. безпідставно отриманих коштів та 1827,00 грн. судового збору), згідно з постановою ВДВС Шевченківського РУЮ м. Києва від 16.10.2014 р. про закінчення виконавчого провадження виконавче провадження ВП № 44008841 з примусового виконання наказу № 926/40/13, виданого 08.07.2014 р. господарським судом Чернівецької області про стягнення боргу в сумі 33005,39 грн., закінчено по п. 8 ч. 1 ст. 49 ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку з виконанням рішення боржником у повному обсязі у строк для самостійного виконання рішення (т.с. 2, а.с. 9-11, 20-21).
Довідкою відповідача від 28.10.2014 р. № 5154/8 підтверджується списання з рахунку Концерну радіомовлення, радіозв'язку і телебачення коштів у сумі 33005,39 грн. згідно постанови ВДВС Шевченківського РУЮ м. Києва від 15.07.2014 р. про відкриття виконавчого провадження ВП № 44008841, отримання зазначених коштів позивачем представник позивача підтвердив.
У відповідності до ст. 122 Господарського процесуального кодексу України якщо виконані рішення або постанова змінені чи скасовані і прийнято нове рішення про повну або часткову відмову в позові, або провадження у справі припинено, або позов залишено без розгляду, боржникові повертається все те, що з нього стягнуто на користь стягувача за зміненими чи скасованими у відповідній частині рішенням, постановою.
Видача наказу про повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості провадиться господарським судом за заявою боржника, до якої додається довідка, підписана керівником чи заступником керівника і головним (старшим) бухгалтером, про те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним виконавцем.
Оскільки за результатами нового розгляду справи суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, а скасоване рішення Чернівецької області від 24.02.2014 р. в даній справі відповідач уже виконав, про що подав передбачені ГПК України належні докази, заява відповідача про поворот виконання рішення підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 12, 49, 82, 84, 116, 122 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В И Р І Ш И B :
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Стягнути з Чернівецької обласної державної телерадіокомпанії (58001, м. Чернівці, вул. Головна, 91-А, код ЄДРПОУ 02841592) на користь Концерну радіомовлення, радіозв'язку і телебачення в особі Чернівецької філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку і телебачення (58003 м. Чернівці, вул. Руська, 160 код ЄДРПОУ 34927091) 1827,00 грн. судового збору за апеляційний і касаційний перегляд судових рішень у справі № 926/40/13.
3. Здійснити поворот виконання рішення господарського суду Чернівецької області від 24 лютого 2014 року у справі № 926/40/13 за позовом Чернівецької обласної державної телерадіокомпанії до Концерну радіомовлення, зв'язку і телебачення в особі Чернівецької філії Концерну радіомовлення, зв'язку і телебачення про стягнення коштів у сумі 31178,39 грн.
Стягнути з Чернівецької обласної державної телерадіокомпанії (58001, м. Чернівці, вул. Головна, 91-А, код ЄДРПОУ 02841592) на користь Концерну радіомовлення, радіозв'язку і телебачення (м. Київ, вул. Дорогожицька,10, код ЄДРПОУ 01190043) кошти в сумі 33005,39 грн. в порядку повороту виконання рішення.
З набранням судовим рішенням законної сили видати накази.
У судовому засіданні 25.11.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст підписано 25 листопада 2014 року.
Суддя Т.І.Ковальчук
Суд | Господарський суд Чернівецької області |
Дата ухвалення рішення | 25.11.2014 |
Оприлюднено | 27.11.2014 |
Номер документу | 41557316 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Чернівецької області
Ковальчук Тетяна Іванівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні