Постанова
від 11.03.2015 по справі 926/40/13
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2015 р. Справа № 926/40/13

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Мельник Г.І.

суддів Новосад Д.Ф.

Плотніцький Б.Д.

розглянувши апеляційну скаргу Чернівецької обласної державної телерадіокомпанії

б/н від 03.12.2014 року

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 25.11.2014р.

у справі № 926/40/13

за позовом Чернівецької обласної державної телерадіокомпанії, м. Чернівці

до відповідача Концерну радіомовлення, радіозв'язку і телебачення м. Київ в особі Чернівецької філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку і телебачення, м.Чернівці

про стягнення коштів в сумі 31178,39 грн.

за участю представників:

від позивача: Шафранський Р.М. - представник (довіреність № 33 від 14.01.2015р.)

Савенко О.С. - представник (довіреність № 35 від 14.01.2015р.)

від відповідача: не з'явився

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 16.12.2014р. у складі колегії: головуючого судді Мельник Г.І., суддів Михалюк О.В., Якімець Г.Г. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні. У зв'язку з зайнятістю судді Якімець Г.Г. в іншому судовому засіданні, розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 27.01.2015 року у склад колегії для розгляду даної справи замість судді Якімець Г.Г. введено - суддю Новосад Д.Ф. Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 28.01.2015р. у складі колегії: головуючого судді Мельник Г.І., суддів Михалюк О.В., Новосад Д.Ф. розгляд апеляційної скарги відкладено. У зв'язку з перебуванням судді Михалюк О.В. у відпустці, розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 10.03.2015 року у склад колегії для розгляду даної справи замість судді Михалюк О.В. введено - суддю Плотніцького Б.Д.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 25.11.2014 року у справі №926/40/13 (суддя Ковальчук Т.І.) у задоволенні позову відмовлено; стягнуто з Чернівецької обласної державної телерадіокомпанії на користь Концерну радіомовлення, радіозв'язку і телебачення в особі Чернівецької філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку і телебачення 1 827,00 грн. судового збору за апеляційний і касаційний перегляд судових рішень у справі № 926/40/13; здійснено поворот виконання рішення господарського суду Чернівецької області від 24 лютого 2014 року у справі № 926/40/13 за позовом Чернівецької обласної державної телерадіокомпанії до Концерну радіомовлення, зв'язку і телебачення в особі Чернівецької філії Концерну радіомовлення, зв'язку і телебачення про стягнення коштів у сумі 31 178,39 грн.; стягнуто з Чернівецької обласної державної телерадіокомпанії на користь Концерну радіомовлення, радіозв'язку і телебачення кошти в сумі 33 005,39 грн. в порядку повороту виконання рішення.

Рішення суду мотивоване тим, що телекомунікаційні послуги Концерну включають в себе як послуги трансляції телерадіопрограм, так і послуги з технічного обслуговування і експлуатації мереж ефірного телемовлення та радіомовлення, при цьому ці послуги не є ідентичними, а тому споживач послуг Концерну повинен оплачувати як послуги з техобслуговування мереж і обладнання, так і послуги з трансляції телерадіопрограм. При винесенні судового рішення, місцевий господарський суд виходив із того, що одержання відповідачем від позивача коштів у сумі 31 178,39 грн. сплачені позивачем відповідачеві в процесі виконання Договору № 69 від 10.06.2011р. та Договору № 59 від 11.04.2012р. за надані послуги не можна вважати безпідставним збагаченням у розумінні ст. 1212 ЦК України. А також, у зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення заяви відповідача про поворот виконання рішення у порядку передбаченому ст. 122 ГПК України.

Не погоджуючись з вказаним рішенням місцевого господарського суду Чернівецька обласна державна телерадіокомпанія оскаржила його в апеляційному порядку, звернувшись до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н від 03.12.2014 року, в якій просить скасувати рішення господарського суду Чернівецької області від 25.11.2014 року у справі № 926/40/13 у повному обсязі, оскільки вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Свої доводи скаржник аргументує, зокрема тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про неможливість застосування до спірних правовідносин норм ст. 1212 ЦК України, оскільки в Договорах про надання послуг № 59 та № 69 зазначені тільки обсяги трансляції, а обсяги часу на виміри якісних показників передавача (15 хвилин щодня) не передбачено. Відтак, скаржник вважає, що оскільки, в договорах не було жодних посилань на пункти та норми, які б могли регулювати питання технічного обслуговування та здійснення оплати за нього, відповідач поза межами договірних зобов'язань, безпідставно набув кошти від позивача в розмірі 31 178,39 грн.

При цьому, скаржник зазначає, що акти виконаних робіт не можуть бути підставою для будь-якої оплати, вони лише підтверджують виконання правочину, а те, що в акти виконаних робіт вносились записи про додаткову оплату за послуги перед кожним включенням для прогріву передавачів і оплата здійснювалась в повному обсязі не може свідчити про підставу виконання зобов'язання, адже підставою виконання зобов'язання виступає лише договір.

Скориставшись своїм правом, наданим ст. 96 ГПК України, Концерн радіомовлення, радіозв'язку і телебачення м. Київ в особі Чернівецької філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку і телебачення подав відзив на апеляційну скаргу, в якому спростовує доводи скаржника та просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 16.12.2014р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено справу до розгляду на 28.01.2015р. Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 28.01.2015р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 11.03.2015р.

У зв'язку зі зміною складу суду розгляд справи розпочато спочатку.

В дане судове засідання прибули представники позивача, проте, відповідач явки уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, хоча своєчасно та належним чином був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, що підтверджується ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 28.01.2015р. та підписом уповноваженого представника відповідача на повідомленні Львівського апеляційного господарського суду про відкладення розгляду справи від 28.01.2015р.

Враховуючи ту обставину, що відповідач у попередньому судовому засіданні надав суду пояснення, належним чином був повідомлений про час, місце розгляду апеляційної скарги та наслідки неявки в судове засідання, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного та обґрунтованого рішення, судова колегія дійшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представника відповідача.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників позивача у даному судовому засіданні, враховуючи пояснення представника відповідача надані у попередньому судовому засіданні, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегією суддів Львівського апеляційного господарського суду встановлено наступне.

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 24.02.2014р. у справі №926/40/13 (суддя Бутирський А.А.) позов задоволено; стягнуто з Концерну радіомовлення, радіозв'язку і телебачення на користь Чернівецької обласної державної телерадіокомпанії 31 178,39 грн. безпідставно отриманих коштів та 1 827,00 грн. судового збору (т. 1 а.с. 125-126).

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.05.2014р. у даній справі рішення господарського суду Чернівецької області від 24.02.2014р. у справі №926/40/13 залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення (т. 1 а.с. 210-215).

Постановою Вищого господарського суду України від 03.09.2014р. у даній справі касаційну скаргу Чернівецької філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення задоволено частково; рішення господарського суду Чернівецької області від 24.02.2014р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду 29.05.2014р. і справі № 926/40/13 скасовано; справу передано на новий розгляд до господарського суду Чернівецької області (т. 1 а.с. 241-247).

Постанова Вищого господарського суду України від 03.09.2014р. мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанції не досліджено Положення про Чернівецьку філію Концерну радіомовлення, зв'язку і телебачення та не встановлено, чи може вона бути відповідачем у справі, зокрема, не зазначено як саме вирішено спір щодо відповідача у справі - Чернівецької філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, а вирішено спір щодо не залученої до участі у справі юридичної особи - Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення.

У постанові від 03.09.2014р. Вищий господарський суд України звертає увагу на те, що суди попередніх інстанцій не з'ясували чи можуть бути витребувані згідно положень ст. 1212 ЦК України як безпідставне збагачення грошові кошти, отримані як оплата наданих за договорами послуг та чи набуто їх за наявності правової підстави, а саме, додатку № 1 від 11.04.2012 року до договору № 59 про надання послуг зв'язку (трансляції телерадіопрограм) від 11.04.2012 року, враховуючи висновки Верховного Суду України у справах № 5006/18/13/2012 від 22.01.2013 року, № 13/096-12 від 17.06.2014 року.

На виконання вказівок Вищого господарського суду України, досліджено Положення про Чернівецьку філію Концерну радіомовлення, зв'язку і телебачення (нова редакція) (надалі - Положення) (т.с. 1, а.с. 49-57), затверджене в.о. Генерального директора Концерну.

Відповідно до п. п. 1.2., 1.9., 1.10., 3.1. Положення Філія є відокремленим структурним підрозділом юридичної особи Концерну радіомовлення, зв'язку і телебачення (вул. Дорогожицька, 10, м. Київ, код ЄДРПОУ 01190043), не є юридичною особою і здійснює від імені Концерну частину його господарської та іншої діяльності, а також функції представництва в межах повноважень, закріплених цим Положенням.

Пунктом 4.1. Положення передбачено, зокрема, що для здійснення цілей, визначених цим Положенням, Філія має право, зокрема, вступати у господарські та цивільно-правові відношення з підприємствами, установами, організаціями, незалежно від форм власності, відповідно до цілей Положення та інтересів Концерну; за дорученням та відповідно до Довіреності укладати від імені Концерну будь-які не заборонені цим Положенням та чинним законодавством угоди, договори з будь-якими юридичними особами; від імені Концерну підписувати та подавати претензії та позови, представляти інтереси Концерну в усіх судах загальної юрисдикції та спеціалізованих судах, передбачених Законом України "Про судоустрій України", з усіма правами, наданими сторонам відповідними процесуальними законами, в тому числі: підписувати позови та відповіді на позовні заяви, повної або часткової відмови від позовних вимог, визнання позову, зміни предмету позову, укладання мирової угоди, передачі повноважень іншій особі (передоручення), оскаржувати в апеляційному та касаційному порядку ухвали, рішення, постанови суду, підписувати апеляційні та касаційні скарги.

Разом з тим, відповідно до роз'яснень викладених у п. 1.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (з наступними змінами і доповненнями) встановлено, що відповідно до чинного законодавства, зокрема, Цивільного та Господарського кодексів України, Законів України "Про господарські товариства", "Про акціонерні товариства", "Про банки і банківську діяльність" юридичні особи для здійснення своїх функцій мають право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами.

При цьому, коло повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відокремлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу.

Крім цього, слід враховувати, що саме лише зазначення в установчих документах чи положенні про наявність у відокремленого підрозділу права представляти юридичну особу в суді (господарському суді) не свідчить про надання такому підрозділові відповідних повноважень та визначення їх кола.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 21 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу. Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.

Таким чином, з врахуванням п. 4.1. Положення про Чернівецьку філію Концерну радіомовлення, зв'язку і телебачення, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки місцевого господарського суду про те, що Концерн наділив Чернівецьку філію правом представляти його інтереси в усіх судах та визначив обсяг повноважень філії в межах такого представництва. А тому, позов у даній справі правомірно заявлено до відповідача Концерну радіомовлення, зв'язку і телебачення в особі Чернівецької філії Концерну радіомовлення, зв'язку і телебачення.

Аналізом матеріалів справи встановлено, що 11 червня 2011 року між Чернівецькою обласною державною телерадіокомпанією (Замовник) та Концерном радіомовлення, радіозв'язку та телебачення в особі Чернівецької філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (Виконавець) укладено Договір №69 про надання послуг зв'язку (трансляції телерадіопрограм) (надалі - Договір № 69) (т. 1 а.с. 7-11), відповідно до умов якого, Виконавець надає Замовнику протягом 2011 року послуги зв'язку:

- трансляція телерадіопрограм, вироблених для державних потреб - 9199 год./рік;

- трансляція телерадіопрограм поза державним замовленням - 2185,5 год./рік.

Згідно з п. 1.3. Договору № 69 сума коштів, виділених на фінансування виконання державного замовлення на 2011 рік становить 826 000,00 грн. та поза державним замовленням на 2011 рік становить 120 000,00 грн.

Загальна вартість Договору становить 946 000,00 грн. з ПДВ (п. 3.1. Договору №69).

Пунктом 4.1. Договору № 69 передбачено, що розрахунок проводиться шляхом оплати Замовником після підписання Сторонами акту прийому-передачі виконаних робіт (послуг) та у відповідності до затвердженого кошторису і плану асигнувань.

У відповідності до п. 5.3. Договору № 69 порядок експлуатаційно-технічного обслуговування технічних засобів і оперативні взаємовідносини Виконавця і Замовника регулюються "Положенням про взаємодію між технічними службами Сторін", правилами з технічної експлуатації технічних засобів.

Відповідно до п. 6.1.2. Договору № 69 Замовник зобов'язаний приймати надані послуги згідно з Актом прийому-передачі виконаних робіт (послуг).

Згідно з п. 6.3.4. Договору № 69 Виконавець зобов'язаний забезпечити безперебійну роботу і якісні показники роботи технічних засобів згідно норм ПТЕ та ТУ.

Цей Договір набирає чинності з моменту підписання і діє протягом 2011 року включно до 31.12.2011 року. Дія Договору поширюється на відносини, що виникли з 1 січня 2011 року. Договір діє до повного виконання зобов'язань (п. 10.1. Договору № 69).

Даний Договір № 69 від імені Концерну відповідно до Положення про філію та Довіреності від 28.12.2011р. № 6208/9-09 підписав директор Чернівецької філії Концерну Александров О.В., тобто договір укладено уповноваженим представником юридичної особи.

Також, документальними доказами у справі встановлено, що 11 квітня 2012 року між Чернівецькою обласною державною телерадіокомпанією (Замовник) та Концерном радіомовлення, радіозв'язку та телебачення в особі Чернівецької філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (Виконавець) укладено Договір № 59 про надання послуг зв'язку (трансляції телерадіопрограм) (надалі - Договір № 59) (т. 1 а.с. 12-16), відповідно до умов якого Виконавець надає Замовнику протягом 2012 року послуги зв'язку:

- трансляція телерадіопрограм, вироблених для державних потреб - 9224 год./рік;

- трансляція телерадіопрограм поза державним замовленням - 5467,6 год./рік;

- телекомунікаційні послуги для передачі цифрового телевізійного сигналу - 8766 год./рік;

- розповсюдження відеоматеріалів (перегони), всього у 2012 році - 14691,6 годин, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити надані послуги.

Згідно з п. 1.3. Договору № 59 в редакції додаткової угоди № 1 від 11.04.2012р. (т. 1 а.с. 18) сума коштів на виконання державного замовлення на 2012 рік становить 668 151,38 грн. - за рахунок загального фонду та поза державним замовленням на 2012 рік становить 64 100,00 грн. - за рахунок спеціального фонду.

Загальна вартість Договору становить 732 251,38 грн. з ПДВ (п. 3.1. Договору № 59 в редакції додаткової угоди № 1 від 11.04.2012р.).

Цей Договір набирає чинності з моменту підписання і діє протягом 2012 року включно до 31.12.2012 року. Дія Договору поширюється на відносини, що виникли з 1 січня 2012 року. (п. 10.1. Договору № 59).

Даний Договір № 59 від імені Концерну відповідно до Положення про філію та Довіреності від 28.12.2011р. № 6208/9-09 підписав директор Чернівецької філії Концерну Александров О.В., тобто договір укладено уповноваженим представником юридичної особи.

При цьому, всі інші умови Договору № 59 від 11.04.2012 року є ідентичними Договору № 69 від 10.06.2011 року.

З'ясуванням доказів у справі встановлено, що 26 жовтня 2012 року при виділенні додаткового фінансування між Чернівецькою обласною державною телерадіокомпанією (Замовник) та Концерном радіомовлення, радіозв'язку та телебачення в особі Чернівецької філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (Виконавець) укладено Договір №151 про надання послуг зв'язку (трансляції телерадіопрограм) (т. 1 а.с. 158-159), відповідно до умов якого сума коштів на фінансування державного замовлення передбачена в розмірі 293 127,00 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що Договір № 69 від 10.06.2011 року та Договір № 59 від 11.04.2012 року укладені на виконання державного замовлення на виробництво і розповсюдження теле- та радіопрограм: Державний контракт від 28.02.2011р. (т. 1, а.с. 154-155); Державний контракт від 18.05.2012р. (т.1 а.с. 156-157).

На виконання умов укладених між Сторонами Договорів Виконавець надав, а Замовник прийняв без зауважень та заперечень телекомунікаційні послуги, що підтверджується Актами виконаних робіт з надання послуг по розповсюдженню телерадіопрограм ОДТРК за Договором № 69 від 10.06.2011р. за січень-грудень 2011 року включно на суму 832 738,27 грн. (т. 1 а.с. 31, 75-78, 117, 119, 121) та за Договором № 59 від 11.04.2012р. за січень-грудень 2012 року включно на суму 961 278,38 грн. (т. 1 а.с. 32, 79-85, 87, 89, 91, 93, 95, 98, 102, 104, 106).

При цьому, в актах виконаних робіт зазначено, що згідно ПТЕ (Правил технічної експлуатації) перед кожним включенням для прогріву передавачів, які транслюють "Радіо Буковини", надається по 15 хв. Загальна вартість наданих послуг за січень-грудень 2011р.,2012р.р. становила 31 178,39 грн.

Тарифи на телекомунікаційні послуги Концерну РРТ на 2011 рік затверджено наказом Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення № 347 від 25.11.2010 року, а Тарифи на телекомунікаційні послуги на 2012 рік затверджено наказом Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення № 363 від 25.11.2011 року (т.с. 1, а.с. 35-45). У пункті 4 Прикінцевих положень Тарифів визначено, що вартість телекомунікаційних послуг з технічного обслуговування та експлуатації технічних засобів замовників визначається окремо, під знаком "*" міститься застереження, що телекомунікаційні послуги Концерну РРТ включають в себе технічне обслуговування і експлуатацію мереж ефірного телемовлення та радіомовлення.

Матеріалами справи підтверджується та не заперечується представниками сторін, що позивач здійснив повну оплату за надані відповідачем згідно з Договором № 59 від 11.04.2012р. та Договором № 69 від 10.06.2011р. послуги на підставі актів виконаних робіт за 2011 та 2012 роки, даний факт підтверджується також платіжними дорученнями (т. 1 а.с. 86, 88, 90, 92, 94, 96, 97, 99-101, 103, 105, 107-116, 118, 120). Відтак, спору щодо заборгованості по розрахунках між сторонами немає.

З документальних доказів у справі вбачається, що в період з 04.06.2013р. по 12.07.2013р. державною фінансовою інспекцією в Чернівецькій області було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Чернівецької обласної державної телерадіокомпанії, в тому числі щодо використання бюджетних коштів на виробництво та трансляцію телерадіопрограм для державних потреб за червень-грудень 2011 року, 2012 рік та січень-червень 2013 року, результати якої (ревізії) оформлено Актом від 19.07.2013 р. за № 24-40/7 (т. 1 а.с. 176-203).

Відповідно до даного Акту ревізії, зокрема, зазначено, що до вартості послуг на виконання державного замовлення включено додатково по 15 хв. в день на проведення виконавцем (філією Концерну РРТ) перевірки режимів обладнання та вимірів якісних характеристик передавача, що не передбачено договорами № 69 і № 59 на надання послуг і що призвело до виплати Телерадіокомпанією Філії Концерну 31 178,39 грн., у тому числі 15 451,60 грн. у 2011 р. та 15 726,79 грн. у 2012 р.

Також, Держфінінспекцією в Чернівецькій області в Акті ревізії зроблено висновки про те, що, оскільки в договорах на надання послуг зазначені тільки обсяги трансляції, а обсяги часу на виміри якісних показників не передбачені і що згідно тарифів на телекомунікаційні послуги Концерну РРТ, затверджених наказами Концерну РРТ від 25.11.2010 р. № 347 та від 25.11.2011 р. № 363, передбачено, що телекомунікаційні послуги Концерну РРТ включають в себе технічне обслуговування і експлуатацію мереж ефірного теле- та радіомовлення, кошти на загальну суму 31178,39 грн. сплачені позивачем відповідачу за непередбачені договорами послуги.

Поряд з цим, з матеріалів справи вбачається, що позивачем направлено відповідачу лист № 1089 від 05.08.2013р. (т. 1 а.с.33) про повернення зайво сплачених коштів у сумі 31 178,39 грн. з посиланням на акт ревізії фінансово-господарської діяльності позивача №24-40/7 від 19.07.2013р. та на виконання вимог Державної фінансової інспекції в Чернівецькій області №24-03-14-14/5578 від 01.08.2013р. про усунення виявлених ревізією недоліків та порушень в розрахунках між позивачем та відповідачем, які призвели до матеріальної шкоди. Проте, відповідач листом № 418 від 27.08.2013р. (т. 1 а.с. 34) відмовив позивачу у поверненні спірних коштів.

Таким чином, предметом даного спору є вимога Чернівецької обласної державної телерадіокомпанії про стягнення коштів у сумі 31 178,39 грн., як отриманих відповідачем безпідставно у зв'язку з тим, що включені ним до актів виконаних робіт і оплачені позивачем послуги з перевірки режимів обладнання та вимірів якісних характеристик передавача ("прогрів передавача перед початком трансляції" протягом 15 хв.) не передбачені Договором № 69 від 10.06.2011р. та Договором № 59 від 11.04.2012р.

Згідно з ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання-відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Водночас, ст.174 ГК України визначає, що однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочин визначено як дію особи, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг виконавець зобов'язується за завданням замовника надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу.

Відповідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 206 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі.

Приписами ч. 1 ст. 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Відповідно до ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Разом з тим, перевіряючи доводи апеляційної скарги щодо безпідставності набуття відповідачем спірних коштів, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Дане положення застосовується незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Також, дане положення застосовується до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння, повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

При цьому, зобов'язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності трьох таких умов:

- по-перше, є набуття або збереження майна. Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння.

- по-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою.

- по-третє, обов'язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочину або інших підстав, передбачених ст. 11 ЦК, як-от: мали місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.

Поряд з цим, аналізуючи наведені норми Цивільного кодексу України суд зазначає, що укладений договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Разом з тим, положення ст. 1212 ЦК України дають підстави для висновку про те, що застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, або отримане однією із сторін у зобов'язанні підлягає поверненню iншiй стороні на пiдставi ст. 1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпiдставностi такого виконання.

Проте, якщо ж зобов'язання не припиняється з підстав, передбачених статтями 11, 600, 601, 604-607, 609 ЦК України, до моменту його виконання, таке виконання має правові підстави (підстави, за яких виникло це зобов'язання). Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не є безпідставним.

Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

З врахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що до спірних правовідносин унеможливлюється застосування положень ст. 1212 ЦК України (повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні), оскільки спірні кошти у сумі 31 178,39 грн. сплачені позивачем відповідачеві в процесі виконання Договору № 69 від 10.06.2011р. та Договору № 59 від 11.04.2012р., які не є нікчемними, не визнані недійсними в цілому або в частині.

Таким чином, покликання скаржника в цій частині є безпідставними, оскільки одержання відповідачем від позивача зазначених коштів у сумі 31 178,39 грн. сплачені позивачем відповідачеві в процесі виконання Договору № 69 від 10.06.2011р. та Договору № 59 від 11.04.2012р. за надані послуги не можна вважати безпідставним збагаченням у розумінні ст. 1212 ЦК України.

Разом з тим, перевіряючи доводи скаржника про те, що у Договорах про надання послуг № 59 та № 69 зазначені тільки обсяги трансляції, а обсяги часу на виміри якісних показників передавача (15 хвилин щодня) не передбачено, що є порушенням умов укладених між сторонами Договорів, колегія суддів вважає такі голослівними з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 2.2.7, 2.2.20, 2.2.11 Правил технической эксплуатации средств вещательного телевидения (ПТЭ-88), затверджених Міністерством зв'язку СРСР у 1988 р. і чинних на час виникнення спірних правовідносин, часом початку передавання телепрограми вважається момент передавання ідентифікуючого зображення (логотипу), закінченням програми є момент зняття цього зображення. За 15 хв. до початку передавання персонал передавальної станції має отримати від телерадіокомпанії телевізійний сигнал і сигнал звукового супроводження частотою 1000 Гц (той самий логотип).

При цьому, підготовка передавачів перед початком телерадіотрансляцій в ефір (протягом 15 хв.) по суті вже є послугами з трансляції телерадіопрограм, оскільки без такої підготовки неможливо надати послуги безпосередньо з трансляції програм передавача належної якості і якщо не здійснювати таку підготовку, то відповідач не зможе гарантувати надання якісних послуг відповідно до встановлених норм (ПТЭ) і умов укладених з позивачем договорів про надання послуг зв'язку (трансляції телерадіопрограм).

Проте, як вірно зазначено судом першої інстанції, в Договорі № 69 від 10.06.2011р. та Договорі № 59 від 11.04.2012р. про надання послуг зв'язку (трансляції телерадіопрограм) безпосередньо не обумовлено обов'язок позивача здійснювати оплату телекомунікаційних послуг протягом 15 хв. перед кожним включенням для прогріву передавачів, однак це випливає зі змісту п. 6.3.4 цих договорів, а також Тарифів на телекомунікаційні послуги Концерну РРТ на 2011 рік та на 2012 рік.

Одночасно, відповідно до п. 4. Прикінцевих положень Тарифів на телекомунікаційні послуги Концерну РРТ на 2011 рік затверджених наказом Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення № 347 від 25.11.2010 року та Тарифів на телекомунікаційні послуги на 2012 року затверджено наказом Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення № 363 від 25.11.2011 року вартість телекомунікаційних послуг з технічного обслуговування та експлуатації технічних засобів замовників визначається окремо. Телекомунікаційні послуги Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення включають в себе технічне обслуговування і експлуатацію мереж ефірного телемовлення та радіомовлення.

Таким чином, телекомунікаційні послуги Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення включають в себе як послуги з безпосередньо трансляції телерадіопрограм, так і послуги з технічного обслуговування і експлуатації мереж ефірного телемовлення та радіомовлення, при цьому ці послуги не є ідентичними, а тому споживач послуг Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення повинен оплачувати як послуги з техобслуговування мереж і обладнання, так і послуги з трансляції телерадіопрограм.

При цьому, фактичне виконання відповідачем послуг з технічного обслуговування обладнання позивача (15 хв. на прогрів передавача), їх об'єктивна технічна необхідність, включення сторонами до актів виконаних робіт вартості цих послуг та їх прийняття і оплата позивачем навіть за відсутності окремого застереження в договорах про надання послуг зв'язку, свідчить про існування відповідних договірних зобов'язань стосовно цих послуг між сторонами.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Відтак, з врахуванням положень ст. 207 ЦК України, колегія суддів вважає, що у даному випадку між сторонами існують договірні зобов'язання, які зафіксовані у двосторонніх актах виконаних робіт.

З врахуванням викладеного, колегія суддів вважає обгрунтованим висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог, а відтак погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення заяви відповідача про поворот виконання рішення у порядку передбаченому ст. 122 ГПК України, з огляду на наступне.

Згідно з ст. 122 ГПК України якщо виконані рішення або постанова змінені чи скасовані і прийнято нове рішення про повну або часткову відмову в позові, або провадження у справі припинено, або позов залишено без розгляду, боржникові повертається все те, що з нього стягнуто на користь стягувача за зміненими чи скасованими у відповідній частині рішенням, постановою.

Видача наказу про повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості провадиться господарським судом за заявою боржника, до якої додається довідка, підписана керівником чи заступником керівника і головним (старшим) бухгалтером, про те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним виконавцем.

25.11.2014 року відповідач подав господарському суду Чернівецької області заяву (вхідний номер канцелярії господарського суду Чернівецької області № 5378 від 25.11.2014р., т. 2 а.с. 18-19), в якій просить у випадку відмови у задоволенні позову видати наказ про поворот виконання судового рішення господарського суду Чернівецької області від 24.02.2014р. про стягнення з відповідача 33 005,39 грн., оскільки це рішення фактично виконано Концерном.

Так, платіжним дорученням № 7245 від 13.08.2014р. (т. 2 а.с. 21) Концерн радіомовлення, радіозв'язку і телебачення на виконання виданого 08.07.2014р. господарським судом Чернівецької області наказу у справі № 926/40/13 сплатив на рахунок ВДВС Шевченківського РУЮ м. Києва заборгованість у сумі 33 005,39 грн. (у тому числі 31178,39 грн. безпідставно отриманих коштів та 1 827,00 грн. судового збору).

Відповідно до постанови Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві від 16.10.2014р. про закінчення виконавчого провадження (т. 2 а.с. 10) виконавче провадження ВП № 44008841 з примусового виконання наказу № 926/40/13, виданого 08.07.2014р. господарським судом Чернівецької області про стягнення боргу в сумі 33 005,39 грн., закінчено по п. 8 ч. 1 ст. 49 ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку з виконанням рішення боржником у повному обсязі у строк для самостійного виконання рішення.

Крім цього, відповідно до довідки № 5154/8 від 28.10.2014р. підтверджується списання з рахунку Концерну радіомовлення, радіозв'язку і телебачення коштів у сумі 33 005,39 грн. згідно постанови ВДВС Шевченківського РУЮ м. Києва від 15.07.2014р. про відкриття виконавчого провадження ВП №44008841, отримання зазначених коштів позивачем представник позивача підтвердив.

З врахуванням викладеного, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позовних вимог та зазначає, що скаржником у справі не доведено обставини на які він покликається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33 та 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Чернівецької області від 25.11.2014 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а інші зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України покласти на скаржника.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, - Львівський апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

1. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 25.11.2014 року у справі № 926/40/13 залишити без змін, апеляційну скаргу Чернівецької обласної державної телерадіокомпанії б/н від 03.12.2014 року - без задоволення.

2. Судовий збір за перегляд рішення Господарського суду Чернівецької області в апеляційному порядку покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи скеровуються в Господарський суд Чернівецької області.

Повний текст постанови складений 12.03.2015р.

Головуючий-суддя Мельник Г.І.

Суддя Новосад Д.Ф.

Суддя Плотніцький Б.Д.

Дата ухвалення рішення11.03.2015
Оприлюднено18.03.2015

Судовий реєстр по справі —926/40/13

Постанова від 11.06.2015

Господарське

Вищий господарський суд України

Прокопанич Г.K.

Ухвала від 03.06.2015

Господарське

Вищий господарський суд України

Прокопанич Г.K.

Ухвала від 03.04.2015

Господарське

Господарський суд Чернівецької області

Ковальчук Тетяна Іванівна

Постанова від 11.03.2015

Господарське

Львівський апеляційний господарський суд

Мельник Г.І.

Ухвала від 28.01.2015

Господарське

Львівський апеляційний господарський суд

Мельник Г.І.

Ухвала від 16.12.2014

Господарське

Львівський апеляційний господарський суд

Мельник Г.І.

Рішення від 25.11.2014

Господарське

Господарський суд Чернівецької області

Ковальчук Тетяна Іванівна

Ухвала від 06.11.2014

Господарське

Господарський суд Чернівецької області

Ковальчук Тетяна Іванівна

Ухвала від 29.09.2014

Господарське

Господарський суд Чернівецької області

Ковальчук Тетяна Іванівна

Постанова від 03.09.2014

Господарське

Вищий господарський суд України

Прокопанич Г.K.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні