Постанова

від 20.11.2014 по справі 910/6959/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2014 р. Справа№ 910/6959/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Шапрана В.В.

Буравльова С.І.

за участю представників cторін:

ТОВ "Евровест": Горєв В.О., довіреність б/н від 01.09.2014 року,

позивача: Гуцал М.М., довіреність № 10 від 31.12.2013 року,

відповідача: не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Евровест"

на рішення господарського суду м. Києва від 28.08.2014

у справі №910/6959/14 (суддя - Бондарчук В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Консультаційне бюро НТТ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Партнери"

про визнання недійсним договору та додаткової угоди

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Консультаційне бюро НТТ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Партнери" про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів №вБ-440-11 від 28.11.2011 р. та додаткової угоди №1 від 13.12.2011 р.

Рішенням господарського суду м. Києва від 28.08.2014 року у справі №910/6959/14 позовні вимоги задоволені.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ "Евровест" звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду міста Києва від 28.08.2014 року у справі №910/6959/14 та прийняти нове рішення про відмову у позові в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, місцевий господарський суд неправильно застосував і порушив норми матеріального та процесуального права.

Позивач у письмовому відзиві на апеляційну скаргу просив суд рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Апеляційний господарський суд, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановив наступне.

28.11.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Партнери" в даному правочині представлене повіреним - Товариством з обмеженою відповідальністю "Брокерський дім "Фінансист" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Консультаційне бюро НТТ" (покупець) було укладено договір №вБ440-11 купівлі-продажу цінних паперів, умовами якого передбачено, що відповідач за посередництва брокера як своєї уповноваженої особи продає і зобов'язується передати у власність позивача, а позивач придбає і зобов'язується прийняти від сторони продавця та оплатити цінні папери на умовах визначених Договором (п.1.1 Договору).

Під цінними паперами розуміються акції українських емітентів, а саме: акції прості іменні; емітент ПАТ "ЗНВКФ "Альтаір Інвест" за кодом ЄДРПОУ 35372341, номінальною вартістю 1 000,00 грн./шт., кількість 3 060 штук, загальна номінальна вартість акцій становить 3 060 000,00 грн. (п.1.2 Договору).

Згідно п.1.3 договору, за згодою сторін вартість цінних паперів, які є предметом Договору та зазначені в п.1.2 Договору становить 4 348 260,00 грн.

Відповідно до п. 2.2. договору, розрахунки за договором здійснюються позивачем у термін не пізніше 31.12.2013 року у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів в розмірі вартості акцій, згідно п. 3.1. договору, безпосередньо на банківський рахунок відповідача.

Пунктом 2.5. договору встановлено, що право власності на акції виникає у позивача з моменту зарахування акцій на його рахунок у цінних паперах в зберігача позивача. Акт і момент передачі акцій підтверджується випискою зберігача про обіг цінних паперів на такому рахунку та засвідчується складанням акту приймання-передачі цінних паперів, який підписується уповноваженими представниками сторін.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до повного виконання сторонами взаємних зобов'язань за Договором.

13.12.2011 р. між сторонами підписано додаткову угоду №1 до договору №вБ440-11 купівлі-продажу цінних паперів від 28.11.2011 р., якою сторони змінили п. 2.2. договору виклавши його у наступній редакції: оплата цінних паперів здійснюються позивачем у термін не пізніше 01.01.2012 року у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів в розмірі вартості акцій, згідно п. 3.1. договору, безпосередньо на банківський рахунок відповідача.

13.12.2011 р. між сторонами було складено акт приймання-передачі цінних паперів та припинення правочину, яким сторони підтвердили факт виконання взаємних зобов'язань за договором.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на те, що спірний договір було укладено 28.11.2011 р., тобто за один рік до моменту порушення провадження у справі про банкрутство позивача, а тому на підставі ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у новій редакції) такий договір підлягає визнанню недійсним з моменту його вчинення.

Так, ухвалою господарського суду м. Києва від 26.04.2012 року порушено провадження у справі №5011-50/5282-2012 про банкрутство TOB "Консультаційне бюро "НТТ", тобто наведений Договір був укладений в період менше ніж за рік до моменту порушення провадження у справі про банкрутство TOB "Консультаційне бюро "НТТ" (фактично за 21 день до порушення справи про банкрутство).

У справі №5011-50/5282-2012 TOB "Консультаційне бюро "НТТ" банкрутом не визнавалось, отже, триває процедура розпорядження майном в порядку Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності внесених змін 19.01.2013 року).

Задовольняючи позовні вимоги та визнаючи, на підставі ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", (в редакції після набрання чинності внесених змін 19.01.2013 року), недійсним спірний Договір, укладений сторонами у справі, місцевий господарський суд виходив з того, що наведений договір укладений в період за один рік до порушення справи про банкрутство боржника, придбавши цінні папери за спірним Договором, у боржника виникло зобов'язання по оплаті придбаних цінних паперів, ціна яких є значно нижчою від ринкової, сума договору штучно завищена, грошові обороти боржника за останні 4 роки були в рази менші вартості даного договору, що у сукупності призвело до значного погіршення фінансового стану боржника, неможливості залучення інвестицій та додаткового фінансування, що в свою чергу призвело до неможливості розрахуватися з ВАТ "Гідромеханізація", яке в подальшому стало ініціюючим кредитором в справі про банкрутство TOB "Консультаційне бюро "НТТ".

Однак із такими висновками суду погодитись не можна, з огляду на наступне.

У частині першій статті 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зазначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України передбачено, що: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як вже встановлено судами, звертаючись із даним позовом, розпорядник майна ТОВ "Консультаційне бюро НТТ" вважає, що Договір слід визнати недійсним саме зі спеціальних підстав, що передбачені у статті 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції після набрання чинності внесених змін 19.01.2013 року).

Частиною першою статті 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції після набрання чинності внесених змін 19.01.2013 року) встановлено, що правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з підстав, зокрема, боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов'язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції до 19.01.2013 року, ліквідатор з дня свого призначення уповноважений, зокрема, з підстав, передбачених частиною десятою статті 17 цього Закону, подавати до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника.

Відповідно до п. 1-1 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка діє з 19.01.2013 року, положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Оскільки, як попередньо встановлено, справа про банкрутство позивача №5011-50/5282-2012 порушена ухвалою господарського суду м. Києва від 26.04.2012 року, до набрання чинності нової редакції Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", знаходиться на стадії розпорядження майном, процедура проходить, в порядку Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції до набрання чинності внесених змін 19.01.2013 року, то колегія суддів вважає неправомірним застосування до спірних правовідносин приписи ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції після набрання чинності внесених змін 19.01.2013 року), у якості спеціальних підстав для визнання недійсним оспорюваного правочину.

Крім наведеного, слід відзначити, що визнання правочинів недійсними, на підставах, які визначені у ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції після 19.01.2013 року), може відбуватись лише в межах справи про банкрутство, про що зазначено безпосередньо у наведеній нормі, а не у позовному провадженні.

Аналогічної правової позиції дотимується також ВГСУ у постанові від 25.09.2014 р. по справі № 910/6963/14.

Таким чином в позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Консультаційне бюро НТТ" належить відмовити повністю.

Отже рішення господарського суду м. Києва від 28.08.2014 року у справі №910/6959/14 підлягає скасуванню повністю.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду м. Києва від 28.08.2014 року у справі №910/6959/14 скасувати повністю та прийняти нове рішення.

В позові відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Консультаційне бюро НТТ" (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 12-А, код ЄДРПОУ 23530597) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Евровест" (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 51-Б, код ЄДРПОУ 32162185) 609,00 грн. (шістсот дев'ять гривень 00 копійок) судового збору за перегляд рішення апеляційною інстанцією.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді В.В. Шапран

С.І. Буравльов