Постанова

від 31.10.2014 по справі 804/16092/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2014 р. Справа № 804/16092/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Луніної О.С. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване підприємство «Ліфтмаркетсервіс» до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

У жовтні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване підприємство «Ліфтмаркетсервіс» (далі Позивач, ТОВ «СП «Ліфтмаркетсервіс») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі Відповідач, Новомосковська ОДПІ) в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.05.2014 р. № 0001962202.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач провів камеральну перевірку ТОВ «СП «Ліфтмаркетсервіс», в результаті якої склав акт від 16.05.2014 р. № 50/222/35782781, в якому безпідставно зробив висновок щодо завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (значення рядка 24 декларації) на 768 079 грн. За результатами перевірки податковий орган виніс оскаржуване податкове повідомлення-рішення на вказану суму, яке позивач вважає неправомірним, оскільки підставою для його винесення є результати перевірки, викладені в акті № 453/222/35782781 від 18.10.2013 р., та винесене на підставі цього акту податкове повідомлення-рішення від 14.11.2013 р. № 0002502202, що проходить процедуру оскарження, так само, як і всі попередні податкові повідомлення-рішення, що винесені за результатами попередніх камеральних перевірок, і є неузгодженими. Таким чином, позивач вважає, що посилання відповідача на акт попередньої перевірки і винесені на його підставі податкові повідомлення-рішення, як на підставу неправильного заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, є безпідставним та незаконним.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, 31.10.2014 р. в судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач в судове засідання 31.10.2014 р. не з'явився, надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. У судовому засіданні 23.10.14 р. позов не визнав,надав суду письмові заперечення, в яких не погоджується з позицією позивача, просив в задоволені позову відмовити повністю,вважає доводи необґрунтованими та такими, що не відповідають законодавству, а дії відповідача щодо проведення перевірки та винесення податкового повідомлення-рішення правомірними, оскільки, враховуючи, що триває оскарження ТОВ «СП «Ліфтмаркетсервіс» податкового повідомлення-рішення, винесеного відповідачем раніше, суми завищення залишку від'ємного значення, які встановлені в ході перевірок, не мають права на формування податкової звітності по рядку 24 декларації з ПДВ до закінчення оскарження. Отже, на думку відповідача, права та обов'язки платника податків щодо використання цієї суми у наступних податкових періодах виникають лише після набрання законної сили судових рішень.

В силу ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадженняна підставі ст. 128 КАС України.

Дослідивши матеріали справи та подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив наступне.

ТОВ «СП «Ліфтмаркетсервіс» 16.04.2014 р. складено та подано до Новомосковької ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість звітну за період березень 2014 р. з додатками.

Відповідно до копії квитанції № 2 Новомосковська ОДПІ отримала засобами електронного зв'язку в електронній формі податкову декларацію позивача з податку на додану вартість за березень 2014 року звітну з додатками 16.04.2014 р. о 17:11:48 годині.

На підставі п. 200.10 ст. 200 Податкового Кодексу України (далі ПК України), в порядку ст. 76 ПК України відповідачем проведена камеральна перевірка ТОВ «СП «Ліфтмаркетсервіс» з питань правомірності формування залишку від'ємного значення та повноти декларування податкових зобов'язань по декларації з податку на додану вартість за березень 2014 р.

16 травня 2014 року за результатами цієї перевірки було складено акт № 50/222/35782781 «Про результати камеральної перевірки ТОВ «СП «Ліфтмаркетсервіс»(код за ЄДРПОУ 35782781) з питань правомірності формування залишку від'ємного значення та повноти декларування податкових зобов'язань по декларації з ПДВ за березень 2014 р. (далі акт перевірки).

Згідно до висновку акту перевірки від 16.05.2014 р. встановлено наступне:

1.На порушення пунктів 200.1, 200.4 «а», «б» ст. 200 ПК України ТОВ «СП «Ліфтмаркетсервіс» по декларації за березень 2014 р. завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (значення рядка 24 декларації) на 768 079 грн.

В акті перевірки зазначено, що перевірку проведено з урахуванням актів перевірки: № 453/222/35782781 від 18.10.2014 р. та № 42/222/35782781 від 16.04.2014 р.

Не погодившись з зазначеним висновком, ТОВ «СП «Ліфтмаркетсервіс» надало відповідачу заперечення (вих. № 52 від 26.05.14 р.) на акт від 16.05.2014 р. № 50/222/35782781, які Новомосковська ОДПІ отримала 26.05.2014 р. за № 8287/10.

Відповідно до листа відповідача від 28.05.2014 р. № 7192/10/04-08-22-02-10 «Про надання відповіді на заперечення до акту камеральної перевірки» фахівець Новомосковської ОДПІ, який здійснював камеральну перевірку, діяв з дотриманням вимог ст. 19 Конституції України та ст. 21 ПК України, тобто в межах компетенції та виключно у відповідності із Конституцією України, ПК України та іншими нормативно-правовими актами, висновки, зазначені у акті № 50/222/35782781 від 16.05.2014 р. відповідають вимогам чинного законодавства.

На підстав акту перевірки від 16.05.2014 р. № 50/222/35782781 податковим органом було винесено податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 29.05.2014 року № 0001962202, яким ТОВ «СП «Ліфтмонтажсервіс» зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 768 079 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням відповідача ТОВ «СП «Ліфтмонтажсервіс» подало до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області скаргу на податкове повідомлення-рішення від 29.05.2014 р. № 0001962202 ( вих. 60 від 11.06.2014 р.).

Рішенням ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 15.07.2014 р. № 4567/10/04-36-10-08-09, яке позивач отримав 21.07.2014 р. за вх. № 61, скарга залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 29.05.2014 р. № 0001962202 - без змін.

За вих. № 68 від 25.07.2014 р. ТОВ «СП «Ліфтмонтажсервіс» оскаржило спірне податкове повідомлення-рішення до Міністерства доходів і зборів України.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 17.09.2014 р. № 3615/6/99-99-10-01-15, яке позивач отримав 23.09.2014 р. за вх. № 81, скарга залишена без задоволення, а рішення, прийняте за розглядом первинної скарги, та податкове повідомлення-рішення від 29.05.2014 р. № 0001962202 - без змін.

Разом з тим, судом з матеріалів справи встановлено, що управлінням податкового аудиту Новомосковської ОДПІ проведено позапланову виїзну документальну перевірку з питань підтвердження правомірності заявленого від'ємного значення суми ПДВ по декларації за липень 2013 р. та правомірності визначення ПДВ за червень 2013 р., серпень 2013 р., за результатами якої складено акт перевірки від 18.10.2013 р. № 453/222/35782781, згідно до якого зменшено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) та винесено податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 14.11.2013 р. № 0002502202 на суму 768 079 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення від 14.11.2013 р. № 0002502202 було оскаржено позивачем в адміністративному порядку, а 15.05.2014 р. ТОВ «СП «Ліфтмонтажсервіс» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, серед яких і податкове повідомлення-рішення від 14.11.2013 р. № 0002502202 на суму 768 079 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.2014 р. по справі № 804/6871/14 адміністративний позов ТОВ «СП «Ліфтмонтажсервіс» задоволено, податкове повідомлення-рішення від 14.11.2013 р. № 0002502202 визнано протиправним та скасовано.

Оцінюючи спірні взаємовідносини суд зазначає, що відповідно до п. 56.1 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Приписами п. 56.18 ст. 56 ПК України встановлено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

За таких обставин, на момент проведення камеральної перевірки, за результатами якої складено акт від 16.05.2014 р. № 50/222/35782781, податкове повідомлення-рішення від 14.11.2013 р. № 0002502202 на суму 768 079 грн., винесене на підставі акту документальної позапланової виїзної перевірки від 18.10.2014 р. № 453/222/35782781, є неузгодженим до набрання законної постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.2014 р. по справі № 804/6871/14.

Згідно з п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (п. 200.4 ст. 200 ПК України).

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 цього Кодексу, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.11.2013 р. № 678, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.12.2013 р. № 2094/24626 - Рядок 21.3 передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної контролюючим органом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач при заповненні рядку 21.3 декларації з податку на додану вартість за березень 2014 року, передбаченого для відображення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (декларація заповнена позивачем та отримана відповідачем 16.04.2014 р.), правомірно не відобразив зі знаком «-» суму зменшення залишку від'ємного значення, оскільки при заповненні зазначеної декларації висновки акту перевірки від 18.10.2013 року № 453/222/35782781 та винесене на підставі цього акту податкове повідомлення-рішення від 14.11.2013 р. № 0002502202 на суму 768 079 грн. є неузгодженими, так як відбувалася процедура їх адміністративного оскарження.

Відповідна правова позиція, відображена Вищим адміністративним судом України в ухвалах від 26.02.2013 р. № К/9991/50678/12 та від 19.12.2013 р. № К/800/32557/13.

Водночас суд встановив, що в акті перевірки від 16.05.2014 р. відповідачем вказанонаступне: «в порушенняп.п. 4.6.7 п. 4.6 р. V Порядку № 1492, ТОВ «СП «Ліфтмаркетсервіс» в рядку 21.3 декларації за березень 2014 р. не відображено зі знаком «-» суму зменшення залишку від'ємного значення за результатами позапланової виїзної перевірки з урахуванням акту камеральної перевірки № 42/222/35782781 від 16.04.2014 р., що призвело до невірного формування показників розділу ІІІ «Розрахунки з бюджетом» декларації з ПДВ за березень 2014 р.».

Суд зазначає, що посилання податковим органом на Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 р. № 1492, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 р. № 1490/20228 є безпідставними, оскільки наказ Міністерства фінансів України від 25.11.2011 р. № 1492 на момент заповнення позивачем декларації з податку на додану вартість за березень 2014 р. втратив чинність відповідно до наказу міністерства фінансів України № 944 від 13.11.2013 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.12.2013 р. № 2093/24625.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що наведені в позовній заяві обставини підтверджуються належними та достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог позивача до податкового органу про скасування податкового повідомлення-рішення.

Отже, на підставі вище вказаного суд вважає, що відповідач необґрунтовано зменшив залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 768079 грн., а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 29.05.2014 р. № 0001962202 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення не доведено.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно до ч. 1 ст. 94 КАС України , якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Таким чином, підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь ТОВ «СП «Ліфтмаркетсервіс» сплачений позивачем судовий збір у сумі 487, 20 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване підприємство «Ліфтмаркетсервіс» до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.05.2014p. №0001962202, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване підприємство «Ліфтмаркетсервіс» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 768079 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване підприємство «Ліфтмаркетсервіс» (ЄДРПОУ 35782781) судовий збір у розмірі 487, 20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Луніна