Постанова

від 21.11.2014 по справі 803/2155/14

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2014 року Справа № 803/2155/14

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

при секретарі Головатій І.В.,

за участю представників позивача Матчука Ю.С., Шевчука В.В.,

представника відповідача Пивовара В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Клеодора-М» до Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Клеодора-М» (далі - ТзОВ «Клеодора-М», позивач) звернулося з адміністративним позовом до Головного управління Міндоходів у Волинській області (далі - ГУ Міндоходів у Волинській області, відповідач) про визнання нечинними та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.07.2014 року №0000702204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності в розмірі 2538,76 грн., в т.ч.: за основним платежем - 2031,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 507,76 грн.; податкового повідомлення рішення від 24.07.2014 року №0000712204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів в розмірі 5585,25 грн., в т.ч: за основним платежем - 4468,20 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1117,05 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ГУ Міндоходів у Волинській області проведена документальна невиїзна перевірка стану дотримання ТзОВ «Клеодора-М» вимог законодавства України з питань державної митної справи, за наслідками якої складено акт №25/03-20-22-04-18/0035594273 від 04.07.2014 року. На переконання позивача, висновки податкового органу, викладені в акті перевірки щодо заниження товариством податкових зобов'язань в результаті надання недостовірних даних стосовно митної вартості товарів та згідно з документами, отриманими від митних органів Литовської Республіки, не відповідають фактичним обставинам.

Позивач вказує, що митна вартість ввезених товариством автомобілів Renault Kangoo 2009 року випуску, Citroen Berlingo 2009 року випуску та Volkswagen Caddy 2005 року випуску, з якої були сплачені митні платежі, розрахована у відповідності до вимог ст.64 Митного кодексу України (за резервним методом визначення митної вартості товарів) на підставі Методики товарознавчої експертизи із врахуванням каталогу Schwackeliste. Із вказаною митною вартістю погодився митний орган і саме такий рівень вартості відповідав реальному стану кожного автомобіля.

Крім того, зазначає, що листи митного органу Литовської Республіки не можуть слугувати доказом визначення іншої митної вартості товару на території України, оскільки характеристики, взяті із експортної митної декларації Литовської Республіки є загальними, і ніяким чином не характеризують технічний стан автомобілів, за виключенням заводських показників, хоча дані товари вже були у вжитку.

Разом з тим, вказує на допущення відповідачем процесуальних порушень при винесенні податкового повідомлення-рішення від 24.07.2014 року №000702204, яким визначено грошове зобов'язання за платежем: мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності, оскільки законодавством встановлено один вид мита - «мито» та його підвид «ввізне мито». Такого виду платежу як «мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності» не передбачено ні Податковим, ні Митним кодексами України.

В судовому засіданні представники позивача адміністративний позов підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, просили позов задовольнити. Додатково суду пояснили, що експертні декларації, на які посилається відповідач в обгрунтування правомірності прийнятих рішень, не можуть бути належними та допустимими доказами, оскільки є електронними документами без обов'язкових реквізитів, не перекладені українською мовою та містять розбіжності між датами придбання автомобілів згідно наданих митному органу інвойсів.

В поданих до суду письмових запереченнях відповідач адміністративний позов не визнав, зазначив, що за наслідками невиїзної документальної перевірки стану дотримання ТзОВ «Клеодора-М» вимог законодавства з питань митної справи встановлено невідповідність вартісних показників товарів, що заявлені декларантом - позивачем при митному оформленні автомобілів: марки Renault, модель Kangoo, кузов VF1FWOBB541337831; марки Citroen, модель Berlingo, кузов VF77B9HXC9J282871; марки Volkswagen, модель Caddy, кузов WV1ZZZ2KZ5X067023. У ході перевірки використано інформацію митних органів Литовської Республіки, на підставі якої встановлено, що вартість транспортних засобів у інвойсах, поданих до митного оформлення, занижена, що вплинуло на рівень оподаткування товару, що підлягав перевірці. В усіх випадках інвойси, що подавались до митного оформлення, датовані тим самим або попереднім числом від дати, коли товар фактично був відправлений (розмитнений) з Литовської Республіки. Таким чином, про врахування пошкоджень товарів внаслідок їх транспортування, при визначення їх вартості декларантом взагалі не оговорювалось. В даному випадку досліджувались незавершені процедури експорту товару (транспортних засобів) з Литовської Республіки в Україну. Тобто, митна вартість експорту з однієї країни має бути основою для митної вартості імпорту в іншу.

Вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті у повній відповідності до норм податкового та митного законодавства, тому просить в задоволенні позовних вимог ТзОВ «Клеодора-М» відмовити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову, просив у його задоволенні відмовити повністю. Додатково суду пояснив, що в ході перевірки ТзОВ «Клеодора-М» податковим органом досліджувались електронні копії експортних декларацій країни відправника, в даному випадку Литовської Республіки, оскільки оригінал такої декларації зберігається в особи, яка вивозить товар з країни. У зазначених деклараціях номери кузовів транспортних засобів збігаються з номерами кузовів тих транспортних засобів, які ввозились позивачем на митну територію України, що в свою чергу свідчить про ідентичність товару.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю з огляду на таке.

Судом встановлено, що згідно із наказом ГУ Міндоходів у Волинській області від 24.06.2014 року №424 (а.с.28) відповідно до пунктів 2, 3 статті 351 МК України, з врахуванням доповідної записки начальника управління податкового та митного аудиту від 23.06.2014 року №88/03-20-22-04-15 в період з 25.06.2014 року по 04.07.2014 року було проведено невиїзну документальну перевірку стану дотримання ТзОВ «Клеодора-М» вимог законодавства України з питань державної митної справи в частині перевірки правильності визначення бази оподаткування товарів, оформлених згідно митних декларацій від 27.12.2012 року №205060000/2012/031963, від 05.02.2013 року №205060000/2013/002376, від 27.02.2013 року №205060000/2013/004390.

За наслідками даної перевірки відповідачем складено акт від 04 липня 2014 року №25/03-20-22-04-18/0035594273 (а.с.8-16). З акту перевірки вбачається, що під час опрацювання листів, які надійшли від Ягодинської митниці Міндоходів, проведено порівняння документів, надісланих з митних органів Литовської Республіки, та документів, які були підставою для митного оформлення на Ягодинській митниці товарів за митними деклараціями від 27.12.2012 року №205060000/2012/031963, від 05.02.2013 року №205060000/2013/002376, від 27.02.2013 року №205060000/2013/004390.

Так, в ході перевірки встановлено, що за митними деклараціями від 27.12.2012 року №205060000/2012/031963, від 05.02.2013 року №205060000/2013/002376, від 27.02.2013 року №205060000/2013/004390 ТзОВ «Клеодора-М» ввезено на митну територію України транспортні засоби - автомобілі: марки Renault, модель Kangoo, кузов VF1FWOBB541337831; марки Citroen, модель Berlingo, кузов VF77B9HXC9J282871; марки Volkswagen, модель Caddy, кузов WV1ZZZ2KZ5X067023 відповідно.

Водночас при аналізі експортних декларацій, отриманих від Митного департаменту Міністерства фінансів Литовської Республіки, за ідентифікаційною ознакою транспортних засобів - індивідуальним номером, податковим органом встановлено:

номер кузова VF1FWOBB541337831 автомобіля марки Renault, модель Kangoo, оформленого за митною декларацією від 27.12.2012 року №205060000/2012/031963 (а.с.32), ідентичний номеру кузова у експортній вантажній митній декларації №12LTLG3000EK02B702 від 27.12.2012 року (а.с.34);

номер кузова VF77B9HXC9J282871 автомобіля марки Citroen, модель Berlingo, оформленого за митною декларацією від 05.02.2013 року №205060000/2013/002376 (а.с.35), ідентичний номеру кузова у експортній вантажній митній декларації №13LTLG3000EK03B80 від 04.02.2013 року (а.с.37);

номер кузова WV1ZZZ2KZ5X067023 автомобіля Volkswagen, модель Caddy, оформленого за митною декларацією від 27.02.2013 року №205060000/2013/004390 (а.с.38), ідентичний номеру кузова у експортній вантажній митній декларації №13LTLG3000EK006FCO від 25.02.2013 року (а.с.40).

Таким чином в ході перевірки встановлена невідповідність вартісних показників товару, а саме: заявлена при митному оформленні вартість товару та вартість товару, що вказана в експортній митній декларації, отриманій від Митного департаменту Міністерства фінансів Литовської Республіки, відрізняються.

Зокрема, заявлена декларантом самостійно митна вартість товару за митною декларацією від 27.12.2012 року №205060000/2012/031963 - 32963,23 грн. (інвойс №3981 від 25.12.2012 року), а вартість товару, за даними митних органів Литовської Республіки - 41308,35 грн. (сума заниження митної вартості товару 8345,12 грн.); заявлена декларантом самостійно митна вартість товару за митною декларацією від 05.02.2013 року №205060000/2013/002376 (інвойс №4115 від 04.02.2013 року) - 37045,83 грн., вартість товару, за даними митних органів Литовської Республіки - 44411,67 грн. (сума заниження митної вартості товару - 7365,84 грн.); заявлена декларантом самостійно митна вартість товару за митною декларацією від 27.02.2013 року №205060000/2013/004390 - 28848,75 грн. (інвойс №4199 від 22.02.2013 року), вартість товару, за даними митних органів Литовської Республіки - 33447,83 грн. (сума заниження митної вартості товару - 4599,11 грн.). Загальна сума заниження митної вартості товару становить 20310,07 грн.

За висновками акту перевірки відповідачем встановлено факти: недостовірного декларування вартісних показників товару ТзОВ «Клеодора-М»; заниження податкових зобов'язань; неправильного визначення митної вартості товарів, що є порушенням вимог статті 49 МК України та вимог пункту 190.1 статті 190 ПК України, у зв'язку з чим розраховано суму податкових зобов'язань у розмірі 6499,20 грн., в тому числі мито - 2031,00 грн., податок на додану вартість - 4468,20 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 24.07.2014 року №0000702204 (а.с.7) про збільшення ТзОВ «Клеодора-М» суми грошового зобов'язання за платежем: мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності в розмірі 2538,76 грн., в т.ч.: за основним платежем - 2031,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 507,76 грн.; №0000712204 (а.с.6) про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів в розмірі 5585,25 грн., в т.ч.: за основним платежем - 4468,20 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1117,05 грн.

Враховуючи те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято ГУ Міндоходів у Волинській області як суб'єктом владних повноважень, то при вирішенні даного спору вони перевірялись судом на відповідність вимогам частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України).

Згідно зі статтею 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приходить до висновку, що відповідач довів правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень від 24.07.2014 року №0000702204 та №0000712204 з огляду на таке.

Відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу (частина перша статті 51 МК України). Відповідно до пункту 2 частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як визначено частиною першою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. При цьому пунктами 4, 5 частини п'ятої вказаної статті передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості.

Як встановлено судом, ТзОВ «Клеодора-М» ввезло на митну територію України автомобіль марки Renault, модель Kangoo, кузов VF1FWOBB541337831 згідно МД від 27.12.2012 року №205060000/2012/031963 (а.с.32); автомобіль марки Citroen, модель Berlingo, кузов VF77B9HXC9J282871 згідно МД від 05.02.2013 року №205060000/2013/002376 (а.с.35) та автомобіль марки Volkswagen, модель Caddy, кузов WV1ZZZ2KZ5X067023 згідно МД від 27.02.2013 року №205060000/2013/004390 (а.с.38). Вказаний товар був поставлений в Україну згідно з договором купівлі-продажу №273/12-1 від 15 грудня 2010 року, укладеного між позивачем та фірмою Paribella Trade S.A. (Республіка Панама) (а.с.54-62). До митного оформлення товару позивачем були надані інвойси (а.с.33, 36, 39) та самостійно розраховано митну вартість товару, з якої сплачено суму податкового зобов'язання з ПДВ і ввізного мита, за резервним методом визначення митної вартості, про що свідчить графа 43 МД.

Так, об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з ввезення товарів на митну територію України, що встановлено пунктом 185.1 статті 185 ПК України. Відповідно до пункту 190.1 статті 190 ПК України базою оподаткування при ввезенні товарів на митну територію України є договірна (контрактна) вартість, але не менша митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті та включаються до ціни товарів/послуг згідно із законом.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Разом з тим, у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов'язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах (пункт 54.4 статті 54 ПК України).

Такі ж положення містяться у Митному кодексу України (далі - МК України), що набрав чинності 01 червня 2012 року. Так, пунктом 2 частини другої статті 351 МК України передбачено, що у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих органові доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України, проводиться документальна невиїзна перевірка. Предметом вказаної перевірки є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств (частина перша статті 351 МК України).

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 352 МК України отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення можуть бути використані посадовими особами органів доходів і зборів під час проведення перевірок.

На думку суду, отримані від уповноважених органів Литовської Республіки документально підтверджені відомості (а саме: експортні митні декларації) щодо вартісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, в силу приписів статті 352 Митного кодексу України правомірно були використані посадовими особами відповідача в ході проведення перевірки, є належними та допустимими доказами для прийняття їх судом при вирішенні даного спору, оскільки отримані з офіційних джерел.

При цьому суд враховує, що номери кузовів транспортних засобів, розмитнених за МД від 27.12.2012 року №205060000/2012/031963, від 05.02.2013 року №205060000/2013/002376, від 27.02.2013 року №205060000/2013/004390, повністю співпадають з номерами кузовів транспортних засобів, зазначених в експортних митних деклараціях. Так, ідентифікаційний номер транспортного засобу або VIN-код - це унікальний серійний номер, що застосовується в автомобільній промисловості для індивідуального розпізнавання кожного механічного транспортного засобу, причіпного транспортного засобу, мотоцикла та мопеда. Отже, оскільки номер кузова є унікальним, то ідентичність транспортних засобів за вищевказаними МД та експортними деклараціями не викликає сумніву.

Разом з тим суд не бере до уваги посилання позивача на пункт 3 частини третьої статті 64 МК України, оскільки положення вказаної норми не поширюються на спірні правовідносини, у митних деклараціях країни відправлення зазначена митна вартість експортованого товару, а не ціна товару на внутрішньому ринку країни - експортера.

Оскільки ТзОВ «Клеодора-М» як декларант несе повну відповідальність за достовірність інформації, яка зазначена в поданих ним митних деклараціях, а органами доходів і зборів України від компетентних митних органів Литовської Республіки отримані експортні митні декларації, що свідчать про заниження митної вартості транспортних засобів марки Renault, модель Kangoo, кузов VF1FWOBB541337831; марки Citroen, модель Berlingo, кузов VF77B9HXC9J282871; марки Volkswagen, модель Caddy, кузов WV1ZZZ2KZ5X067023 під час їх ввезення позивачем на митну територію України, тому суд дійшов висновку, що ГУ Міндоходів у Волинській області обґрунтовано винесло податкові повідомлення-рішення від 24.07.2014 року №0000702204, №0000712204 та нарахувало товариству належні до сплати митні платежі та податок на додану вартість.

Суд вважає безпідставними твердження позивача про допущені відповідачем процесуальні порушення при визначенні податковим органом грошового зобов'язання за платежем «мито на товари, що ввозяться на митну територію України суб'єктами підприємницької діяльності», оскільки такого виду платежу не існує.

Згідно статті 271 МК України мито - це загальнодержавний податок, встановлений Податковим кодексом України та цим Кодексом, який нараховується та сплачується відповідно до цього Кодексу, законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. В Україні застосовуються такі види мита: 1) ввізне мито; 2) вивізне мито; 3) сезонне мито; 4) особливі види мита: спеціальне, антидемпінгове, компенсаційне. Забороняється застосовувати інші види мита, крім тих, що встановлені цим Кодексом.

Водночас частиною першою статті 272 МК України визначено поняття ввізного мита, відповідно до якої ввізне мито встановлюється на товари, що ввозяться на митну територію України.

Отже, мито на товари, що ввозяться на митну територію України, є по суті ввізним митом, з огляду на що таке формулювання донарахованого позивачу платежу відповідає вимогам чинного законодавства України.

З врахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог ТзОВ «Клеодора-М», з огляду на що в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

Керуючись ст.ст.11, 17, 158, 160, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Клеодора-М» до Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 26 листопада 2014 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій