Рішення

від 06.06.2006 по справі 15/188/06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/188/06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.06.06                                                                                        Справа №  15/188/06

Суддя   Колодій Н.А.

За позовом   товариства з обмеженою відповідальністю “Мікос”, м. Запоріжжя

До відповідача  товариства з обмеженою відповідальністю “Галс”,                         м. Запоріжжя

про стягнення 1 411,51 грн.

                                                                                              Суддя Колодій Н.А.                                                               

Представники:

Від позивача: Місакян А.А., дов. № б/н від 18.07.2005

Відповідача:   не з'явився

       Заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 411,51 грн. заборгованості, яка складається з 448,31 грн. основного боргу та 963,20 грн. –пені на підставі договору № 189 від 23.12.2004.

       Ухвалою суду від 19.04.2006 порушено провадження у справі                           № 15/188/06, судове засідання призначено на 06.06.2006.

       На підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено рішення

        В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір № 189 від 23.12.2004, на виконання умов якого відповідачу передано товар на загальну суму 448,31 грн. Зобов'язання щодо оплати товару відповідачем не виконані, в зв'язку з чим, просить на підставі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України стягнути з відповідача 448,31  грн.  основного боргу та 963,20 грн. за пені 430 днів прострочення сплати за товар.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судове засідання за викликом двічі не з'явився. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином.

        Згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

       Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

     23.12.2004 між ТОВ “Мікос” (Постачальник) і ТОВ “Галс”  (Покупець) укладений договір № 189, згідно якого Постачальник зобов'язується передати у власність, а Покупець прийняти і оплатити товар на умовах цього договору.   

     Відповідно до п. 2.2  Договору,   загальна сума договору визначається сумами, що вказані в накладній, яка є невід'ємною частиною договору.      

      Як вбачається з матеріалів справи, позивач передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 448,31 грн. Факт поставки товару підтверджується видатковою накладною № РН -0000018 від 06.01.2005.

      Пунктом 2.3 спірного договору сторони передбачили, що Покупець здійснює оплату за поставлений товар на протязі 14 календарних днів з моменту поставки товару.

        Свої зобов'язання по  оплаті отриманого товару за договором відповідач не виконав, в зв'язку з чим позивач направив на адресу відповідача претензію вих. № 01 від 24.01.2006 з вимогою перерахувати на розрахунковий рахунок ТОВ “Мікос” суму основного боргу у розмірі 448,31 грн. та 827,13 грн. - пені. Претензія відповідачем залишена без задоволення.

      Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

      Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, п. п.1, 7 ст.193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

     Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

      Відповідач не надав суду доказів належного виконання зобов'язань за договором № 189 від 23.12.2004, в зв'язку з чим, вимоги позивача в частині стягнення основного боргу у розмірі 448,31 грн. суд визнає доведеними, правомірними та  такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, виконання обов'язків забезпечується неустойкою.

Пунктом  6.3 договору передбачено, що при порушені умов п. 2.3 договору Покупець зобов'язується виплатити на користь Постачальника пеню на суму заборгованості в розмірі 0.5 % від несвоєчасно оплаченої суми за кожний календарний день прострочки, але не більш максимального розміру пені, встановленого українським законодавством.

У відповідності з вимогами Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” № 543/96-ВР від 22.11.96 р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивачем надано розрахунок пені за несвоєчасну оплату вартості товару за 430 днів прострочення  у розмірі 963,20 грн.

Разом з тим, ст. 258 Цивільного кодексу України, встановлено, що до позовів про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік (скорочена позовна давність).

       Пункт 1 ст. 223 Господарського кодексу України визначено, що при  реалізації  в  судовому  порядку  відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.

         Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних  санкцій  за  прострочення  виконання зобов'язання,  якщо  інше  не  встановлено  законом або договором, припиняється через шість місяців від дня,  коли зобов'язання  мало бути виконано.

      Враховуючи норми зазначеної статті задоволенню підлягає пеня у розмірі 31,74 грн. за період з 21.01.2004 по 21.07.2004. В іншій частині вимоги про стягнення пені відхиляються.

       Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі –34,69 грн. державного мита та 40,13 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –відносяться на відповідача.

          На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 611 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу  України, ст. ст. 49, 75, 82, 84, 85 Господарського  процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

          Позов задовольнити частково.

         Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Галс” (69057,          м.Запоріжжя, вул. Пушкіна, 4, оф. 303, р/р 2600408000369 в ЗФ АКБ “Правекс-Банк”, МФО 313571, ЄДРПОУ 307444112, інн 307444108296) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Мікос” (69057,   м. Запоріжжя,   вул. Брянська, 10, р/р 260011008 в ДНФ ВАТ “Міжнародний комерційний банк” м. Дніпропетровськ, МФО 307059, ЄДРПОУ 33050802, інн 330508008294) 448 (чотириста сорок вісім) грн. 31 коп., - основного боргу, 31 (тридцять одна) грн. 74 коп. –пені, 34 (тридцять чотири) грн. 69 коп.  –3 % річних, 554 (п'ятсот п'ятдесят чотири) грн. 25 коп. - витрат на державне мито і 40 (сорок) грн. 13 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

       Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

       В іншій частині позову відмовити.

          Суддя                                                           Н.А. Колодій