Ухвала

від 20.11.2014 по справі 826/116/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/116/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Троян Н.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Троян Н.М.,

суддів - Костюк Л.О., Твердохліб В.А,

за участю секретаря - Костюченка М.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією «Сантрейд» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією «Сантрейд» до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 вересня 2014 року у задоволенні адміністративного позову.

Позивач, не погоджуючись із зазначеною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Згідно до частини четвертої ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до частини першої ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи, відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією «Сантрейд» з питань бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2011 року, за результатами якої складено акт від 12.07.2012 №675/40-50/23-20/25394566.

В ході проведення перевірки, відповідачем встановлено порушення ДП «Сантрейд»: п.185.1 ст.185, п.198.3 ст.198, п.200.1 - п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України та завищено заявлену суму бюджетного відшкодування з ПДВ за грудень 2011 року на суму ПДВ 370536 грн.

Керуючись висновками акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.07.2012 №0000282320, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2011 на суму 370536 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 185268 грн.

Вважаючи порушенням своїх прав з боку податкового органу та з метою їх відновлення Дочірнє підприємство з іноземною інвестицією «Сантрейд» звернулось за захистом до суду.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.02.2013, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2013, позовні вимоги задоволено частково, скасовано податкове повідомлення-рішення №0000282320 від 26.07.2012 року в частині встановлення завищення дочірнім підприємством з іноземними інвестиціями «Сантрейд» бюджетного відшкодування у сумі 291639 грн 02 коп. та нарахування штрафної санкції у сумі 145819 грн 51 коп., в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Однак, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.05.2014 ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2013 та постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.02.2013 в частині відмови в задоволенні позовних вимог - скасовано, а справу направлено в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2013 та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.02.2013 по справі №826/116/13-а залишено без змін.

Розглядаючи справу з урахуванням висновків суду касаційної інстанції, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи не підтверджено, а позивачем не доведено реальності господарських операцій з ТОВ «ПСК Анкей».

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини регулюються нормами Конституції України, Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ст. 180 ПК України платником податку є: 1) будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу; 2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку; 3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України.

Згідно зі ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 198.2. ст. 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 201.4 ст. 201 ПК України передбачено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

В результаті дослідження матеріалів справи та наданих позивачем доказів на спростування висновків суду першої інстанції, судова колегія вважає за необхідне вказати на наступне.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02 червня 2011 року з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

З метою підтвердження фактів виконання сторонами своїх договірних зобов'язань за договором позивачем були надані: роздруківку інформації з сайту Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо наявності ліцензії у TOB «ПСК Анкей»; копії актів-допусків на здійснення будівельно-монтажних робіт на території діючого підприємства (цеха, ділянки); копії офіційних дозволів TOB «ПСК Анкей» на продовження виконання робіт підвищеної небезпеки; копії документів, що підтверджують здійснення належних заходів безпеки; копію службової записки.

Однак, надаючи правову оцінку зазначеним доказам судова колегія вважає їх безпідставними та такими, що не відображають здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції між ДПзІІ «Сантрейд» (замовник) та TOB «ПСК Анкей» (підрядник) було укладено договір підряду №160311 від 16.03.2011, відповідно до п.1.1. якого «подрядчик выполняет по заданию заказчика робаты по ремонту и окраске фасада и металлоконструкций элеватора, замене старого остекления на поликарбонат, а так же ремонт подсилосных этажей с укреплением несущей части на объекте заказчика по адресу: Днепропетровская обл. Покровский район. пгт. Просяное, ул.Пролетарская. д1 а. а заказчик обязуется принять и оплатить выполненную работу».

Окрім того, відповідно до умов договору «Подрядчик в 3-дневный строк с момента завершения выполненных работ подает заказчику на подписание Акт приемки выполненных подрядных работ по форме №КБ-2 и справку о стоимости выполненных работ по форме №КБ-3 (утвердженые приказом Минрегионстроя Украины 3554 от 04.12.2009)» (п.3.4. договору підряду№160311 від 16.03.2011).

На підтвердження умов виконання договору між сторонами було підписано акт №3 приймання виконаних будівельних робіт, за формою №КБ-2в, довідку про вартість виконаних будівельних робіт, за формою КБ-3.

Також, TOB «ПСК Анкей» виписано позивачу наступні документи: рахунок-фактура №СФ00000034 від 15.12.2011, видаткову накладну від 15.12.2011 №233. акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів, за формою №03-2 (том І а.с. 172-177).

Водночас, передбачені договором підряду № 160311 від 16 березня 2011 року роботи є небезпечними та повинні супроводжуватися наявністю відповідних дозволів, ліцензій, заходів по дотриманню техніки безпеки.

Зазначене також випливає зі змісту самого договору підряду № 160311 від 16 березня 2011 року.

Так, згідно п. 5.1.1 зазначеного договору TOB «ПСК «Анкей» зобов'язане було надати ДПзІІ «Сантрейд» підтвердження права на виконання даних робіт (ліцензію і дозвіл на початок робіт).

Відповідно до п. 5.1.4 договору виконавець робіт також зобов'язаний виконати необхідні заходи з техніки безпеки та пожежної безпеки.

Слід зауважити на тому, що позивачем подано лише роздруківку інформації з сайту Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо наявності ліцензії у TOB «ПСК Анкей», що свідчить про ненадання останнім такої ліцензії ДПзІІ «Сантрейд», як того вимагають умови договору.

В судове засідання позивач свого представництва не забезпечив, хоча про місце дату і час повідомлений належним чином, також ним і не надано до суду апеляційної інстанції належним чином засвідчених копій ліцензій та дозволів.

Разом з тим, в жодному з актів-допусків на здійснення будівельно-монтажних робіт на території діючого підприємства (а.с.33-42 т.3) підписаних, як головним інженером Просянської філії ДП «Сантрейд» та бригадиром ТОВ ПСК «Анкей» на які посилається апелянт, як на доказ підтвердження реальності господарських операцій, не зазначена ліцензія, яка повинна пред'являтись для виконання робіт зазначених у вказаних актах.

Більше того, вказані документи не були надані до перевірки.

Відповідно до п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України, якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки падає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду питання про прийняття рішення. Разом з тим, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому н.44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Згідно вимог, встановлених абз. 2 п. 44.7 ст. 44 Податкового кодексу України, протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

За таких умов, враховуючи, що суб'єктом господарювання не надано до податкового органу належних документів, що б відображали реальне здійснення господарських операцій, колегія суддів не може прийняти їх до уваги.

Також, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу і на те, що Центральним офісом отримано податкову інформацію викладену в акті від 01.03.2012 року №582/2305/33807353 про проведення документальної позапланової невиїзиої перевірки TOB «ПСК Анкей» з питань здійснення фінансово-господарських операцій та формування податкового кредиту та податкового зобов'язання з податку на додану вартість за період грудень 2011 року, яким встановлено, що за юридичною адресою TOB «ПСК Анкей» (49054, м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, 46.) не знаходиться.

Як зазначено в акті перевірки від 01.03.2012 №582/2305/33807353 TOB «ПСК Анкей» до перевірки не надано жодних первинних та бухгалтерських документів: договорів, накладних, товарно-транспортних накладних, податкових накладних, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, банківських виписок та будь-яких інших первинних бухгалтерських документів, регістрів бухгалтерського обліку, що засвідчують здійснення господарської діяльності.

При проведенні перевірки TOB «ПСК Анкей» встановлено, що декларація з податку на прибуток підприємства за 2011 рік та Додаток AM підприємством не надавались, що свідчить про відсутність основних фондів на балансі підприємства. Довідка по формі 1 ДФ за IV кв. 2011 pік TOB «ПСК Анкей» не надана. Податковий розрахунок комунального податку у 2011 році підприємством не подавався.

Таким чином, вищевикладене свідчить про відсутність у TOB «ПСК Анкей» адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань у грудні 2011 року та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань та відсутність наміру створення правових наслідків.

Посилання апелянта на копію ліцензії, на копії актів-допусків на здійснення будівельно-монтажних робіт на території діючого підприємства (цеха, ділянки), копії дозволів ТОВ «ПСК Анкей» на продовження виконання робіт підвищеної небезпеки,надання яких є обов'язковими ТОВ «ПСК Анкей» (п.5.1 договору від 16.03.2011) (а.с. 159 т.1) не є підставою для визнання господарської операції реальною, оскільки її реальність спростовується вищенаведеними обставинами справи.

Підсумовуючи вище викладене, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що доводи відповідача про порушення позивачем норм податкового законодавства, є таким, що відповідає фактичним обставинам справи. А відтак, податкове повідомлення-рішення податкового органу є законним і підстав для його скасування немає.

Згідно до частини першої ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права, при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією «Сантрейд» - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 вересня 2014 року - без змін.

Ухвала апеляційної інстанції за наслідками її перегляду, набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: Н.М. Троян

Судді: Л.О. Костюк,

В.А. Твердохліб

.

Головуючий суддя Троян Н.М.

Судді: Костюк Л.О.

Твердохліб В.А.