Ухвала

від 30.01.2007 по справі 20-4/228-2/004-9/135

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА         

30 січня 2007 р.                                                                                  

№ 20-4/228-2/004-9/135 

Вищий господарський суду України у

складі колегії суддів:

головуючого                                    Хандуріна

М.І.,

суддів                                                Панової І.Ю.,

Удовиченка О.С.,

розглянувши матеріали касаційної

скарги

 Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1

на ухвалу

Севастопольського апеляційного

господарського суду від 08.12.2006

у справі  господарського суду

№ 20-4/228-2/004-9/135 м.

Севастополя

за заявою

Державної податкової інспекції у

Гагарінському районі м. Севастополя

до

Товариства з обмеженою

відповідальністю "Кримська промислова компанія"

про

визнання банкрутом,

арбітражний керуючий

ОСОБА_2,

ВСТАНОВИВ:

Подана касаційна скарга не

відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального

кодексу України з таких підстав.

СПД ОСОБА_1 звернувся з касаційною

скаргою на ухвалу від 08.12.2006 Севастопольського апеляційного господарського

суду.

Зазначеною ухвалою відмовлено СПД

ОСОБА_1 у прийнятті апеляційної скарги, оскільки ухвала господарського суду м.

Севастополя про виправлення описки не підлягає оскарженню.

У касаційній скарзі заявник

посилається на  порушення норми   процесуального права та недотримання

Конституції України.

Стаття 129 Конституції України

встановлює основні засади судочинства, до яких віднесено забезпечення

апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків,

встановлених законом.

Зазначена конституційна норма

конкретизована законодавцем у ст.12 Закону України “Про судоустрій

України”,  згідно з якою учасники

судового процесу та інші особи у випадках і порядку, передбачених процесуальним

законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного

права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом

ставиться у залежність від положень процесуального закону.

Тобто, Господарський процесуальний

кодекс України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках

учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційне оскарження

ухвали суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 11113

Господарського процесуального кодексу України ухвали місцевого або апеляційного

господарського суду можуть бути оскаржені у касаційному порядку у випадках,

передбачених цим Кодексом та Законом України “Про відновлення платоспроможності

боржника або визнання його банкрутом”.

Приписами ст. 89 Господарського

процесуального кодексу України не передбачено можливості оскарження судової

ухвали про роз'яснення рішення, ухвали та про виправлення описок чи

арифметичних помилок.

Зважаючи на відсутність нормативних

підстав для оскарження ухвали господарського суду  м. Севастополя від 20.11.2006 про виправлення

описки,  апеляційний господарський суд  обґрунтовано відмовив у прийнятті апеляційної

скарги на зазначену ухвалу.

Зважаючи на те, що касаційна скарга

не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України, скарга не

дає підстав для перегляду ухвали Севастопольського апеляційного господарського

суду в касаційному порядку і підлягає поверненню.

Керуючись ст.ст. 86, 111, 11113  Господарського процесуального кодексу

України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Суб'єкту підприємницької

діяльності ОСОБА_1у прийнятті касаційної скарги на ухвалу  Севастопольського  апеляційного господарського суду від

08.12.2006 у справі  №

20-4/228-2/004-9/135.

Касаційну скаргу повернути

скаржнику. 

Головуючий                                                                                       

М. Хандурін

Судді                                                                

                          І.

Панова

О.Удовиченко