Постанова

від 24.11.2014 по справі 904/3904/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2014 року Справа № 904/3904/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Шевчук С.Р., Акулової Н.В. (доповідач), Владимиренко С.В. розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.09.2014 року та на рішеннягосподарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2014 року у справі № 904/3904/14 господарського суду Дніпропетровської області за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" доПублічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ЯППІ Лімітед" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1) Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Демченко Людмили Василівни 2) Жовтневого відділу Державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції провизнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню

За участю представників:

від позивача: Васільєв В.О. (дов.№824 від 21.08.2014 року);

від відповідача: Собко О.В. (дов.№2-314д від 18.03.2014 року);

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: не з'явився;

від третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1) не з'явився;

2) не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2014р. у справі № 904/3904/14 (суддя Бєлік В.Г. ) позов задоволено; визнано виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Демченко Людмили Василівни від 14.08.2002 року, зареєстрований в реєстрі за №3796 зі стягнення з векселедавця ВАТ по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз") на користь ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" несплачених коштів на загальну суму 1 729 254,00 грн. таким, що не підлягає виконанню повністю; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" суму судового збору в розмірі 1 218,00 грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.09.2014 року у справі №904/3904/14 (судді: Дармін М.О., Березкіна О.В., Чус О.В.) апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" залишено без задоволення; рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.14р. у справі №904/3904/14 залишено без змін.

Прийняті судові акти мотивовані тим, що відповідач передав Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія Яппі Лімітед" право вимоги за опротестованим векселем, на якому було вчинено виконавчий напис нотаріуса, а оскільки зобов'язання перед новим кредитором ПАТ по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" виконані шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, тому виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить суд скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.09.2014 року та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2014 року у справі №904/3904/14 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В касаційній скарзі скаржник посилається на порушення та невірне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Від Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" до суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому просять відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити без змін рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2014 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.09.2014 року по справі №904/3904/14, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.

У судовому засіданні представник відповідача, підтримав вимоги та доводи касаційної скарги, просив її задовольнити.

Представник позивача, у судовому засіданні, заперечував проти задоволення касаційної скарги, проси залишити її без задоволення, а прийняті судові акти без змін.

Заслухавши представників сторін, які з'явилися в судове засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ВАТ "Дніпропетровськгаз", правонаступником якого є ПАТ по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" 24.12.1999р. на адресу ТОВ "Атомпромкомплекс" було видано простий вексель №65305299367223 на суму 1 727 554,00грн. зі строком оплати за пред'явленням.

На підставі індосаменту зазначений вексель був переданий відповідачу.

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Демченко Л.В. 14.08.2002 року було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 3796 про стягнення з векселедавця ВАТ по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз") на користь ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" несплачених коштів на загальну суму 1 729 254,00 грн.

За зазначеним вище виконавчим написом жовтневим відділом Державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції було відкрито виконавче провадження, яке станом на час розгляду справи, за поясненнями представників сторін ще не закінчено.

04.03.2004 року між ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України"" (Кредитор) та ТОВ "Компанія ЯПШ Лімітед" (Новий кредитор) було укладено договір про уступку права вимоги від № (1/03)/УГВ 2301/32-04, відповідно до умов якого відповідач відступив право вимоги заборгованості по простому векселю №65305299367223 на всю суму - 1 727 554,00 грн. до позивача.

Судами попередніх інстанцій також зазначено, що на момент розгляду справи зазначений договір у встановленому порядку недійсним не визнано.

Відповідно до пункту 2.1. договору кредитор зобов'язаний в 2-денний строк з моменту підписання цього договору повідомити Боржника про здійснене відступлення права вимоги.

Листом №32-11-1624 від 05.03.2004 року ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" повідомило ВАТ по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" про відступлене право вимоги, а також те, що зобов'язання в частині оплати заборгованості в сумі 1 304 100,00 грн. за простим векселем №65305299367223 від 24.12.1999року ВАТ по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" слід виконувати перед ТОВ "Компанія ЯПШ Лімітед".

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що відповідно до протоколу заліку зустрічної однорідної вимоги від 07.12.2004р. ТОВ "Компанія ЯППІ Лімітед" та ВАТ по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" прийшли до згоди про залік взаємних однорідних вимог на суму 1 304 100,00 грн.

Відповідно до ч.1 статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що після укладення договору про уступку права вимоги від 04.03.2004 року №(1/03)/УГВ2301/32-04 відповідач втратив право вимоги до позивача за векселем, що є предметом цього договору.

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ч.3 ст.15 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача. Справи у спорах за участю боржника і стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача або за місцем виконання виконавчого напису нотаріуса за вибором позивача.

Згідно статті 50 Закону України "Про нотаріат" нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Спори між боржниками і стягувачами, а також спори за позовами інших осіб, прав та інтересів яких стосуються нотаріальні дії чи акт, у тому числі про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, про повернення стягнутого за виконавчим написом, вирішуються господарським судом за позовами боржників або зазначених осіб до стягувачів, якщо суб'єктний склад сторін відповідного спору відповідає приписам статті 1 ГПК. При цьому за змістом статей 1, 2, 18, 22, 27 ГПК, статей 1 і 3 названого Закону нотаріус не може бути відповідачем у господарському процесі, а залучається до участі в ньому як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Водночас слід мати на увазі, що до господарського суду не можуть оскаржуватися дії нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису, коли йдеться виключно про порушення нотаріусом правил вчинення відповідної нотаріальної дії і при цьому позивачем не порушується питання про захист права, заснованого на приписах цивільного чи господарського законодавства. (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України, від 24.10.2011, № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам". )

Виходячи з аналізу вищенаведених норм законодавства, колегія суддів Вищого господарського суду приходить до висновку, що суд може захистити порушене право, зокрема, шляхом визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Задовольняючи позовні вимоги та визнаючи виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Демченко Людмили Василівни від 14.08.2002 року, зареєстрований в реєстрі за №3796 зі стягнення з векселедавця ВАТ по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз") на користь ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" несплачених коштів на загальну суму 1 729 254,00 грн. таким, що не підлягає виконанню суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідач передав Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія Яппі Лімітед" право вимоги за опротестованим векселем, на якому було вчинено виконавчий напис нотаріуса, а оскільки зобов'язання перед новим кредитором ПАТ по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" виконані шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки судів попередніх інстанцій такими, що відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права, оскільки суд першої інстанції та апеляційний господарський суд в порядку ст. ст.4 3 , 4 7 , 33, 34, 43, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили та належним чином оцінили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізували відносини сторін. На підставі встановлених фактичних обставин з'ясували дійсні права і обов'язки сторін, правильно застосували матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини.

Згідно ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє на підставі вже встановлених судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи лише застосування ними норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішення або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково їх перевіряти.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанції норм права при прийнятті оскаржуваних судових актів не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для скасування прийнятого рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного господарського суду колегією суддів Вищого господарського суду України не вбачається.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника - Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування".

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 ,111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.09.2014 року та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2014 року у справі №904/3904/14 залишити без змін.

Головуючий суддя С.Р. Шевчук

Судді: Н.В. Акулова

С.В. Владимиренко