Постанова

від 12.11.2014 по справі 810/6057/14

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2014 року           810/6057/14

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді: Головенко О.Д., розглянувши у порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Елітстройбуд – 2014» до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання дій протиправними -

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Елітстройбуд – 2014» (надалі – позивач) з позовом до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (надалі - відповідач) та просить суд визнати дії протиправними щодо проведення зустрічної звірки, на підставі якої складено довідку від 26.09.2014 № 151/22-00/39174820, визнати протиправними дії щодо внесення до бази даних «Податковий блок» інформації на підставі довідки про неможливість проведення зустрічної звірки та зобов'язати відновити в електронній базі даних «Податковий блок» суми податкового кредиту та суми податкових зобов'язань, які включенні позивачем до податкових декларацій з податку на додану вартість за серпень 2014 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що у відповідача не було законних підстав для складання довідки про результати зустрічної звірки «Елітстройбуд – 2014» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за серпень 2014 року з огляду на те, що відповідачем порушено процедуру проведення зустрічної звірки, замість якої фактично проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача. На думку позивача, зустрічні звірки не є перевірками, оскільки проведення зазначених заходів має на меті лише отримання податкової інформації, тому у податкового органу відсутні повноваження на здійснення в рамках проведення зустрічних звірок контролю за додержанням податкового законодавства та встановлення висновків щодо порушення норм податковового та цивільного законодавства. Позивач вважає, що відповідачем фактично було проведено не зустрічну звірку, а перевірку. Також позивач зазначив, що твердження відповідача про відсутність підприємства за місцезнаходженням є безпідставними, оскільки підприємство знаходиться за юридичною адресою, по якій будь-яких запитів до позивача не надходило. Позивач зазначає, що податковий орган інформацію, викладену в довідці, вніс до інформаційної бази даних ІС «Податковий блок», що не виключає можливості застосування до платника податків негативних правових наслідків.

На думку позивача, оскаржувані дії відповідача є протиправними, оскільки при їх вчиненні відповідачем невірно встановлено факти та застосовано норми закону.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак через канцелярію суду подав клопотання, в якому просив розглядати справу за його відсутності в порядку письмового провадження.

Представник відповідача також не з'явився в судове засідання, проте через канцелярію суду подав заперечення, в яких з твердженнями позивачів щодо не законних дій відповідача стосовно складання довідки про результати зустрічної звірки не погоджувався та стверджував, що працівники податкового органу діяли в рамках діючого законодавства та просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглядати справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи викладене, суд ухвалив здійснити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, перевіривши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі службового посвідчення серії КО № 133462, виданого 07.06.2013 Вишгородською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області посадовими особами Вишгородської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області здійснено відповідні заходи з метою проведення зустрічної звірки ТОВ «Елітстройбуд – 2014», однак у зв'язку з тим, що позивач не знаходився за податковою адресою, зустрічну звірку провести не вдалося. На підставі чого, відповідачем було проведено звірку в приміщенні Вишгородською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області, використовуючи інформацію комп'ютерної автоматизованої інформаційної системи Вишгородської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області ІС «Податковий блок», податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2014 року, додатку № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2014 року та складено довідку від 26.09.2014 № 151/22-00/39174820 про результати зустрічної звірки ТОВ «Елітстройбуд – 2014» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за серпень 2014 року.

Зі змісту довідки вбачається, що перевіряючі дійшли висновку про те, що відсутність первинних документів та посадових осіб за юридичною адресою, які могли б надати пояснення стосовно фінансово-господарської діяльності підприємства, свідчить про відсутність факту здійснення фінансово - господарських операцій ТОВ «Елітстройбуд – 2014» за перевіряємий період, а тому господарські операції між позивачем та контрагентами – постачальниками та покупцями не підтверджуються виходячи з врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності, що в свою чергу порушує ст. 185 Податкового кодексу України (надалі ПК України) в частині оподаткування податком на додану вартість безтоварних операцій по ланцюгу постачання.

Судом встановлено, що податкове повідомлення – рішення за результатами перевірки та на підставі акту не приймалось.

Позивач вважає неправомірними дії відповідача щодо проведення перевірки, а тому оскаржив їх, звернувшись із позовом до суду.

Судом встановлено, що посадовими особами податкового органу було проведено перевірку позивача з підстав, передбачених п. 73.5 ст. 73 ПК України, що регламентує питання проведення зустрічних звірок.

Так, відповідно до п. 73.3 ст. 73 ПК України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою, або надано під розписку платнику податків, або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Пунктом 73.5 ст. 73 ПК України встановлено, що з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок визначає Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1232 (надалі – Порядок № 1232).

Відповідно до п. 1 - 3 Порядку № 1232 зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій, з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій, або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

З метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних.

За приписами п. 4 Порядку № 1232 орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

Таким чином, зустрічні звірки провадяться за наявності відповідного запиту податкового органу (ініціатора запиту) з метою отримання податкової інформації. При цьому, органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання, проведенню яких передують направлення рекомендованою поштовою кореспонденцією на податкову адресу платника податків запиту про подання інформації та її документального підтвердження.

Втім, зі змісту довідки, складеної відповідачем в результаті перевірки позивача, не вбачається будь-якої інформації щодо наявності відповідного запиту про проведення зустрічної звірки позивача від іншого органу податкової служби, який був ініціатором проведення звірки даних. Доказів протилежного відповідачем не надано.

Згідно до п. 4 Порядку № 1232 проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку.

З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що в рамках вказаного порядку та ст. 73 ПК України відповідачем запит позивачу не направлявся, що є порушенням процедури проведення зустрічної звірки.

Тобто, позивач був позбавлений можливості надання для проведення зустрічної звірки документів первинного обліку, а орган державної податкової служби не отримав потрібної інформації та її документального підтвердження, оскільки з довідки вбачається, що відповідачем під час її складення не здійснювалося співставлення бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання з причин їх відсутності (ненадання).

Відтак, суд дійшов висновку, що під час проведення зустрічної звірки відповідачем не було дотримано порядку отримання податкової інформації від позивача у спосіб, встановлений законодавством.

При цьому суд зауважує, що за приписами п. 6 та п. 7 Порядку № 1232, у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку. За результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

З огляду на вказані правові норми вбачається, що дії податкового органу щодо проведення зустрічної звірки полягають у співставленні даних та перевірці встановлених розбіжностей в податковій декларації з даними, що містяться автоматизованих інформаційних системах органів державної податкової служби України, а також аналізі податкової інформації та документів.

Водночас, у податкового органу відсутні повноваження на здійснення в рамках проведеної зустрічної звірки контролю за додержанням податкового законодавства, проведення звірки є лише заходом інформаційно – аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби.

З метою впровадження єдиного порядку направлення запитів на проведення зустрічних звірок, а також оформлення, передачі та накопичення матеріалів зустрічних звірок органами державної податкової служби наказом Державної податкової адміністрації України від 22.04.2011 № 236, затверджено Методичні рекомендації щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (надалі - Методичні рекомендації).

Відповідно до п. 4.4 Методичних рекомендацій визначено, що у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від підписання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Таким чином, Методичні рекомендації встановлюють два види оформлення результатів зустрічних звірок, а саме, результати оформлюються у формі «Довідки про результати проведення зустрічної звірки», або у формі «Акту про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання».

При цьому за результатами здійснення заходів, спрямованих на проведення зустрічної звірки, тобто спрямованих на вчинення дій щодо співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів позивача, відповідачем було складено Довідку про результати зустрічної звірки ТОВ «Елітстройбуд – 2014» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за серпень 2014 року, замість «Акту про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання».

При цьому, у зразку «Акт про неможливість проведення зустрічної звірки», який є додатком 3 до Методичних рекомендацій, не передбачено зазначення інформації про реальність господарських операцій та встановлення будь – яких висновків щодо чинності укладених правочинів суб'єкта господарювання, щодо якого виявилось неможливим провести зустрічну звірку.

Відтак, у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку з встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою) не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складається акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, який засвідчує факт неможливості її проведення без встановлення висновків стосовно документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснюються між ними, з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Як вже зазначалося судом, зустрічні звірки не є перевірками платника податків; письмовий документ який складається після проведення такої звірки (акт, довідка) не може містити у собі висновків посадових осіб податкового органу про порушення суб'єктом господарювання вимог чинного законодавства, у тому числі і про реальність, повноту, достовірність, господарських операцій такої особи.

Відтак, враховуючи вищенаведене суд зазначає, що відповідачем було порушено законодавчо встановлений порядок та спосіб проведення зустрічної звірки, передбачений п. 73.5 ст. 73 ПК України та Порядком № 1232.

При цьому зі змісту Довідки вбачається, що під час здійснення заходів з метою проведення зустрічної звірки позивача, податковим органом фактично вчинено дії по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, за результатами якої складено довідку замість акту.

Втім, суд зазначає, що функція податкового органу щодо контролю за дотриманням податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, реалізується останніми шляхом проведення перевірок у випадках та в порядку, встановленому ПК України.

Також суд не приймає до уваги пояснення податкового органу про неможливість вручення запиту відповідачеві у зв'язку з відсутністю його за адресою місцезнаходження, адже це твердження є бездоказовим і не звільняє податковий орган від обов'язку дотримуватися вимог п. 4 Порядку щодо надсилання запиту рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Крім того, суд звертає увагу, що згідно з приписами п. 45.2 ст. 45 ПК України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

На підтвердження перебування підприємства за юридичною адресою позивачем було надано суду виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідно до якої, будь-яких записів відносно відсутності підприємства за юридичною адресою відсутні. У свою чергу, представник позивача повідомив суд, що підприємство знаходиться за юридичною адресою та зазначив, що будь – яких запитів або листів від податкового органу за даною адресою не отримували.

Відповідач жодних доказів на підтвердження тієї обставини, що підприємство відсутнє за юридичною адресою суду не надав.

Крім того, слід зазначити, що довідкою встановлено неможливість проведення зустрічної звірки у зв'язку з відсутністю ТОВ «ЕЛІТСТРОЙБУД-2014» за податковою адресою. Разом з тим, звірка фактично була проведена, що підтверджується змістом довідки, якою було встановлено відсутність об'єктів оподаткування, факту передачі товарів (послуг), водночас жодних документів при цьому податковим органом не досліджувалось.

Таким чином, викладені в довідці висновки суб'єкта владних повноважень про нереальність здійснення господарських операцій та відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (робіт, послуг) за перевіряємий період, зроблені з перевищенням компетенції податкового органу.

З приводу внесення податковим органом до інформаційної бази даних ІС «Податковий блок», шляхом вилучення з неї або анулювання відомостей, внесених на підставі довідки, суд зазначає наступне.

Згідно з Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби (надалі – Інструкція № 276), затвердженою наказом Державної податкової адміністрації від 18.07.2005, облік, контроль і складання звітності щодо платежів, що надходять до бюджету, здійснюється органами державної податкової служби з використанням автоматизованої інформаційної системи, що забезпечує єдиний технологічний процес введення.

Податкова інформація, зібрана відповідно до ПК України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про інформацію» податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому ПК України.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про доступ до публічної інформації» інформація, що міститься в документах суб'єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень, належить до службової, тому, в силу ст. 6 цього Закону, є інформацією з обмеженим доступом.

Так, для здійснення податкового контролю податковими органами використовується інформація, що міститься у складі інформаційних аналітичних систем Державної податкової служби.

Відповідно до п. 2.14 Методичних рекомендацій щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 № 266, інформація податкової звітності з податку на додану вартість, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, підлягає розподілу відповідно до вимог Методичних рекомендацій щодо порядку розподілу платників податків за категоріями уваги та співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Згідно з п. 2.21 Методичних рекомендацій підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з податку на додану вартість на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС «Аудит». По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з податку на додану вартість за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення - рішення.

З наведеного вбачається, що дані усіх актів перевірок (камеральних, документальних невиїзних, планових, позапланових) або довідок без виключень, що здійснювались посадовими особами податкового органу, підлягають фіксації в інформаційній аналітичній системі АС «Аудит» незалежно від їх змісту. Зміст інформації, що міститься в актах або довідках, коригується по мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань. Інформація, унесена до інформаційних систем державної податкової служби, не визначає змісту прав та обов'язків платників податків, є службовою інформацією, яка використовується в інформаційно-аналітичних цілях з метою здійснення податкового контролю.

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 31.12.2008 № 827, за відсутності зауважень до оформлення податкової звітності вона реєструється і вважається прийнятою. Обробка та занесення інформації до електронних баз виконується підрозділом ведення та захисту податкової звітності, у разі відсутності зазначеного підрозділу - підрозділами, на які покладено цю функцію. За відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником податків, несуть відповідальність підрозділи ведення та захисту податкової звітності.

Суд зазначає, що ПК України передбачено лише два способи визначення податкових зобов'язань платника податків: самим платником податків шляхом подання податкової декларації (податкового розрахунку) або податковим органом шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення. Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку, як підстави для внесення змін до бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому порядку. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту нарахування платникові податкового зобов'язання в порядку ст. 54 ПК України та його узгодження.

Враховуючи викладене, внесення змін податковим органом до баз данних відомостей щодо позивача на підставі довідки чи актів перевірки, а саме зменшення податкових зобов'язань і податкового кредиту з податку на додану вартість, без прийняття податкового повідомлення-рішення і без зміни цих показників цим підприємством самостійно шляхом подання декларацій (розрахунків) порушує права і інтереси останнього.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України державні органи та їх посадові особи діють у спосіб, в межах повноважень та на підставах, передбачених Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, суд дійшов висновку, що податковим органом не доведено правомірності своїх дій при складенні довідки про результати зустрічної звірки ТОВ «Елітстройбуд – 2014» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за серпень 2014 року, тому за наведених обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 11-14, 69-71, 79, 86, 94, 122, 159-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд -

п о с т а н о в и в:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області, щодо проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Елітстройбуд – 2014», на підставі якої було складено довідку від 26.09.2014 № 151/22-00/39174820 за період серпень 2014 року.

Визнати протиправними дії Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області, щодо внесення до бази даних ІС «Податковий блок» інформації на підставі довідки від 26.09.2014 № 151/22-00/39174820 за період серпень 2014 року.

Зобов'язати Вишгородську об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області відновити в електронній базі даних ІС «Податковий блок» суми податкового кредиту та суми податкових зобов'язань, які Товариства з обмеженою відповідальністю «Елітстройбуд – 2014» включило до податкових декларацій з податку на додану вартість за період серпень 2014 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Елітстройбуд – 2014» судовий збір в сумі 73 (сімдесят три) грн. 08 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови

Суддя                                                                                 Головенко О.Д.