Постанова

від 02.10.2018 по справі 810/6057/14

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

02 жовтня 2018 року

справа №810/6057/14

адміністративне провадження №К/9901/9316/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач)

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2014 року у складі судді Головенко О. Д. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2015 року у складі колегії суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О., Грибан І.О. у справі № 810/6057/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Елітстройбуд - 2014 до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

24 жовтня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Елітстройбуд - 2014" (далі - Товариство, позивач у справі) звернулося із позовом до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (податковий орган, відповідач у справі), в якому просило:

- визнати протиправними дії податкового органу щодо проведення зустрічної звірки Товариства, на підставі якої було складено довідку від 26 вересня 2014 року № 151/22-00/39174820 за період серпень 2014 року;

- визнати протиправними дії відповідача щодо внесення до бази даних Інформаційної системи Податковий блок інформації на підставі довідки від 26 вересня 2014 року № 151/22-00/39174820 за період серпень 2014 року;

- зобов'язати податковий орган відновити в електронній базі даних Інформаційної системи Податковий блок суми податкового кредиту та суми податкових зобов'язань, які товариство з обмеженою відповідальністю Елітстройбуд - 2014 включило до податкових декларацій з податку на додану вартість за період серпень 2014 року.

Позов мотивований тим, що довідка про результати проведення зустрічної звірки містить висновки щодо реальності/нереальності господарських операцій, хоча фактично зустрічна звірка не проводилася. Позивач вказує, що податковим органом зроблено висновок про не підтвердження господарських операцій лише на підставі податкової інформації, без перевірки первинних документів податкового та бухгалтерського обліку та без виходу посадових осіб за податковою адресою Товариства. Позивач обґрунтовує порушення своїх інтересів внаслідок внесення до автоматизованої системи недостовірної інформації на підставі довідки, який прийнято з перевищенням службових повноважень.

12 листопада 2014 року постановою Київського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2015 року позов задоволено у повному обсязі.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що податковим органом порушено порядок проведення зустрічних звірок. При цьому за результатами здійснення заходів, спрямованих на проведення зустрічної звірки, тобто спрямованих на вчинення дій щодо співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів позивача, відповідачем було складено довідку про результати зустрічної звірки Товариства щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за серпень 2014 року, замість Акту про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання . Відтак, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що податковим органом протиправно здійснено коригування відповідних показників в інформаційних системах на підставі довідки про результати проведення зустрічної звірки платника податків.

17 лютого 2015 року у Вищому адміністративному суді України зареєстровано касаційну скаргу відповідача на оспорювані у цій справі судові рішення.

У поданій касаційній скарзі податковий орган доводить правомірність своїх дій щодо проведення зустрічної звірки платника податків, вказує, що складання довідки про результати проведення зустрічної звірки та вчинення у процесі її складання дій не порушують прав та охоронюваних законом інтересів позивача, оскільки акт є внутрішньовідомчим службовим документом органів Міністерства доходів і зборів України, носієм податкової інформації, а тому вимоги позивача є необґрунтованими та не підлягають задоволенню (у касаційні скарзі податковий орган відповідну довідку помилково називає актом). Податковий орган також зазначає, що на момент проведення зустрічної звірки місцезнаходження Товариства не встановлено.

Скаржник просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким касаційну скаргу задовольнити.

18 лютого 2015 року ухвалою Вищого адміністративного суду України (суддя Рибченко А. О.) відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу та витребувано з Київського окружного адміністративного суду справу № 810/6057/14.

28 квітня 2015 року справа № 810/6057/14 надійшла до Вищого адміністративного суду України.

01 грудня 2016 року справу № 810/6057/14 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

25 січня 2018 року справу № 810/6057/14 разом з матеріалами касаційної скарги передано до Верховного Суду.

Відзив позивача на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив, що не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення не відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що 26 вересня 2014 року посадовою особою податкового органу складено довідку про результати проведення зустрічної звірки Товариства щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за серпень 2014 року № 151/22-00/39174820 (далі - довідка про результати зустрічної звірки).

Підставою складання довідки визначено неможливість проведення звірки в наслідок відсутності Товариства за його податковою адресою: 07330, Київська область, Вишгородський район, смт. Димер, вул. Революції, буд. 163.

У висновку довідки про результати проведення зустрічної звірки відповідач зазначає про відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за серпень 2014 року, які підпадають під визначення статті 185, статті 187, статті 188, статті 198 Податкового кодексу України. На цій підставі Податковим органом зроблено висновок про не підтвердження господарських операцій між позивачем та контрагентами-постачальниками та покупцями і, як наслідок порушення статті 185 Податкового кодексу України в частині оподаткування податком на додану вартість безтоварних операцій по ланцюгу постачання.

На підставі довідки від 26 вересня 2014 року № 151/22-00/39174820 до бази даних Інформаційна система Податковий блок інформації за період серпень 2014 року внесено відповідні зміни, що не заперечується відповідачем.

Податкове повідомлення-рішення про нарахування позивачу податків і застосування штрафу з цих підстав відповідачем не приймалось.

Згідно з положеннями статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

З метою реалізації вимог розпорядження Кабінету Міністрів України від 06 лютого 2008 року № 262-р "Про заходи щодо удосконалення системи адміністрування податку на додану вартість" Департаментом інформаційно-аналітичного забезпечення процесів оподаткування та Департаментом розвитку та модернізації Державної податкової служби розроблено систему автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України.

Нормативне регулювання функціонування Системи регламентовано також положеннями Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (зі змінами і доповненнями); ?наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 № 166 "Про затвердження форми податкової декларації та порядку її заповнення і подання" (зі змінами і доповненнями); Примірним порядком взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів, який затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 18 квітня 2008 № 266 (наказ втратив чинність згідно з наказом Міністерства доходів і зборів України від 14 червня 2013 року № 165, яким затверджено Методичні рекомендації щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця).

Метою розробки Системи є вдосконалення контролю за правильністю формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, оперативне виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Об'єктом автоматизації є процес співставлення даних податкової звітності з податку на додану вартість: розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту, розрахунків коригування сум податку на додану вартість контрагентів з використанням інформації актів/довідок перевірки платника податку на додану вартість (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) у розрізі контрагентів, донарахованих сум податку на додану вартість.

Система призначена для проведення співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на центральному рівні із забезпеченням доступу до результатів співставлення підрозділам органів державної податкової служби на регіональному та районному рівні для відпрацювання отриманих результатів та використання їх для контрольно-перевірочної роботи.

Прийнята та оброблена на районному рівні інформація податкової звітності з податку на додану вартість у електронному вигляді у визначені терміни надсилається до центральної бази даних податкової звітності. На центральному рівні щоденно у міру надходження незвірених даних за допомогою Системи виконується автоматизоване співставлення податкової звітності з податку на додану вартість, а саме:

1) автоматизований контроль податкової звітності з податку на додану вартість;

2) автоматизоване співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту контрагентів;

3) автоматизована звірка даних звітності з податку на додану вартість з іншими джерелами.

Функціонування системи забезпечує формування зведеної інформації щодо кількості, суми відхилень податку на додану вартість (на першому етапі) та результатів їх опрацювання податковими органами (на другому етапі), яка в подальшому використовується для оцінки роботи підрозділів податкових органів.

Результатом автоматизованого співставлення даних податкової звітності з податку на додану вартість є розподіл платників податку на додану вартість за наявності операцій з контрагентами у поданій ними податковій звітності за такими категоріями: нульова категорія, перша категорія, друга категорія. Такий розподіл впливає на послідовність подальшого проведення податкових перевірок суб'єктів господарювання.

Підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з податку на додану вартість на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в автоматизованій системі "Аудит". По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з податку на додану вартість за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Верховний Суд України у постанові від 04 листопада 2015 року у справі № 21-384а15 висловив правову позицію, відповідно до якої відносини, що виникають у сфері справляння податків та зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, урегульовані Податковим кодексом України.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій податкових інспекторів та не породжують правових наслідків для платника податків і, відповідно, такий акт не порушує прав останнього. Дії податкового органу щодо внесення до автоматизованої інформаційної системи "Податковий блок" змін показників податкової звітності суб'єктів господарювання в частині податкового кредиту та податкових зобов'язань на підставі акта перевірки без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їх права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовується для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення податкового контролю.

Аналогічні висновки висловлені у постановах Верховного Суду України від 09 грудня 2014 року та 03 листопада 2015 року (справи №21-511а14, 21-99а15).

Верховний Суд враховує, що у цій справі суди попередніх інстанцій встановили, що коригування показників в автоматизованих системах відбулося не за наслідком проведення перевірок або прийняття податкових повідомлень-рішень, а на підставі довідки про результати проведення зустрічної звірки.

Особливості розгляду даної справи полягають у встановленні обставин можливості настання правових наслідків внаслідок дій податкового органу з внесення до бази даних інформації про результати перевірки, в межах якої встановлені податкові правопорушення без прийняття відповідних рішень про донарахування податкових зобов'язань. Поза увагою судів попередніх інстанцій залишилось встановлення цих обставин або їх відсутності.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів настання для позивача вищезазначених правових наслідки такого корегування, зокрема зворотного боку інтегрованої картки платника податку із показниками іншими ніж задекларовані Товариством. Судом першої та апеляційної інстанції не встановлено наявності порушення прав позивача оспорюваними діями суб'єкта владних повноважень з внесення до інформаційної системи висновків довідки про результати проведення зустрічної звірки.

Відтак, вирішуючи спір у цій частині суди попередніх інстанцій порушили норми процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, внаслідок не дослідження зібраних у справі доказів.

Суд касаційної інстанції у відповідності до приписів частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права та порушили норми процесуального права при ухваленні судових рішень, не з'ясували обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу підлягає частковому задоволенню, судові рішення першої та апеляційної інстанцій скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд.

Керуючись статтями 341, 345, 349, пунктом 1 частини 2, частиною 4 статті 353, статтями 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області задовольнити частково.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2015 року у справі № 810/6057/14 скасувати.

Адміністративну справу № 810/6057/14 направити на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер