Рішення

від 11.11.2014 по справі 914/3198/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.11.2014 р. Справа № 914/3198/14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий екватор», м. Луцьк

до відповідача 1: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Петрівське», смт. Золочів, Золочівського району, Харківської області

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗНГ-ЛП», Львівської області, Пустомитівського району, сільради Солонківської, траси Київ-Чоп, км 553

про: стягнення 948 396,83 грн. заборгованості згідно Генерального договору поставки нафтопродуктів №41 від 05.04.2013 року

Суддя Кидисюк Р.А.

Секретар Никитюк І.С.

Представники сторін:

від позивача: Сесюк Ю.П. (довіреність від 03.01.2014 р.)

від відповідача1, відповідача2: не з'явилися

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 21 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 11.11.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий екватор» до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Петрівське» та до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗНГ-ЛП» про стягнення 948 396,83 грн. заборгованості, згідно Генерального договору поставки нафтопродуктів №41 від 05.04.2013 року.

Ухвалою суду від 11.09.2014 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 29.09.2014 року. Рух справи викладено в попередніх ухвалах суду.

Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем1 умов Генерального договору поставки нафтопродуктів №41 від 05.04.2013 року, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем. Позовні вимоги до відповідача2 обґрунтовуються укладенням між позивачем та відповідачем2 Договору поруки № 03 від 08.04.2013 року на забезпечення виконання відповідачем1 зобов'язань за Генеральним договором поставки нафтопродуктів № 41 від 05.04.2013 року в межах 1000,00 грн.

11.11.2014 року представником позивача через канцелярію суду подано клопотання вх.№5336/14 про уточнення позовних вимог, відповідно до якого у зв'язку із частковим погашенням відповідачем1 основного боргу просить суд зменшити суму позову у справі в частині стягнення основного боргу за поставлені нафтопродукти на 170 000,00 грн. Суд приймає заяву позивача про зменшення позовних вимог.

Представник позивача в судове засідання з'явився, вимоги попередніх ухвал суду виконав, позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог підтримав, просив позов задоволити повністю.

Відповідач1 явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог попередніх ухвал суду не виконав, відзиву на позовну заяву не подав.

Відповідач2 явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог попередніх ухвал суду не виконав, відзиву на позовну заяву не подав, причин неявки та невиконання вимог попередніх ухвал суду не повідомив.

07.11.2014 р. на адресу суду повернувся направлений Відповідачу2 (траса Київ-Чоп, км 553, сільрада Солонківська, Пустомитівський район, Львівська область, 81131) поштовий конверт з копією ухвали суду від 29.09.2014 року про відкладення розгляду справи з відміткою «за закінченням терміну зберігання». З долученого позивачем до позовної заяви Витягу з офіційного сайту ДП Інформаційно-ресурсний центр http://irc.gov.ua вбачається, що місцезнаходженням відповідача2 є: 81131, Львівська область, Пустомитівський район, сільрада Солонківська, ТРАСА КИЇВ-ЧОП, КМ 553. Відтак, відповідач2 належно повідомлявся про час та місце проведення судового засідання.

Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідачів1,2 за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

05.04.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Золотий екватор» (Продавець) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Петрівське» (Покупець) укладено Генеральний договір поставки нафтопродуктів № 41 (Договір), відповідно до п.1.1. якого Продавець зобов'язується поставити та передати у власність Покупця нафтопродукти в кількості та асортименті, що передбачені в Додатках до даного договору, в подальшому Товар, а Покупець зобов'язується прийняти Товар від Продавця та оплатити його загальну вартість на умовах даного договору.

У відповідності до п.1.2. Договору одиниця виміру кількості Товару та кількість поставки кожної партії Товару, визначається Сторонами в Додатках, що є невід'ємними частинами даного Договору.

На виконання умов Генерального договору поставки нафтопродуктів від 05.04.2013 року № 41 сторонами укладено відповідні додатки до Генерального договору поставки, у яких визначено асортимент, кількість, ціну, вартість, умови поставки і оплати окремих партій товару за договором. Вказані додатки до договору підписано повноважними представниками та завірено відтисками печаток юридичних осіб - сторін договору (належним чином завірена копія додатків до договору в матеріалах справи).

Так, 18.04.2013 року між позивачем та відповідачем1 підписано Додаток № 1 до Договору про поставку Товару на загальну суму 293 114,00 грн., а також було встановлено строк оплати за Товар - протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з моменту поставки Товару.

22.05.2013 року між позивачем та відповідачем1 підписаний Додаток № 2 до Договору про поставку Товару на загальну суму 90 200,00 грн., а також встановлений строк оплати Товару - протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з моменту поставки Товару.

26.09.2013 року між позивачем та відповідачем1 підписано Додаток № 3 до Договору про поставку Товару на загальну суму 145 816,52 грн., а також встановлено строк оплати за Товар - протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту поставки Товару.

28.10.2013 року між позивачем та відповідачем1 був підписаний Додаток № 4 до Договору про поставку Товару на загальну суму 96685,20 грн., а також був встановлений строк оплати за Товар - протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту поставки Товару.

13.11.2013 року між позивачем та відповдіачем1 підписано Додаток № 5 до Договору про поставку Товару на загальну суму 143 157,55 грн., а також встановлено строк оплати за Товар - протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту поставки Товару.

18.11.2013 року між позивачем та відповдіачем1 підписано Додаток № 6 до Договору про поставку Товару на загальну суму 70 455,36 грн., а також встановлено строк оплати за Товар - протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту поставки Товару.

27.11.2013 року між позивачем та відповдіачем1 підписано Додаток № 7 до Договору про поставку Товару на загальну суму 157 523,40 грн., а також встановлено строк оплати за Товар - протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту поставки Товару.

05.12.2013 року між позивачем та відповдіачем1 підписано Додаток № 8 до Договору про поставку Товару на загальну суму 95 100,00 грн., а також встановлено строк оплати за Товар - протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту поставки Товару.

На виконання умов Договору позивач у період з 19.04.2013 року по 05.12.2013 року передав у власність відповідачу1 Товар на загальну суму 1 092 052,03 грн. (один мільйон дев'яносто дві тисячі п'ятдесят дві гривні 03 копійки).

Факт поставки та прийняття Товару у власність відповідача1 підтверджується долученими до матеріалів справи копіями видаткових накладних №КИЙ0005055 від 19.04.2013 року, №КИЙ0006587 від 22.05.2013 року, №8297 від 27.09.2013 року, №10950 від 29.10.2013 року, №12252 від 13.11.2013 року, №12686 від 20.11.2013 року, №13064 від 27.11.2013 року, №13641 від 05.12.2013 року, а також копіями довіреностей №12 від 11.04.2013 року, № 26 від 21.05.2013 року, № 55 від 26.09.2013 року, № 60 від 28.10.2013 року, № 61 від 13.11.2013 року, № 63 від 18.11.2013 року, № 69 від 27.11.2013 року, № 73 від 05.12.2013 року.

Як зазначив позивач у позовній заяві відповідач1 частково оплатив поставлений Товар, станом на час звернення позивача з позовною заявою до суду сума боргу відповідача за поставлений товар становила 466236,31 грн.

До заяви позивача про зменшення позовних вимог долучено копії банківських виписок, з яких вбачається, що відповідачем1 станом на 11.11.2014 року сплачено частину основного боргу в розмірі 170 000,00 (сто сімдесят тисяч гривень 00 коп.) грн.

Відтак, станом на час прийняття рішення сума основного боргу відповідача1 перед позивачем за Генеральним договором становить 296 236,31 грн.

Відповідно до долученого позивачем до матеріалів справи розрахунку розміру позовних вимог окрім суми основного боргу позивач просить суд стягнути з відповідача1 34598,86 грн. пені, 116 559,07 грн. штрафу, 51404,02 грн. процентів річних, а також 279 598,57 грн. збитків, спричинених несвоєчасним проведенням розрахунків за Товар та зміні курсу долара США до гривні.

Окрім того, 08.04.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Золотий екватор» (Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗНГ-ЛП» (Поручитель) укладено Договір поруки № 03 (Договір поруки), відповідно до п.1.1. якого Поручитель зобов'язався перед Кредитором солідарно відповідати за виконання зобов'язань Боржника (Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Петрівське», ідентифікаційний код 32221884, юридична адреса: 62203, Харківська область, Золочівський район, смт. Золочів, вул. Піонерська, буд. 40) згідно з умовами Генерального договору поставки нафтопродуктів № 41 від 05.04.2013 року.

В пункті 1.2. Договору поруки сторони визначили, що сума поруки складає 1000,00 (одна тисяча грн. 00 коп.) гривень.

Згідно з п.2.2. Договору поруки Поручитель зобов'язаний виконати перед Кредитором зобов'язання за Боржника в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів в сумі заборгованості Боржника, вказаної Кредитором у вимозі в межах суми поруки (п.1.2. даного договору поруки), в рахунок погашення такої заборгованості, за реквізитами, вказаними в договорі поруки та у строки, зазначені в п.2.1. даного договору поруки.

Враховуючи несвоєчасну та неповну оплату Боржником (відповдіачем1) отриманого ним Товару, позивачем було надіслано відповідачу2 претензію вих. 319 від 23.07.2014 р. про сплату заборгованості, в якій відповідача2 було повідомлено про існуючу заборгованість Боржника. Як зазначив позивач у позовній заяві, відповідач2 покладений на нього обов'язок не виконав.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне.

Згідно ст. 175 Господарського Кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Між позивачем та відповідачем1 виникли договірні зобов'язання на підставі Генерального договору поставки нафтопродуктів №41 від 05.04.2013 року.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до пункту 2.1. договору товар постачається покупцю по-частково (товарними партіями) автомобільним транспортом на умовах FCA (Інкотермс-2010) - завантажено в автомобільний транспорт покупця з резервуарів нафтобаз. Адреси резервуарів нафтобаз вказуються сторонами в додатках до договору. Товар за даним договором може постачатись на умовах СРТ (Інкотермс-2010) - перевезення оплачене за реквізитами вказаними покупцем, про що зазначається сторонами в додатках до договору. Датою поставки вважається дата товарно-транспортної накладної.

Згідно пункту 2.2. договору об'єми та строки поставок кожної окремої партії товару узгоджується сторонами додатково в додатках до договору. Розмір мінімальної товарної партії - 1 бензовоз (автоцистерна).

Пунктом 3.1. договору визначено, що ціна за одиницю виміру кількості товару погоджується сторонами в додатках до договору. Ціна товару включає податки та обов'язкові платежі, передбачені чинним законодавством України.

Відповідно до пункту 3.2. договору сторони погодилися, що ціна за одиницю товару, оплата за який здійснюється покупцем на умовах відтермінування, вираховується та встановлюється за наступною формою:

Ц = Ц1 *(В%/Кр*Кв), де

Ц - (ціна грн./л) - ціна продажу; Ц1 - (ціна моніторингу на день відвантаження); В% - 20 % річних до 75 банківського дня відтермінування; Кр - 365 кількість днів у році (відповідна кількість банківських днів у році); Кв - кількість днів відтермінування.

Пунктом 3.3. договору сторони дійшли згоди про те, що у випадку збільшення курсу купівлі долара США по відношенню до гривні на міжбанківській валютній біржі станом на дату оплати покупцем вартості товару, порівняно з курсом купівлі долара США станом на дату підписання сторонами відповідного додатку до договору ціна товару підлягає коригуванню відповідно до порядку та умов викладених в цьому пункті.

Коригування гривневої вартості товару не вважається зміною умов договору та не потребує укладення додаткових угод. Покупець самостійно здійснює перерахунок ціни товару при здійсненні оплати за наступною формулою:

S(нова)=(К1/К0)*S1, де

S(нова) - змінена ціна товару, що підлягає сплаті постачальнику покупцем за отриманий товар; S1 - ціна в гривнях за товар, визначена сторонами на момент підписання додатку до договору; К1 - курс купівлі долара США по відношенню до гривні на дату проведення покупцем оплати вартості поставленого товару; К0 - курс купівлі долара США по відношенню до гривні на дату підписання відповідного додатку до договору.

При цьому сторони визначили, що для здійснення розрахунків по договору Сторони застосовують курс купівлі долара США на міжбанківському валютному ринку України на початок торгової сесії, що відображається на ресурсі мережі Інтернет www.udinform.com (російськомовна версія) у розділі «Межбанк» «Украинский рынок Fогех» у таблиці «Статистика» у стовпчику «Открытие» в рядку «USD/UAH» і відповідає значенню «АSК».

Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п.4.2. Договору розрахунки за Товар здійснюються Покупцем протягом 42 (сорока двох) банківських днів з моменту поставки товару, якщо інший строк (термін) оплати не визначено у Додатках, що є невід'ємними частинами даного Договору.

Асортимент, кількість, ціну, вартість, умови поставки і оплати окремих партій товару за договором визначено сторонами в укладених між позивачем та відповідачем1 відповідних додатках до Генерального договору поставки.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи підтверджено належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Генеральним договором поставки нафтопродуктів №41 від 05.04.2013 року щодо поставки відповідачу1 товару.

У свою чергу відповідач1 своїх зобов'язань за Генеральним договором поставки нафтопродуктів №41 від 05.04.2013 року щодо повної оплати вартості поставленого товару не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем.

Згідно з ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачені наслідки порушення зобов'язання.

У відповідності до п.6.1. Договору за порушення умов даного Договору винна Сторона несе відповідальність в повному обсязі, яка полягає у відшкодуванні спричинених нею витрат (збитків) іншій Стороні в тому числі неотриманий прибуток, в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

У відповідності до частини другої статті 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Приписами частини третьої вказаної статті визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 вищенаведеного Закону встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини шостої статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п.6.2.1. Договору за несвоєчасне проведення розрахунків у відповідності до умов даного договору Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Пунктом 6.2.2. Договору визначено, що у випадку якщо термін прострочення Покупцем проведення взаєморозрахунків перевищує 15 календарних днів, Покупець зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 25 % від суми заборгованості протягом 5 (п'яти) робочих днів із дня одержання відповідної письмової вимоги Продавця.

У відповідності до пунктів 6.4. та 6.5. договору сторони прийшли до взаємної згоди, що нарахування штрафних санкцій (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов'язань за договором не припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, і такі штрафні санкції (пені, штрафи) продовжують нараховуватися до дати повного виконання стороною відповідних прострочених зобов'язань за договором. Сторони даним договором встановлюють термін позовної давності на стягнення неустойки (штрафу, пені) тривалістю 3 (три) роки.

Згідно приписів статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином суд дійшов до висновку про те, що погоджене сторонами у договорі одночасне нарахування пені та штрафу за порушення строку виконання взятих на себе договірних зобов'язань з оплати поставленого товару не суперечить вимогам чинного законодавства України.

Приписами частини п'ятої статті 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Відтак, судом здійснено перерахунок розміру пені, що підлягає до стягнення з відповідача1.

Документ (видаткова накладна)Сума основного боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені (грн.) № 8297 від 27.09.2013 р. 145 816,52 29.10.2013 - 06.11.2013 9 6.5 % 467,41 № 12252 від 13.11.2013 р. 143 157,55 14.12.2013 - 14.04.2013 122 6.5 % 6220,49 № 12252 від 13.11.2013 р. 143 157,55 15.04.2013 - 16.07.2014 93 9.5% 6930,39 № 12252 від 13.11.2013 р. 143 157,55 17.07.2014 - 21.07.2014 5 12.5 % 490,27 № 12686 від 20.11.2013 р. 70455,36 21.12.2013 - 14.04.2013 115 6.5 % 2885,77 № 12686 від 20.11.2013 р. 70455,36 15.04.2013 - 16.07.2014 93 9.5% 3410,81 № 12686 від 20.11.2013 р. 70455,36 17.07.2014 - 21.07.2014 5 12.5 % 241,29 № 13064 від 27.11.2013 р. 157 523,40 28.12.2013 - 14.04.2014 108 6.5 % 6059,26 № 13064 від 27.11.2013 р. 157 523,40 15.04.2013 - 16.07.2014 93 9.5% 7625,86 № 13064 від 27.11.2013 р. 157 523,40 17.07.2014 - 21.07.2014 5 12.5 % 539,46 № 13641 від 05.12.2013 р. 95100,00 07.01.2014 - 14.04.2014 98 6.5 % 3319,38 № 13641 від 05.12.2013 р. 95100,00 15.04.2013 - 16.07.2014 93 9.5% 4603,88 № 13641 від 05.12.2013 р. 95100,00 17.07.2014 - 21.07.2014 5 12.5 % 325,68 Відтак, загальна сума пені становить 43119,95 (467,41 + 6220,49 + 6930,39 + 490,27 + 2885,77 + 3410,81 + 241,29 + 6059,26 + 7625,86 + 539,46 + 3319,38 + 4603,88 + 325,68) гривень.

Відтак, вимоги позивача про стягнення з відповідача1 34598,86 грн. пені та 116 559,07 грн. штрафу підлягають до задоволення повністю.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача1 51404,02 грн. 19 процентів річних, нарахованих у відповідності до п.6.2.3. Договору.

Відповідно до частини першої статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Приписами частини другої вказаної статті визначено, що розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини третьої статті 692 ЦК України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до п.6.2.3. Договору за несвоєчасне проведення розрахунків у відповідності до умов даного договору Продавець має право стягнути з Покупця проценти за користування чужими коштами в розмірі 19 % річних від неоплаченої вартості Товару. Проценти підлягають сплаті за весь період прострочення Покупцем зобов'язання.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що норма частини третьої статті 692 ЦК України є спеціальною і поширює свою дію лише на правовідносини, пов'язані із купівлею-продажем товару, або на відносини, до яких застосовуються положення про купівлю-продаж.

В розумінні зазначених статей проценти не є ані видом забезпечення виконання зобов'язання, ані штрафною санкцією, а є платою за користування коштами позивача з метою компенсації кредиторові відсутності в його обороті грошових коштів, які мали бути йому сплачені у визначений договором період.

Відтак, договором може бути встановлено лише інший розмір процентів річних, а не інший спосіб їх обчислення. Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, в постановах Вищого господарського суду України від 21.01.2014 року у справі №8/5025/1402/12, від 29.04.2014 року у справі №5006/6/163/2012, від 10.06.2014 року у справі №917/2391/13, від 18.06.2014 року у справі №902/1466/13 та від 09.07.2014 року у справі №911/3662/11.

Документ (видаткова накладна)Сума основного боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів (грн.) № 8297 від 27.09.2013 р. 145 816,52 29.10.2013 - 06.11.2013 9 19 % 683,14 № 12252 від 13.11.2013 р. 143 157,55 14.12.2013 - 21.07.2014 220 19 % 16394,48 № 12686 від 20.11.2013 р. 70455,36 21.12.2013 - 21.07.2014 213 19 % 7811,86 № 13064 від 27.11.2013 р. 157 523,40 28.12.2013 - 21.07.2014 206 19 % 16891,69 № 13641 від 05.12.2013 р. 95100,00 07.01.2014 - 21.07.2014 196 19 % 9702,81 Загальна сума процентів річних, які слід стягнути з відповідача1 на користь позивача, складає 51483,98 (683,14 + 16394,48 + 7811,86 + 16891,69 + 9702,81) гривень.

Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача1 51404,02 грн. процентів річних підлягає до задоволення повністю.

Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача1 на користь позивача 279 598,57 грн. збитків, спричинених несвоєчасним проведенням розрахунків за Товар та зміні курсу долара США до гривні.

Так, пунктом 6.2.4. Договору встановлено, що за несвоєчасне проведення розрахунків у відповідності до умов даного договору Продавець має право стягнути завдані збитки, спричинені несвоєчасним проведенням розрахунків за Товар та зміні курсу долара США до гривні, які обраховуються за формулою:

S = (C x A0 / A1) - C, де

S - завдані збитки, які підлягають сплаті покупцем; А0 - вартість долара США у гривнях на день пред'явлення вимоги; А1 - вартість долара США у гривнях на дату поставки товару; С - вартість поставленого але неоплаченого товару відповідно до умов договору.

При цьому сторони приймають курс долара США до гривні, встановлений Національним банком України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що в диспозитивних приписах Договору йдеться не власне про збитки в розумінні цивільного права, а гарантована сатисфакція стороні у грошовому вимірі за наслідками зміни курсу валюти. Разом з тим, суд дійшов висновку про задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача1 279 598,57 грн. суми грошових коштів, спричинених несвоєчасним проведенням розрахунків за Товар та зміні курсу долара США до гривні.

Згідно з п.4.3. Договору зобов'язання Покупця по оплаті Товару вважаються виконаними з моменту надходження грошових коштів за кожну окрему партію товару на розрахунковий рахунок Продавця.

Що стосується позовних вимог позивача про стягнення з відповідача2 1000,00 грн. заборгованості, то слід зазначити наступне.

Відповідно до частини першої статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Частиною 1 статті 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно з п.2.1. договору поруки у випадку невиконання або неналежного виконання боржником взятих на себе зобов'язань по договору, кредитор має право звернутись до поручителя із вимогами про виконання поручителем зобов'язань у повному обсязі, а поручитель зобов'язується у повному обсязі виконати за боржника його зобов'язання перед кредитором. Ці вимоги є обов'язковими до виконання протягом двох календарних днів з моменту отримання поручителем від кредитора письмового повідомлення про невиконання боржником своїх зобов'язань за договором поставки.

Після отримання повідомлення позивача про невиконання відповідачем1 умов Генерального договору відповідач2 не виконав свого зобов'язання за Договором поруки.

Відтак, вимога позивача про солідарне стягнення з відповідача1 та відповідача2 1000,00 грн. є обґрунтованою.

Відповідно до статті 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

У відповідності до статті 49 ГПК України сплачений позивачем судовий збір у розмірі 18967,94 грн. слід покласти на відповідачів1,2 пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, оскільки спір виник внаслідок неналежного виконання відповідачем-1 взятих на себе зобов'язань з оплати поставленого за договором товару та відповідачем-2 з виконання взятих на себе зобов'язань за договором поруки.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з боржника: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Петрівське» (62203, Харківська область, Золочівський район, смт. Золочів, вул. Піонерська, будинок 40; ідентифікаційний код юридичної особи 32221884) на користь стягувача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий Екватор» (43010, Волинська область, м. Луцьк, вул. Кременецька, буд. 38; ідентифікаційний код юридичної особи 37425075) 295 236,31 грн. суми основного боргу, 34598,86 грн. пені, 51404,02 грн. дев'ятнадцяти відсотків річних, 116 559,07 грн. штрафу, 279 598,57 грн. суми грошових коштів, спричинених несвоєчасним проведенням розрахунків за Товар та зміні курсу долара США до гривні, та 18943,57 грн. судового збору.

3. Стягнути солідарно з боржників: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Петрівське» (62203, Харківська область, Золочівський район, смт. Золочів, вул. Піонерська, будинок 40; ідентифікаційний код юридичної особи 32221884) та Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗНГ-ЛП» (81131, Львівська область, Пустомитівський район, сільрада Солонківська, траса Київ-Чоп, км. 533; ідентифікаційний код юридичної особи 32060207) на користь стягувача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий Екватор» (43010, Волинська область, м. Луцьк, вул. Кременецька, буд. 38; ідентифікаційний код юридичної особи 37425075) 1 000 основного боргу та 24,37 грн. судового збору.

4. Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

У відповідності до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 17.11.2014 р.

Суддя Кидисюк Р.А