Постанова

від 21.01.2015 по справі 914/3198/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "21" січня 2015 р.                                                   Справа №   914/3198/14 Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів: головуючий суддя Гриців В.М., суддів Давид Л.Л., Кордюк Г.Т. при секретарі судового засідання Швець О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Петрівське» на рішення господарського суду Львівської області від 11 листопада 2014 року по справі №914/3198/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий екватор» до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Петрівське» та до товариства з обмеженою відповідальністю «ЗНГ-ЛП» про стягнення з урахуванням уточнень 778396,83 грн. заборгованості за Генеральним договором поставки нафтопродуктів №41 від 05.04.2013 року ВСТАНОВИВ: У вересні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «Золотий екватор» звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Петрівське» (відповідач-1) та до товариства з обмеженою відповідальністю «ЗНГ-ЛП» (відповідач-2). З урахуванням уточнень позивач просив суд стягнути з відповідача-1 за Генеральним договором поставки нафтопродуктів №41, укладеним сторонами 05.04.2013 року (Договір) 778396,83 грн. заборгованості, з яких: 295236,31 грн. основного боргу, 34598,86 грн. пені, 116559,07 грн. штрафу, 51404,02 грн. процентів річних, 279598,57 грн. збитків, спричинених несвоєчасним проведенням розрахунків за товар та зміні курсу долара США до гривні та з відповідача-2 суму поруки в розмірі 1000,00 грн. Господарський суд Львівської області (суддя Кидисюк Р.А.) рішенням від 11 листопада 2014 року позовні вимоги задовольнив повністю: стягнув з боржника: сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Петрівське» на користь стягувача: товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий Екватор» 295236,31 грн. суми основного боргу, 34598,86 грн. пені, 51404,02 грн. дев'ятнадцяти відсотків річних, 116559,07 грн. штрафу, 279598,57 грн. суми грошових коштів, спричинених несвоєчасним проведенням розрахунків за товар та зміні курсу долара США до гривні, та 18943,57 грн. судового збору. Також          стягнув солідарно з боржників: на користь стягувача 1000,00 грн. основного боргу та 24,37 грн. судового збору. Відповідач-1, сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Петрівське» подало апеляційну скаргу на рішення господарського суду Львівської області від 11 листопада 2014 року у справі №914/3198/14, просить суд оскаржуване рішення скасувати в частині стягнення штрафу у розмірі 116559,07 грн. та відмовити у задоволенні вимог у цій частині. Скаржник зазначає, що не погоджується із оскаржуваним рішенням в частині стягнення 25% штрафу, оскільки рішення в цій частині прийнято з порушенням вимог чинного законодавства України, при цьому господарський суд Львівської області невірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення. Вважає, що п. 6.2.2. договору не відповідає вимогам ч. 1 ст. 203 ЦК України та актам цивільного законодавства. Вважає, що 25 процентів, передбачених п. 6.2.2. договору, як штраф за порушення строків платежу, за своєю правовою природою підпадають під визначення пені згідно ст. 549 ЦК України. Таким чином скаржник дійшов висновку, що умовами договору передбачене подвійне стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов'язання, що не узгоджується із приписами ст. 61 Конституції України. Про розгляд справи учасникам процесу повідомлено належним чином. У судове засідання представники сторін не з'явились, клопотань чи заяв не подано. До суду повернувся направлений відповідачу-2 поштовий конверт з копією ухвали суду від 11.12.2014 року про призначення розгляду справи на 21.01.2015 року із відміткою «за закінченням терміну зберігання». Як зазначено у оскаржуваному рішенні з долученого позивачем до позовної заяви Витягу з офіційного сайту ДП Інформаційно-ресурсний центр http://irc.gov.ua вбачається, що місцезнаходженням відповідача-2 є: 81131, Львівська область, Пустомитівський район, сільрада Солонківська, ТРАСА КИЇВ-ЧОП, КМ 553 (тобто та, на яку суд надсилав ухвалу). Згідно з ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції. Відповідно до вимог ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. Львівський апеляційний господарський суд розглянув апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Петрівське», матеріали справи, і вважає, що рішення господарського суду Львівської області від 11 листопада 2014 року у справі №914/3198/14 слід залишити без змін враховуючи наступне. Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем-1 умов Генерального договору поставки нафтопродуктів №41 від 05.04.2013 року, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем. Позовні вимоги до відповідача-2 обґрунтовуються укладенням між позивачем та відповідачем-2 Договору поруки №03 від 08.04.2013 року на забезпечення виконання відповідачем-1 зобов'язань за Генеральним договором поставки нафтопродуктів №41 від 05.04.2013 року в межах 1000,00 грн. Згідно із матеріалами справи 05.04.2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Золотий екватор» (Продавець) та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Петрівське» (Покупець) укладено Генеральний договір поставки нафтопродуктів №41, відповідно до п. 1.1. якого Продавець зобов'язується поставити та передати у власність Покупця нафтопродукти в кількості та асортименті, що передбачені в Додатках до даного договору, в подальшому Товар, а Покупець зобов'язується прийняти Товар від Продавця та оплатити його загальну вартість на умовах даного договору. Відповідно до п. 1.2. Договору одиниця виміру кількості Товару та кількість поставки кожної партії Товару, визначається Сторонами в Додатках, що є невід'ємними частинами даного Договору. За умовами п. 2.1. Договору товар постачається покупцю по-частково (товарними партіями) автомобільним транспортом на умовах FCA (Інкотермс-2010) - завантажено в автомобільний транспорт покупця з резервуарів нафтобаз. Адреси резервуарів нафтобаз вказуються сторонами в додатках до договору. Товар за даним договором може постачатись на умовах СРТ (Інкотермс-2010) - перевезення оплачене за реквізитами вказаними покупцем, про що зазначається сторонами в додатках до договору. Датою поставки вважається дата товарно-транспортної накладної. Відповідно до п. 2.2. Договору об'єми та строки поставок кожної окремої партії товару узгоджується сторонами додатково в додатках до Договору. Розмір мінімальної товарної партії – 1 бензовоз (автоцистерна). Згідно із п. 3.1. Договору ціна за одиницю виміру кількості товару погоджується сторонами в додатках до Договору. Ціна товару включає податки та обов'язкові платежі, передбачені чинним законодавством України. У відповідності до пункту 3.2. Договору сторони погодилися, що ціна за одиницю товару, оплата за який здійснюється покупцем на умовах відтермінування, вираховується та встановлюється за наступною формою: Ц = Ц1*(В%/Кр*Кв), де Ц - (ціна грн./л) - ціна продажу; Ц1 - (ціна моніторингу на день відвантаження); В% - 20 % річних до 75 банківського дня відтермінування; Кр - 365 кількість днів у році (відповідна кількість банківських днів у році); Кв - кількість днів відтермінування. Пунктом 3.3. Договору сторони дійшли згоди про те, що у випадку збільшення курсу купівлі долара США по відношенню до гривні на міжбанківській валютній біржі станом на дату оплати покупцем вартості товару, порівняно з курсом купівлі долара США станом на дату підписання сторонами відповідного додатку до договору ціна товару підлягає коригуванню відповідно до порядку та умов викладених в цьому пункті. Коригування гривневої вартості товару не вважається зміною умов договору та не потребує укладення додаткових угод. Покупець самостійно здійснює перерахунок ціни товару при здійсненні оплати за наступною формулою: S(нова)=(К1/К0)*S1, де S(нова) - змінена ціна товару, що підлягає сплаті постачальнику покупцем за отриманий товар; S1 - ціна в гривнях за товар, визначена сторонами на момент підписання додатку до договору; К1 - курс купівлі долара США по відношенню до гривні на дату проведення покупцем оплати вартості поставленого товару; К0 - курс купівлі долара США по відношенню до гривні на дату підписання відповідного додатку до договору. При цьому сторони визначили, що для здійснення розрахунків по договору Сторони застосовують курс купівлі долара США на міжбанківському валютному ринку України на початок торгової сесії, що відображається на ресурсі мережі Інтернет www.udinform.com (російськомовна версія) у розділі «Межбанк» «Украинский рынок Fогех» у таблиці «Статистика» у стовпчику «Открытие» в рядку «USD/UAH» і відповідає значенню «АSК». На виконання умов Генерального договору поставки нафтопродуктів від 05.04.2013 року №41 сторонами укладено відповідні додатки до Генерального договору поставки, у яких визначено асортимент, кількість, ціну, вартість, умови поставки і оплати окремих партій товару за договором. 18.04.2013 року між позивачем та відповідачем-1 підписано Додаток №1 до Договору про поставку Товару на загальну суму 293114,00 грн., а також було встановлено строк оплати за Товар – протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з моменту поставки Товару. 22.05.2013 року між позивачем та відповідачем-1 підписаний Додаток №2 до Договору про поставку Товару на загальну суму 90200,00 грн., а також встановлений строк оплати Товару – протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з моменту поставки Товару. 26.09.2013 року між позивачем та відповідачем-1 підписано Додаток №3 до Договору про поставку Товару на загальну суму 145816,52 грн., а також встановлено строк оплати за Товар – протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту поставки Товару. 28.10.2013 року між позивачем та відповідачем-1 був підписаний Додаток №4 до Договору про поставку Товару на загальну суму 96685,20 грн., а також був встановлений строк оплати за Товар – протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту поставки Товару. 13.11.2013 року між позивачем та відповідачем-1 підписано Додаток №5 до Договору про поставку Товару на загальну суму 143157,55 грн., а також встановлено строк оплати за Товар – протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту поставки Товару. 18.11.2013 року між позивачем та відповідачем-1 підписано Додаток №6 до Договору про поставку Товару на загальну суму 70455,36 грн., а також встановлено строк оплати за Товар – протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту поставки Товару. 27.11.2013 року між позивачем та відповідачем-1 підписано Додаток №7 до Договору про поставку Товару на загальну суму 157523,40 грн., а також встановлено строк оплати за Товар – протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту поставки Товару. 05.12.2013 року між позивачем та відповідачем-1 підписано Додаток №8 до Договору про поставку Товару на загальну суму 95100,00 грн., а також встановлено строк оплати за Товар – протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту поставки Товару. На виконання умов Договору позивач у період з 19.04.2013 року по 05.12.2013 року передав у власність відповідачу-1 Товар на загальну суму 1092052,03 грн. Факт поставки та прийняття Товару у власність відповідача-1 підтверджується долученими до матеріалів справи копіями видаткових накладних №КИЙ0005055 від 19.04.2013 року, №КИЙ0006587 від 22.05.2013 року, №8297 від 27.09.2013 року, №10950 від 29.10.2013 року, №12252 від 13.11.2013 року, №12686 від 20.11.2013 року, №13064 від 27.11.2013 року, №13641 від 05.12.2013 року, а також копіями довіреностей №12 від 11.04.2013 року, № 26 від 21.05.2013 року, № 55 від 26.09.2013 року, № 60 від 28.10.2013 року, № 61 від 13.11.2013 року, № 63 від 18.11.2013 року, № 69 від 27.11.2013 року, № 73 від 05.12.2013 року. Відповідач-1 частково оплатив поставлений Товар. Станом на час звернення позивача з позовною заявою до суду сума боргу відповідача за поставлений товар становила 466236,31 грн. Надалі позивач сплатив частину заборгованої суми і позивач уточнив суму позову. До поданої суду першої інстанції заяви позивача про зменшення позовних вимог долучено копії банківських виписок, з яких вбачається, що відповідачем-1 станом на 11.11.2014 року сплачено частину основного боргу в розмірі 170000,00 грн. Відтак, станом на час прийняття оскаржуваного рішення сума основного боргу відповідача-1 перед позивачем за Генеральним договором становила 296236,31 грн. Окрім суми основного боргу позивач також просив суд стягнути з відповідача-1 34598,86 грн. пені, 116559,07 грн. штрафу, 51404,02 грн. процентів річних, та 279598,57 грн. збитків, спричинених несвоєчасним проведенням розрахунків за Товар та зміні курсу долара США до гривні. Крім того, 08.04.2013 року між ТзОВ «Золотий екватор» (Кредитор) та ТзОВ «ЗНГ-ЛП» (Поручитель) укладено Договір поруки №03 (Договір поруки), відповідно до п. 1.1. якого Поручитель зобов'язався перед Кредитором солідарно відповідати за виконання зобов'язань Боржника (сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Петрівське») згідно з умовами Генерального договору поставки нафтопродуктів №41 від 05.04.2013 року. Пунктом 1.2. Договору поруки сторони визначили, що сума поруки складає 1000,00 гривень. Відповідно до п. 2.2. Договору поруки, Поручитель зобов'язаний виконати перед Кредитором зобов'язання за Боржника в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів в сумі заборгованості Боржника, вказаної Кредитором у вимозі в межах суми поруки (п. 1.2. Договору поруки), в рахунок погашення такої заборгованості, за реквізитами, вказаними в договорі поруки та у строки, зазначені в п. 2.1. Договору поруки. У зв'язку із несвоєчасною та неповною оплатою відповідачем-1 отриманого ним Товару, позивачем було надіслано відповідачу-2 претензію від 23.07.2014р. про сплату заборгованості, в якій відповідача-2 було повідомлено про існуючу заборгованість Боржника. Як зазначив позивач у позовній заяві, відповідач-2 покладений на нього обов'язок не виконав. Доказів погашення заборгованості відповідачем-1 суду першої інстанції не представлено, проти позову в установленому порядку відповідач не заперечив, відтак заборгованість відповідача-1 перед позивачем з основного боргу становить 295236,31 грн. Тому господарський суд Львівської області на підставі ст. 75 ГПК України, дослідивши наявні у матеріалах справи докази дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Відтак, з огляду на проведені сторонами взаєморозрахунки, суд першої інстанції дійшов до висновку, що заборгованість відповідача-1 перед позивачем становить 778396,83 грн. ((466236,31+34598,86+51404,02+116559,07+279598,57) – 170000,00), тобто та, яку заявив позивач при уточненні позовних вимог. У пункті 6.2.1. Договору сторони встановили, що у разі прострочення оплати за поставлений товар покупець сплачує на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення. Так, згідно із п. 6.2.1. Договору позивачем за період з 28.10.2013р. по 21.07.2014р. нараховано відповідачу-1, по кожній накладній окремо, пеню у розмірі 34598,86 грн. (а.с. 48). За умовами п.п. 6.4. та 6.5. договору сторони прийшли до взаємної згоди, що нарахування штрафних санкцій (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов'язань за договором не припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, і такі штрафні санкції (пені, штрафи) продовжують нараховуватися до дати повного виконання стороною відповідних прострочених зобов'язань за договором. Суд першої інстанції перевірив розрахунок пені на предмет відповідності вимогам ч. 6 ст. 232 ГК України та умовам Договору й специфікацій щодо строків оплати та встановив, що позивач заявив вимогу про стягнення пені у меншому розмірі, ніж фактичний і тому задовольнив цю позовну вимогу в заявленому розмірі. За умовами п. 6.2.2. Договору у випадку якщо термін прострочення Покупцем проведення взаєморозрахунків перевищує 15 календарних днів, Покупець зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 25 % від суми заборгованості протягом 5 (п'яти) робочих днів із дня одержання відповідної письмової вимоги Продавця. Згідно доданого розрахунку (а.с. 50) позивачем нарахований штраф за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у сумі 116559,07 грн. В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що 25 процентів, передбачених п. 6.2.2. договору, як штраф за порушення строків платежу, за своєю правовою природою підпадають під визначення пені згідно ст. 549 ЦК України і вважає, що умовами договору передбачене подвійне стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов'язання, що не узгоджується із приписами ст. 61 Конституції України. Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду із такими твердженнями відповідача не погоджується з огляду на наступне. Як вірно зазначив Господарський суд Львівської області згідно приписів статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Таким чином суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що погоджене сторонами у договорі одночасне нарахування пені та штрафу за порушення строку виконання взятих на себе договірних зобов'язань з оплати поставленого товару не суперечить вимогам чинного законодавства України. Крім того слід зазначити що Цивільний кодекс України розрізняє поняття штрафу та пені. За приписами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Також, на підставі п. 6.2.3. Договору та ст. 625 ЦК України, позивач у зв'язку із простроченням оплати нарахував відповідачу по кожній накладній окремо 51404,02 грн. 19% річних. Уточнений позивачем розрахунок 19% річних поданий суду першої інстанції та долучений до матеріалів справи (а.с. 49). Також позивач просить суд стягнути з відповідача-1 на користь позивача 279598,57 грн. збитків, спричинених несвоєчасним проведенням розрахунків за Товар та зміні курсу долара США до гривні. Пунктом 6.2.4. Договору встановлено, що за несвоєчасне проведення розрахунків у відповідності до умов даного договору Продавець має право стягнути завдані збитки, спричинені несвоєчасним проведенням розрахунків за Товар та зміні курсу долара США до гривні, які обраховуються за формулою: S = (C x A0 / A1) – C, де S - завдані збитки, які підлягають сплаті покупцем; А0 - вартість долара США у гривнях на день пред'явлення вимоги; А1 - вартість долара США у гривнях на дату поставки товару; С - вартість поставленого але неоплаченого товару відповідно до умов договору. При цьому сторони приймають курс долара США до гривні, встановлений Національним банком України. Зважаючи на вищезазначене, Господарський суд Львівської області дійшов висновку, що у приписах Договору йдеться не про збитки в розумінні цивільного права, а гарантована сатисфакція стороні у грошовому вимірі за наслідками зміни курсу валюти. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача-1 279598,57 грн. суми грошових коштів, спричинених несвоєчасним проведенням розрахунків за Товар та зміні курсу долара США до гривні. Щодо стягнення заборгованості з відповідача-2. Згідно з п. 2.1. Договору поруки у випадку невиконання або неналежного виконання боржником взятих на себе зобов'язань по договору, кредитор має право звернутись до поручителя із вимогами про виконання поручителем зобов'язань у повному обсязі, а поручитель зобов'язується у повному обсязі виконати за боржника його зобов'язання перед кредитором. Ці вимоги є обов'язковими до виконання протягом двох календарних днів з моменту отримання поручителем від кредитора письмового повідомлення про невиконання боржником своїх зобов'язань за договором поставки. За умовами ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Відповідно до ч. 1 ст. 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Таким чином, вимога позивача про солідарне стягнення з відповідачів 1000,00 грн. поруки також підлягає до задоволення. За приписами ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися  від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. За умовами ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. За приписами ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Згідно з ст. 526 ЦК України та ч. 1 п. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.   Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. За умовами ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором. Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. За умовами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Слід також зазначити, що позивач надав суду усі необхідні документи, які дають можливість для прийняття законного та справедливого рішення у даній справі. За таких обставин господарський суд Львівської області правильно вирішив задовольнити вимоги позивача про стягнення 948396,83 грн. заборгованості. За змістом ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору. За приписами ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.  Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Господарський суд Львівської області дослідив усі обставини справи, дав їм належну юридичну оцінку та правильно застосував норми матеріального і процесуального права щодо вирішення спору.    Отже, рішення господарського суду Львівської області від 11 листопада 2014 року по справі №914/3198/14 є законним і обґрунтованим. Доводи ж апеляційної скарги цього висновку не спростовують, а тому підстав для скасування оскарженого рішення немає. Керуючись ст.ст. 82-1, 99, 101, 103, 105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ: Рішення господарського суду Львівської області від 11 листопада 2014 року по справі №914/3198/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Петрівське» без задоволення. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.       Головуючий суддя                                                                      Гриців В.М. суддя                                                                             Давид Л.Л.         суддя                                                                             Кордюк Г.Т.