Постанова

від 13.11.2014 по справі 911/1943/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" листопада 2014 р. Справа№ 911/1943/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Ільєнок Т.В.

Авдеєва П.В.

за участю представників:

від позивача: представник - Пархомчук Р.І. - за довіреністю,

від відповідача: представник Варданян А.А. - за довіреністю,

від прокуратури: Збарих С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз", заступника Генерального прокурора України

на рішення Господарського суду Київської області від 10.06.2014 р.

у справі № 911/1943/14 (суддя Кошик А.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурінком-Україна", м. Київ

до Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз", м. Київ

про стягнення 617 919,28 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2014 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Бурінком-Україна" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" про стягнення з відповідача на свою користь 617 919,28 грн., з яких: 574 493,84 грн. збитків, 6 657,83 грн. 3 % річних, 36 767,61 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем після закінчення Договору відповідального зберігання №703/1 від 20.06.2013 р. не повернуто належне позивачу майно.

Рішенням Господарського суду Київської області від 10.06.2014 р. у справі №911/1943/14 позовні вимоги задоволено в повному обсязі, стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурінком-Україна" 574 493 грн. 84 коп. збитків, 6 657 грн. 83 коп. 3 % річних, 36 767 грн. 61 коп. інфляційних втрат та 12 358 грн. 39 коп. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, порушенням норм матеріального та процесуального права.

Також, до Київського апеляційного господарського суду звернувся заступник Генерального прокурора України з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що Господарський суд Київської області дійшов висновку про задоволення позову унаслідок неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, а також на підставі неповно з'ясованих обставин, які мають значення для справи.

Позивач правом на подання відзиву на апеляційні скарги не скористався.

Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити їх без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Представники відповідача та прокуратури в судовому засіданні апеляційні скарги підтримали в повному обсязі, просили оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові повністю.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційні скарги, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників сторін та прокуратури, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, а оскаржуване рішення скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у позові повністю з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Приймаючі оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення майна з відповідального зберігання № 10/04 від 10.04.2014 року, в якій просив повернути визначене у вимозі майно, яке передане на відповідальне зберігання ПАТ "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" та, у випадку неможливості з будь-яких причин повернути передане на відповідальне зберігання майно, компенсувати вартість втраченого майна, що було передане на зберігання, шляхом перерахування грошової суми його вартості у розмірі 574493,84 грн. Вказана вимога отримана одержувачем 11.04.2014 року (шляхом отримання листа з описом вкладення Кур'єрської служби доставки) та залишена без відповіді. У зв'язку з чим на підставі ст. ст. 950, 951 Цивільного кодексу України задовольнив позовні вимоги.

Однак з даними висновками місцевого господарського суду колегія суддів погодитись не може, оскільки вони зроблені з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням норм матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.03.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бурінком-Україна" (Поклажодавець) та Публічним акціонерним товариством "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" (Зберігач). укладено Договір відповідального зберігання № 703/1 (Договір).

У відповідності до п. 1.1. Договору, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Поклажодавець передає за актом здачі-приймання, а Зберігач приймає на відповідальне зберігання протягом строку дії цього Договору майно, вказане у Специфікації (Додаток № 1 до цього Договору), загальною вартістю 187920,00 грн. з ПДВ.

Додатковою угодою № 1 до Договору відповідального зберігання № 703/1 від 20.06.2013 р. внесено зміни до пункту 1.1. Договору відповідального зберігання № 703/1 від 20.06.2013 р., виклавши його в наступній редакції: в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Поклажодавець передає за актом здачі-приймання, а Зберігач приймає на відповідальне зберігання майно, зазначене у специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього Договору, загальною вартістю 503820,00 грн. з ПДВ. Інші умови Договору відповідального зберігання № 703/1 від 20.06.2013 р. залишаються незмінними та є обов'язковими для виконання Сторонами. Додаткова угода набуває чинності з дати її підписання Сторонами та є невід'ємною частиною Договору відповідального зберігання № 703/1 від 20.06.2013 р.

Згідно п. 2.1.5. Договору, Зберігач зобов'язаний з моменту одержання від Поклажодавця майна за актом здачі-приймання та до моменту його повернення Поклажодавцеві за актом здачі-приймання нести відповідальність за втрату або пошкодження майна (або його частини), переданого на зберігання у відповідності із п.п. 5.2, 5.2.1, 5.3, 5.4 цього Договору та чинним законодавством України.

На виконання Договору Поклажодавець передав, а Зберігач прийняв на відповідальне зберігання майно, а саме: Крейда в кількості 25,4 тон загальною вартістю 23 576,28 грн., що підтверджує Специфікація № 3 від 01.08.2013 р. (Додаток № 4 до Договору № 703/1 від 20.06.2013 р.), Видаткова накладна № РН-00024 від 5 серпня 2013 р. до Договору № 703/1 від 20.06.2013 р., Товарно-транспортна накладна від 05.08.2013 р.; Хімреагент CALCIUM CARBONATE FINE-1 TON BAG в кількості 5 тон загальною вартістю 46 045,98 грн., що підтверджує Специфікація № 4 від 07.08.2013 р. (Додаток 5 до Договору № 703/1 від 20.06.2013 р.), Акт здачі-приймання № 6 від 08.08.2013 р. до Договору відповідального зберігання № 703/1 від 20.06.2013 р.; Хімреагент CALCIUM CARBONATE MEDIUM-1 TON BAG в кількості 22 тони загальною вартістю 202602,33 грн., що підтверджує Специфікація № 8 від 29.09.2013 р. (Додаток 9 до Договору № 703/1 від 20.06.2013 р.), Акт здачі-приймання № 11 від 30.09.2013 р. до Договору відповідального зберігання № 703/1 від 20.06.2013 р.; Хімреагент CALCIUM CARBONATE COARSE-1 TON BAG в кількості 23 тони загальною вартістю 211811,51 грн., що підтверджує Специфікація № 8 від 27.09.2013 р. (Додаток 9 до Договору № 703/1 від 20.06.2013 р.), Акт здачі-приймання № 11 від 30.09.2013 р. до Договору відповідального зберігання № 703/1 від 20.06.2013 р.; Глинопорошок для промивальних рідин, згідно ТУ У 14,2-00293941-007-2010, марки ПБА-18 Normal виробництва ПАТ "Дашуківські бентоніти" пакована в Біг-Бег в кількості 14,18 тон загальною вартістю 44 411,76 грн., що підтверджує Специфікація № 8 від 27.09.2013 р. (Додаток 9 до Договору № 703/1 від 20.06.2013 р.), Акт здачі-приймання № 12 від 03.10.2013 р. до Договору відповідального зберігання № 703/1 від 20.06.2013 р. Всього Зберігачу передано майна на суму 574493,84 грн.

Пунктом 7.1. Договору визначено, що цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 31.12.2013 р.

У відповідності до ч. 1 ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно ч. 1 ст. 949 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

Водночас статтею 948 Цивільного кодексу України встановлено, що поклажодавець зобов'язаний забрати річ від зберігача після закінчення строку зберігання.

Між сторонами узгоджено строк дії договору - з моменту підписання і до 31.12.2013 р.

Доказів того, що відповідачем після закінчення строку дії Договору виконано обов'язок щодо повернення поклажодавцеві речі, яка була передана на зберігання матеріали справи не містять.

Колегія суддів зазначає, що Договором не встановлено наслідки закінчення строку його дії, а тому до даних правовідносин необхідно застосовувати приписи ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення майна з відповідального зберігання № 10/04 від 10.04.2014 року, в якій просив повернути визначене у вимозі майно, яке передане на відповідальне зберігання ПАТ "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" та зазначив, що у випадку неможливості з будь-яких причин повернути передане на відповідальне зберігання майно - компенсувати вартість втраченого майна, що було передане на зберігання, шляхом перерахування грошової суми його вартості у розмірі 574493,84 грн. Вказана вимога залишена без відповіді.

Звертаючись до суду з даним позовом, Товариство з обмеженою відповідальністю "Бурінком-Україна" зазначає, що відповідач повинен відшкодувати позивачеві збитки в розмірі всієї вартості майна, яке ним отримано на відповідальне зберігання та не повернуто після закінчення дії Договору відповідального зберігання у зв'язку з його втратою, а тому відповідач на підставі приписів ст. 951 Цивільного кодексу України повинен відшкодувати позивачу збитки.

Так, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 951 Цивільного кодексу України збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості.

Однак, будь-яких доказів втрати відповідачем майна матеріали справи не містять.

Не може бути прийнята до уваги Постанова «Государственного Совета Республики Крым» від 17.03.2014 р., у якій вказано про націоналізацію майна ПАТ «ДАТ «Черноморнафтогаз», оскільки згідно чинного законодавства України, а саме ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Крім того, 02.09.2014 п. ПАТ «ДАТ «Черноморнафтогаз» отримало сертифікат Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини, яким підтверджено, що події на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь є обставинами непереробної сили (форс-мажорними обставинами) по Договору №703/1. Початок дії форс-мажорних обставин - 27.02.2014 р., які продовжують діяти по теперішній час. Дату закінчення терміну дії форс-мажорних обставин на момент видачі даного сертифікату встановити неможливо.

За таких обставин, позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача збитків у зв'язку з втратою майна, яке передано на зберігання, є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних та інфляційних втрат на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України є похідними вимогами від основною, а тому задоволенню також не підлягають.

Отже, рішення суду першої інстанції не можна визнати законним та обґрунтованим, а тому воно підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у позові повністю.

Згідно п. 2 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

Відповідно до приписів п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального права.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з позивача на користь відповідача підлягає стягненню судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз", Генерального прокурора України задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 10.06.2014 р. у справі №911/1943/14 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурінком-Україна" до Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" про стягнення 617 919,28 грн. відмовити повністю.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурінком-Україна" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12-а, кв. 6, ідентифікаційний код 32073567) на користь Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 26, офіс 505, ідентифікаційний код 00153117) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 6 179 (шість тисяч сто сімдесят дев'ять) грн. 20 (двадцять) коп.

5. Видачу наказу доручити Господарському суду Київської області.

6. Матеріали справи № 911/1943/14 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя В.В. Куксов

Судді Т.В. Ільєнок

П.В. Авдеєв