Постанова

від 24.11.2014 по справі 802/3681/14-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

24 листопада 2014 р. Справа № 802/3681/14-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Сала П.І.,

за участю

секретаря судового засідання: Шалагінової М.С.,

представника позивача: Арустамян А.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: колективного підприємства фірма "Агропромшляхбудіндустрія"

до: Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

16.10.2014 року колективне підприємство фірма "Агропромшляхбудіндустрія" (далі - КПФ "Агропромшляхбудіндустрія") звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просить визнати протиправними та скасувати наступні податкові повідомлення-рішення Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області (далі - Вінницька ОДПІ):

- № 0008482201 від 07.10.2014 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 415 808 грн., в тому числі за основним платежем на суму 277 205 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 138 603 грн.;

- № 0008492201 від 07.10.2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 325 141,50 грн., в тому числі за основним платежем на 260 113 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на 65 028,50 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що за результатами документальної планової виїзної перевірки КПФ "Агропромшляхбудіндустрія" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 31.12.2013 року відповідачем було складено акт № 1921/2201/13314254 від 15.07.2014 року, яким встановлено заниження підприємством податку на прибуток на суму 362 712 грн. та податку на додану вартість на суму 260 113 грн. Не погодившись із висновками акту перевірку, позивач подав Вінницькій ОДПІ заперечення на акт перевірки № 85 від 28.07.2014 року, за результатами розгляду яких податковий орган листом № 17748/10/2201 від 04.08.2014 року повідомив про зміну пункту 1 висновків акту перевірки № 1921/2201/13314254 від 15.07.2014 року та визначив, що підприємством занижено податок на прибуток на суму 343 011 грн. 07.08.2014 року відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення № 0006982201 та № 0006992201, які в подальшому були скасовані рішенням Головного управління Міндоходів у Вінницькій області № 14985/10/02-32-10-02-11 від 29.09.2014 року. Водночас за результатами документальної позапланової виїзної перевірки КПФ "Агропромшляхбудіндустрія" Вінницькою ОДПІ складено акт № 2513/2201/13314254 від 23.09.2014 року, яким встановлено заниження підприємством податку на прибуток на суму 286 136 грн., а також заниження податку на додану вартість на суму 260 113 грн. 07.10.2014 року відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, які позивач вважає протиправними і такими, що підлягають скасуванню. Зокрема позивач посилається на те, що реальність господарських операцій з ТОВ "Стокс" і ТОВ "Авріл-2007", про фіктивність яких стверджує податковий орган, повністю підтверджується сукупністю необхідних первинних документів. Крім того, такі операції відповідають господарській діяльності підприємства, а придбані у вищевказаних контрагентах товари були належним чином обліковані та використані позивачем в процесі виробництва будівельних матеріалів. Також зауважує, що відсутність сертифікатів відповідності, паспортів якості на матеріали та паливо не може вважатись порушенням зі сторони підприємства, оскільки ці документи не є первинними та жодним чином не приймають участі у формуванні даних бухгалтерського і податкового обліку.

У судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги та надала пояснення згідно з наведеними у позовній заяві обґрунтуваннями. Просить суд адміністративний позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги позивача заперечили з мотивів, викладених у наданих суду письмових запереченнях (том1, а.с. 216-227). Наполягає на тому, що при проведенні документальної позапланової виїзної перевірки КПФ "Агропромшляхбудіндустрія" і прийнятті оскаржуваних рішень Вінницька ОДПІ діяла відповідно до вимог чинного законодавства, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, а тому адміністративний позов не може бути задоволений. В останнє судове засідання представник відповідач без поважних причин не з'явився, що однак не перешкоджає розгляду справи за його відсутності.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснив, що у спірний період він працював на посаді начальника дільниці по виробництву будівельних матеріалів КПФ "Агропромшляхбудіндустрія", яка знаходиться в смт. Стрижавка Вінницького району Вінницької області. Оскільки він був матеріально відповідальною особою, прийманням товарно-матеріальних цінностей, що надходили на дільницю від постачальників, здійснювалося ним особисто після перевірки якісних характеристик товару та його ваги. Пригадує, що у 2011-2012 рр. від ТОВ "Стокс" на виробничу дільницю систематично надходили нафтопродукти, необхідні для виробництва асфальтобетонних сумішей та інших будівельних матеріалів. Також свідок підтвердив, що на наявних у справі видаткових накладних про отримання позивачем товарів від ТОВ "Стокс" містяться його підписи.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, заслухавши пояснення сторін, допитавши свідка ОСОБА_2 та оцінивши інші докази, які є у справі, суд доходить висновку, що заявлений адміністративний позов є підставним і підлягає задоволенню.

Встановлено, що КПФ "Агропромшляхбудіндустрія" як юридична особа зареєстроване виконавчим комітетом Вінницької міської ради 19.06.1991 року (ідентифікаційний код 13314254), починаючи з 06.01.1992 року позивач перебуває на податковому обліку у Вінницькій ОДПІ та є платником податку на додану вартість.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до ст. 20, п. 77.2 ст. 77, п. 82.1 ст. 82 ПК України та на виконання наказу Вінницької ОДПІ № 1624/22 від 05.06.2014 року в період з 17.06.2014 року по 08.07.2014 року посадовими особами Вінницької ОДПІ проведено документальну планову виїзну перевірку КПФ "Агропромшляхбудіндустрія" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 31.12.2013 року.

За результатами перевірки складено акт № 1921/2201/13314254 від 15.07.2014 року (том 1, а.с. 8-57), яким зроблено висновки про порушення позивачем:

- пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п. 137.10 ст. 137, п. 138.1. п. 138.2, пп. 138.12.1 п. 138.12 ст. 138, пп. 139.1.5 п. 139.1 ст. 139, п. 146.2, п. 146.11, п. 146.12 ст. 146 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 362 712 грн.;

- п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 260 113 грн.;

- пп. 164.2.1, п. 164.2 ст. 164 ПК України, в результаті чого донараховано податок на доходи фізичних осіб за вересень 2013 року в сумі 1500 грн.

Не погодившись з вищевказаними висновками акту перевірки, КПФ "Агропромшляхбудіндустрія" у встановленому законом порядку подало заперечення № 85 від 28.07.2014 року на акт перевірки (том 1, а.с. 58-62), за наслідками розгляду яких Вінницькою ОДПІ листом № 17748/10/2201 від 04.08.2014 року позивача повідомлено про зміну пункту 1 висновків акту перевірки № 1921/2201/13314254 від 15.07.2014 року та визначено, що підприємством занижено податок на прибуток на суму 343 011 грн. В іншій частині висновки акту перевірки залишено без змін (том 1, а.с. 63-77).

07.08.2014 року Вінницькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0006982201, яким КПФ "Агропромшляхбудіндустрія" збільшено грошові зобов'язання з податку на додану вартість на суму 390 170 грн., з них за основним платежем - 260 113 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 130 057 грн., а також податкове повідомлення-рішення № 0006992201 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 514 517 грн., з яких за основним платежем - 343 011 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 171 506 грн.

Не погодившись з вказаними рішення відповідача, 19.08.2014 року КПФ "Агропромшляхбудіндустрія" в порядку адміністративного оскарження подало первинну скаргу на них до Головного управління Міндоходів у Вінницькій області (далі - ГУ Міндоходів у Вінницькій області).

У зв'язку з поданням і розглядом такої скарги на підставі ст. 20, пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 ПК України та відповідно до наказу Вінницької ОДПІ № 2541 від 05.09.2014 року посадовими особами Вінницької ОДПІ проведена документальна позапланова виїзна перевірка КПФ "Агропромшляхбудіндустрія" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 31.12.2013 року.

За результатами перевірки складено акт № 2513/2201/13314254 від 23.09.2014 року (том 1, а.с. 88-120), яким зроблено висновки про порушення позивачем вимог:

- пп. 135.5.4, пп. 135.5.13 п. 135.5 ст. 135, п. 138.8, 138.12.1 п. 138.12 ст. 138, пп. 139.1.5, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 146.2, п. 146.11, п. 146.12, п. 146.13 ст. 146 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 286 136 грн.;

- п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 260 113 грн.

З урахуванням висновків акту перевірки № 2513/2201/13314254 від 23.09.2014 року ГУ Міндоходів у Вінницькій області прийнято рішення про результати розгляду первинної скарги № 14985/10/02-32-10-02-11 від 29.09.2014 року, яким скасовано податкові повідомлення-рішення Вінницької ОДПІ від 07.08.2014 року № 0006982201 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 390 170 грн. в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 65 028,50 грн. та № 0006992201 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем на суму 56 875 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 28 428 грн. В решті вищезазначені податкові повідомлення-рішення залишено без змін.

В подальшому на підставі рішення ГУ Міндоходів у Вінницькій області про результати розгляду первинної скарги № 14985/10/02-32-10-02-11 від 29.09.2014 року Вінницькою ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 07.10.2014 року № 0008482201, яким позивачу збільшено грошові зобов'язання з податку на прибуток на суму 429 204 грн., в тому числі за основним платежем 286 136 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 143 068 грн., та № 0008492201 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 325 141,50 грн., в тому числі за основним платежем на суму 260 113 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 65 028,50 грн. (том 1, а.с. 136-137).

Вищезазначені рішення суб'єкта владних повноважень є предметом спору у цій адміністративній справі. Надаючи їм правову оцінку, суд керується такими мотивами.

Як встановлено контролюючим органом, в періоді, що перевірявся, КПФ "Агропромшляхбудіндустрія" перебувало у господарських взаємовідносинах з ТОВ "Стокс" та ТОВ "Авріл-2007" у зв'язку з придбанням товарно-матеріальних цінностей. При цьому відповідач стверджує, що діяльність КПФ "Агропромшляхбудіндустрія" і його контрагентів була спрямована на укладення цивільно-правових відносин та проведення безтоварних операцій з метою надання податкової вигоди, штучного формування податкового кредиту та завищення витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування. Крім того, на думку податкового органу, здійснення поставок товарів для позивача від ТОВ "Стокс" та ТОВ "Авріл-2007" документально не підтверджується.

Перевіряючи обґрунтованість вищевказаних висновків Вінницької ОДПІ суд зазначає, що відповідно до вимог п. 135.2 ст. 135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Згідно з пп. 135.5.4, 135.5.13 п. 135.5 ст. 135 ПК України інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи; дохід від реалізації необоротних матеріальних активів, майнових комплексів, оборотних активів, визначений з урахуванням положень статей 146 і 147 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.8 ст. 138 ПК України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Водночас згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ ПК України.

Крім того, в силу положень пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно із п. 198.2 ст. 198 ПК України вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Згідно із п. 201.1 ст. 201 ПК України податкова накладна повинна містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи-продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Пунктами 201.6, 201.8, 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що податкова накладна є податковим документом і підставою для нарахування сум податку, що відноситься до податкового кредиту. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку.

Отже, в разі видачі покупцю контрагентом, який зареєстрований як платник ПДВ, податкових накладних з усіма необхідними реквізитами, визначеними законом, такий покупець має право на включення цього податку до складу податкового кредиту за звітній податковий період.

На спростування висновків Вінницької ОДПІ позивачем надано ряд первинних бухгалтерських документів, які, на його думку, підтверджують господарські операції з ТОВ "Стокс" та ТОВ "Авріл-2007".

З їх змісту слідує, що між КПФ "Агропромшляхбудіндустрія" та ТОВ "Стокс" було укладено договори поставки № 200511 від 20.05.2011 року та № 26/04/12 від 26.04.2012 року (том 1, а.с. 138-139).

Відповідно до п. 1.1 договору поставки № 200511 від 20.05.2011 року ТОВ "Стокс" зобов'язувалось передати у власність КПФ "Агропромшляхбудіндустрія" товар (бітум, мазут, цеглу). При цьому, умови поставки визначені у пункті 2 цього договору. Так, поставка товару по кількості здійснюється згідно письмової заявника КПФ "Агропромшляхбудіндустрія", витрати по доставці товару сплачує постачальник. Останній вправі відвантажити товар в транспортні засоби замовника. Згідно з п. 3.1 вищезазначеного договору підтвердженням якості товару з боку постачальника є посвідчення про якість.

Відповідно до пп. 1.1 п. 1 договору поставки № 26/04/12 від 26.04.2012 року ТОВ "Стокс" зобов'язувалось передати у власність КПФ "Агропромшляхбудіндустрія" товар (пічне паливо). Поставка товару по кількості здійснюється згідно заявок покупця, а підтвердженням якості товару з боку постачальника є посвідчення про якість (пп. 1.1 п. 2, пп. 2.1 п. 2 договору).

За результатами проведених господарських операцій контрагентом КПФ "Агропромшляхбудіндустрія" виписано наступні документи:

- видаткові накладні № РН-000057 від 04.08.2011 року, № РН-000062 від 25.08.2011 року, № РН-00113 від 15.12.2011 року, № РН-00151 від 26.04.2012 року, № РН-00167 від 22.05.2012 року, № РН-00168 від 24.05.2012 року, № РН-00173 від 27.06.2012 року, № РН-00174 від 29.06.2012 року;

- податкові накладні № 2 від 04.08.2011 року, № 10 від 25.08.2011 року, № 8 від 15.12.2011 року, № 8 від 26.04.2012 року, № 4 від 22.05.2012 року, № 5 від 24.05.20121 року, № 4 від 27.06.2012 року, № 5 від 29.06.2012 року;

- товарно-транспортні накладні від 22.05.2012 року, від 24.05.2012 року, від 27.06.2012 року, від 29.06.2012 року (том 1, а.с. 140-159).

Оплата придбаної у ТОВ "Стокс" продукції підтверджується платіжними дорученнями № 885 від 19.10.2011 року, № 897 від 21.10.2011 року, № 44 від 19.01.2012 року, № 852 від 24.09.2012 року, № 862 від 24.09.2012 року, № 890 від 27.09.2012 року, № 892 від 28.09.2012 року, № 939 від 15.10.2012 року та № 959 від 22.10.2012 року (том 1, а.с. 160-164).

Суд бере до уваги те, що Податковий кодекс України не встановлює вимог до форми чи виду документів, які були б належні для цілей податкового обліку, тобто були б обов'язковими для підтвердження формування податкового кредиту.

Відтак, підлягають застосуванню загальні вимоги до первинного документу, які встановлені статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Надані позивачем до перевірки документи (договори, видаткові та податкові накладні, товарно-транспортні накладні) є первинними документами у розумінні вимог статті 9 цього Закону та у своїй сукупності повністю підтверджують факт здійснення спірних господарських операцій.

При цьому співставленням даних, зазначених у вищевказаних первинних документах, не встановлено будь-яких розбіжностей щодо обсягів, дати та вартості поставленого для КПФ "Агропромшляхбудіндустрія" товару.

Посилання відповідача на те, що вищевказані видаткові накладні не є належними первинними документами, оскільки вони оформлені із порушенням вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зокрема у них відсутні дані про особу, яка отримала товар від ТОВ "Стокс", суд вважає безпідставними.

Так, дійсно у всіх видаткових накладних відсутні дані (прізвища, ініціали) особи, яка прийняла товар для КПФ "Агропромшляхбудіндустрія". Однак, на таких документах проставлено підпис особи, відповідальної за здійснення господарської операції та правильність її оформлення, що дає змогу ідентифікувати цю особу.

Більше того, в судовому засіданні допитано як свідка ОСОБА_2, який у спірний період працював начальником Стрижавської дільниці по виготовленню шляхо-будівельних матеріалів та на підставі наказу директора КПФ "Агропромшляхбудіндустрія" ОСОБА_3 від 10.11.2011 року (том 2, а.с. 11) був уповноважений на підписання накладних при отриманні товарно-матеріальних цінностей на дільниці. Водночас свідок підтвердив, що підписи, які міститься на видаткових накладних № РН-000057 від 04.08.2011 року, № РН-000062 від 25.08.2011 року, № РН-00113 від 15.12.2011 року, № РН-00151 від 26.04.2012 року, № РН-00167 від 22.05.2012 року, № РН-00168 від 24.05.2012 року, № РН-00173 від 27.06.2012 року та № РН-00174 від 29.06.2012 року у графі "Отримав (ла)", проставлений ним особисто.

Суд зауважує, що відсутність у видаткових накладних відомостей про особу, яка прийняла товар, не впливає на правомірність таких первинних документів, оскільки фактично видається можливим ідентифікувати особу, яка брала участь у відповідній господарській операції.

Крім того, відсутність окремих первинних документів не може бути єдиною підставою для невизнання витрат з придбання товару та зменшення податкового кредиту, оскільки представлені позивачем документи у своїй сукупності підтверджують факт поставки товару від ТОВ "Стокс" та подальше його використання у господарській діяльності підприємства, що підтверджується відомостями на переробку матеріалів та сировини (том 1, а.с. 175-204).

Для підтвердження витрат на оплату палива пічного нафтового та правомірності формування податкового кредиту за липень 2012 року по господарських операціях з ТОВ "Авріл-2007" позивачем представлено договір поставки № 20-06 від 20.06.2012 року, податкову накладну № 571 від 02.07.2012 року, видаткову накладну № 1580 від 02.07.2012 року, товарно-транспортну накладну від 26.06.2012 року, платіжне доручення № 566 від 04.07.2012 року (том 1, а.с. 165-169).

На момент укладення договору поставки контрагент позивача був зареєстрований як юридична особа, перебував на обліку у ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів у Одеській області, а також був платником податку на додану вартість (свідоцтво платника ПДВ № 100296442 від 06.08.2010 року).

Посилання відповідача на те, що видаткова накладна № 1580 від 02.07.2012 року, яка виписана ТОВ "Авріл-2007", не є належним первинним документом, суд не приймає до уваги, оскільки, як вже раніше зазначалось, фактично видається можливим ідентифікувати особу, яка брала участь у даній господарській операції. Крім того, зазначення відомостей у накладній російською мовою не свідчить про недійсність такого первинного документа.

Судом також встановлено, що довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей начальнику Стрижавської дільниці по виготовленню будівельних матеріалів ОСОБА_2 не виписувалась, оскільки він був уповноважений на отримання товару наказом директора КПФ "Агропромшляхбудіндустрія" від 10.11.2011 року (том 2, а.с. 11).

Крім того, податковий кредит за липень 2012 року сформовано позивачем на підставі податкової накладної, виписаної ТОВ "Авріл-2007", за № 571 від 02.07.2012 року, у якій дійсно в графі "договір поставки від ___ № ___" відсутні заповнені відомості. Однак, на переконання суду, сама по собі наявність чи відсутність окремих помилок в оформленні документів не є підставою для висновків про нереальність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

До того ж під час перевірки податковому органу надавалися усі необхідні первинні документи, пов'язані з господарською операцією між позивачем і ТОВ "Авріл-2007", в тому числі договір поставки № 20-06 від 20.06.2012 року, на виконання умов якого було виписано вищезазначену податкову накладну № 571 від 02.07.2012 року.

Таким чином, наявні у позивача первинні документи підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між КПФ "Агропромшляхбудіндустрія" та контрагентами ТОВ "Стокс" і ТОВ "Авріл-2007" та не дають підстав для сумніву у їх реальності або безтоварності. Характер спірних операцій відповідає звичайній господарській діяльності позивача та її основним видам.

Крім того, позивачем додатково надано суду документальне підтвердження подальшого використання придбаного у вказаних контрагентів товару у власній господарській діяльності, зокрема акти списання, складські карточки і відомості на переробку матеріалів та сировини (том 1, а.с. 180-204), з яких вбачається, що такий товар (пічне паливо, бітум тощо) було використано підприємством для виготовлення будівельних матеріалів власного виробництва.

Правомірність свого рішення податковий орган обґрунтовує нереальністю спірних господарських операцій, посилаючись при цьому на спецповідомлення про викриття "конвертаційного" центру Управління податкової міліції ДПА в Луганській області № 7609/8/26-312 від 30.06.2009 року (том 2, а.с. 12-13), в якому зазначено, що ТОВ "Авріл-2007" є учасником "конвертаційного" центру, викритого у рамках порушеної 25.06.2009 року кримінальної справи за ч. 3 ст. 212 КК України.

Однак, суд зауважує, що порушення, про які зазначається у цьому спецповідомленні, були викриті у червні 2009 року, в той час як спірні господарські операції позивача із таким суб'єктом господарювання мали місце у липні 2012 року. Більше того, відповідачем на вимогу суду не надано обвинувального вироку чи іншого рішення суду про визнання винними службових осіб ТОВ "Авріл-2007" у вчиненні податкових злочинів, що позбавляє доказової сили висновки Вінницької ОДПІ про безтоварність господарських операцій КПФ "Агропромшляхбудіндустрія" з ТОВ "Авріл-2007".

Крім того, оскільки за умовами договорів поставки відповідальними за перевезення придбаного позивачем товару були його контрагенти, безпідставними слід вважати також посилання відповідача на те, що транспортним засобам, якими здійснювалася поставка товарів позивачу, не отримали погодження на перевезення небезпечного вантажу в органах Державтоінспекції, а форма наданих до перевірки товарно-транспортних накладних не відповідає формі, яка передбачена для перевезення нафтопродуктів.

При цьому суд зазначає, що чинним законодавством на учасників цивільно-правових відносин, які є платниками податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству статусу контрагентів, в тому числі дотримання ними вимог податкового чи іншого закону. Кожен платник податків несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі на його контрагентів. Отже, позивач не може нести відповідальність за діяльність свого контрагента.

Вказана правова позиція підтверджена і постановами Верховного Суду України від 22.10.2010 року та 31.01.2011 року. Крім того, вона повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який у своєму рішенні від 22.01.2009 року (справа "БУЛВЕС" АД проти Болгарії") констатував, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено).

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з приписів вказаної норми процесуального права, при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання, презюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність достатніх правових підстав для визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень Вінницької ОДПІ від 07.10.2014 року за № 0008492201 та № 0008482201 (в оскаржуваній частині), а тому адміністративний позов належить задовольнити повністю.

Питання про розподіл судових витрат у справі вирішується судом відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України та ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 160, 162, 163, 167, 254 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області № 0008492201 від 07.10.2014 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області № 0008482201 від 07.10.2014 року в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 277 205 грн. за основним платежем та на суму 138 603 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Стягнути з Державного бюджету України на користь колективного підприємства фірма "Агропромшляхбудіндустрія" (ідентифікаційний код 13314254) сплачений при зверненні до адміністративного суду судовий збір у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова у повному обсязі складена: 27.11.2014 року.

Суддя Сало Павло Ігорович