Постанова

від 25.11.2014 по справі 823/3208/14

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2014 року справа № 823/3208/14

15 год. 43 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бабич А.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Демченко Н.Ю.,

представника позивача - Дишлевої І.О. (за довіреністю),

представника відповідача - Дмитренко Ю.М. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Шрамківський молочно-тваринницький комплекс» до державної екологічної інспекції України в Черкаській області про визнання протиправним та скасування частини рішення,

ВСТАНОВИВ:

28.10.2014 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов адміністративний позов сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Шрамківський молочно-тваринницький комплекс» (далі-позивач) про визнання протиправним та скасування п.2 припису державної екологічної інспекції України в Черкаській області (далі-відповідач) від 22.05.2014 №197 в частині зобов'язання позивача отримати спеціальний дозвіл на користування надрами (підземними водами) і стягнення з Державного бюджету України на користь позивача витрат зі сплати судового збору в сумі 73,08грн.

Позов мотивовано тим, що відповідач зобов'язав позивача отримати спеціальний дозвіл на користування надрами (підземними водами) без урахування, що позивач використовує підземну воду для власних господарських потреб у кількості меншій 300 кубічних метрів за добу. У зв'язку з цим, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позову заперечував з тих підстав, що, на його думку, нормами чинного законодавства на позивача покладений обов'язок отримати спеціальний дозвіл на користування надрами (підземними водами), який станом на час перевірки у нього відсутній. Тому просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, у зв'язку з таким.

З письмових доказів у справі суд встановив, що на підставі наказу відповідача від 19.05.2014 №88 та направлення №895 (без зазначення дати) службові особи відповідача 20.05.2014 провели планову перевірку дотримання позивачем вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Перевіркою виявлено ряд порушень, зокрема, позивач не виконав умови (інші) дозволу на спеціальне водокористування від 30.11.2012 №Укр5604-Ф/Чкр, а саме: не виконуються вимоги п.1 листа державної екологічної інспекції від 01.10.2012 №3342/02, який передбачає отримання до 10.01.2013 спеціального дозволу на користування надрами (підземними водами). За результатами вказаної перевірки складено акт від 22.05.2014 (далі - акт перевірки).

На підставі цього акту відповідач оформив припис від 22.05.2014 №197. П.2 цього припису зобов'язано позивача виконати пункт 2 умов (інших) дозволу на спеціальне водокористування від 30.11.2012 №Укр5604-Ф/Чкр, а саме: виконати вимоги листа державної екологічної інспекції від 01.10.2012 №3342/02 щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами (підземними водами).

Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам, суд взяв до уваги таке.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ч.ч.1-3 ст.19 Кодексу України Про надра від 27.07.1994 №132/94-ВР (далі - Кодекс про надра) визначено, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

При укладенні угод про розподіл продукції надра надаються в користування на підставі угоди про розподіл продукції з оформленням спеціального дозволу на користування надрами та акта про надання гірничого відводу.

Користування надрами здійснюється без надання гірничого відводу чи спеціального дозволу у випадках, передбачених цим Кодексом.

Такий виняток, зокрема, встановлений ч.1 ст.23 Кодексу про надра, якою визначено, що землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу, та використовувати надра для господарських і побутових потреб.

Суд встановив, що позивач зареєстрований як юридична особа з 07.12.2001 (код ЄДРПОУ 00387654). Основним видом діяльності позивача згідно з даними ЄДРПОУ є розведення великої рогатої худоби молочних порід.

Для здійснення цієї господарської діяльності позивач одержав дозволи на спеціальне водокористування: від 08.07.2004 №Укр3936-А/Чрк, виданий Державним управлінням екології та природних ресурсів в Черкаській області, який діяв з 08.07.2004 до 31.12.2007 та продовжений до 31.12.2012, а також №Укр5604-Ф/Чкр від 30.11.2012, виданий Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області, терміном дії з 01.01.2013 до 31.12.2015.

Із зазначених дозволів вбачається, що водопостачання позивача здійснюється з двох артезіанських свердловин, а саме: №2486 (глибина свердловини 60 м, потужністю 40 куб. м. на годину) та №2199 (глибина свердловини 57 м, потужністю 20 куб. м. на годину). Також визначено ліміт забору води в об'ємі 12,669 тис. куб. м. на рік, 43,438 куб. м. на добу. Облік забору позивачем води із цих свердловин здійснюється водовимірювальним приладом - лічильником води.

Ч.ч.1-2 ст.48 Водного кодексу України від 06.06.1995 №213/95-ВР встановлено, що спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Наказом Державного комітету статистики України від 30.09.1997 №230 затверджено форму державної статистичної звітності №2-ТП (водгосп) "Звіт про використання води" та Інструкцію щодо її заповнення (далі - Інструкція №230).

П.1.2. розділу 1 цієї інструкції встановлено, що державному обліку підлягає використання вод промисловими, будівельними, транспортними, сільськогосподарськими та іншими підприємствами, організаціями і установами незалежно від їх відомчого підпорядкування і форм власності, джерел водопостачання і приймачів зворотних вод.

Із даних звітів форми №2-тп за 2013 рік та 1-2 квартали 2014 року суд встановив, що середня кількість водоспоживання позивача у 2013 році становила 34,48 куб. м. на добу, а за 1-2 квартали 2014 року - 33,97 куб. м. на добу. При цьому, у вказаних звітах інформація щодо фактичного використання води заповнена у графі 13 звіту «с/г водопостачання».

Абз.5 п.5.11. розділу 5 Інструкції №230 встановлено, що показник графи №13 відображає обсяг води, використаної на господарсько-питні потреби сільського населення, тваринницькі комплекси, ремонтні майстерні, технічне обслуговування автотранспорту і механізмів тощо, а графа 11 звіту «виробничі потреби» не заповнена.

Тому, враховуючи дані статуту позивача щодо видів його господарської діяльності, суд дійшов висновку, що позивач згідно з даними вказаних звітів використовував воду саме для власних господарських потреб. Суд взяв до уваги, що перевищень встановлених лімітів забору води під час проведення перевірки відповідач не виявив.

Оскільки позивач є орендарем земельної ділянки, на якій знаходяться свердловини згідно з договором оренди землі від 03.04.2007, видобуває підземну воду для власних господарських потреб, а забір підземних вод не перевищує 300 куб. м. на добу, суд дійшов висновку, що позивач відповідно до ст.23 Кодексу про надра має право не отримувати спеціальний дозвіл на користування надрами (підземними водами). Отже позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Така правова позиція підтримується також рішеннями Вищого адміністративного суду України від 25.04.2013 у справі №К/800/9843/13 та від 06.11.2014 у справі №К800/17894/14.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Тому, судові витрати згідно із задоволеними позовними вимогами підлягають відшкодуванню позивачу в розмірі 73,08грн. відповідно до квитанції від 24.10.2014 №1011.

Керуючись ст.ст.2, 160-165, 254-256 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Шрамківський молочно-тваринницький комплекс» задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати п.2 припису державної екологічної інспекції України в Черкаській області від 22.05.2014 №197 в частині зобов'язання СТОВ «Шрамківський молочно-тваринницький комплекс» отримати спеціальний дозвіл на користування надрами (підземними водами).

2. Стягнути з Державного бюджету України на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Шрамківський молочно-тваринницький комплекс» (код ЄДРПОУ 00387654) сплачений за подання адміністративного позову судовий збір у сумі 73грн. 08коп. (сімдесят три гривні 08 коп.) відповідно до квитанції від 24.10.2014 №1011.

3. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з моменту отримання повного тексту постанови. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

4. Копії постанови направити особам, які брали участь у справі.

Суддя А.М. Бабич

Повний текст постанови виготовлений 27.11.2014