Ухвала

від 18.11.2014 по справі 2а-9214/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2014 р. Справа № 250/13/876 Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Качмара В.Я.,

суддів - Гінди О.М., Ніколіна В.В.,

за участі секретаря - Ратушної М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Червонограді Львівської області Державної податкової служби (правонаступник Державна податкова інспекція у м.Червонограді Головного управління Міндоходів у Львівській області) на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2012 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Престиж-Захід» до Державної податкової інспекції у м.Червонограді Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Престиж-Захід»»(далі - ТОВ) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Червонограді Львівської області Державної податкової служби (далі - ДПІ) про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень (далі - ППР) від 24.11.2011 №№0000982301, 0000992301. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірні ППР прийняті з порушенням норм законодавства, оскільки право позивача на формування валових витрат та податкового кредиту підтверджується усіма необхідними первинними документами, а висновки відповідача стосовно фіктивності (безтоварності, нереальності) господарських операцій позивача з контрагентом Приватним підприємством «Спецпостачсервіс» (далі - ПП) у зв'язку із не підтвердженням (фіктивністю) господарської діяльності останнього, є необґрунтованими та не підтвердженими доказами. На підтвердження розміру понесених позивачем валових витрат під час проведення перевірки були надані копії всіх первинних документів (оригінали вилучені в межах розслідування кримінальної справи), які відповідачем належним чином не були взяті до уваги.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2012 року в справі №2а-9214/12/1370 заявлений позов задоволено.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що відповідна перевірка позивача проведена у рамках кримінальної справи у відповідності з пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК України, тобто призначена відповідно до кримінально-процесуального закону, відповідачем не надано доказів постановлення вироку суду та набрання ним законної сили як на час прийняття оскаржуваних ППР так і під час розгляду справи по суті, тому відповідно до п.86.9 ст.86 ПК України відповідач не мав права приймати спірні ППР за результатами такої перевірки до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Постанову оскаржив відповідач, який в апеляційній скарзі просить її скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції неправильно витлумачено вимоги п.86.9 ст.86 ПК України у взаємозв'язку із вимогами пп.54.3.2 п.54.3 ст.54, п.58.1, п.58.4 ст.58 ПК України, оскільки перша норма стосується саме платника податків стосовно якого порушено кримінальну справу. Така справа порушена відносно посадових осіб іншого господарюючого суб'єкта. Судом залишено поза увагою фактичні обставини справи, не встановлено реальності господарських операцій позивача із вказаним контрагентом.

Позивач у письмовому запереченні (правовому обґрунтуванні) вважає постанову суду першої інстанції обґрунтованою, прийняту з врахуванням всіх обставини справи та такою, що відповідає нормам матеріального та процесуального права. Просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких міркувань.

ТОВ зареєстровано Червоноградською міською радою 22.04.1998, взято на податковий обліку відповідача 18.05.1998, а 01.07.2004 йому видано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість (далі - ПДВ). Основним видом його діяльності є будівництво будівель - ліцензія на право здійснення господарської діяльності, пов'язаної з створенням об'єктів архітектури серії АВ №490471 від 18.12.2009, терміном дії з 15.12.2009 по 15.12.2014 (а.с.117-118).

На підставі Акта від 11.11.2011 №1255/231/25550718 (далі - Акт) позапланової виїзної перевірки ТОВ з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаєморозрахунків із ПП та іншими за період з 30.08.2008 по 30.08.2011 податковим органом було встановлено порушення позивачем вимог:

пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон №334/94-ВР), в результаті чого завищено валові витрати на 285426грн, відповідно занижено податок на прибуток 71357грн;

пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон №168/97-ВР), в результаті чого завищено податковий кредит та відповідно занижено ПДВ в сумі 55598грн (а.с.116-132).

Як вбачається з цього Акта, відповідна перевірка була призначена на підставі постанови слідчого слідчої групи - слідчий СВ ПМ СДПІВПП у м.Львові від 02.09.2011 про призначення позапланової виїзної документальної перевірки та згідно вимог пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК України (а.с.141-144).

Перевіркою встановлено, що ТОВ завищено валові витрати та податковий кредит по взаємовідносинах із ПП у зв'язку із тим, що правочини відповідно до яких вони сформовані є нікчемними та у позивача відсутні товарно-транспортні накладні на транспортування придбаного товару - будівельних матеріалів.

24.11.2011 відповідачем на підставі Акта прийнято ППР:

№0000982301, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 89196,25грн (основний платіж 71357грн, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) 17839,25грн);

№0000992301, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в сумі 69497,50грн (основний платіж 55598грн, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) 13899,50грн) (а.с.11-12).

Позивач з прийнятими ППР не погодився, оскаржив такі в адміністративному порядку. За наслідками адміністративного оскарження вказані ППР залишено без змін, скаргу - без задоволення (а.с.13-17).

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Згідно зі ст.92 Основного Закону виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону №334/94-ВР (чинного на час виникнення спірних відносин - здійснення спірних господарських операцій та їх відображення в податковому обліку (липень-жовтень 2010 року), у відповідній редакції) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пунктом 1.7 ст.1 Закону №168/97-ВР (чинного на час виникнення спірних відносин - здійснення спірних господарських операцій та їх відображення в податковому обліку, у відповідній редакції) визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

За змістом пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК України (чинного на час проведення перевірки та визначення податкового зобов'язання, у відповідній редакції) документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у випадку отримання постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесеної ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Пунктом 86.9 ст.86 цього ж Кодексу визначено, що у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Таким чином, з урахуванням наведеного, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що орган державної податкової служби не вправі був приймати оскаржувані ППР, оскільки перевірка проводилась на підставі постанови слідчого у кримінальній справі, і матеріали перевірки повинні були бути долученими до матеріалів такої справи.

Відповідачем в Акті досліджені дані щодо фіктивності (реальності) здійснення господарських операцій між позивачем і його контрагентом, належності оформлення відповідних первинних документів та надано їм правову оцінку.

Однак, з огляду на вимоги п.86.9 ст.86 ПК України, статус матеріалів перевірки та зроблених на їх підставі висновків податкового органу, визначається кримінально-процесуальним законом, тому суд не може надавати їм процесуальної оцінки та роботи будь-яких висновків щодо реальності здійснених господарських операцій до рішення у кримінальній справі, яке набрало законної сили.

Доказів наявності рішення, яке набрало законної сили у наведеній кримінальній справі, станом на момент прийняття спірних ППР, немає.

Основні засади податкового законодавства України зазначені у ст.4 ПК України, відповідно до пп.4.1.4 якої, податкове законодавство України ґрунтується, серед інших, на принципі презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

У відповідності до п.56.21 ст.56 ПК України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

На підставність висновків суду першої інстанції вказують і наступні зміни податкового законодавства.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок деяких податків і зборів» від 20.11.2012 №5503-VI, п.86.9 викладено в новій редакції.

Передбачено, що у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким податковим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим податковим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили. Матеріали такої перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються органу, що призначив перевірку.

Виходячи з положень ч.2 ст.71 КАС України апеляційний суд враховує, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Підсумовуючи, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку. Доводи апелянта висновків суду не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Червонограді Головного управління Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя В.Я. Качмар

Суддя О.М. Гінда

Суддя В.В. Ніколін

Повний текст виготовлений 20 листопада 2014 року.