Постанова
від 30.09.2014 по справі 826/7173/14
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 вересня 2014 року 10 год. 00 хв. № 826/7173/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Віденські булочки» до 1. Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві, 2. Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24 березня 2014 року № 0001302210, № 0001312210 і № 0001322210, податкового повідомлення-рішення від 25 березня 2014 року № 0006391720, податкового повідомлення-рішення від 17 червня 2014 року № 0017051720, акта перевірки від 04 березня 2014 року № 2530/26-51-22-1/33936831 та рішення про результати розгляду первинної скарги від 14 травня 2014 року № 4251/10/26-15-10-06-15, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Віденські булочки» (далі - позивач, ТОВ «Віденські булочки») з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач 1, ДПІ) та Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач 2, ГУ Міндоходів у м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24 березня 2014 року № 0001302210, № 0001312210 і № 0001322210, податкового повідомлення-рішення від 25 березня 2014 року № 0006391720, податкового повідомлення-рішення від 17 червня 2014 року № 0017051720, акта перевірки від 04 березня 2014 року № 2530/26-51-22-1/33936831 та рішення про результати розгляду первинної скарги від 14 травня 2014 року № 4251/10/26-15-10-06-15 (з урахуванням заяви позивача про зміну позовних вимог за № 212 від 01.07.2014р.).

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на протиправність і необґрунтованість висновків відповідача, які викладені в Акті «Про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Віденські булочки» (код за ЄДРПОУ 33936831) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 по 31.12.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 по 31.12.2012» від 04.03.2014р. № 2530/26-51-22-1/33936831, щодо заниження Товариством податку на прибуток на суму 284 433, 00 грн. і завищення від'ємного значення податку на додану вартість на суму 113 150, 00 грн. (а саме: за наслідками правочинів з контрагентами ТОВ «ТК «Артімед», АТЗТ СК «Лемма», ТОВ «Арх-Ательє», ФОП ОСОБА_2, ТОВ «Олділі», ОСОБА_3 та ОСОБА_4), а також порушення норм податкового законодавства щодо оподаткування доходів фізичних осіб і застосування реєстраторів розрахункових операцій документально та нормативно не підтверджуються. Зокрема, реальність господарських операцій з названими суб'єктами підприємницької діяльності підтверджується всіма необхідними та належним чином оформленими первинними і розрахунковими документами, а самі правочини були укладені в межах та порядку, визначеному чинним законодавством України.

Відповідач 1 проти позову заперечував, надавши до суду письмові заперечення від 14.07.2014р. б/н та додаткові документи. В обґрунтування своїх заперечень податкова інспекція посилається на те, що працівниками ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Віденські булочки» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010р. по 31.12.2012р., за результатами якої складений Акт від 04.03.2014р. № 2530/26-51-22-1/33936831. Згідно висновків цього Акта перевірки позивач допустив цілий ряд порушень норм податкового законодавства України, а саме: п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. № 334/94-ВР (із змінами та доповненнями) і пп. 138.1.1. п. 138.1, п. 138.2, пп. 138.8.1 п. 138.8, пп. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, пп. 140.1.6 п. 140.1 ст. 140 Податкового кодексу України, що призвело до заниження цим підприємством податку на прибуток за 2011 - 2012 роки на загальну суму 284 433, 00 грн., пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.5, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) і п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення цим підприємством від'ємного значення податку на додану вартість на загальну суму 113 150, 00 грн., та норм пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового Кодексу України - внаслідок неутримання податку з доходів фізичних осіб в сумі 1 050, 87 грн., п. «б» пп. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України - внаслідок заповнення та подання до ДПІ податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, (форми 1 ДФ ) із помилками, п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р. № 265/95-ВР - внаслідок незабезпечення зберігання в Книгах ОРО певних фіскальних звітних чеків за певні дати. За наслідками проведення вказаної документальної перевірки позивача ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 24.03.2014р. № 0001302210, № 0001312210 і № 0001322210, від 25.03.2014р. № 0006391720 та від 17.06.2014р. № 0017051720, що повністю відповідає вимогам чинного податкового законодавства.

Відповідач 2 також проти позову заперечував, надавши до суду письмові заперечення від 08.07.2014р. б/н. В обґрунтування своїх заперечень ГУ Міндоходів у м. Києві зазначило наступне. ГУ Міндоходів у м. Києві була розглянута первинна скарга директора ТОВ «Віденські булочки» ОСОБА_5 від 04.04.2014р. № 37 (вх. від 07.04.2014р. за № 8337/10) на податкові повідомлення-рішення ДПІ від 24.03.2014р. № 0001302210, № 0001312210, № 0001322210 та від 25.03.2014р. № 0006391720. За результатами розгляду прийнято рішення від 29.05.2014р. № 4774/10/26-15-10-06-15 (№ 7524/7/26-15-10-06-12) про результати розгляду первинної скарги підприємства, згідно якого зазначені податкові повідомлення-рішення залишені без змін та збільшено суму грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб на 186, 67 грн. (в т.ч. за основним платежем - 39, 24 грн., штрафні санкції - 147, 43 грн.), а скаргу платника податків відповідно - без задоволення. Щодо рішення ГУ Міндоходів у м. Києві від 14.05.2014р. № 4251/10/26-15-10-06-15 про результати розгляду первинної скарги, яке наразі оскаржується позивачем, то воно вважається відкликаним зазначеним рішенням від 29.05.2014р. № 4774/10/26-15-10-06-15.

В судових засіданнях, призначених у даній справі, представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представники відповідачів в призначених судових засіданнях заперечували проти позовних вимог та просили відмовити в їх задоволенні.

08 вересня 2014 року в судовому засіданні судом було ухвалено перейти до письмового провадження на підставі норми ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

В ході судового розгляду було встановлено, що протягом періоду з 15.01.2014р. по 25.02.2014р. працівниками ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві на підставі Наказу ДПІ від 31.12.2013р. № 968-П та направлень на перевірку від 15.01.2014р. була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Віденські булочки» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010р. по 31.12.2012р., за результатами якої складений Акт від 04.03.2014р. № 2530/26-51-22-1/33936831 (далі - Акт перевірки).

При цьому питання щодо правомірності призначення та проведення працівниками ДПІ документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Віденські булочки» позивачем в тексті поданого позову не оспорюються.

Під час проведення вказаної перевірки позивача перевіряючими встановлені випадки завищення ТОВ «Віденські булочки» показника валових витрат за перевіряємий період на загальну суму 1 239 129, 00 грн., завищення показника амортизаційних відрахувань за 1-ий квартал 2011 року на суму 778, 00 грн., завищення податкового кредиту за звітні періоди листопад 2010 року, січень-лютий, квітень-липень, вересень-грудень 2011 року, серпень-грудень 2012 року на загальну суму податку на додану вартість у розмірі 113 150, 00 грн., неутримання податку з доходів фізичних осіб в сумі 1 050, 87 грн. з доходу в сумі 7 267, 40 грн., виплаченого на користь фізичних осіб, оформлення та подання до ДПІ податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, (форми 1 ДФ ) із помилками, та незабезпечення зберігання фіскальних звітних чеків в книгах обліку розрахункових операцій, що, на думку працівників податкової інспекції, призвели до заниження сум відповідних податків і виникнення підстав для нарахування фінансової (штрафної) санкції.

Так, в тексті Акта перевірки зафіксовані наступні епізоди виявлених порушень податкового законодавства:

- ТОВ «Віденські булочки» сформувало та задекларувало в деклараціях з податку на прибуток в графі «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» суму витрат у розмірі 32 664, 00 грн. (в т.ч. за 3-ій квартал 2012 року на суму 10 513, 00 грн., за 2012 рік - 32 664, 00 грн.) по господарським взаємовідносинам з постачальником товарів ТОВ «Торгова компанія «Артемід» (договір від 05.07.2012р. № 05-07-12). На підставі цього договору поставки ТОВ «ТК «Артемід» виписало на адресу ТОВ «Віденські булочки» податкові та видаткові накладні на загальну суму 189 987, 46 грн. (в т.ч. ПДВ - 31 664, 58 грн.)(перелік податкових накладних наведений на стор. 34 - 39 акта перевірки), розрахунки між сторонами були проведені в безготівковій формі та в повному обсязі. Залишок непогашеної кредиторської/дебіторської заборгованості не зафіксований.

Відповідно до карток рахунків бухгалтерського обліку 28 «Товари», 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», 90 «Собівартість реалізації», «Валові витрати» по контрагенту ТОВ «ТК «Артемід» результати зазначених господарських операцій були відображені ТОВ «Віденські булочки» наступними бухгалтерськими проводками: Дебет 28 - Кредит 631 - 158 322, 88 грн. (отримання товару від ТОВ «ТК «Артемід»); Дебет 64 - Кредит 631 - 31 664, 58 грн. (відображено податковий кредит з ПДВ від ТОВ «ТК «Артемід»); Дебет 90 - Кредит 28 - 32 664,00 грн. (відображено валові витрати від ТОВ «ТК «Артемід» за перевіряємий період).

При цьому перевіряючими були враховані висновки та відомості викладені в текстах Актів ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС від 26.06.2013 № 124/22.8-17/37415596 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ТК «Артімед» (код ЄДРПОУ 37415596) щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Сєланія» (код ЄДРПОУ 38291082) та з ТОВ «Зінат» (код ЄДРПОУ 33887863) за період з 01.06.2012 по 31.10.2012 року» та від 23.08.2013р. № 745/26-58-22-03-17/37415596 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Торгова компанія «Артімед» (код за ЄДРПОУ 37415596) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період жовтень, грудень 2012 року та січень 2013 року». Зокрема, за висновками цих Актів про неможливість проведення зустрічної звірки реальність господарських операцій ТОВ «ТК «Артімед» з придбання товарів (робіт, послуг) у підприємств-постачальників ТОВ «Зінат» (ідентифікаційний код 33887863), ТОВ «Сєланія» (ідентифікаційний код 38291082) і ТОВ «ПІКК-Ітернешнл» (ідентифікаційний код 37139653) та операцій з продажу товарів (робіт послуг) контрагентам покупцям за вказані періоди не підтверджено, та як наслідок не підтверджено правомірність формування сум податкового кредиту і податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Також, за даними електронної бази даних «Автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту у розрізі контрагентів», між показниками податкової звітності ТОВ «Віденські булочки» з податку на додану вартість за звітні періоди серпень-грудень 2012 року та показникам податкової звітності ТОВ «ТК «Артімед» з цього ж податку та за аналогічні періоди виявлено розбіжності на загальну суму 31 664, 58 грн. (а саме: розмір податкових зобов'язань ТОВ «ТК «Артімед» становить 0, 00 грн.);

- до перевірки перевіряємим підприємством були надані акти-довідки від 31.03.2011р. та від 30.06.2011р., що виписані Страховиком (АТЗТ СК «ЛЕММА», ідентифікаційний код 2262317) на користь ТОВ «Віденські булочки» (Страхувальника) згідно договорів від 23.12.2010р. № 78157/1 та від 15.03.2011р. № 7818 щодо страхування відповідальності перед третіми особами суб'єктів господарювання за шкоду, завдану споживачам порушенням законодавства про захист прав споживачів. Розрахунки між суб'єктами господарювання за наданий товар проводились у безготівковій формі на суми 225 000, 00 грн. (перераховано як винагороду 28.12.2010р.) та 262 500, 00 грн. (перераховано як винагороду 23.03.2011р.).

Відповідно до карток рахунків бухгалтерського обліку 63 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» по контрагенту АТЗТ СК «ЛЕММА» за період з 01.10.2010р. по 31.12.2012р. в бухгалтерському обліку позивачем взаємовідносини відображено наступними бухгалтерськими проводками: Дебет 93 - Кредит 631- 487 500, 00 грн. (виплата страхових платежів на користь АТЗТ СК «ЛЕММА»). Також сума виплачених страхового платежу в розмірі 487 500, 00 грн. була відображена Товариством у Додатку ВЗ до рядка 06.3 Декларації з податку на прибуток підприємства за 2-ий квартал 2011 року.

На думку перевіряючих, оскільки ТОВ «Віденські булочки» за перевіряємий період не понесло збитків по вказаними договорам страхування, то воно не мало право на віднесення даних сум до складу валових витрат, а тому як наслідок допустило порушення норми пп. 140.1.6 п. 140.1 ст. 140 Податкового кодексу України;

- згідно наданих до перевірки документів перевіряючими встановлено укладення між ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_6)(Орендодавцем) і ТОВ «Віденські булочки» (як Орендарем) договору на оренду нежитлового приміщення площею 102,0 кв.м. Строк дії договору до 09.02.2014р., сума орендної плати становить 81 700, 96 грн. за місяць. Розрахунки за послуги оренди проводились в безготівковій формі. Даний Договір оренди був розірваний 09.11.2012р. На підставі цього Договору оренди ОСОБА_3 були виписані на користь позивача акти надання послуг, перелік яких наведений на стор. 14 - 15 акта перевірки, всього на загальну суму 550 791, 60 грн. (без ПДВ).

Також 06.08.2011р. між ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_7)(Орендодавцем) і ТОВ «Віденські булочки» (як Орендарем) був укладений договір на оренду нежитлового приміщення площею 72,5 кв.м., терміном на 1 рік. Сума орендної плати становить 35 000, 00 грн. за місяць. Строк дії договору подовжений за договором оренди від 09.04.2012 року до 09.04.2013р. На підставі цього Договору оренди ОСОБА_4 були виписані на користь позивача акти надання послуг, перелік яких наведений на стор. 15 акта перевірки, всього на загальну суму 156 215, 14 грн. (без ПДВ).

Разом з тим, під час проведення перевірки перевіряючими був встановлений факт наявності у вказаних фізичних осіб статусу суб'єктів підприємницької діяльності, до задекларованих основних видів діяльності яких не відноситься діяльність із здавання в оренду нерухомого майна.

З урахуванням вищенаведеного працівники відповідача прийшли до висновку про відсутність документального підтвердження факту понесення ТОВ «Віденські булочки» витрат на загальну суму 707 005, 00 грн. (в т.ч. за 2-ий квартал 2011 року в сумі 118 451, 00 грн., за 2 - 3-ий квартали 2011 року - 74 305, 00 грн., 2011 рік - 514 249, 00 грн.) по зазначених договорах оренди нежитлових приміщень;

- згідно наданих до перевірки документів перевіряючими встановлені взаємовідносини ТОВ «Віденські булочки» з контрагентом ТОВ «Арх-Ательє» (ідентифікаційний код 31515812). Так, між вказаними підприємствами були укладені договір від 17.11.2010р. № ВК -271/10, за умовами якого Підрядник (ТОВ «Арх-Ательє») приймає на себе зобов'язання за дорученням Замовника (ТОВ «Віденські булочки») щодо здійснення поставки та виконання установки системи кондиціювання та вентиляції на базі кондиціонера канального типу у приміщенні кафетерію «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою: АДРЕСА_1, та договір від 02.02.2011р. № ВК -11/11, за умовами якого Підрядник (ТОВ «Арх-Ательє») приймає на себе зобов'язання за дорученням Замовника (ТОВ «Віденські булочки») щодо здійснення поставки та виконання монтажу системи кондиціювання, витяжної та припливної вентиляції у приміщенні кафетерію «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою: АДРЕСА_2.

На підставі цих договорів підряду ТОВ «Арх-Ательє» виписало на адресу ТОВ «Віденські булочки» акти прийому-передачі виконаних робіт і податкові накладні на загальну суму 317 901, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 52 983, 49 грн.)(перелік податкових накладних наведений на стор. 46 акта перевірки), розрахунки між сторонами були проведені в безготівковій формі та в повному обсязі. Залишок непогашеної кредиторської/дебіторської заборгованості актом перевірки не зафіксовано.

Відповідно до карток рахунків бухгалтерського обліку 10 «Основні засоби», 13 «Знос (амортизація) необоротних активів», 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», 93 «Витрати на збут» по контрагенту ТОВ «Арх-Ательє» за період з 01.10.2010 р. по 31.12.2012 р. в бухгалтерському обліку позивачем зазначені взаємовідносини відображені наступними бухгалтерськими проводками: Дебет 105 - Кредит 631 - 264 917, 51 грн. (отримано устаткування від ТОВ «Арх-Ательє»); Дебет 64 - Кредит 631 - 52 983, 49 грн. (відображено податковий кредит з ПДВ ТОВ «Арх-Ательє»); Дебет 93 - Кредит 13 - 11 960, 00 грн. (відображено амортизаційні нарахування).

Також згідно листа ТОВ «Віденські булочки» від 25.02.2014р. № 25 з поясненнями, наданого у відповідь запит органу ДПІ від 21.02.2014р. № 1439/10//26/51/22-01, до складу амортизаційних витрат віднесено витрат на суму 11 960, 00 грн. та були здійснені амортизаційні нарахування в аналогічній сумі. Одночасно згідно даних Акта перевірки (стор. 19, 20 - 23) сума амортизаційних нарахувань за господарськими операціями з названим підприємством за 1-ий квартал 2011 року становить то 11 960, 00 грн., то 778 , 00 грн. Пояснень з питання наявних розбіжностей в тексті Акта перевірки щодо розміру фактичної задекларованої позивачем суми амортизаційних нарахувань по взаємовідносинам з ТОВ «Арх-Ательє» представник відповідача 1 суду не надав.

При цьому перевіряючими були враховані висновки та відомості викладені в тексті Акта ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 16.10.2013 року № 1335 /22-07/31515812 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Арх-Ательє» (код ЄДРПОУ 31515812), з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01.07.2010р. по 31.12.2011р.». Зокрема, за висновками цього Акта перевірки податкові зобов'язання ТОВ «Арх-Ательє» як підприємства-транзитера, задекларовані за період з 01.07.2010р. по 31.12.2011р., підлягають зменшенню на загальну суму 5 974 781, 00 грн.

Також, за даними електронної бази даних «Автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту у розрізі контрагентів», між показниками податкової звітності ТОВ «Віденські булочки» з податку на додану вартість за звітні періоди листопад 2010 року, січень-лютий, квітень-липень, вересень і рудень 2011 року, червень і вересень 2012 року та показникам податкової звітності ТОВ «Арх-Ательє» з цього ж податку та за аналогічні періоди виявлено розбіжності на загальну суму 52 983, 49 грн. (а саме: розмір податкових зобов'язань ТОВ «ТК «Арх-Ательє» становить 0, 00 грн.);

- на підставі наданих до перевірки документів працівниками відповідача встановлені взаємовідносини ТОВ «Віденські булочки» з контрагентом Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_8), А саме між вказаними сторонами був укладений договір від 22.06.2011р. № 22/06, за умовами якого Продавець (ФОП ОСОБА_2) зобов'язується передати у власність Покупця (ТОВ «Віденські булочки») товар (гранітну столешницю), а Покупець, в свою чергу, - прийняти такий товар і оплатити його вартість.

На підставі цього Договору ФОП ОСОБА_2 виписав на адресу ТОВ «Віденські булочки» податкові накладні, перелік яких наведений на стор. 30 акта перевірки, всього на загальну суму 113 080, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 18 846, 67 грн.). Розрахунки між сторонами були проведені в безготівковій формі та в повному обсязі, залишок непогашеної кредиторської/дебіторської заборгованості актом перевірки не зафіксовано.

Відповідно до карток рахунків бухгалтерського обліку 105, 631, 64 по контрагенту ФОП ОСОБА_2 за період з 01.10.2010р. по 31.12.2012р. в бухгалтерському обліку позивачем зазначені взаємовідносини відображені наступними бухгалтерськими проводками: Дебет 105 - Кредит 631 - 94 233, 33 грн. (отримано товар від ФОП ОСОБА_2); Дебет 64 - Кредит 631 - 18 846, 67 грн. (відображено податковий кредит з ПДВ від ФОП ОСОБА_2).

Разом з тим, згідно електронної бази даних «Автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту у розрізі контрагентів», податкової звітності з податку на додану вартість за лютий, квітень, червень-липень, вересень-жовтень 2011 року та показникам податкової звітності ФОП ОСОБА_2 з цього ж податку та за аналогічні періоди виявлено розбіжності на загальну суму 18 846, 00 грн. (а саме: розмір податкових зобов'язань ФОП ОСОБА_2 становить 0, 00 грн.). Дана сума податкових зобов'язань з податку на додану вартість ФОП ОСОБА_2 знята на підставі Акта Смілянської ОДПІ від 09.04.2013р. № 603/17/НОМЕР_15, складеного за результатами проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства вказаним суб'єктом господарювання за період з 01.01.2011р. по 31.12.2011р. За висновками цього Акта перевірки, що , в свою чергу, ґрунтуються на матеріалах перевірок та актів про неможливість про ведення зустрічної звірки щодо інших суб'єктів підприємницької діяльності, не встановлено «ланцюгу реальних поставок товарів, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків», та виявлено порушення ФОП ОСОБА_2 норм податкового законодавства, що призвело в тому числі до завищення ним сум валових витрати та одночасно заниження суми доходу за перевіряємий період на 8 032 824, 00 грн., завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 528 851, 00 грн. та завищення податкових зобов'язань з цього податку на суму 516 424, 00 грн.;

- в ході проведення аналіз даних автоматизованої інформаційної системи «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість» за звітний період листопад 2011 року працівниками відповідача виявлено наявність розбіжностей між сумою податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 9 652, 00 грн. (на підставі податкових накладних виписаних ТОВ «Олділі» (ідентифікаційний код 37432737) № 10 від 10.11.2011p., № 11 від 10.11.2011p., № 12 від 15.11.2011p. та № 13 від 30.11.2011p.), та задекларованим зазначеним контрагентом-постачальником податковим зобов'язанням з податку на додану вартість за аналогічний період. А саме: за вказаний звітний період ТОВ «Олділі» податкові зобов'язання з податку на додану вартість не декларувало, остання подана до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області, де підприємство перебуває на податковому обліку, - податкова декларація з податку на додану вартість за лютий 2011 року з нульовими показниками. Свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Олділі» анульоване 07.12.2012р. (підстава - ненадання декларацій протягом року). Також згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців до цього Реєстру внесений запис відсутність юридичної особи за місцезнаходженням.

З урахуванням вищевикладеного працівники відповідача, в свою чергу, дійшли висновків про відсутність у ТОВ «Віденські булочки» правових підстав для формування суми валових витрат, амортизаційних нарахування та податкового кредиту з податку на додану вартість за рахунок контрагентів ТОВ «ТК «Артімед», АТЗТ СК «Лемма», ТОВ «Арх-Ательє», ФОП ОСОБА_2, ТОВ «Олділі», ОСОБА_3 та ОСОБА_4

При цьому як вбачається з тексту Акта перевірки безпосередньо аналіз первинної документації, оформленої/отриманої ТОВ «Віденські булочки» на підставі описаних вище правочинів, що були укладені з названими суб'єктами підприємницької діяльності, на предмет правильності оформлення реквізитів первинних документів і повноти відображення в таких документах суті та обсягів господарських операцій, перевіряючими не проводився.

Крім того, в ході здійснення перевірки правильності обчислення, повноти і своєчасності перерахування податку на доходи фізичних осіб, зокрема, при виплаті на користь фізичних осіб доходу у вигляді додаткових благ, перевіряючими встановлено неутримання ТОВ «Віденські булочки» податку з доходів фізичних осіб при виплаті на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 (ІПН НОМЕР_9) суми заробітку в розмірі 4 472, 40 грн., Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 (ІПН НОМЕР_10) - 1 115, 00 грн., Фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 (ІПН НОМЕР_11) - 1 680, 00 грн., тобто доходів як від працедавця. При цьому жодних підтверджуючих документів щодо правових підстав для неутримання податку з доходів фізичних осіб перевіряєме підприємство до переврки не надало. Всього сума неутриманого податку становить 1 050, 87 грн.

Також під час перевірки в частині своєчасності подання до ДПІ податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, (форми 1 ДФ ) виявлено, що ТОВ «Віденські булочки» такі податкові розрахунки подавалися своєчасно, але не в повному обсязі, а саме: в порушення вимог норми п. «б» пп. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України за період 1-ий квартал 2012 року сума виплаченого доходу суб'єкту господарської діяльності не відображалася.

Під час проведення перевірки в частині дотримання порядку проведення розрахункових операцій за готівкові кошти зі споживачами встановлені випадки незабезпечення ТОВ «Віденські булочки» збереження в книгах обліку розрахункових операцій наступних фіскальних звітних чеків: Z-звіт № 400 від 03.08.2012р. (фіскальний номер РРО 2651007744), Z-звіт № 150 від 27.11.2011р. (фіскальний номер РРО 2651007744), Z-звіт № 1366 від 14.11.2011р. (фіскальний номер РРО 2651005425), Z-звіт № 1111 від 04.03.2011р. (фіскальний номер РРО 2651005425), Z-звіт № 1447 від 03.02.2012р. (фіскальний номер РРО 2651005425),

В розділі 4 «Висновок» Акта перевірки від 04.03.2014р. № 2530/26-51-22-1/33936831 перевіряючий встановив порушення ТОВ «Віденські булочки» наступних норм законодавства України: п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. № 334/94-ВР (із змінами та доповненнями) і пп. 138.1.1. п. 138.1, п. 138.2, пп. 138.8.1 п. 138.8, пп. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, пп. 140.1.6 п. 140.1 ст. 140 Податкового кодексу України, що призвело до заниження цим підприємством податку на прибуток за 2011 - 2012 роки на загальну суму 284 433, 00 грн., пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.5, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) і п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення цим підприємством від'ємного значення податку на додану вартість за звітні періоди листопад 2010 року, січень-лютий, квітень-липень, вересень-грудень 2011 року, серпень-грудень 2012 року на загальну суму 113 150, 00 грн., та норм пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового Кодексу України - внаслідок неутримання податку з доходів фізичних осіб в сумі 1 050, 87 грн., п. «б» пп. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України - внаслідок подання до ДПІ податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, (форми 1 ДФ ), заповнених із помилками, та п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р. № 265/95-ВР - внаслідок незабезпечення зберігання в Книзі ОРО певних фіскальних звітних чеків за певні дати.

Не погоджуючись з висновками Акта документальної перевірки позивач направив на адресу ДПІ письмові заперечення від 13.03.2014р. № 33 на висновки вказаного Акта перевірки з обґрунтуванням своєї позиції.

Своїм листом від 21.03.2014р. № 2024/10/26-51-22-01-17 відповідач залишив висновки Акта перевірки без змін, а заперечення ТОВ «Віденські булочки» відповідно - без задоволення.

24 березня 2014 року ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві підставі Акта перевірки від 04.03.2014р. № 2530/26-51-22-1/33936831 прийняла наступні спірні у даній справі податкові повідомлення-рішення:

- за № 0001302210 (форми «Р»), яким визначило ТОВ «Віденські булочки» до сплати суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 286 431, 00 грн., в т.ч. 284 433, 00 грн. - основний платіж, 1 998, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

- за № 0001312210 (форми «Р»), яким визначило ТОВ «Віденські булочки» до сплати суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 90 005, 75 грн., в т.ч. 77 453, 00 грн. - основний платіж, 12 552, 75 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

- за № 0001322210 (форми «С»), яким застосувало до ТОВ «Віденські булочки» штрафні (фінансові) санкції в сумі 1 700, 00 грн. за порушення норми п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р. № 265/95-ВР.

Крім того, 25 березня 2014 року ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві підставі зазначеного Акта перевірки прийняла спірне у даній справі податкове повідомлення-рішення за № 0006391720 (форми «Р»), яким визначило ТОВ «Віденські булочки» до сплати суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходу платника податків у вигляді заробітної плати, в розмірі 1 823, 59 грн., в т.ч. 1 050, 87 грн. - основний платіж, 772, 72 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Згідно рішення ГУ Міндоходів у м. Києві від 14.05.2014р. № 4251/10/26-15-10-06-15, винесеного за результатами розгляду первинної скарги ТОВ «Віденські булочки» від 04.04.2014р. № 37 на всі перелічені вище податкові повідомлення-рішення, податкові повідомлення-рішення від 24.03.2014р. № 0001302210 і № 0001312210 були залишені без змін, а скарга підприємства - без задоволення. При цьому відомостей про результати перегляду в адміністративному порядку податкових повідомлень-рішень від 24.03.2014р. № 0001322210 та від 25.03.2014р. № 0006391720 в такому Рішенні зазначено не було.

Надалі іншим рішенням ГУ Міндоходів у м. Києві від 29.05.2014р. № 7524/7/26-15-10-06-15, винесеного за результатами тієї ж первинної скарги ТОВ «Віденські булочки» від 04.04.2014р. № 37, податкові повідомлення-рішення від 24.03.2014р. та від 25.03.2014р. були залишені без змін, а скарга підприємства, відповідно, - без задоволення, та збільшено ТОВ «Віденські булочки» суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 186, 67 грн. (в т.ч. за основним платежем - 39, 24 грн., штрафні санкції - 147, 43 грн.). Одночасно даним новим рішенням про результати розгляду первинної скарги ГУ Міндоходів у м. Києві відкликало своє попереднє рішення від 14.05.2014р. № 4251/10/26-15-10-06-15. Наразі рішення ГУ Міндоходів у м. Києві від 29.05.2014р. № 7524/7/26-15-10-06-15 позивачем в судовому порядку не оскаржується та не являється предметом даного спору.

За наслідками вказаної процедури адміністративного оскарження, ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві, прийняла спірне у даній справі податкове повідомлення-рішення від 17.06.2014р. за № 0017051720 (форми «Р»), яким визначило ТОВ «Віденські булочки» додатково до сплати суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходу платника податків у вигляді заробітної плати, в розмірі 186, 67 грн., в т.ч. 39, 24 грн. - основний платіж, 147, 43 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

При вирішення даного спору суд виходить з наступного.

Щодо епізодів правопорушень по взаємовідносинам з ТОВ «Торгова компанія «Артемід», ТОВ «Арх-Ательє», ТОВ «Олділі», ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ФОП ОСОБА_2

В розумінні пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) «витрати» - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Об'єкт оподаткування цим податком визначений у ст. 134 ПК України.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 цього Кодексу витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Склад витрат і порядок їх визначення закріплений в ст. 138 зазначеного Кодексу.

Одночасно нормою абз. 1 п. 138.2 ст. 138 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, валові витрати. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Крім того, розумінні пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України «податковий кредит» - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, перелік яких наведений у п. 201.1 ст. 201 ПК України. Правовий статус податкової накладної закріплений в положеннях норм ст. 201 цього Кодексу.

Крім того, зокрема, форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 ПК України), а саме - Порядком заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011р. № 1379, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за № 1333/20071, (який набрав чинності 16 грудня 2011 року та втратив чинність 01 березня 2014 року).

Схожі за змістом норми містилися в Законі України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (що діяв до 01 січня 2011 року), Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997р. № 165 (втратив чинність 10.01.2011р.) та в Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України 21 грудня 2010 року № 969, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за № 1401/18696, (який набрав чинності 01 січня 2011 року та втратив чинність 16 грудня 2011 року).

Виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, Законом України «Про податок на додану вартість» і ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість. Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

При цьому у листі від 02.06.2011р. № 742/11/13-11 Вищий адміністративний суд України одночасно зазначає, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Разом з тим сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце . Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції (про що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011р. № 1936/11/13-11).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі - Закон № 996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996-ХІV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому згідно норм до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі - Положення) яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), «господарські операції» - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Аналіз викладених норм Закону № 996-ХІV та норм Положення свідчить про те, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків, що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011р. № 742/11/13-11.

В ході судового розгляду також встановлено, що протягом 2010 - 2012 років між ТОВ «Віденські булочки» (Замовником/Покупцем/Орендарем) та суб'єктами господарської діяльності - ТОВ «Торгова компанія «Артемід» (Постачальник), ТОВ «Арх-Ательє» (Підрядник), ТОВ «Олділі» (Постачальник), фізичними особами ОСОБА_3 (Орендодавець) і ОСОБА_4 (Орендодавець), та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Постачальник), були укладені усні та письмові правочини, а саме :

- договір на поставку та монтаж обладнання від 17.11.2010р. № ВК-271/10, за умовами якого Підрядник (ТОВ «Арх-Ательє») зобов'язується за дорученням Замовника (позивача) здійснити поставки та виконання монтажу систем кондиціювання та вентиляції на базі кондиціонеру канального типу MITSUBISHI HEAVY INDUSTRIES FDUR508/FDC508 - в кількості 1 штуки та витяжних вентиляторів S&P CAB315 - в кількості 2 штук, у приміщенні кафетерію «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою: АДРЕСА_1. Договірна ціна становить 46 646, 67 грн., крім того ПДВ - 9 329, 33 грн. Результати готових робіт приймаються на підставі акта прийому-передачі виконаних робіт (типові форми № КБ-2в, КБ-3). Розрахунок із Підрядником здійснюється поетапно в порядку, визначеному п. 2.2 цього Договору. Гарантійні терміни на обладнання передбачені в п. 5 зазначеного Договору.

Також між зазначеними підприємствами був укладений схожий договір на поставку та монтаж обладнання від 02.02.2011р. № ВК-11/11, за умовами якого Підрядник (ТОВ «Арх-Ательє») зобов'язується за дорученням Замовника (позивача) здійснити поставки та виконання монтажу систем кондиціювання, витяжної та приливної вентиляції у приміщенні кафетерію «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою: АДРЕСА_2. Договірна ціна становить 107 497, 50 грн., крім того ПДВ - 21 499, 50 грн. Результати готових робіт приймаються на підставі акта прийому-передачі виконаних робіт (типові форми № КБ-2в, КБ-3). Розрахунок із Підрядником здійснюється поетапно в порядку, визначеному п. 2.2 цього Договору.

Відповідно до письмових пояснень позивача від 07.07.2014р. № 221, що наявні в матеріалах даної справи, згідно чинних санітарно-технологічних норм заклади громадського харчування (на зразок кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1»), де розміщене певне технологічне обладнання для приготування їжі, мають бути облаштовані відповідним вентиляційним обладнанням. Саме з метою забезпечення нормальної роботи кафе, за вказаними адресами, ТОВ «Віденські булочки» скористалося послугами підрядної організації (ТОВ «Арх-Ательє»).

На підтвердження факту виконання ТОВ «Арх-Ательє» підрядних робіт за договорами від 17.11.2010р. № ВК-271/10 та від 02.02.2011р. № ВК-11/11 на користь ТОВ «Віденські булочки» позивач надав суду копії наступних первинних документів: договірних цін та локальних кошторисів на проведення монтажу систем кондиціювання, витяжної та приливної вентиляції за адресами: АДРЕСА_1, та АДРЕСА_2; ліцензії серії АВ № 512429, виданої ТОВ «Арх-Ательє» Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві на право здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (в т.ч. щодо монтажу внутрішніх і зовнішніх інженерних мереж), строком дії з 08.04.2010р. по 08.04.2015р.; довідок про вартість виконаних будівельних робіт за січень, квітень, липень і вересень 2011 року (форми № КБ-3); актів приймання виконаних будівельних робіт від 06.01.2011р. № 1 (за січень 2011 року), від 30.04.2011р. № 1 (за квітень 2011 року), від 01.07.2011р. № 1 (за липень 2011 року), від 30.09.2011р. № 1 (за вересень 2011 року), - оформлених окремо на кожен Об'єкт підрядних робіт за типовою формою № КБ-2в, всього на загальну суму 299 870, 44 грн. (з ПДВ), в т.ч. на суму 184 973, 00 грн. - безпосередньо по спірним договорам; податкових накладних від 22.04.2011р. № 30, від 08.02.2011р. № 34, від 06.01.2011р. № 1, від 30.11.2010р. № 618, виписаних ТОВ «Арх-Ательє» на користь ТОВ «Віденські булочки» на підставі договорів від 17.11.2010р. № ВК-271/10 та від 02.02.2011р. № ВК-11/11 на загальну суму 184 973, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 30 828, 83 грн.); податкових накладних від 31.12.2011р. № 105, від 15.09.2011р. № 23, від 09.09.2011р. № 15, від 08.07.2011р. № 14, від 05.07.2011р. № 8, від 30.06.2011р. № 91, від 31.05.2011р. № 48, від 11.05.2011р. № 4, виписаних ТОВ «Арх-Ательє» на користь ТОВ «Віденські булочки» на підставі інших договорів, які не були предметом дослідження документальної перевірки позивача, на загальну суму 132 928, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 22 154, 66 грн.). При цьому наявність та факт укладення таких договорів відповідачем не заперечується;

- договір оренди нежитлового приміщення від 09.03.2011р. б/н, за умовами якого Орендодавець (ОСОБА_3, громадянка України) передає, а Орендодавець (ТОВ «Віденські булочки») приймає в тимчасове строкове оплатне користування нежитлове приміщення загальною площею 102,0 м.кв., яке розташоване на 1-му поверсі будинку за адресою: АДРЕСА_3, з метою розміщення закладу громадського харчування (кафе). За користування приміщенням сторонами визначений розмір щомісячної орендної плати - 81 700, 96 грн. (в т.ч. 68 000, 00 грн. - як орендна плата, 13 700, 00 грн. - як податок з доходів фізичних осіб, який Орендар в якості податкового агента має сплачувати до державного бюджету). Орендна плата сплачується Орендарем в безготівковій формі на відповідний розрахунковий рахунок Орендодавця. Крім того, Орендар компенсує Орендодавцю фактичні витрати на утримання орендованого приміщення (зокрема, оплата послуг теплопостачання, водопостачання та енергопостачання) на підставі виставлених Орендарем рахунків третіх осіб пропорційно частці Орендаря. Строк дії цього Договору встановлено на 2 роки 11 календарних місяців, який вступає в силу з моменту його підписання сторонами. В договорі також міститься посилання на факт наявності у Орендодавця права приватної власності на об'єкт оренди та на реквізити певних правовстановлюючих документів, що відповідачем під час судового розгляду не спростований.

На підтвердження фактів користування орендованим приміщенням та здійснення сплати орендних платежів та інших витрат, пов'язаних з утриманням об'єкту оренди, позивач надав суду копії наступних первинних документів: акта приймання-передачі приміщення від 09.03.2011р., оформленого між сторонами за результатами передачі-прийняття об'єкта оренди; угоди від 09.11.2012р. про дострокове розірвання договору оренди нежитлового приміщення від 09.03.2011р.; актів надання послуг по оренді (використанні) нежитлового приміщення за відповідною адресою за березень-грудень 2011 року, в т.ч. на загальну суму 508 913, 22 грн. (тобто, за вирахуванням суми податку з доходів фізичних осіб, та без врахуванням витрат на утримання будинку); рахунків третіх осіб-постачальників послуг по утриманню будинку, адресованих ОСОБА_3, та квитанцій щодо сплати позивачем частини вартості таких наданих послуг;

- договір оренди нерухомого майна від 06.08.2011р. б/н, за умовами якого Орендодавець (ОСОБА_4, громадянин України) передає, а Орендодавець (ТОВ «Віденські булочки») приймає в тимчасове строкове оплатне користування приміщення загальною площею 72,5 м.кв., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_4, з метою використання в господарській діяльності (розміщення закладу громадського харчування). За користування приміщенням сторонами визначений розмір щомісячної орендної плати - 35 000, 00 грн. (в т.ч. 29 238, 20 грн. - як орендна плата, 5 761, 80 грн. - як податок з доходів фізичних осіб, який Орендар в якості податкового агента має сплачувати до державного бюджету). Орендна плата сплачується Орендарем в безготівковій формі на відповідний розрахунковий рахунок Орендодавця. Крім того, Орендар компенсує Орендодавцю фактичні витрати на утримання орендованого приміщення (зокрема, оплата послуг теплопостачання, водопостачання та енергопостачання) на підставі виставлених Орендарем рахунків третіх осіб пропорційно частці Орендаря. Строк дії цього Договору встановлено з 06.08.2011р., тобто з тої дати, з якої останній вступає в законну силу, та до 08.04.2012р. В договорі також міститься посилання на факт наявності у Орендодавця права приватної власності на об'єкт оренди та на реквізити правовстановлюючих документів, що відповідачем під час судового розгляду не спростований.

- договір поставки від 05.07.2012р. № 05-07-12, за умовами якого Постачальник (ТОВ «ТК «Артемід») зобов'язаний поставити та передати у власність Покупця (позивача) товар, у відповідності до замовлень останнього та видаткових накладних, які є невід'ємною частиною даного Договору, а Покупець, в свою чергу, - прийняти товар і оплатити його вартість на умовах і в порядку визначених цим Договором. Асортимент і вартість товару зазначається у специфікації. Поставка товарів здійснюється окремими партіями, в межах асортименту протягом строку дії Договору, відповідно до погодженої сторонами схеми та встановленого графіку постачання, специфікацій, додаткових умов або на підставі замовлень Покупця (останні оформлюються як в письмовій формі - листування шляхом використання поштового та факсимільного зв'язку, електронної пошти) або через представника Постачальника, та в іншій прийнятній для сторін формі. Умови поставки: DDP згідно Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів «Інкотермс» (в редакції 2000 року) на підставі замовлень Покупця. При поставці відповідної партії товару Постачальник передає Покупцю наступні документи: рахунок-фактуру, видаткові та податкові накладні, засвідчені копії документів на підтвердження якості та відповідності товарів відповідним стандартам та вимогам законодавства. Оплата за поставлений товар здійснюється Покупцем в безготівковій або готівковій формі.

Договір набирає чинності з моменту його підписання представниками сторін та діє до 04 липня 2013 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Відповідно до письмових пояснень позивача від 07.07.2014р. № 221 поставлені ТОВ «ТК «Артемід» товари (овочі та фрукти) були використанні при готуванні страв в закладах громадського харчування ТОВ «Віденські булочки».

На підтвердження факту здійснення ТОВ «ТК «Артемід» поставок товарів на користь ТОВ «Віденські булочки» позивач надав суду оригінали та копії наступних первинних документів: видаткових накладних на загальну суму 158 322, 88 грн. (з ПДВ); податкових накладних, датованих серпнем 2012 року, виписаних ТОВ «ТК «Артемід» на користь ТОВ «Віденські булочки» на підставі договору від 05.07.2012р. № 05-07-12 на загальну суму 158 322, 88 грн. (в т.ч. ПДВ - 31 664, 58 грн.); виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААВ № 399946 та довідку з органу статистики відносно ТОВ «ТК «Артемід» станом на 16.01.2012р. і 18.01.2012р., свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «ТК «Артемід» від 06.03.2012р. № 200031960 - з відбитком печатки цього підприємства;

- видаткових накладних від 09.02.2011р. № РН-0000019, від 04.04.2011р. № ПП-00063, від 07.06.2011р. № ПП-0089, від 25.06.2011р. № ПП-000107, від 20.07.2011р. № ПП-123 на загальну суму 107 560, 00 грн. (з ПДВ); податкових накладних від 09.02.2011р. № 19, від 04.04.2011р. № 00063, від 07.06.2011р. № 0089, від 25.06.2011р. № 000107, від 20.07.2011р. № 123, від 21.09.2011р. № 0181, від 13.10.2011р. № 201, виписаних ФОП ОСОБА_2 на користь ТОВ «Віденські булочки» на підставі договорів поставок, які не були предметом дослідження документальної перевірки позивача, на загальну суму 113 080, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 18 846, 67 грн.)

Відповідно до письмових пояснень позивача від 07.07.2014р. № 221, придбані у ФОП ОСОБА_2 товари (гранітні столешниці, скляні вітрини, інші будівельні та оздоблювальні матеріали) були використанні при облаштуванні нового закладу громадського харчування ТОВ «Віденські булочки», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3. Разом з тим фактичні обставини щодо переміщення певних основних засобів та використання матеріалів за вказаною адресою позивачем документально підтверджені не були;

- податкової накладної від 10.11.2011р. № 10 та видаткової накладної від 10.11.2011р. № 5 на суму 27 184, 29 грн. (в т.ч. ПДВ - 4 530, 00 грн.), податкової накладної від 15.11.2011р. № 12 та видаткової накладної від 15.11.2011р. № 7 на суму 4 863, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 810, 50 грн.), податкової накладної від 30.11.2011р. № 13 та видаткової накладної від 30.11.2011р. № 8 на суму 24 350, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 4 058, 33 грн.), рахунків на оплату від 24.02.2011р. № 5, № 7 і № 8, виставлених ТОВ «Олділі» на підставі усних угод щодо поставки товарів (продукти харчування, обладнання).

Крім того, на підтвердження фактів проведення взаєморозрахунків із названими контрагентами по описаних вище правочинах позивач надав суду оригінали виписок ПАТ Банк «Контракт» (МФО 322465) і ПАТ «ПроКредит Банк» (МФО 320984) по особовому рахунку ТОВ «Віденські булочки» за період вересня 2010 року по грудень 2012 року. Факти перерахування позивачем коштів на оплату вартостей товарів, робіт і послуг за спірними правочинами в повному обсязі представниками відповідачів в судових засіданнях не заперечувалися.

За результатами дослідження вище перелічених первинних документів суд дійшов висновку, що вони оформлені у відповідності до вимог Закону № 996-ХІV та Положення та в повній мірі відображають зміст і характер вчинених господарських операцій.

Додатково на обґрунтування своїх позовних вимог (зокрема, в частині використання результатів спірних господарських операцій в своїй підприємницькій діяльності) ТОВ «Віденські булочки» надало суду копії наступних документів: свого статуту, довідки з органу статистики відносно ТОВ «Віденські булочки» станом 29.04.2013р.; торгових патентів на провадження торговельної діяльності у сфері громадського харчування (в т.ч. чинних на момент укладення спірних правочинів) за адресами: АДРЕСА_5, АДРЕСА_4, АДРЕСА_3, АДРЕСА_1, та ін.); актів приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (систем кондиціювання та вентиляції, гранітної столешніци), датованих 06.01.2011р. і 30.04.2011р.; оборотно-сальдові відомості по субрахунках бухгалтерського обліку 103 і 104 за 06.01.2011р. та 30.04.2011р.; технологічні карти рецептур з калькуляційними картами.

Натомість відповідачем не надано доказів відсутності у контрагента позивача спеціальної податкової правосуб'єктності на момент укладення і виконання описаних вище правочинів, зокрема того, що вказані підприємства (ТОВ «ТК «Артімед», ТОВ «Арх-Ательє» і ТОВ «Олділі») не були зареєстровані в якості платників податку на додану вартість або того, що їх реєстрація платниками податку на додану вартість була анульована в період укладення і виконання спірних договорів та угод. Відтак, наявні в матеріалах справи копії податкових накладних, на підставі яких позивач сформував податковий кредит за звітні періоди 2010 - 2012 років, відповідає вимогам, встановленим ст. 201 ПК України.

Також відповідачем не було надано до суду належних доказів, які б свідчили про відсутність у названих підприємств умов для здійснення господарської діяльності (відсутність майна, складських приміщень, обладнання та виробничих потужностей, в т.ч. орендованих , а також трудових ресурсів, тощо), в т.ч. із залученням третіх осіб, на момент вчинення спірних правочинів.

В силу п. 15.1 ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Частиною другою ст. 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер юридичної відповідальності.

Так, безпосередньо в Акті перевірки від 04.03.2014р. № 2530/26-51-22-1/33936831 не наведено правову норму, в силу якої на платника податку (Покупця) покладена відповідальність за недекларування та несплату податкових зобов'язань платником податку-контрагентом (Продавцем), шляхом позбавлення його права на податковий кредит.

Згідно правової позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної в його ухвалі від 10.10.2012р. за № К-24491/10, «за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників по ланцюгу для одержання Підприємством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань».

Також, в ході розгляду даної справи в суді відповідачем не було пред'явлено до суду будь-які належні докази нікчемності правочинів, укладених між ТОВ «Віденські булочки» і підприємствами (ТОВ «ТК «Артімед», ТОВ «Арх-Ательє» і ТОВ «Олділі»), а також жодних достовірних документальних доказів на підтвердження фактів підписання письмових договорів не уповноваженими на те особами.

В силу ч. 1 ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Аналогічну норму містить ч. 2 ст. 2 Кримінального кодексу України.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до ч. 1, ч. 4 ст. 70 цього Кодексу належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

При цьому, зокрема, у п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» зазначено, що при кваліфікації правочину за ст. 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

Разом з тим, відповідачем не надано суду, по-перше, будь-які інші достовірні відомості з документальним підтвердженням про притягнення до кримінальної відповідальності або пред'явлення обвинувачення посадовим особам ТОВ «Віденські булочки» або його контрагентів-постачальників, безпосередньо відповідальних за укладення і виконання спірних правочинів, з направлення матеріалів відповідних кримінальних справ до суду, у скоєнні злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України.

З урахуванням того, що по справі було встановлено реальне здійснення господарських операцій ТОВ «Віденські булочки» з підприємствами ТОВ «ТК «Артімед», ТОВ «Арх-Ательє» і ТОВ «Олділі», та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, наявність належним чином оформлених первинних документів, податкових накладних, виданих зареєстрованим платником податку на додану вартість, суд дійшов висновку про протиправність донарахування позивачу сум податку на прибуток і податку на додану вартість, та відповідно застосування штрафних (фінансових) санкцій спірними податковими повідомленнями-рішеннями від 24.03.2014р. № 0001302210 і № 0001312210 (тобто, в частинах, що стосуються господарських операцій з названими підприємствами).

Що ж до взаємовідносин ТОВ «Віденські булочки» з ФОП ОСОБА_2, то суд, з урахуванням відсутності в матеріалах справи документального підтвердження використання Товариством відповідного обладнання та матеріалів у період після січня 2011 року в свої господарській діяльності, приходить до висновку, що позивачем не доведено факти здійснення господарських операцій з придбання та отримання таких товарів від ТОВ ФОП ОСОБА_2, передбачених податковими накладними, належними первинними і розрахунковими документами, а тому відповідно віднесення сум податку на додану вартість з вартості таких товарів до складу податкового кредиту за звітні періоди лютий, квітень, червень, липень, вересень і жовтень 2011 року на загальну суму 18 846, 67 грн. є безпідставним.

Щодо порушення позивачем вимог норм п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. № 334/94-ВР.

З тексту Акта перевірки позивача вбачається, що перевіряючими встановлений факт неправомірного віднесення ТОВ «Віденські булочки» до складу амортизаційних нарахувань за 2011 - 2012 роки сум витрат по нереальним взаємовідносинам з підприємством ТОВ «Арх-Ательє» (описані вище договори від 17.11.2010р. № ВК-271/10 та від 02.02.2011р. № ВК-11/11), всього в розмірі 11 960, 00 грн.

У відповідності до пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон № 334/94-ВР)(що був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) під терміном «амортизація основних фондів і нематеріальних активів» слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.

Згідно пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 цього Закону амортизації підлягають, зокрема, витрати на придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення.

Також, за приписами норми пп. 138.12.1 п. 138.12 ст. 138 ПК України до складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства враховуються інші витрати, в тому числі витрати, визначені відповідно до статей 144 - 148, 150, 153, 155 - 161 цього Кодексу, які не включені до собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг згідно із цією статтею.

В свою чергу норми ст.ст. 144 і 148 ПК України регламентують об'єкти, порядок визначання та нарахування амортизації

Зокрема, абз. 2 п. 144.1 ст. 144 цього Кодексу передбачає, що амортизації (яка згідно пп. 14.1.3 п. 14.1 ст. 14 ПК України розуміється як систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації)) підлягають витрати на придбання основних засобів, нематеріальних активів та довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності.

З урахуванням того, що висновки відповідача про нереальність господарських операцій ТОВ «Віденські булочки» з контрагентом підрядником ТОВ «Арх-Ательє» щодо поставки та монтажу вентиляційного обладнання спростовуються наявними матеріалами справи, суд не погоджується з правомірністю висновків Акта перевірки від 04.03.2014р. № 2530/26-51-22-1/33936831 в цій частині.

Щодо порушення позивачем норм пп. 140.1.6 п. 140.1 ст. 140 ПК України внаслідок віднесення до складу валових витрат сум витрат на страхові платежі за договорам страхування відповідальності перед третіми особами суб'єктів господарювання за шкоду, завдану споживачам порушенням законодавства про захист прав споживачів, суд зазначає наступне.

У відповідності до норми абз. 1 пп. 140.1.6 п. 140.1 ст. 140 ПК України встановлено, що при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток враховуються такі витрати подвійного призначення, зокрема: будь-які витрати із страхування ризиків загибелі врожаю, транспортування продукції платника податку; цивільної відповідальності, пов'язаної з експлуатацією транспортних засобів, що перебувають у складі основних засобів платника податку; будь-які витрати із страхування ризиків, пов'язаних із виробництвом національних фільмів (у розмірі не більше 10 відсотків вартості виробництва національного фільму); екологічної та ядерної шкоди, що може бути завдана платником податку іншим особам; майна платника податку; об'єкта фінансового лізингу, а також оперативного лізингу, концесії державного чи комунального майна за умови, якщо це передбачено договором; фінансових, кредитних та інших ризиків платника податку, пов'язаних із провадженням ним господарської діяльності, в межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, що діє на момент укладення такого страхового договору, за винятком страхування життя, здоров'я або інших ризиків, пов'язаних з діяльністю фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, обов'язковість якого не передбачена законодавством, або будь-яких витрат із страхування сторонніх фізичних чи юридичних осіб.

При цьому якщо умови страхування передбачають виплату страхового відшкодування на користь платник податку - страхувальника, то застраховані збитки, яких зазнав такий платник податку у зв'язку з веденням господарської діяльності, включаються до його витрат за податковий період, в якому він зазнав збитків, а будь-які суми страхового відшкодування зазначених збитків включаються до доходів такого платника податку за податковий період їх отримання (абз. 2 пп. 140.1.6 п. 140.1 ст. 140 цього Кодексу).

Визначення термінів «страховий платіж» і страхове відшкодування» наведені в ст.ст. 9 і 10 Законі України «Про страхування» від 07.03.1996р. № 85/96-ВР.

Згідно наявних матеріалів справи судом встановлено, що в 2010 та 2011 роках між ТОВ «Віденські булочки» (Страхувальником) і суб'єктом господарювання-страховиком (Страхова компанія «Лемма» у формі АТЗТ) були укладені схожі за змістом письмові договори страхування відповідальності перед третіми особами суб'єктів господарювання за шкоду, завдану споживачам порушенням законодавства про захист прав споживачів, від 23.12.2010р. № 78157/1 та від 15.03.2011р. № 7818, предметом яких є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать закону, і пов'язані з відшкодуванням Страхувальником заподіяної ними шкоди третій особі (споживачу), в т.ч. життю, здоров'ю та майну. Страхові ризики конкретизовані в п. 4 цих Договорів (зокрема, до таких відносяться ризики завдання шкоди третій особі (споживачу), її життю, здоров'ю або майну, у зв'язку з виробництвом товарів неналежної якості, фальсифікованих товарів, товарів з певними недоліками, та з реалізацією таких неналежний товарів, тощо). Територію страхування (тобто, територія, якою обмежується місце настання страхового випадку) за даними Договорами визначені кафе ТОВ «Віденські булочки», що розташовані за адресами: АДРЕСА_6, АДРЕСА_7, АДРЕСА_8, АДРЕСА_5, АДРЕСА_4, АДРЕСА_1, АДРЕСА_2. Права і обов'язки сторін визначені у п. 10 зазначених Договорів. Зокрема, Страховик зобов'язаний виплатити на користь Страхувальника страхове відшкодування у передбачені Договорами строки у разі настання страхового випадку. А Страхувальник, в свою чергу, - при укладені Договорів надати Страховику інформацію про всі істотні обставини ризику та своєчасно сплачувати страхові платежі (у вигляді страхових внесків, страхової премії - плати страхування). Розміри страхової суми, страхові тарифи та страхових платежів (страхової премії), строки сплати страхового платежі передбачені в п. 6 і 7 Договорів. Зокрема, згідно умов договору від 23.12.2010р. № 78157/1 розмір страхової премії становить 225 000, 00 грн. зі строком сплати її Страхувальником на користь Страховика - до 31.12.2010р., та згідно умов договору від 15.03.2011р. № 7818 - 262 500, 00 грн. строком сплати до 31.03.2011р.

Дані договори укладені на підставі Заяви Страхувальника до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за такими Договорами, набирають силу з моменту їх підписання. Окремо визначені періоди страхування - з 01.01.2011р. по 31.03.2011р.та з 01.04.2011р. по 30.06.2011р.;

На підтвердження фактів надання вказаним страховиком послуг зі страхування ризиків завдання шкоди третім особам та здійснення Страхувальником (ТОВ «Віденські булочки») оплати страхових платежів (страхових премій) за описаними вище договорами позивач надав до суду копії наступних документів: заяви ТОВ «Віденські булочки» на страхування відповідальності перед третіми особами від 22.12.2010р., адресованої АТЗТ СК «Лемма», з посиланням на реквізити певних договорів оренди; актів-довідок за № 02 від 31.03.2011р. та за № 01 від 30.06.2011р., оформлених за результатами надання АТЗТ СК «Лемма» страхових послуг згідно договорів страхування від 23.12.2010р. № 78157/1 та від 15.03.2011р. № 7818, в тексті яких також наявні посилання на факти сплати страхових платежів в сумах 225 000, 00 грн. (28.12.2010р.) та 262 500, 00 грн. (23.03.2011р.), та оригінали банківських виписок за відповідні дати. Факти перерахування позивачем на користь вищеназваної страхової компанії страхових платежів на загальну суму 487500, 00 грн. відповідачем не заперечується, як й реальність безпосередньо самих господарських операцій.

Також правомірність визначення сторонами договорів страхування розмірів страхових платежів ДПІ під сумнівів не ставиться.

В ході дослідження наявних матеріалів справи (в т.ч. копій торгових патентів, виданих ТОВ «Віденські булочки» на право здійснення підприємницької діяльності у сфері громадського харчування та роздрібної торгівлі за місцезнаходженням певних господарських одиниць) судом встановлено наявність зв'язку витрат позивача на сплату страхових платежів (страхових премій) за договорами страхування певних ризиків, непов'язаних із страхуванням безпосередньо фізичних осіб, із господарською діяльністю Товариства, а саме: діяльністю ресторанів, надання послуг мобільного харчування (КВЕД 56.10).

Таким чином, висновки Акта перевірки від 04.03.2014р. № 2530/26-51-22-1/33936831 про завищення позивачем суми валових витрат на суму витрат у зв'язку із сплатою страхових платежів у розмірі 487 500, 00 грн., які за своєю суттю не відносяться до поняття «страхове відшкодування», нормативно і документально не підтверджуються.

Щодо порушення позивачем норми п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р. № 265/95-ВР суд зазначає наступне.

В силу норм п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р. № 265/95-ВР (в редакціях чинних на момент виникнення спірних правовідносин), дія якого поширюється на суб'єктів господарювання та їх господарські одиниці, які здійснюють розрахункові операції у готівковій формі у сфері громадського харчування, якщо такі суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

При цьому п. 7.5 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000р. № 614 (втратив чинність 18.10.2013), що був зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05 лютого 2001 року за № 106/5297, встановлено, що використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає: наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО ; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо; у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій; ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі книги ОРО.

Як вбачається зі змісту акта перевірки перевіряючими під час проведення перевірки дотримання ТОВ «Віденські булочки» порядку проведення розрахунків із споживачами із використанням реєстраторів розрахункових операцій виявлено відсутність в книгах ОРО певних фіскальних звітних чеків (перелік наведений на стор. 60 акта перевірки) в кількості 5 штук, що були роздруковані РРО № 2651007744 і № 2651005425.

Позивачем до суду були надані копії аркушів з книг ОРО за № 2651007744/р/1 (розпочата 01.07.2011р., закінчена 24.06.2012р.) і за № 2651007744/р/2 (розпочата 25.06.2012р., закінчена 04.11.2012р.), що зареєстровані на один і той самий РРО Марія 301 МТМ, фіскальний номер 2651007744. В ході огляду такої книги ОРО наявність фіскальних звітних чеків № 400 від 03.08.2012р.і № 150 від 27.11.2011р. не виявлено. Оригінал чи копія іншої книги ОРО за № 2651005424 позивачем суду пред'явлено не було.

При цьому зі змісту поданого позову вбачається, що позивачем факти наявності книг ОРО за № 2651007744 і № 2651005424 на підприємстві (певних господарських одиницях), та роздрукування відповідними РРО фіскальних звітних чеків з певними номерами і датами, що вказані в акті перевірки, в цілому не заперечуються.

Згідно з п. 4 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій.

При цьому слід зазначити, що не виконуючи протягом певного періоду обов'язок щодня друкувати фіскальний звітний чек, суб'єкт підприємницької діяльності вчиняє продовжуване порушення, а не зберігаючи роздрукований чек у книзі обліку розрахункових операцій - триваюче.

Таким чином, за вчинення порушень, про які йдеться у пункті 4 статті 17 Закону № 265/95-ВР, відповідний орган державної податкової служби може застосувати лише одну фінансову санкцію у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян незалежно від кількості випадків невиконання щоденного друку фіскального звітного чека та/або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій, виявлених під час перевірки суб'єкта підприємницької діяльності, який здійснює розрахункові операції за товари (послуги)(аналогічна правова позиція міститься в постанові Вищого адміністративного суду України від 05.08.2014р. № К/9991/87809/11).

З урахуванням наведеного вище, суд вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 24.03.2014р. № 0001322210 (форми «С») в частині застосування до позивача суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1 360,00 грн. є протиправним, оскільки нарахуванню підлягали фінансові санкції лише у розмірі 340, 00 грн.

Щодо порушення позивачем норм п. 164.2 ст. 164 ПК України та допущення помилок при складанні податкового розрахунку за формою № 1ДФ судом виявлено наступне.

Відповідно до наявних матеріалів (первинних документів, податкових розрахунків ТОВ «Віденські булочки» сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, (форми 1 ДФ) за всі квартали 2010 -2012 років) судом встановлено факт здійснення позивачем виплати протягом 2011 -2012 років на користь фізичних осіб-підприємців сум коштів за виконані роботи та надані послуги, а саме: на користь ФОП ОСОБА_7 виплачено 1 115, 00 грн. (без ПДВ) за виконанні роботи з ремонту і технічного обслуговування офісної техніки; ФОП ОСОБА_6 - 5 327, 00 грн. (без врахування ПДВ у вартості послуг) за надані послуги з розробки дизайнів макетів оголошень та макетів цінників; ФОП ОСОБА_8 - 1 680, 00 грн. (без ПДВ) за надання послуги з проведення навчань з питань пожежної безпеки. Відомості про суми виплачених доходів на користь таких фізичних осіб-підприємців без утримання з них податку з доходів фізичних осіб, та за кодом 157 були відображені у податкових розрахунках (форми № 1ДФ) за відповідні періоди.

З тексту наявного в матеріалах справи акта перевірки вбачається, що контролюючий орган поставив під сумнів правомірність бездіяльності позивача щодо неутримання з сум виплачених доходів зазначеним вище фізичним особам-підприємцям податку з доходів фізичних осіб, оскільки до перевірки не були надані документи на підтвердження наявності для цього правових підстав.

У відповідності до норм п. 177.1 - 177.3 ст. 177 ПК України доходи фізичних осіб - підприємців, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, що отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються податком з доходів фізичних осіб за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування в даному випадку є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).

За приписами норми пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПК України в разі нарахування (виплати, надання) на користь платника податку оподатковуваного доходу саме податковим агентом, останній зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Згідно з п. 18.1 ст. 18 Кодексу податковим агентом є особа, на яку Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.

При цьому в силу присів норми п. 177.8 ст. 177 цього ж Кодексу під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від операцій, здійснюваних у межах обраних ним видів діяльності, суб'єкт господарювання, який нараховує (виплачує) такий дохід, не утримує податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Разом з тим податковий агент має повідомити про всі виплачені підприємцям суми доходів податковому органу у порядку, визначеному, зокрема, п. «б» п. 176.2 ст.176 ПК України, шляхом подання податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду.

Даний Податковий розрахунок за формою № 1 ДФ, форма, порядок заповнення і подання якого податковими агентами, на момент виникнення спірних правовідносин був затверджений Наказом ДПА України від 24.12.2010р. № 1020, передбачає відображення не тільки доходів, які підлягають оподаткуванню, але й також доходів, які сплачуються податковим агентом платникам податку з доходів фізичних осіб та не оподатковуються таким податком при їх виплаті, зокрема, доходів фізичних осіб-підприємців, з яких сплачений єдиний податок згідно спрощеній системі обліку та звітності або фіксований податок.

Згідно положень Порядку заповнення та подання податковим агентом зазначеного податкового розрахунку якщо дохід, що виплачується самозайнятій особі, отримується в межах господарських операцій, які здійснюються в межах обраних видів діяльності, то в Податковому розрахунку за формою № 1 ДФ заповнюються графи 3 и 3а, а в графах 4 и 4а проставляється «0».

Також відповідно до Довідника ознак доходів, наведеного в додатку до зазначеного Порядку, дохід, що сплачується самозайнятій особі, відображається в Податковому розрахунку за формою № 1 ДФ под ознакою доходу « 157».

Під час розгляду даної справи в суді позивачем були надані до суду копії документів на підтвердження наявності у фізичних осіб ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_6 і ФОП ОСОБА_8 статусів фізичних осіб-підприємців (копії свідоцтв про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця та копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відносно ОСОБА_7 станом на 07.11.2011р.) та реєстрації платниками єдиного податку (а саме: ФОП ОСОБА_7 - згідно свідоцтва платника єдиного податку серії НОМЕР_16, виданого 05.01.2012р. ДПІ у Подільському районі м. Києва (третя група, ставка 5%, вид діяльності - 72.50 Ремонт і технічне обслуговування офісної техніки; 72.10 Консультування з питань інформатизації; ФОП ОСОБА_8 - згідно свідоцтва платника єдиного податку серії НОМЕР_17, виданого 01.01.2011р. ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, подовжено до 01.06.2012р. (третя група, ставка 5%, вид діяльності - 80.42.0 освіта дорослих та інші види освіти).

Таким чином, посилання відповідача на обов'язок позивача як податкового агента здійснити утримання податку з доходів фізичних осіб із сум виплачених на користь зазначених фізичних осіб-підприємців при їх виплаті спростовується наявними матеріалами справи.

Крім того, судом не приймаються як належні посилання ДПІ на факт допущення ТОВ «Віденські булочки» порушень під час складання Податкового розрахунку за формою № 1 ДФ за 1-ий квартал 2012 року, оскільки з тексту Акта перевірки не вбачається суть та вид такої помилки. Будь-яких усних та/або письмових поясненнях по епізоду даного порушення представником відповідача 1 в судових засіданнях надано не було.

Відносно позовних вимог позивача щодо акта перевірки, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог в цій частині, оскільки акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, а є лише носієм доказової інформації по справі і не порушує права, свободи та інтереси позивача.

Також, позивачем були заявлені вимоги про скасування рішення ГУ Міндоходів у м. Києві про результати розгляду первинної скарги від 14.05.2014р. № 4251/10/26-15-10-06-15, яке на момент звернення підприємства із позовом вже було відкликане, а тому фактично не порушувало права та інтереси ТОВ «Віденські булочки».

В силу норми пп. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України, яка кореспондується з наведеними вище положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України, встановлено, що посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Частиною третьою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про необхідність на підставі ч. 2 ст. 11, п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України визнання протиправними та скасування спірних у справі податкових повідомлень-рішень від 24.03.2014р. № 0001302210, від 25.03.2014р. № 0006391720 та від 17.06.2014р. № 0017051720 в повному обсязі, визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 24.03.2014р. № 0001312210 в частині нарахованого грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 79 614, 75 грн. (в т.ч. за основним платежем - 67 773, 00 грн., штрафними санкціями - 11 841, 75 грн.) та визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 24.03.2014р. № 0001322210 в частині нарахування фінансової санкції у розмірі 1 360, 00 грн., та про відмову у задоволенні решти позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує з Державного бюджету України на користь позивача фактично здійснені та документально підтверджені судові витрати в розмірі 1 704, 46 грн. пропорційно до частини задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. 11, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Віденські булочки» задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 24 березня 2014 року № 0001302210, від 25 березня 2014 року № 0006391720 та від 17 червня 2014 року № 0017051720.

3. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 24 березня 2014 року № 0001312210 в частині нарахованого грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 79 614, 75 грн. (в тому числі за основним платежем - 67 773, 00 грн., штрафними санкціями - 11 841, 75 грн.).

4. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 24 березня 2014 року № 0001322210 в частині нарахованої фінансової санкції у розмірі 1 360, 00 грн.

5. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

6. Присудити з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Віденські булочки» (місцезнаходження: 02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 7-Д, ідентифікаційний код 33936831) 1 704 (одна тисяча сімсот чотири) грн. 46 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст.ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя О.В. Дегтярьова


Суд	Окружний адміністративний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення	30.09.2014
Оприлюднено	01.12.2014
Номер документу	41583013
Судочинство	Адміністративне

Судовий реєстр по справі —826/7173/14

Ухвала від 12.03.2015

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Мельничук В.П.

Ухвала від 26.01.2015

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Мельничук В.П.

Постанова від 30.09.2014

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Дегтярьова О.В.

Ухвала від 17.06.2014

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Дегтярьова О.В.

Ухвала від 28.05.2014

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Дегтярьова О.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 30.09.2014 по справі 826/7173/14ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Судовий реєстр по справі —826/7173/14

Ухвала від 12.03.2015

Ухвала від 26.01.2015

Постанова від 30.09.2014

Ухвала від 17.06.2014

Ухвала від 28.05.2014

Постанова
від 30.09.2014 по справі 826/7173/14
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА