Рішення

від 25.11.2014 по справі 509/1254/14-ц

ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 509/1254/14-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2014 року Овідіопольський районний суд Одеської області в складі :

судді Гандзій Д.М.

при секретарях Черкасові Д.Г., Демеденко Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в смт. Овідіополь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фенікс Моторс» про відшкодування збитків та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

29 березня 2013 р., позивач звернувся до суду з позовом, який в подальшому збільшив, та в якому просив суд, стягнути з відповідача на свою користь матеріальний збиток у сумі 56900 грн., моральну шкоду у розмірі 5000 грн. та судові витрати за розгляд справи, мотивуючи це тим, що він є власником бортового причепу марки ІFA, 1979 року випуску, з приводу якого, 18.01.2008 р. він та відповідач уклали договір - доручення відповідального зберігання та експозиції транспортного засобу з метою його реалізації, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався прийняти зазначений причіп на відповідальне зберігання та експозицію з метою подальшої реалізації, що було закріплено відповідним актом прийому-передачі від 18.01.2008 р., за яким відповідач отримав на зберігання зазначений бортовий причіп у відмінному стані, повній комплектації, без пошкоджень, після повного капітального ремонту і який був оснащений трьома, а також однією запасною, новими гумовими шинами марки Goodyear Ultra Grip 175/70/R13 82Т, однак, звернувшись до керівництва відповідача з листом і вимогою про повернення вищевказаного причепу від 01.03.2010 р., відповіді він не отримав, що стало підставою для звернення до суду.

В судовому засіданні позивач та його представник повністю підтримали свої збільшені позовні вимоги.

Представник відповідача директор ТОВ «Фенікс Моторс» Мальченко В.А. та його представник заперечували проти задоволення позову, спочатку стверджуючи про підробку вищевказаного договору відповідального зберігання, який ніколи не укладався колишнім директором ТОВ «Фенікс Моторс» та взагалі відсутність зазначеного причепу на території підприємства, а в подальшому, директор ТОВ не визнав позов, вважаючи його таким, що направлений на штучне збагачення позивачем за рахунок нового керівництва ТОВ.

Заслухавши думку сторін по справі та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що даний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ст.ст. 10,11 ЦПК України - цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які як і інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона - повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи та розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі - розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін на інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення вирішення справи.

Статтею 58 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Виходячи з приписів статті 59 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частина 1 статті 60 ЦПК України вказує, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Стаття 41 Конституції України наголошує - кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному Законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Право приватної власності - є непорушним.

Статтями 316-320,321,328 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Держава - не втручається у здійснення власником права власності.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені Законом, зокрема із правочинів і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із Закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статями 386-393 ЦК України передбачено - держава забезпечує рівний захист усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном і може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).

Згідно з ст. 936 ЦК України - за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Статтею 942 ЦК України передбачено, що зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.

Згідно з ст. 945 ЦК України, зберігач зобов'язаний негайно повідомити поклажодавця про необхідність зміни умов зберігання речі і отримати його відповідь.

У разі небезпеки втрати, нестачі або пошкодження речі зберігач зобов'язаний змінити спосіб, місце та інші умови її зберігання, не чекаючи відповіді поклажодавця.

У разі втрати (нестачі) речі збитки, завдані поклажодавцеві, відшкодовуються зберігачем у розмірі її вартості (ст.951 ЦК України).

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені ст. 611 ЦК України, а саме - у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1167 ЦК України, передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (зі змінами до пункту 9, внесеними постановою від 25.05.2001 р. № 5), розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Суд встановив, що 18.01.2008 р. між сторонами по справі був укладено договір - доручення на відповідальне зберігання та експозицію транспортного засобу з метою його реалізації № 075, відповідно до п. 1.1 якого, відповідач, за дорученням позивача зобов'язався зберігати бортовий причіп марки ІFA, реєстраційний номер НОМЕР_2, модель НВ 05, 1979 року випуску, № рами НОМЕР_3, синього кольору, який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від 15 січня 2008 року належить позивачу. Зазначений договір від імені відповідача укладений та підписаний директором ТОВ "Фенікс Моторс" ОСОБА_2 (а.с. 4,8).

Вартість причепу - за оцінкою встановленою сторонами складає суму еквівалентну 5000 доларам США (п.1.2 договору).

Відповідно до п. 3.1 вказаного договору - відповідач несе відповідальність за зберігання причепу. У випадку пошкодження, втрати, зникнення причепа відповідач зобов'язаний відшкодувати неотриману вигоду ат моральну шкоду у разі пошкодження, втрати, зникнення причепа.

Крім цього, на виконання зазначеного договору, 18.01.2008 р., між сторонами був складений та підписаний акт прийому передачі транспортного засобу, який за погодженням сторін визнаний невід`ємною складовою частиною договору від 18 січня 2008 року № 075, предметом за яким є вищевказаний бортовий причеп (а.с. 9).

На підтвердження невиконання відповідачем обов'язків по договору від 18.01.2008 р. № 075 позивачем надано суду копії його листів на адресу директора ТОВ "Фенікс Моторс" від 11.09.2009 р. та від 01.03.2010 р., листа колишнього директора ТОВ «Фенікс Моторс» ОСОБА_2 на адресу відповідача від 14.09.2009 р., листа прокуратури Київського району м. Одеси від 08.07.2011 року № 7-284, листа начальника Таїровського ОМ Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області від 07.06.2011 р. (а.с. 6-7,10-11,14).

Таким чином, суд встановив, що позивач вживав усіх можливих законних способів отримання вказаного вище бортового причепу, який належить йому на праві власності, однак отримував лише «відписки», що змусило його звернутися за захистом своїх порушених прав власника до суду і на сьогодні, позивач позбавлений можливості з вини відповідачів користуватися, розпоряджатися та володіти своїм майно, яке належить йому на законній підставі, а тому позовні вимоги заявлені про відшкодування збитків.

Судом не приймаються до уваги як безпідставні і необґрунтовані жодними належними та допустимими доказами, передбаченими ст.ст. 57-60 ЦПК України твердження представника ТОВ «Фенікс Моторс» директора Мальченка В.А. про нібито підробку вищевказаного договору відповідального зберігання та нібито зловмисну домовленість позивача з колишнім директором ТОВ ОСОБА_2 з приводу завищеної ціни бортового причепу, а також його твердження про відсутність спірного причепу на території їхнього підприємства - так як вказані твердження повністю спростовуються вищенаведеними матеріалами справи, а саме договором відповідального зберігання, актом прийому-передачі бортового причепу та поясненнями позивача, які підтверджуються вказаними документальними доказами, в той час, як позиція представників відповідача з приводу невизнання позову є непослідовною, хибною і такою, що направлена на уникнення відповідальності перед позивачем.

З врахуванням вищенаведених, встановлених у судовому засіданні обставин, оцінивши їх у сукупності, суд вважає, що відповідач дійсно не виконав свої зобов'язання за договору від 18.01.2008 р. № 075, а місцезнаходження належного позивачеві транспортного засобу невідомо, у зв'язку з чим, суд не приймає до уваги як належний доказ, наданий представником відповідача висновок товарознавчого дослідження невідомого причепу, який був проведений за ініціативою самих представників відповідача, експерт, який його складав не попереджався про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384,385 КК України.

Тому в силу ст.ст. 610,951,1166,1167 ЦК України, з урахуванням п.п. 1.2,3.1 зазначеного договору, з відповідача на користь позивача мають бути стягнуті заподіяні йому збитки у сумі 56900 грн. та моральна шкода, передбачена умовами договору, яка на думку суду, з урахуванням розумності, виваженості та справедливості повинна складати 1000 грн.

Розмір збитків суд визначає у розмірі визначеної сторонами вартості бортового причепу та в межах заявлених позивачем позовних вимог у розмірі 56900 грн., з урахуванням курсу дол. США до гривні України, станом на 25.04.2014 р.

Витрати позивача на оплату позовної заяви судовим збором складають 569 грн., які у відповідності до ст. 88 ЦПК України, підлягають відшкодуванню позивачеві відповідачем, як підтверджені документально.

Керуючись ст.ст. 10,11,57-60,209,212-215,218 ЦПК України, ст.ст. 16,610,611,936,942,945,951,1166,1167 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ :

1. Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фенікс Моторс» про відшкодування збитків та моральної шкоди - задовольнити частково ;

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фенікс Моторс» (ЄДРПОУ 34643205) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) матеріальні збитки у розмірі 56900 грн., моральну шкоду у сумі 1000 грн. та судовий збір у сумі 569 грн., а разом - 58469 грн.

3. В задоволенні решти позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя Гандзій Д.М.